Чому Європа зволікає з рішенням щодо активів РФ і чи має вона план Б, розповів Пендзин

Європа досі не може визначитися з механізмом економічної допомоги Україні. Питання з використанням заморожених російських активів зависло у повітрі, і поки що вирішити його не вдалося. Зволікання, ймовірно, пов’язане з колізіями в європейському законодавстві та традиційною європейською бюрократією. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ озвучив директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

“Головна причина — це юридичні особливості розморожування активів, конфіскації їх та передачі Україні. На сьогодні, на жаль, європейське законодавство має певні складнощі з подібними речами. Тобто подібне можливо зробити лише за рішенням суду. Звісно, за такий короткий проміжок часу це рішення отримати неможливо. Отже, головна проблема — це юридичні моменти”, — зазначає Пендзин.

Крім того, він наголошує, що необхідно пам’ятати про інтереси кожної окремої держави ЄС. Цей фактор також створює певні проблеми з передачею Україні російських заморожених активів.

“Потрібно пам’ятати, що Європейський Союз — це об’єднання незалежних держав, у кожної з яких є свої інтереси. 190 млрд євро із заморожених російських активів на сьогодні сконцентровано у Бельгії. Бельгійці отримують податки з доходів від активів у свій бюджет. Звісно, їхня позиція щодо дуже багатьох моментів, пов’язаних із конфіскацією активів та передачею їх Україні, тобто використанням їх як застави під отримання “репараційного кредиту”, далеко не однозначна”, — говорить економіст.

Не менше проблем створюють і європейські економічні організації. Як приклад Олег Пендзин навів Європейський центральний банк.

“Є ще Європейський центральний банк. Його позиція щодо “репараційного кредиту” теж далека від досконалості. Тому Єврокомісії належить ще досить складна робота. Вони 18 грудня мають подати свої пропозиції Європейській Раді щодо того, яким чином забезпечити фінансування України на 2026–2027 роки. На сьогодні ми маємо позицію прем’єр-міністра Бельгії, який сказав, що ті пропозиції, які готує Єврокомісія на 18 грудня, його не дуже влаштовують. Тобто дискусія активно триває”, — зазначає він.

Експерт не виключає, що в Євросоюзі вдадуться до плану Б, щоб профінансувати Україну, якщо пошук компромісного рішення щодо російських активів затягнеться.

“Я думаю, що інтрига ще вся попереду. Цілком можливо, ми побачимо в дії план Б від Європейського Союзу, який неодноразово обговорювався. Це випуски євробондів або європейських облігацій, у боргових зобов’язаннях Європейського Союзу, їхнє розміщення на зовнішніх ринках та акумуляція близько 90 млрд євро за рахунок цих облігацій на 2026–2027 роки. Це станеться, якщо не вдасться вирішити питання з репараційним кредитом швидко”, — упевнений Пендзин.

Однак крім Євросоюзу є ще Велика Британія, яка, як зазначає Пендзин, може також відіграти чималу роль у ситуації із замороженими активами РФ.

“У Британії заморожено 30 млрд доларів російських активів. І в цьому плані британці більш динамічні та більш рішучі. Європа більш інертна щодо дуже багатьох моментів. Коли ми говоримо про перспективи, давайте не забігати наперед”, — говорить експерт.

Вся проблема полягає в тому, що наразі у Європи, зокрема і у Великої Британії, просто немає інших вільних грошей, які можна було б, нехай і тимчасово, задіяти для допомоги Україні.

“Проблема полягає в тому, що інших вільних та реальних джерел коштів для допомоги Україні у Європи просто немає. Гіпотетично можна розглянути два джерела такої допомоги. Це або податки, які збирають платники податків європейських країн, або заморожені російські активи. Говорячи про гроші платників податків, потрібно розуміти, що це серйозна проблема. Європейський політикум чудово розуміє, що використання цих грошей на наступних виборах обернеться проти тих політичних сил, які сьогодні при владі. Опозиція обов’язково цим скористається. Тому безпечним шляхом є лише російські активи в Європі”, — вважає Пендзин.

Масла у вогонь підливає і сама Росія, яка зараз активно погрожує ЄС судами.

“Як тільки зажевріла попереду ідея конфіскації російських активів, у Кремлі відразу ж почали активно продавлювати в європейському інформаційному просторі думку про те, що вони подаватимуть до суду і вимагатимуть повернення активів назад. Попри це, я думаю, що 18 грудня ми побачимо конкретні пропозиції Єврокомісії і є надія, що Європейська Рада піде назустріч”, — зазначив економіст.

Якщо ж справа дійде до суду, то, як вважає Пендзин, це стане для ЄС ще однією проблемою.

“Якщо дійде до судових розглядів, то Європейський суд, незалежно від того, хто подаватиме позов, розглядатиме справу, виходячи з європейського законодавства”, — констатує він.

До того ж, у боротьбу за російські гроші в Європі можуть включитися США, і тоді ситуація ще більше ускладниться.

“Потрібно не забувати про США, які у своєму 28-пунктному “мирному плані” недвозначно дали зрозуміти європейцям, що вони збираються на заморожені російські активи, які сьогодні перебувають у європейських країнах, “накласти лапу”. Причому американська ідея використовувати ці гроші у спільних російсько-американських проєктах жодним чином не збігається з інтересами європейських країн. Тож європейцям не варто зволікати з вирішенням цього питання”, — резюмував Пендзин.

Читайте також: У нас немає жодної причини послаблювати тиск на Росію, — прем’єр Естонії

Раніше президент Євроради Антоніу Кошта заявляв, що Європейський Союз дуже близький до вирішення питання щодо фінансування України за рахунок заморожених російських активів.