Чи ускладнить зима ситуацію на фронті: можливі ризики проаналізували експерти

Зимовий період передбачає можливі ускладнення ситуації на фронті, але з її настанням бойові дії в Україні навряд чи завершаться. Зокрема, таку думку поділяє співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Й. Мішель, інформує FREEДОМ із посиланням на видання Le Figaro, яке оприлюднило матеріал, де наводить думки низки експертів щодо особливостей ведення бойових дій в Україні у зимовий період.

Зима не покладе край бойовим діям в Україні. Історія показує, що в цих місцях наступальні дії не припинялися і в зимовий період. Він лише ускладнював військові дії, говорить Мішель.

Водночас співробітник Фонду стратегічних досліджень (FRS) Т. Фуйє вважає, що ефектний контрнаступ українських військ навряд чи буде можливим напередодні зими.

“Відомо: взимку фронт залишається рухомим, але великі наступи стають рідкістю”, — говорить Фуйє.

Для Росії, яка з початку вересня зазнає тактичних невдач, зимове затишшя та можливість стабілізації фронту були б вигідні. Тим паче, що на той час закінчиться підготовка 300 тис. мобілізованих, які змінять військових, що воюють на фронті вже сім місяців.

Таким чином, професійна армія покладе деякі тилові завдання на резервістів, а сама діятиме на передовій. Вони також можуть увійти до складу вже наявних підрозділів, щоб компенсувати втрати, але миттєвого покращення обстановки для росіян чекати не варто, оскільки мобілізованим потрібно ще покращувати свої навички. Тому дуже малоймовірно, що російська армія здійснить новий наступ взимку. Найімовірніше, вона спробує зберегти свої сили до весни.

“Стратегічно Росія хоче уникнути втрати нещодавно анексованих територій, хоча населення починає розуміти, що військові дії йдуть не так, як планувалося”, — уточнює Й. Мішель.

Генерал Ф. Шовансі вважає, що ще одна невдача, скажімо, у Херсоні, найбільшому окупованому росіянами місті та ключовій точці на шляху до Криму, очевидно, може негативно вплинути на політичну владу.

“Якщо Херсон паде, я не знаю, Путіну буде складніше залишитися при владі”, — говорить він.

Україна ж хоче використати свій прорив у Харкові та повернути Херсон якнайшвидше до настання зими.

“Навіть якщо там зима не така холодна і довга, як у Росії. Українці розробляли свої плани місяцями, вони досягли багатьох успіхів і повернули собі ініціативу. Київ прагнутиме відвоювати якнайбільше території до того, як зима ускладнить бойові дії”, — пояснює Т. Фуйє.

Збройні сили України також отримають нову допомогу США розміром 625 млн дол.

“Нові французькі гармати Caesar (“Сезар”) або реактивні системи залпового вогню Himars не були б зайвими для розширення діапазону можливостей”, — додає Т. Фуйє.

Співробітник Інституту стратегічних досліджень Військової школи та спеціаліст з теорії збройних конфліктів Е. Жоллі зауважує, що “морози чи зміна місцевості можуть і допомогти, і перешкодити стратегу. Якщо погода дозволить, Україна може продовжити наступ, хоча й повільнішими темпами, ніж в останні тижні”.

“Крім ускладнення бойових дій, мороз і холод ускладнюють ще й матеріально-технічне постачання, призводячи до передчасного зношування обладнання, завдаючи удару по моральному духу солдатів”, — говорить Т. Фуйє.

Своєю чергою, Е. Жоллі нагадує, що з настанням зими збільшуються проблеми, які не пов’язані з бойовими діями.

“Логістичні потоки набувають особливого значення, і в цьому сенсі вибух на Кримському мосту — серйозний психологічний удар”, — зазначає він.  

Крім того, з настанням зими численні дерева та чагарники втрачають листя, оголюючи камуфляж підрозділів. Однак заморозки можуть полегшити перетин деяких більш-менш великих водойм і, отже, проникнення в зону ворога.

На думку генерала Шовансі, крім російського противника, для українців головна небезпека не в лютому холоді й не в морозі, а в припиненні допомоги Заходу. Так, у США, за його словами, деякі опитування показують, що не всі згодні з продовженням підтримки.

У Європі економічні та енергетичні проблеми можуть також вплинути на допомогу.

“Щоб отримувати ще більше потрібних їй вантажів, Україна має показати, що її перемоги залежать від постачання зброї”, — пояснює Шовансі.

Київ уважно стежить за тим, як Захід протистоїть енергетичним та інфляційним проблемам.

“Зима зіграє на психологічному факторі війни й може негативно позначитися на підтримці людей, які беруть участь у конфлікті”, — резюмує Е. Жоллі.

Якщо досі європейці зберігали постійність у наданні допомоги Україні через постачання зброї та економічні санкції проти Росії, то сьогодні дехто побоюється, що ситуація зміниться на тлі проблем з енергоносіями у Європі вже цієї зими.

“Я знаю, що росіяни на це сподіваються. Але не думаю, що дискурс європейців йде в цьому напрямку, якраз навпаки”, — запевняє Т. Фуйє.

На думку Й. Мішеля, це “питання політичного вибору”. Він нагадує, що “політики в ЄС завжди переоцінювали чутливість своїх громадян до втрат”.

“Якщо зрозуміло роз’яснити німцям мету їхньої самопожертви, вони поставляться з розумінням до будь-яких труднощів”, — підсумовує Й. Мішель.

Читайте також: Чи призупиниться війна до зими — пріоритетні напрямки просування ЗСУ назвав військовий експерт