Чому Іран може диктувати умови Вашингтону без прямого військового конфлікту, розповів сходознавець

Іран не має ресурсів для прямого військового протистояння зі США, проте має в своєму арсеналі ряд асиметричних інструментів тиску, які дозволяють йому висувати умови Вашингтону. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів сходознавець В’ячеслав Ліхачов, коментуючи переговори США та Ірану щодо ядерної угоди.

“Зрозуміло, армія Ірану не готова до конвенціонального протистояння з армією Сполучених Штатів. У Ірану практично немає повноцінного флоту. Є так званий москітний флот — велика кількість невеликих катерів, здатних нести ракети. Це може доставляти певне занепокоєння американському флоту, але не в змозі йому серйозно загрожувати. Крім того, у Ірану практично немає військово-повітряних сил. ППО знаходиться в дуже поганому стані, особливо після червневої війни. І навряд чи за вісім місяців вдалося відновити навіть той потенціал, який був. У червні ми побачили, що іранська сторона не змогла серйозно перешкодити ізраїльським і американським літакам — вони відчували себе в іранському небі практично вільно”, — розповів Ліхачов.

Однак, на його думку, Тегеран робить ставку не на симетричну відповідь, а на непрямі способи впливу.

“У Ірану є асиметричні способи тиску. Насамперед це підтримувані ним збройні угруповання. Немає сумнівів, що хусити знову будуть заважати торгівлі через Червоне море і, відповідно, через Суецький канал — одну з найважливіших торгових артерій світу, якщо Сполучені Штати почнуть кампанію проти Ірану. Іран також чинить тиск на “Хезболлу” у Лівані, щоб вона приєдналася до удару у відповідь по Ізраїлю в разі його участі. Подібними методами Іран попереджає Сполучені Штати та їх союзників, що відповідь може бути чутливою. У цьому сенсі арабські монархії Перської затоки досить вразливі”, — наголосив сходознавець.

Він нагадав про події 2017 року під час першої каденції Дональда Трампа, коли хусити атакували саудівську нафтову інфраструктуру безпілотниками.

“Тоді удар по об’єктах нафтовидобутку і переробки виявився настільки болючим, що Саудівська Аравія була змушена скорегувати свою операцію у Ємені. Такий сценарій може повторитися, і Сполучені Штати хотіли б мінімізувати подібні ризики”, — зазначив гість ефіру.

Ключовим і найсерйознішим важелем тиску на США з боку Ірану Ліхачов назвав загрозу перекриття Ормузької протоки.

“Головна загроза — це можливість перекрити Ормузьку протоку, вузьке горлечко Перської затоки. Через нього проходить понад 20% усієї світової нафти і понад 30% скрапленого газу, які транспортуються морем. У Ірану достатньо ракет середньої і малої дальності, безпілотників та інших засобів, щоб не просто ускладнити, а фактично зупинити рух танкерів. Це призведе до серйозних негативних наслідків для світової економіки і для самих Сполучених Штатів”, — констатував сходознавець.

Водночас він вважає, що такий крок Іраном розглядається як крайній захід.

“Це останній козир, до якого керівництво Ірану може вдатися у випадку, якщо відчує загрозу існуванню свого режиму. Навряд чи вони підуть на це у відповідь на обмежений удар, але сама по собі ця загроза надзвичайно серйозна. І саме такого сценарію Вашингтон хотів би уникнути. Таким чином, хоча Іран не здатний на рівне військове протистояння зі США, він має інструменти, здатні завдати чутливого удару по глобальній економіці і безпеці союзників Вашингтона, що і дозволяє Тегерану зберігати простір для політичного торгу”, — резюмував В’ячеслав Ліхачов.

Читайте також: Нафта почала дорожчати на тлі загрози війни в Ірані, — Reuters

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп запустив зворотний відлік для Тегерана. Він заявив, що доля так званої ядерної угоди, яка передбачає відмову Ірану від збагачення урану, проясниться протягом найближчих 10 днів.