Чого прагне Кремль новим ультиматумом щодо Донбасу — аналіз (ВІДЕО)

У Кремлі вкотре озвучили ультиматум, вимагаючи від України вивести війська з Донецької області протягом двох місяців. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва має намір продовжувати війну до досягнення всіх своїх цілей, наголосивши, що відступ Сил оборони України з Донбасу мав відбутися “ще вчора”. Цю риторику синхронно підтримали в уряді та Держдумі РФ. Навіщо Кремль підвищує ставки у війні та чому там озвучили саме такий термін, розбирався телеканал FREEДОМ.

Вимогу про виведення військ із зазначенням конкретних термінів російські перемовники передали Києву через американських посередників. У разі відмови Москва погрожує ще більше погіршити умови щодо України. 1 квітня на брифінгу у Кремлі ці претензії озвучив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, пізніше їх повторили в комітеті Держдуми з питань оборони. Водночас речник Кремля фактично заплутався у своїх заявах, зазначивши, що “справа тут не у двох місяцях”.

Сам Володимир Путін поки що утримується від коментарів, ймовірно, намагаючись уникнути відповідальності за можливий репутаційний провал. Нагадаємо, у червні 2024 року, напередодні Саміту миру у Швейцарії, він уже вимагав виведення українських військ із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей у межах їхніх адміністративних кордонів, погрожуючи захопити території силою. Подібні ультиматуми лунали й у лютому 2022 року, коли Кремль закликав ЗСУ скласти зброю.

“Останніми днями на тлі знищення російських портів і нафтопереробних заводів ми спостерігаємо дивні кроки з боку Кремля. Схоже, там впали у відчай після військових провалів і невдалих спроб зламати нас через американців, і тепер вдаються до свого останнього аргументу — “магічних заклинань”. Одне з таких — ультиматум Україні з вимогою протягом двох місяців вивести війська з Донбасу, інакше наступні умови будуть гіршими. До того ж озвучують їх одразу всі головні спікери Кремля — на випадок, якщо погрози Москви не почули з першого разу”, — написав у Facebook голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв.

Звідки взялися саме два місяці та чому Кремль озвучив такий термін? Багато експертів вважають, що Путін знову використовує тактику затягування часу. На 3 листопада у США призначено проміжні вибори до Конгресу, і вже до кінця травня виборча кампанія буде в розпалі. У Кремлі розраховують, що адміністрація Трампа повністю перемикнеться на внутрішній порядок денний і послабить контроль над дотриманням Росією домовленостей.

Втім, існує думка, що це типова інформаційно-психологічна операція (ІПСО) Кремля, спрямована на створення ілюзії сили. Російські війська намагаються захопити Донецьку область уже 12 років. Очевидно, що й через два місяці, коли закінчиться термін ультиматуму, окупанти не зможуть змінити ситуацію на полі бою.

“Усі заяви про те, що російські війська зможуть легко захопити решту Донецької області, не кажучи вже про масштабні наступи з метою захоплення великих міст в інших областях, віддалених від лінії фронту, є абсурдними й не відповідають реальності. Нинішня ситуація на полі бою та нещодавні контратаки України показують, що істотні успіхи Росії на фронті малоймовірні. Особливо щодо великих і добре укріплених міст фортифікаційного поясу України в Донецькій області”, — йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Цього тижня російські пропагандисти поширили фейк про повне захоплення Луганської області. У Міноборони країни-агресора заявили, що підрозділи угруповання “Захід” нібито повністю виконали це завдання. Це вже щонайменше четверта подібна спроба росіян заявити про псевдоперемогу в регіоні.

Однак ані військові аналітики, ані дані аналітичного проєкту DeepState цю інформацію не підтверджують. Підрозділи Третьої окремої штурмової бригади Збройних сил України продовжують утримувати населені пункти Надія, Новоєгорівка та Греківка на межі Луганської та Харківської областей. Усі спроби окупантів прорвати оборону в цьому районі за останні пів року виявилися безуспішними, а штурмові групи противника зазнали серйозних втрат.

“За пів року противник здійснив 144 спроби штурмових дій у районі Надії та Новогорівки, зокрема із залученням 19 одиниць мототехніки та понад 360 солдатів. З них безповоротні втрати Росії: до 260 осіб особового складу — “200”, і понад 80 — “300””, — пишуть у Telegram Третьої штурмової бригади ЗСУ.

У березні російські окупанти зазнали найбільших втрат особового складу з початку року. ЗСУ нейтралізували 31 960 солдатів, які загинули або були поранені. Такими є перші підсумки російської весняно-літньої наступальної кампанії, яка фактично провалилася одразу після початку. Очевидно, що охочих підписувати контракти з Міноборони РФ стає дедалі менше, тому Кремль намагається перекрити негатив фейками про “перемоги” та черговими ультиматумами.

Показову статистику опублікувала й “Русская служба” BBC. За їхніми даними, під час повномасштабного вторгнення в Україну загинуло майже 20 тисяч російських солдатів віком до 25 років. Наймолодшому з них було 18 років і 31 день. Разом з тим важливо враховувати, що це дані виключно з відкритих джерел, і реальна картина втрат агресора значно вища.

“Кількість загиблих у віці від 18 до 25 років — на цей час це щонайменше 19 583 особи — почала стабільно зростати з березня 2024 року. До того ж серед інших вікових категорій такої тенденції не спостерігалося. Саме в той момент була прийнята поправка, що дозволяє людям, які ще тільки затримані за підозрою у скоєнні злочину, уникнути суду та кримінальної відповідальності. Це їм обіцяють, якщо вони укладуть контракт про проходження військової служби”, — повідомляє “Русская служба” BBC. 

Додаткові показники підтверджують критичну ситуацію з резервами агресора: з початку року російська армія втратила вбитими та пораненими близько 89 тисяч солдатів. Водночас мобілізувати або набрати за контрактом вдалося лише 80 тисяч осіб. Таким чином, поточні втрати перевищують темпи поповнення особового складу.

Паралельно з цим вичерпуються й фінансові ресурси Кремля. 26 березня Володимир Путін провів закриту зустріч з представниками великого російського бізнесу, фактично вимагаючи додаткового фінансування війни проти України. Агентство Bloomberg також підтверджує, що Москва робить ставку на затягування агресії, розраховуючи виграти час. Однак на цьому етапі російська армія не в змозі прорвати оборону Збройних сил України, а дипломатичний процес залишається на паузі.

“Переговори між Україною та Росією під егідою США зайшли в глухий кут, і немає жодних ознак того, що діалог про можливу мирну угоду відновиться найближчим часом. Російська армія готується до нової наступальної кампанії, повідомили джерела, обізнані з обговореннями в Кремлі та ситуацією на лінії фронту. Без прориву в переговорах війна може затягнутися ще на рік-два, наголосив один із них”, — пише Bloomberg.

Йти на поступки Росії з огляду на досвід повномасштабної війни було б вкрай небезпечно й недалекоглядно. Про це попередила верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас. У Брюсселі наголошують: спроби досягти швидкого миру коштом України лише посилюють загрозу з боку країни-агресора і створюють небезпечний прецедент. У Євросоюзі переконані, що апетити Кремля не обмежаться лише Донецькою областю.

“Є один агресор і одна жертва. Звісно, якби жертва здалася, ви б отримали швидку угоду. Але це не тривалий мир, бо апетит агресора лише зростатиме. І Донбас не є кінцевою метою, якщо Росія отримає його так легко. Я маю на увазі, що вони не змогли завоювати його за 12 років. А тепер сподіваються, що його передадуть за столом переговорів”, — наголосила в інтерв’ю “РБК-Україна” глава дипломатії Євросоюзу.

.Що гучніше звучать ультиматуми Кремля, то очевиднішою стає відсутність реальних аргументів на їхню підтримку. Не зумівши досягти успіхів на полі бою, Москва намагається нав’язати свій порядок денний за допомогою тиску, фейків та погроз. Будь-які поступки в такій ситуації лише дадуть агресору час для поповнення втрат і підготовки до нового етапу наступу. У такому разі наступна фаза війни може стати ще більш масштабною і руйнівною.

https://youtu.be/590aCp_wY9k?si=c3HUMaSKssom02_e

Читайте також: Розплата за війну: економіка Росії перейшла від стагнації до спаду — що далі