Україна відкрита до оборонного співробітництва зі Сполученими Штатами. Насамперед ідеться про партнерство в межах угоди щодо спільного виробництва безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Унікальний український досвід є цінним для західних союзників і країн-членів НАТО, особливо в умовах загроз з боку Росії, що зростають.
Співробітництво України зі США і НАТО
Американська армія має вивчати досвід Сил оборони України. У цьому впевнений глава оборонного відомства США Піт Гегсет. На слуханнях у Сенаті він повідомив, що Пентагон направив своїх військових в Україну для навчання застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у реальних бойових умовах.
“Я особисто схвалив відряджання туди додаткового персоналу, щоб вивчати сферу застосування дронів як у наступальних, так і в оборонних аспектах, щоб ми засвоїли всі можливі уроки цього конфлікту. А також у режимі реального часу впроваджували їх у наші методи оборони та ведення наступальних дій в епоху, коли домінування дронів стало необхідністю”, — заявив міністр оборони США.
Інтерес до українських технологій у світі помітно зріс після того, як Київ допоміг союзникам США на Близькому Сході збивати іранські дрони Shahed — такі ж безпілотні літальні апарати (БпЛА) Росія використовує для ударів по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що майже 20 країн зараз перебувають на різних етапах роботи в межах масштабного проєкту Drone Deals. Чотири договори вже підписані, готуються перші контракти. Крім того, Сполучені Штати також розробляють угоду про спільне з Україною виробництво дронів.
“Проєкт, підготовлений Держдепартаментом США і послом України в США Ольгою Стефанішиною, є першим кроком до оборонної угоди, яка дозволить Україні експортувати військові технології до США і виробляти дрони у спільних підприємствах з американськими компаніями”, — йдеться у публікації CBS News.
Україна відкрита для оборонного співробітництва зі Сполученими Штатами. Про це запевнив глава МЗС Андрій Сибіга. За словами дипломата, йдеться про українську військову експертизу, передові технології та спільне виробництво озброєнь. Київ зацікавлений у масштабному розширенні цього партнерства. Крім того, Сибіга наголосив, що Вашингтон продовжує відігравати вирішальну роль у процесі дипломатичного врегулювання.
“Нам необхідне американське лідерство. Ми вітаємо їхні зусилля. Ми купуємо у них озброєння. І програма PURL така важлива для нас, тому що це єдиний спосіб придбати стратегічні системи ППО і ракети великої дальності. Тому я не вірю, що реально досягти справжнього процесу завершення наших мирних зусиль без американської сторони. Це неможливо. Нам потрібна їхня участь, але також паралельно нам потрібні їхній вплив і тиск на Росію”, — прокоментував глава дипломатичного відомства України.
Раніше у Швеції відбулися масштабні військові навчання Aurora-26 (“Аврора-26”). У маневрах взяли участь понад 16 тис. шведських військових і підрозділи 11 держав НАТО та України. Навчання включали сухопутну, морську та повітряний компонент. Особливу увагу приділили обороні острова Готланд, який вважається ключовою стратегічною точкою у Балтійському морі.
Напрям підготовки з використання дронів очолили українські оператори БпЛА. За сценарієм навчань країна НАТО зіткнулася із загрозою на східних кордонах Альянсу. Військові відпрацьовували диверсії, кібератаки, перебої з електрикою та проблеми з логістикою. Особливу увагу приділили безпілотникам.
Українські FPV-оператори відігравали роль умовного противника і під час одного з епізодів швидко вивели з ладу шведські підрозділи. Це показало, наскільки серйозно дрони змінюють ведення війни.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Классон зазначив: досвід України стає вкрай важливим для країн НАТО.
“Зустріч з українцями тут стала фантастичною можливістю побачити на власні очі, як вони справляються із загрозою, з якою стикаються. І оператори безпілотників заслуговують на похвалу, вони змогли поділитися з нами отриманим досвідом і допомогти нам у розвитку наших технологій”, — заявив помічник начальника Корпусу морської піхоти США Патрік Менсон.
Європа має розширювати співпрацю з Україною у сфері безпеки та активно переймати досвід українських Збройних сил, переконаний міністр оборони Литви Робертас Каунас. Він зазначив, що європейським державам-членам НАТО необхідно посилювати військовий потенціал і нарощувати обсяги виробництва зброї, щоб забезпечити стійкість і реальне стримування агресора.
“Сьогодні Росія здатна виробляти майже у чотири-п’ять разів більше зброї, ніж уся Європа. Ось чому це — величезна загроза для нас. Литва і фактично весь східний фланг Європи вкладають значні кошти в оборонні проєкти, тому що ми усвідомлюємо стан нашої безпеки. Сьогодні ми розуміємо, що надійне стримування може працювати лише тоді, коли воно підкріплене реальною військовою силою”, — сказав Каунас.
Україна пропонує партнерам новітні, випробувані в бойових умовах технології. І домовляється про спільне виробництво озброєнь.
“Одним із найперспективніших називають експерти оборонне співробітництво Києва і Берліна. Під час візиту до української столиці міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса сторони обговорили кілька таких проєктів, зокрема з виробництва безпілотників. Ми обговорили, зокрема, можливості спільного виробництва озброєнь. Ми вже виробляємо безпілотники у партнерстві з Німеччиною і маємо намір розширити цю сферу співпраці”, — своєю чергою заявив президент України Володимир Зеленський.
Цінність українського військового досвіду для країн НАТО в оцінці експертів
Як український досвід протидії російській агресії можуть використовувати держави-члени НАТО? Що необхідно для посилення спільної системи безпеки Європи? Які найцінніші технології сучасної війни? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Сергій Джердж, керівник Громадської ліги “Україна — НАТО”;
- Валерій Боровик, засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій;
- Юрій Федоренко, командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем “Ахіллес” Командування Сил безпілотних систем Збройних сил України;
- Володимир Фесенко, політолог;
- Ігор Айзенберг, професор Нью-Йоркського університету.
СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Україна — невіднятна частина загальноєвропейської безпеки
— Я думаю, ми маємо разом із європейськими партнерами доопрацьовувати спільну систему безпеки та ефективно використовувати наш військовий досвід. На жаль, саме війна на практиці показує, що і як працює. Але це і внесок України.
Спільна система безпеки має прикривати всю Європу. Якщо ми говоримо про її цілісність, то йдеться і про країни Європейського Союзу, і про країни-члени НАТО, і, звичайно, про Україну.
Для нас пріоритет — протиповітряна оборона, тому що саме Україна сьогодні страждає від величезної кількості безпілотників і ракет, які руйнують житлові будинки й через які гинуть люди. З цим потрібно щось робити.
Якщо світова спільнота бачить у цьому зло і розуміє, що це велика загроза, то необхідно діяти одразу в кількох напрямах.
З одного боку — посилювати можливості ЗСУ, щоб ми знищували ворога і російську інфраструктуру в глибині території РФ, максимально нівелюючи їхні можливості обстрілювати Україну.
З іншого боку — створювати дієві заходи захисту. І тут разом із європейськими колегами справді можна багато зробити.
У нас є досвід і певні напрацювання. У європейців — свої технологічні ноу-хау і ресурси, щоб довести подібні проєкти до кінця.
Якщо буде захищена Україна — буде захищена і Європа. Якщо ні, то ми бачитимемо і зальоти безпілотників на територію країн НАТО, і посилення гібридної війни. Раніше під гібридною війною переважно розуміли пропаганду і фейки, але сьогодні це вже справжні диверсії: на підприємствах, на залізниці та на інших об’єктах.
ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: У майбутньому нас чекає повноцінна війна дронів
— Україна має досвід практичного застосування технологій на полі бою, у захисті об’єктів критичної інфраструктури, цивільних і військових об’єктів. Це застосування дронів, відповідно — дронів-камікадзе ближнього, середнього і дальнього радіуса дії.
Саме у практичному застосуванні американці ніде не отримають такого досвіду. Ба більше, з кожним тижнем, місяцем, навіть за пів року змінюються самі технології застосування. Компанії, які перебувають поза полем бойових дій і не мають можливості застосовувати свої технології в реальному бою, ніколи не встигнуть за тими, хто постійно працює на полі бою і безперервно все вдосконалює.
Тому тут дуже важлива кооперація компаній і, відповідно, кооперація бойових підрозділів. Передача досвіду — це вкрай важливо. І, звичайно, це потрібно США. Також їм потрібні ті технології, які ми застосовуємо, і їхнє подальше вдосконалення. Потрібно розуміти, куди рухається ця війна, і бути поруч з нами.
Сама війна диктує, які технології застосовувати зараз і до яких готуватися завтра. Тому в тому форматі, в якому ми сьогодні взаємодіємо із Заходом, лише ми — як сторона цього конфлікту — можемо дати західним компаніям і військовим такий досвід.
Зараз усе йде до того, що і бронемашини, і взагалі все, що рухається на лінії фронту, буде автоматизовано. Ми йдемо до реальної війни дронів, де солдати будуть максимально захищені, а основну роль виконуватимуть безпілотні системи.
ЮРІЙ ФЕДОРЕНКО: На території України, на жаль, випробовуються практично всі сучасні військові технології
— Були різні військові навчання, у яких Сили оборони України брали участь на території європейських країн, виступаючи за різні сторони.
Незалежно від того, про яку армію світу йдеться, та сторона, за яку виступали Сили оборони України зі своєю безпілотною компонентою, перемагала. Такий результат.
Спираючись на підсумки цих спільних навчань, готуються доповіді, які, звичайно, лягають на стіл тим, хто ухвалює рішення щодо розвитку оборонних можливостей держав-союзників.
Сили оборони України мають безпрецедентний досвід ведення бойових дій із застосуванням технологій, які найбільш ефективно проявили себе на лінії бойового зіткнення. Насамперед — безпілотників. Саме тому об’єднання нашого досвіду, потужностей підприємств, що виробляють безпілотники, і технологій наших партнерів дає, по суті, ударну суміш.
Крім того, їх можна дуже швидко масштабувати й постійно модернізувати, щоб противник не зміг масово виробити протидію.
На жаль, наша територія внаслідок воєнної агресії Російської Федерації стала місцем, де випробовуються практично всі сучасні технології.
Наприклад, американські зенітні ракетні комплекси Patriot зразка початку повномасштабної війни РФ проти України й Patriot, які існують зараз, — абсолютно різні. Вони пройшли низку модернізацій: і щодо пускових установок, і щодо систем РЛС, і щодо ракет, і щодо можливостей перехоплення нових типів цілей.
Деякі розробки взагалі належать до 1960-1970 років, і зараз Сполучені Штати роблять ставку саме на їхню модернізацію. А от окремі розробки 2010-2015 років, на які раніше робився акцент у США, навпаки, продемонстрували неефективність в умовах нинішньої війни.
Завдання України — стати суб’єктною. Якщо у військовому плані ми довгий час залишалися об’єктом, а більшість країн хотіли, щоб ми й надалі залежали як від нинішніх партнерів, так і від нашого стратегічного ворога РФ, то Україна змогла довести, що так не буде.
Сьогодні ми не маємо можливості миттєво володіти надвисокими технологіями. Але ми ефективно використовуємо те, що маємо, і поступово наближаємося до рівня, коли у партнерів уже немає іншого виходу, окрім як надавати нам необхідне, щоб надалі й самим отримувати високотехнологічне озброєння нового покоління.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Підхід НАТО до оборони змінився на основі українського воєнного досвіду
— Східний фланг НАТО необхідно посилювати — у цьому немає сумнівів. Рішення щодо його зміцнення були ухвалені ще у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді ж було переглянуто й оборонний підхід НАТО.
До літа 2022 року в Альянсі вважалося, що у разі теоретичного нападу Росії на країни НАТО війська не вестимуть прикордонні бої. Передбачався відступ углиб території та утримання позицій там з очікуванням підкріплень. Іншими словами, допускалася можливість здачі прикордонних територій наступальним силам.
Під впливом українського досвіду підхід НАТО змінився. Україна показала, що можна ефективно вести бої на кордоні та стримувати противника. Це стало сигналом для країн НАТО щодо необхідності перегляду оборонної стратегії. Відповідні рішення про посилення військової присутності в країнах, що межують із Росією, були ухвалені включно з Польщею, Румунією та країнами Балтії.
Тепер же необхідно думати й про нові технології ведення війни значною мірою на основі українського досвіду. І те, що пропонується у сфері дронів, по суті, є зміною військової стратегії та тактики. Основна ударна сила сьогодні, як показує війна Росії проти України, — це бойові дрони.
Зараз ідеться не лише про дрони на лінії фронту, які створюють так звану “зону смерті”, а й про ударні дрони середньої дальності, які уражають ближній тил окупантів, руйнуючи логістику, та про далекобійні системи.
ІГОР АЙЗЕНБЕРГ: Важливо прагнути до взаємовигідного співробітництва
— Якщо США в особі чинного керівництва вважатимуть, що співпраця з Україною у сфері військових технологій вигідна, якщо керівництво армії та Пентагону вирішить, що така співпраця відповідає інтересам Америки, то вона буде розвиватися.
Усе залежить від того, наскільки така взаємодія з Україною вигідна саме Сполученим Штатам з погляду керівництва оборонного відомства і командування армії.
Українська армія отримала величезний досвід боротьби з дронами й власного застосування безпілотників як проти російських військ, так і для завдання далеких ударів по об’єктах на території РФ.
Такий досвід викликає інтерес. Якщо, наприклад, під час навчань з’ясується, що умовна шведська армія не вміє ефективно протидіяти атакам дронів, а українська армія, навпаки, вміє їх і здійснювати, і відбивати, — це стає важливим фактором. Так само й американська армія може не мати певного досвіду безпосередньої участі у подібних сучасних бойових умовах.
Читайте також: Найкращий спосіб захистити Європу від Росії — допомогти Україні перемогти: інтерв’ю з американським аналітиком Ходжесом














