Ціна на російську нафту в рублях впала до дворічного мінімуму. Середня ціна нафтової суміші Urals знизилася до менш як 60 доларів за барель, а марки ESPO — майже до 49 доларів за барель. Ця ціна приблизно на 40% нижча, ніж було заплановано у федеральному бюджеті Росії.
На тлі цього у РФ уже розглядають можливість посилення бюджетного регулювання. Такі тенденції можуть позначитися на військовому потенціалі Кремля.
Ціни на нафту і бюджет РФ
Розрахунки бюджету РФ на 2025 рік здійснювалися на основі ціни Urals на рівні 69,70 доларів за барель, а станом на кінець квітня Urals торгувався на рівні близько 50 доларів.
“Це навіть не пропорційне зменшення, тому що є собівартість. Собівартість сьогодні у Росії становить 45 доларів. Тобто країна очікувала отримати виторг цієї марки між тією ціною, яка на світовому ринку, і тією ціною, за якою вона видобуває нафту — це 45 доларів. РФ збиралася отримати 25 доларів, але тепер це всього лише сім доларів. Тобто відбулося падіння майже в чотири рази”, — пояснив економічний експерт Ілля Несходовський.
Серед причин падіння цін на нафту — наслідки торгової війни між США та Китаєм. А також відмова альянсу ОПЕК+ на чолі з Саудівською Аравією від своєї давньої стратегії підтримки цін на нафту. Це вже вдарило по бюджету РФ.
“Падіння цін на енергоносії, які становлять третину доходів федерального бюджету Росії, спонукало уряд минулого тижня підвищити оцінку дефіциту бюджету на 2025 рік з 0,5% до 1,7% від валового внутрішнього продукту. Цей крок було зроблено після того, як прогноз доходів від енергоносіїв було знижено на 24% через очікування тривалого періоду низьких цін на нафту”, — пише Reuters.
Через продовження війни проти України, РФ у 2025 році вже збільшила державні витрати на національну оборону на чверть — до 6,3% валового внутрішнього продукту. Це найвищий показник за останні десятиліття.
Аналітики прогнозують, що в уряду Росії не буде іншого вибору, окрім як підвищити податки, скоротити деякі соціальні витрати. Якщо він не буде скорочувати витрати на війну.
Президент США Дональд Трамп заявив, що падіння цін на нафту посилює тиск на Росію і підвищує шанси на укладення угоди, яка покладе край війні в Україні.
“Я думаю, що Росія, враховуючи нинішню ціну на нафту, а ціна впала… Я думаю, що ми маємо хороші можливості для врегулювання. Вони [росіяни] хочуть домовитися”, — зазначив американський лідер.
Президент Польщі Анджей Дуда наполягає на тому, щоб Дональд Трамп посилив санкції проти Росії з метою припинення війни. Він також наголосив, що американський лідер має у своєму розпорядженні засоби, щоб змусити Росію виконувати вимоги.
“Деякі з цих засобів можуть бути дуже радикальними, дуже жорсткими, я вважаю, особливо різноманітні економічні інструменти. Але я переконаний, що президент Дональд Трамп здатний їх реалізувати”, — сказав Дуда в інтерв’ю Politico.
Зі свого боку Єврокомісія має намір оголосити про повну заборону на постачання трубопровідного і скрапленого газу з Росії, пише Bloomberg. Це має відбутися до кінця 2027-го. Обмеження можуть набути чинності вже до кінця поточного року. Але конкретні терміни реалізації остаточної заборони газового імпорту з РФ залежатимуть від спроможності країн ЄС забезпечити альтернативні постачання скрапленого газу з інших країн.
Падіння цін на нафту та економіка РФ в оцінці експертів
Як падіння цін на нафту і санкції впливають на економіку РФ? Наскільки знизилися доходи росіян? Які фінансові можливості Кремля продовжувати війну проти України? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір та економіст;
- В’ячеслав Ширяєв, економічний оглядач;
- Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
- Максим Блант, економічний оглядач, публіцист.
ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: У РФ зростає інфляція і знижуються доходи
— Зниження цін на нафту призведе до того, що вперше, як я вважаю, буде офіційно зафіксовано скорочення ВВП. Раніше він теж знижувався, але тоді фальсифікували статистику і показували помилкове зростання. Реально падіння вже було, хоч і незначне. А цього року, думаю, вони будуть змушені показати мінус, тому що експорт нафти, газу і нафтопродуктів у доларовому еквіваленті, за моїми оцінками, впаде приблизно на 50 млрд. Такі втрати вже неможливо буде приховати.
Раз падає ВВП, значить, падає і виробництво, причому не тільки в нафтогазовій галузі, а й у суміжних секторах. Зараз у Росії хоч якесь зростання показує тільки військово-промисловий комплекс — і то дуже слабо. Якщо раніше він зростав на 40% на рік (у 2023-2024 роках), то зараз — лише на 4%. Усі інші цивільні галузі економіки — у відвертому падінні.
А це означає, що буде зростання безробіття, кризи, неповернення кредитів. Це вже відчувається. Багато банків стають неплатоспроможними Нещодавно заявили, що тільки для докапіталізації знадобиться близько 20 млрд доларів, інакше банк виходить за нормативи й може збанкрутувати.
Нафтогазовий сектор і похідні від нього формували близько 30% доходів. Зараз Мінфін опублікував нові дані: доходи — 38 трлн рублів, витрати — близько 42. Дефіцит — майже 3,5 трлн рублів або близько 3,5% ВВП. Це втричі більше за колишній дефіцит.
Як росіяни покриватимуть дефіцит бюджету при зниженні цін на нафту? Фонд національного добробуту вже не справляється. Залишається емісія, а значить буде інфляція. За офіційними даними, вона вже близько 10,5%. Але незалежні джерела кажуть, що насправді — близько 20%.
Виходить, уся ця хвалена надбавка до доходів росіян на рівні 11-12% на ділі обертається зниженням реальних доходів приблизно на 10% 2025 року. Може, трохи менше — на 7-8%.
Нам зараз дуже важливо, щоб Європа остаточно відмовилася від російської нафти та газу. Якщо це станеться, то обвал економіки РФ буде у 2-3 рази сильнішим. Також не можна забувати банківський сектор, по якому ще по-справжньому не били, але вже настав час. Потрібно вдарити по “Сбербанку” і “ВТБ” — це банки Путіна.
В’ЯЧЕСЛАВ ШИРЯЄВ: Зняття санкцій не допоможе російській економіці
— Я не думаю, що в короткостроковій перспективі можна буде говорити про якийсь “санкційний шок”, який дає результат за 3-4 місяці або пів року. Можна говорити лише про те, що санкційний тиск — і особливо його посилення — поступово переважує чашу терезів у внутрішньому виборі путінської еліти. Цей вибір, на мою думку, дійсно існує. Вони вагаються: закінчувати війну чи ні? Фіксувати результат, оголосити про “перемогу” чи продовжувати?
Витрати продовження війни поки що невідомі, і, можливо, вони вже перевищують витрати заморозки. І ось поки в Кремлі обирають, важливо, щоб зовнішній тиск продовжував посилюватися. Щоб стало очевидно: буде тільки гірше.
Я не вірю в ефективність разової шокової санкційної акції. Наприклад, ембарго на російську нафту або введення 50% мит, як пропонував президент США Дональд Трамп — це малоймовірний сценарій. А ось стратегія постійного нарощування санкційного тиску — так, вона може переважити чашу терезів у внутрішньому виборі, який, очевидно, відбувається у верхівці влади.
Росія увійшла в класичну спіраль інфляційної рецесії. Це такий кошмарний сценарій, коли економіка одночасно стискається, а інфляція — розганяється. З нього вибратися вже неможливо. Навіть якщо зараз Трамп скасує всі санкції, навіть якщо повністю завершиться торгова війна — ціни на нафту все одно знижуватимуться, тому що ОПЕК+ фактично розвалився. Країни вирішили ще більше наростити видобуток.
Дональд Трамп просто натиснув на спусковий гачок, дав імпульс і далі все пішло за інерцією, тому я не вірю ні в зняття санкцій, ні в завершення торгової війни. А якби Трамп дійсно згорнув свій ключовий проєкт зі стримування Китаю, то йому слід було б просто подати у відставку.
Таким чином, я не бачу жодного альтернативного сценарію, за яким Росія могла б вийти хоча б на траєкторію стабілізації. Ми навіть говоримо не про зростання, а просто про стабілізацію, щоб не допустити бюджетної кризи, краху банків, падіння ринку нерухомості, системних проблем у базових галузях.
ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Дефіцит російського бюджету зріс удвічі
— Близько 35% доходів російського бюджету — це рентні платежі від нафтовидобувних компаній. Нафта сьогодні є найбільш важливим і єдиним джерелом отримання Російською Федерацією коштів, зокрема для ведення війни проти України. У бюджеті 2025 року ціна на нафту середньорічна була зафіксована в розмірі 70 доларів за барель.
Наприкінці квітня росіяни змушені були переглянути контрольні цифри бюджету, оскільки нафта знизилася до 56 доларів за барель. Це призвело до того, що прогнозний дефіцит російського бюджету з 1,8 трлн зріс до 3,6 трлн рублів.
Щойно ціна на нафту впаде нижче 50 доларів за барель, Росія зазнає досить серйозних збитків — дефіцит бюджету буде ще більшим. Покриття цього дефіциту на сьогоднішній момент можливе тільки з одного джерела — фонду національного добробуту, в якому за останні роки залишилося не більше ніж 3,6 трлн рублів.
Що нижча нафта за ціною, то менше грошей у Росії для війни.
Витрачання Росією значних коштів на війну призведе до того, що фінансування недоотримають багато сфер. Удар припаде на національні проєкти, соціальні платежі й відбудеться скорочення соціальної допомоги малозабезпеченим. Але ми маємо розуміти, що всьому є межа.
Якщо подивитися на ту залежність, яку сьогодні має Росія від постачань товарів подвійного значення, боєприпасів і озброєнь з Північної Кореї, то очевидно, що ці постачання здійснюються не безплатно. І за них розраховуються не російськими рублями. Тому для РФ високий рівень платоспроможності у військовій сфері вкрай важливий для підтримки стилю війни, який вона веде проти України. І скорочення доходів від нафти дуже сильно б’є по цих можливостях.
МАКСИМ БЛАНТ: У РФ можуть збільшити податки
— Цивільна економіка Росії буде погано виживати в ситуації, що склалася. На розширеній колегії міністр фінансів РФ Антон Силуанов нещодавно дав зрозуміти, що податкова система стане “більш прогресивною, справедливою і зручною”. Під “прогресивною” тут, очевидно, мається на увазі введення прогресивного прибуткового податку.
Не думаю, що сильно підвищать податки на бізнес — для них уже з початку 2025 року діє збільшена ставка податку на прибуток. Тому, найімовірніше, під прапором боротьби за “соціальну справедливість” вдосконалюватимуть саме прибутковий податок. Що більше податків платитимуть так звані багаті, то “приємніше” буде бідним.
Насправді все це найсильніше б’є по середньому класу, який від початку війни потерпає найбільше. Хоча останніми місяцями, коли продовольча інфляція різко обігнала офіційну, найбільше страждає саме бідне населення. Тому що харчові продукти — це основна стаття витрат домогосподарств із низьким доходом. Але, загалом, держава намагається покрити дефіцит коштом населення. Цього, зрозуміло, не вистачить.
Мінфін РФ позичатиме, і це розжене інфляцію, перш за все, продовольчу, тому що на товари тривалого користування попит різко впав. Причини очевидні: кредити стали занадто дорогими. Купувати техніку, меблі або робити ремонт стало просто не по кишені. Ставки за незабезпеченими споживчими кредитами в березні доходили до 35% річних. На продуктах особливо не заощадиш, але люди все ж намагаються і це призводить до того, що стрімко дорожчає найдешевше.
Ціни на нафту, судячи з дій Саудівської Аравії, тільки починають падати й це не додає оптимізму. І ось те, про що давно попереджали: найнеприємніший сценарій для економіки — стагфляція. Коли економіка падає, але одночасно зростає інфляція. Що робити в такій ситуації — незрозуміло.
Якби просто падала економіка, все просто: знижуємо ставку, робимо дешеві кредити, роздаємо гроші та попит з часом пожвавлюється. А тут інфляція б’є по бідних, виробництво падає, і ти не розумієш, із чим боротися. Що б ти не робив, негативні побічні ефекти виявляються сильнішими, ніж позитивний вплив твоїх заходів.
На горбі Кремлю потрібно тягнути гігантський військово-промисловий комплекс і так звану “СВО”. Це все спалює людські ресурси — матеріальні та фінансові. Коли країна веде війну — її економіка не виграє. Можна намалювати будь-які цифри. Припустимо, Мінфін завтра почне купувати у Міноборони танки за ціною втричі вищою. Формально це покаже зростання економіки, але на житті людей це ніяк не позначиться, а просто розженеться інфляція.
Читайте також: Інвестиції без боргу: що стоїть за угодою США та України про надра














