Бюджет тероризму та зубожіння населення: експерти про перспективи для російської економіки у 2026 році

Товарообіг Росії та Європейського Союзу впав до історичного мінімуму. Згідно з даними Статистичної служби Європейського Союзу (Eurostat), тільки за пів року товарообіг скоротився на 3 млрд євро, а це на 8% менше, ніж роком раніше. Причина — санкції ЄС проти Російської Федерації, відмова від російських енергоресурсів та введення нових мит щодо Москви.

Поки Кремль вливає десятки трильйонів рублів у війну проти України — туди, де техніка та ресурси згорають на фронті, рівень життя простих росіян стрімко падає. Особливо в регіонах, де і до війни він був невисоким. 

Що відбувається з економікою Росії в кінці року?

В Eurostat констатують, що динаміка торгівлі між Росією та ЄС у першому півріччі 2025 року негативна.

“Імпорт російських товарів до ЄС у січні — червні склав 16,1 млрд євро, це на 10,5% менше, ніж минулого року. Європейський експорт до Росії впав на 5,7% — до 14,8 млрд євро. Загалом у 2022-2024 роках товарооборот між Росією та Євросоюзом скоротився на 74%”, — зазначають у Eurostat.

Основна причина зниження товарообігу країни-агресора з Європою — санкційна політика Євросоюзу щодо Росії, а також відмова від російських енергоресурсів, наголошують економісти.

Заборона ЄС на морський імпорт російської сирої нафти разом з подальшим ембарго на нафтопродукти сприяли значному зниженню імпорту цих товарів із Росії. Таким чином, частка імпорту нафти РФ впала з 29% у 2021 році до 1% у третьому кварталі 2025 року. Крім того, помітно знизився й імпорт природного газу із РФ до Європи.

“Частка Росії в імпорті природного газу у газоподібному стані ЄС знизилася з 48% у першому кварталі 2021 року до 15% у третьому кварталі 2025 року. Причина, з якої частка Росії залишається помітною, полягає в тому, що кілька держав-членів отримали тимчасові винятки, оскільки їхня інфраструктура не дозволяє їм швидко переорієнтуватися на альтернативних постачальників. Найбільше за той же період зросла частка Норвегії (+10%), що робить її найбільшим постачальником ЄС на рівні 25%”, — зазначають у Eurostat.

Росія продовжує втрачати фінансові ресурси для продовження війни проти України, заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

“В шість разів дорожче росіяни платять за компоненти, в тому числі за китайські. Це вплив санкцій. Хоча і недостатній, але робочий. Також ми бачимо зменшення надходжень до бюджету за експорт нафти третій місяць поспіль. І рік до року листопад — це мінус 20-30%. Теж нормальний результат. Дефіцит бюджету РФ буде до 100 млрд. І його нічим закрити. Інші країни, не маючи санкційних обмежень, у такій ситуації пішли б на міжнародний ринок. Росія не може піти на міжнародний ринок через санкції”, — розповів Власюк в інтерв’ю Deutsche Welle.

Нещодавно прийняті Мінфіном США жорсткі санкції щодо російських нафтових гігантів “Лукойл” та “Роснефть”, а також 19-й санкційний пакет ЄС вже призвели до того, що скорочення видобутку нафти у Росії впало як мінімум на 5%. Знизилася і ціна нафти марки Urals до 54 дол. за барель.

Як пише Reuters, на тлі антиросійських санкцій Анкара у листопаді різко скоротила імпорт російської сирої нафти марки Urals, збільшивши імпорт альтернативних марок з інших країн. Нагадаємо, Туреччина з 2022 року — друга за величиною країна після Індії за обсягом закупівель російської нафти.

“Постачання Urals до Туреччини впали на 100 тис. барелів на день порівняно з жовтневим рівнем, а загальний обсяг імпорту впав приблизно до 200 тис. барелів на добу минулого місяця, свідчать дані Kpler та LSEG”, — пише Reuters.

Тим часом Європейська комісія продовжує працювати над 20-м санкційним пакетом проти Росії, частиною якого стане посилення тиску щодо тіньового флоту РФ.

“Міністри обговорюють, що ще ми можемо зробити з тіньовим флотом, оскільки він дійсно впливає на доходи Росії для фінансування цієї війни. Путін міг би негайно покласти край цій війні, якби просто припинив бомбардувати мирних жителів та вбивати людей. Але ми не бачимо жодних поступок з боку Росії. Ми вітаємо всі значущі зусилля щодо припинення цієї війни. Але, як ми вже казали, мир повинен бути справедливим і довгостроковим. Це також означає, що й українці, і європейці погодилися з цим”, — заявила верховна представниця ЄС з іноземних справ та політики безпеки Кая Каллас, повідомляє Reuters.

Також відомо, що ЄС розглядає нові обмежувальні заходи проти тих, хто забезпечує роботу тіньового флоту російських танкерів. Мета — подальше обмеження доходів Москви, які вона використовує для фінансування війни проти України.

Санкції вдарили й по лісовій промисловості Росії. Одна з ключових галузей перебуває в глибокій кризі. Про це пише Служба зовнішньої розвідки України. 

“Експорт комплексу впав до 9,8 млрд доларів порівняно з піком 2021 року. Лісозаготівля ледве тримається: у 2025 році — максимум 180 млн куб. м проти 188 млн у 2023 році та 194,6 млн у 2022-му. Цей спад сигналізує про все глибшу рецесію сировинної моделі Росії”, — зазначили в Службі зовнішньої розвідки України.

У найгіршому сценарії — з наявною ключовою ставкою Центробанку РФ, жорсткішою монетарною політикою та санкціями, лісове промислове виробництво обвалиться ще на 20-30%.

“Сегменти пиломатеріалів, фанери та целюлози вже приречені на спад через нестачу сировини, технологій та ринків. Вторинні та третинні санкції закривають лазівки в Китаї та Азії, змушуючи скорочувати потужності та звільняти працівників”, — додали в українській розвідці.

Тим часом понад сотня малих міст Росії можуть зникнути вже найближчим часом. Молодь виїжджає, перспектив немає, інфраструктура руйнується. Видання The Moscow Times зазначає: людям бракує не тільки грошей, але й елементарних умов для життя. 

Разом з тим Путін підписав бюджет на 2026 рік та найближчу трирічку, де майже третина всіх видатків (рекордна з часів СРСР сума) йде саме на військові потреби: майже 13 трлн рублів на армію та закупівлю озброєнь. Ще майже 4 трлн руб. закладено в статтю так званої національної безпеки — це МВС, Росгвардія, спецслужби та ФСВП (Федеральна служба виконання покарань — ред.). Усього силові структури отримають понад 16,5 трлн рублів — 38% усього бюджету країни.

Поки Кремль не тільки продовжує, але й нарощує військові витрати, соціальна сфера в Росії провалюється все глибше. За підрахунками проєкту “Сибір.Реалії”, один день війни проти України коштує приблизно 30 млрд рублів — це річний бюджет середнього російського міста. Водночас у кожній 20-й школі країни немає опалення, води чи навіть туалетів. Найгірше ситуація в Мурманській області. Там 77% шкільних будівель потребують капітального ремонту. У Кіровській — 69%, у Карелії — 65%. 

Парадокс у тому, що один день бойових дій коштує бюджету Росії у 160 разів дорожче, ніж будівництво нової сільської школи на 200-300 учнів, підсумовують аналітики проєкту “Сибір.Реалії”.

Через хронічне недофінансування регіонів та повну відсутність перспектив для молодих людей сотні малих міст Росії ризикують просто зникнути. Про це йдеться в доповіді Всеросійського центру вивчення громадської думки. Молодь масово виїжджає туди, де є робота та хоч якісь шанси на нормальне життя. 

Старше покоління поступово сменшується, а нові жителі в невеликі міста майже не приїжджають. Автори доповіді зазначають: причина не тільки в низьких зарплатах. Малі міста задихаються від слабкої інфраструктури, відсутності сервісів, робочих місць та будь-яких реальних можливостей для розвитку. 

Як пише The Moscow Times, у Росії 1 120 міст і понад 70% з них — малі, з населенням менш як 50 тис. осіб. Сьогодні в таких населених пунктах живе близько 3,5 млн людей. Але за останні десять років їх стало на 314 тис. менше. Тож, за оцінками дослідників, найближчими роками Росія може втратити 129 малих міст.

Вплив санкцій в оцінці експертів

Яка ситуація з російським бюджетом на 2026 рік? Що зараз відбувається з енергосектором РФ? Як війна впливає на добробут громадян Росії? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт Українського інституту майбутнього; 
• Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір та економіст;
• Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків, член Ради НБУ (2019-2021 рр.); 
• Максим Блант, економічний оглядач та публіцист;
• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).

СТАНІСЛАВ ІГНАТЬЄВ: Енергосектор РФ знаходиться в стагнації

— Весь енергетичний сектор Росії знаходиться на стадії стагнації. Дуже сильно впливають санкції. Причому не тільки Європейського Союзу, але й з боку США. Але найголовніші санкції — це, звісно, українські дрони, які зменшують можливості РФ щодо перероблювання викопного палива.

Сьогодні “Роснефть” взяла зобов’язання перед державним бюджетом РФ заплатити 11 трлн рублів, але фактично ця цифра становить 8 трлн. 

Бюджет Росії — це бюджет тероризму: кожен день і кожну ніч Російська Федерація атакує наші об’єкти генерації й, на жаль, наші будинки, вбиваючи українців. Падіння ліквідності та дохідності “Роснефти”, звісно, не може не тішити.

Подібна ситуація і в держкорпорації “Росатом”, яка скоротила фінансування будівництва двох своїх криголамів. Їх планували використовувати для проведення тіньового флоту в обхід територій, підконтрольних країнам НАТО, щоб вести його в бік Китаю та Індії по північному маршруту. Росіянам довелося урізати будівництво криголамів, бо падає дохідна частина. 

Зараз падіння по “Росатому” становить практично 48%. 

Все менше і менше країн закуповують паливо та укладають контракти на будівництво нових генерувальних об’єктів, де “Росатом” виступає генеральним підрядником. Це дуже позитивна тенденція.

“Лукойл” також втрачає позиції, насамперед на індійському ринку. Хоча Індія формально відновила закупівлі сирої нафти для перероблення на власних НПЗ, ключова причина падіння — це українські удари. Саме вони формують загальний тренд падіння на енергетичних ринках РФ. 

Удари ЗСУ знищують російські НПЗ та російські порти, через які нафту-сирець перевантажують на танкери тіньового флоту.

Тут ще цікава і доволі неоднозначна позиція Казахстану, який виступив з офіційною заявою, що не потрібно стріляти по портах Новоросійська, бо там, виявляється, присутня і казахська нафта. Але під тиском США та європейських партнерів Казахстан відмовився постачати нафту для потреб РФ.

Нафта марки Urals — це мікс: суміш легкої нафти російських родовищ з важчою нафтою із Казахстану. Казахстан активно заявляв, що Urals вже “не Urals”, бо вони нічого не постачають. Виявилося, що постачають у порт Новоросійська, де нафта все одно змішується, а потім Urals йде і в європейські порти, і в магістральні нафтопроводи.

ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Бюджет РФ — це фальсифікація

— Навіть у відсотковому співвідношенні витрати на війну та утримання силових структур у Росії у 2026 році будуть менші, ніж у 2025-му — і відносно всього бюджету, і в абсолютному вираженні. Витрати Путіна на війну падатимуть, бо падає ВВП Росії. Цей блеф перестав працювати. 

Всюди ми бачимо поступову деградацію якості життя в Росії через війну.

За ключовими параметрами закладено дефіцит бюджету десь на рівні 3,6 трлн рублів. Насправді цього року дефіцит буде вдвічі більший. А наступного, за моїми прогнозами та оцінками навіть російських економістів, дефіцит буде значно більший.

Але цьому бюджету не можна вірити. В ньому передбачено збільшення доходів від продажу нафти, коли ми явно бачимо тенденцію до зниження. У 2025 році падіння, найімовірніше, складе 22-23%. У 2026 році тренд продовжиться, бо санкції продовжують діяти. Найголовніше, що є єдина оцінка — ціни на нафту падатимуть. А в Кремлі, навпаки, закладають ріст нафтових доходів, як і доходів інших секторів економіки.

При падінні ВВП і падінні цін на нафту — це очевидно сфальсифікований бюджет.

Потрібно прямо сказати і російським громадянам, і малому бізнесу: вас обманюють. Ситуація буде не просто поганою — вона вже погана. Путін блефує і цей бюджет, на мою думку, малюють, щоб замилити очі росіянам і, як не парадоксально, блефувати перед президентом США Дональдом Трампом та європейськими лідерами.

Путін же любить блефувати: “Витрати на війну, так, трохи скорочуються в відносному вираженні, але в абсолютному виростуть — можемо воювати ще рік, два, три”. 

На своїй шкурі громадяни Росії відчуватимуть наслідки такої неадекватної політики Путіна. Сподіваюся, населення зрозуміє, що так жити далі не можна, бо зникатимуть не тільки малі міста, але й великі.

ВІТАЛІЙ ШАПРАН: У Росії — суттєві проблеми з цивільною авіацією

— Три найбільші покупці нафти, які в Росії ще залишилися, — це Китай, Індія та Туреччина. На них припадає приблизно 75% морських постачань за кордон.

Відмови Китаю від покупок найближчим часом я не розглядаю як фундаментальний крок. А ось Індія скоротила закупівлі і їй потрібні додаткові знижки. Але Європейський Союз, думаю, буде проти, якщо Індія почне купувати нафту по 20-25 доларів за барель, тобто нижче її собівартості. Питання навіть не стільки в обсягах постачань, скільки в ціні.

Є варіанти, за яких закупівлі продовжаться, і Росія навіть зможе відвантажувати певні обсяги, але ціна для неї буде вкрай непривабливою. Це вже видно за підсумками дев’яти місяців 2024 року: прибуток “Роснефти” впав у рази. 

Всі ці фактори показують, що комплекс заходів — санкції, удари по російських НПЗ, удари по портовій інфраструктурі та логістиці — працює дуже ефективно. І Росія почувається все гірше. Це видно і по риториці Кремля: у Путіна знову була істерика через удар по Новоросійську. Це найкраще підтвердження ефективності командної роботи.

Найнаочніший приклад того, як діють санкції, — це цивільна авіація. За офіційною статистикою, за дев’ять місяців вантажно- та пасажиропотік зменшився приблизно на 2,5%. Дуже сильно скоротилася кількість міжнародних рейсів, які приймають іноземні аеропорти. І буквально минулого тижня ВЕБ.РФ та “Корпорація розвитку” заявили, що їм нецікаво інвестувати в аеропорти через їхню вкрай низьку рентабельність. 

У Росії досі немає єдиної енергосистеми. В Іркутській області, наприклад, світ вимикали за графіком ще задовго до війни. Проблема не вирішена і дефіцит електроенергії у Забайкаллі, Якутії та низці віддалених регіонів величезний. Міста Крайньої Півночі живуть в умовах полярної ночі та екстремальних температур до -71 градуса. У Норильськ взимку можна потрапити тільки літаком. Люди дуже погано захищені від нештатних ситуацій, але російську владу це ніколи не зупиняло. Для вирішення всього цього потрібні серйозні інвестиції. 

Якщо аналізувати підхід уряду та Мінпромторгу, то видно, що вони намагаються піти від західної залежності в мікроелектроніці та мікросхемах, особливо в інтересах ВПК. Вони вже відкрито говорять, що після закінчення війни доведеться кілька років відновлювати арсенал, бо він серйозно зношений. І це створить постійний попит на імпортні запчастини, на які санкції все одно діятимуть.

Проблема не тільки у відсутності інвестицій, але й у тому, що вони не вміють ними розпоряджатися. У держсекторі гроші розкрадаються ще до того, як можуть принести користь. Історія “Роснано” — яскравий приклад: інвестиції були, технології були, а компанію довели до банкрутства.

МАКСИМ БЛАНТ: Росіяни вже економлять на їжі

— На 2026 рік частка військового бюджету, саме на оборону, збільшується. Абсолютна цифра буде трохи менша, ніж цього року. Йде війна, і Росії потрібно все більше ресурсів, щоб її продовжувати. Звідси — урізання всіх інших витрат заради того, щоб підтримувати цю війну.

З 2025 року вже без жодних евфемізмів, цілком відкрито підвищуються податки, тобто побори з громадян. І це стосується не тільки підвищення ПДВ, який автоматично закладається в ціну всіх товарів. У Кремлі придумали ще цілу купу всіляких поборів. Паралельно збільшується податкове навантаження на малий бізнес. І все це — в інтересах оборонної промисловості.

Все, що виробляє ВПК, миттєво випаровується на території України. Тому купівельна спроможність грошей, попри титанічні зусилля Центрального банку, все одно падає. Фактично йде інфляція: ціни ростуть, зарплати закінчуються раніше, ніж рік тому, про пенсії й говорити немає чого.

Хтось повинен платити за війну і це все падає на плечі російського населення. Рівень життя у Росії погіршується поступово, а не стрімким ривком, як це було у 1991 році чи у 2008-му. Кожен день щось стає дорожчим, кожен день доводиться в чомусь собі відмовляти. 

Навіть дослідження Сбербанку показує, що громадяни почали економити на їжі. Це вже не “інсинуації втікачів опозиційних економістів”, а констатація факту найбільшим роздрібним банком, який аналізує витрати величезної частини населення. Завдяки алгоритмам вони отримують одну з найточніших статистик. 

Навіть ті санкції, які введено, працюють заледве наполовину. Ні дня не минає, щоб хтось не публікував інформацію про те, що в китайському порту розвантажують російську санкційну сировину, якась китайська компанія постачає обладнання і стає акціонером російського заводу, який виробляє дрони, якісь російські підприємства продовжують отримувати компоненти в обхід обмежень.

ІВАН УС: Потрібні санкції проти дрібних нафтових компаній РФ

— Автомобілебудівні підприємства у Росії працюють чотири дні з п’яти. Це така прихована форма зменшення зарплати: формально ніхто не говорить, що виплати скорочують, — просто “працювати будете не п’ять днів, а чотири”. Відповідно, і зарплата менша. Зростання є хіба що в сільгоспмашинобудуванні — там не можна працювати три дні, тому цей сектор поки тримається. Але загалом у російській економіці все ясніше проявляються негативні тенденції. 

Якщо акуратно дивитися на економіку РФ у 2026 році, то мій прогноз такий: криза неплатежів стане головним фактором. Все частіше в аналізах російської економіки згадується, що держзамовлення не оплачуються, і підприємства вже відкрито говорять, що потрібно щось робити з держкомпаніями. Вони розміщують замовлення, але не платять за виконану роботу. Тоді навіщо щось виробляти, якщо заздалегідь відомо, що держава не заплатить?

Європа зараз працює над 20-м пакетом санкцій. З боку США під санкціями знаходяться “Лукойл”, “Роснефть”, “Газпромнефть” та “Сургутнефтегаз”. Це чотири найбільші російські компанії. Але можна вдарити й по “Татнефті”, і по іншим дрібним компаніям, які досі не під санкціями.

Індія може говорити: “Ми не будемо купувати нафту у підсанкційних російських компаній, але будемо купувати у тих, хто санкціями не зачеплені”. Це створює ризик, що умовна “Татнефть” раптово стане оператором величезних обсягів нафти. Тому потрібен жорсткий контроль. 

Читайте також: Справедливий мир, а не алгоритм нової війни: чи зможе Київ вплинути на рішення Білого дому в переговорах про мир