Безпека Європи починається в Україні: коаліція союзників нарощує підтримку

Про безпеку України в небі, на морі та на землі 10 квітня говорили в Брюсселі. У штаб-квартирі НАТО відбулася зустріч партнерів Києва: учасників “коаліції охочих” (“коаліції рішучих”). У ній взяла участь і делегація України, яку очолив міністр оборони Рустем Умеров. За його словами, ця зустріч — стратегічний крок до модернізації архітектури безпеки в Європі.

Всеосяжна підтримка Європи 

Понад 30 країн висловили готовність брати участь у процесі підтримання миру в Європі за допомогою сил стримування — це вже четверта зустріч “коаліції охочих”.

10 квітня вперше відбулися переговори у форматі міністрів оборони, що свідчить про узгодження основних рамок співпраці на політичному рівні. Учасники обговорили можливі параметри майбутньої місії. З доповідями виступили начальник Штабу оборони Збройних сил Великої Британії адмірал Тоні Радакін і начальник Генерального штабу Франції Тьєрі Буркхард. Обидва воєначальники нещодавно відвідали Україну, тому їм було що розповісти колегам.

Присутні в Брюсселі зосередилися на питаннях, як могло б працювати оперативне планування коаліції. 

“Важливо, що після військового планування, яке відбулося останніми тижнями, у нас сьогодні була політична дискусія стосовно того, якою є потенційна місія, яка буде мета, який буде мандат, що ми робитимемо за різних сценаріїв. Наприклад, якщо відбудеться якась ескалація, пов’язана з Росією. Також, як це все пов’язано з потенційною місією моніторингу. Я думаю, важливо обговорити ці ключові та фундаментальні питання”, — заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.

Зустріч глав оборонних відомств відбулася у штаб-квартирі НАТО — це важливий символ. Таке місце проведення показує тісний зв’язок майбутньої місії з Альянсом. Особливе значення має можлива участь США як найбільшого члена НАТО, що могло б суттєво посилити місію. 

“Я думаю, важливо також показати, що незалежно від типу місії, існує зв’язок із НАТО, тому що нам потрібно працювати над гарантіями безпеки для України. І водночас переконатися, що ми зберігаємо нашу колективну оборону і стримування через НАТО, і що вони також сильні, як і раніше”, — вважає міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.

Учасники зустрічі акцентували на необхідності зміцнювати українську армію, як основну гарантію безпеки.

“Швеція, звичайно, оголосила про другий пакет допомоги Україні зовсім недавно. І це наш найбільший пакет. За останні 30 днів ми надали Україні зобов’язання на суму понад 3 млрд євро. Тепер наша увага дуже чітка. Вона спрямована на максимальну підтримку українців. Ми надаємо підтримку Україні, щоб поставити їх у максимально вигідне становище, якщо вони захочуть вести переговори”, — прокоментував міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас вважає, що позиція Росії лише переконує союзників у тому, що треба робити більше для зміцнення Збройних сил України. 

“Зараз уже 4 тижні, як українці дуже ясно дали зрозуміти, що згодні на беззастережне припинення вогню. А Росія досі не погодилася на це. Тож зрозуміло, Україна хоче миру, а Росія поки що ні. Значить, потрібно зробити більше з нашого боку”, — зазначила Каллас.

З нею повністю згоден і міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, який головував на зустрічі глав оборонних відомств.

“Ми повинні чинити більший тиск на Путіна, щоб він припинив війну. І ми маємо посилити нашу підтримку України, як у боротьбі, так і в прагненні до миру. Ось чому я вдячний, що багато хто з вас, хто тут сьогодні, будуть тут і завтра на зустрічі Контактної групи з оборони України (зустріч у форматі “Рамштайн”, — ред.), де ми візьмемо великі зобов’язання у військовій сфері для зміцнення України на полі бою”, — наголосив британський міністр.

Джон Гілі прокоментував, що вважає для себе головними цілями — досягти миру на морі, у повітрі, на землі та максимально зміцнити Збройні сили України. 

Тим часом нова коаліція Німеччини має намір підтримати Україну зброєю, а також зі вступом до НАТО. Про це йдеться в коаліційній угоді ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії ФРН, ухваленій напередодні. Також у документі три німецькі партії підкреслили, що війна Росії проти України загрожує і німецькій безпеці. А майбутній ймовірний канцлер Німеччини та лідер ХДС Фрідріх Мерц наголосив, що Берлін повертається на правильний шлях

“Україна як сильна, демократична та суверенна держава, яка самостійно визначає своє майбутнє з євроатлантичною перспективою, має центральне значення для нашої власної безпеки. Ми підтримуємо перспективу вступу України до НАТО, яка була підтверджена на саміті НАТО у Вашингтоні. Ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для адекватного переслідування і покарання за злочин агресії проти України”, — цитує видання Berliner Morgenpost угоду Християнсько-демократичного союзу, Християнсько-соціального союзу та Соціал-демократичної партії Німеччини.

Відкритою коаліційна угода залишає питання про участь Німеччини в майбутньому європейському контингенті в Україні, пишуть німецькі ЗМІ. Майбутній ймовірний канцлер ФРН Фрідріх Мерц зазначив, що коаліційна угода є ознакою того, що Європа може покластися на Німеччину. Про це він заявив на пресконференції зі своїми партнерами по коаліції в Берліні 9 квітня. Також Мерц пообіцяв збільшити витрати на оборону і підвищити конкурентоспроможність економіки ФРН.

“Майбутній уряд, майбутня коаліція проводитимуть реформи та інвестуватимуть, щоб зберегти стабільність Німеччини, зробити її безпечнішою та економічно сильнішою. Європа теж може розраховувати на Німеччину. Ми значно збільшимо витрати на оборону, запровадимо закон про планування і закупівлі для Бундесверу та вживемо подальших заходів щодо підвищення обороноздатності. Ми зміцнюватимемо військову службу за шведською моделлю, яка на перших порах є добровільною. Ми сподіваємося, що у нас буде достатньо добровольців, щоб зміцнити армію”, — заявив Фрідріх Мерц.

Підсумки зустрічі “коаліції охочих” в оцінці експертів 

Як “коаліція охочих” займається зміцненням безпеки в Європі? На яких умовах і на який термін в Україні можуть розмістити закордонний контингент? Як Європа посилює свою підтримку? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Олеся Яхно, політолог;
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
• Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Україна — частина безпеки Європи

— Будь-які переговорні майданчики, ініційовані Європою, націлені на одне: формування сталого підходу. Усі ці компоненти об’єднані. Європа сьогодні стикається з необхідністю одночасно розв’язувати поточні завдання, наприклад, пов’язані з ППО, із забезпеченням захисту українського неба, і думати про середньо- і довгострокові гарантії безпеки, які зможуть забезпечити не короткострокове перемир’я, а більш стабільне й довготривале.

Україна — невіднятна частина безпеки Європи. Тому коли обговорюється допомога Києву чи можливе перемир’я, насправді Європа говорить і про власну безпеку. Наразі також обговорюються можливі конфігурації коаліцій: на суші, на морі, в небі — залежно від можливостей країн, їхніх ресурсів і політичної волі. Формування такої інфраструктури вже почалося і це дуже правильно. 

Скрізь наголошується на необхідності посилення української армії, як одного з ключових чинників безпеки. У цьому контексті пропозиції Росії про демілітаризацію України або припинення допомоги — неприйнятні, адже це питання життєвого інтересу.

Коли ми говоримо про безпеку Європи загалом, можна очікувати, що цей процес тільки посилюватиметься. Але лідери європейських країн схильні ухвалювати рішення поетапно і послідовно, враховувати думку суспільства. Це логіка, яку ми спостерігаємо з початку війни.  Це дає Росії тимчасову перевагу: Кремль виграє час, блокує ініціативи, заважає Заходу перейти до рішучих дій. 

Європа, видно, все ж чекає більшої визначеності з боку США. Терміни, які озвучувала переговорна група Трампа — наприклад, перші 100 днів — майже спливають. Європа, з одного боку, готується до сценарію, де США відіграють меншу роль у розбудові безпеки, а з іншого — сподівається, що Сполучені Штати проявлять ініціативу і покажуть жорсткість щодо Росії.

Якщо роль США і справді скоротиться, Європа опиниться в ситуації, де їй доведеться діяти швидше і більш незалежно. Тому важливо, щоб ухвалення рішень не розтягувалося — йдеться про безпеку. Росія продовжуватиме діяти гібридно й одночасно на різних рівнях. Тому часовий фактор має враховуватися при розробці та реалізації рішень.

ІГОР ЧАЛЕНКО: В Україні можуть розмістити 10-20 тис. законрдонного контингенту

— Наші партнери вже не просто обговорюють ідею вирушення закордонного контингенту в Україну — питання перебуває на стадії оперативного планування. Саме тому ми бачимо участь міністрів оборони, представників генеральних штабів, зустрічі в Києві з президентом Зеленським і військовим керівництвом. 

Наразі вже йдеться про активну фазу підготовки, коли потрібно прорахувати всі параметри майбутньої місії. Її мета — не тільки закріпити мир, а й запобігти повторенню російської агресії проти України.

Саме тому зараз ми спостерігаємо таку активізацію. Як говорив президент Зеленський, це питання має бути опрацьоване протягом місяця — а отже, часу залишається вже близько трьох тижнів. 

Є розуміння, що буде запропоновано комплексне рішення в безпекових питаннях, насамперед — у забезпеченні повітряного простору: йдеться про організацію ППО, участь європейської та західної авіації. Також планується стабілізація ситуації в Чорному морі, що позитивно позначиться на торгівлі, логістиці та, зокрема, на українському експорті. 

Важливий аспект — розміщення військ на землі. Наразі триває дискусія: де саме має перебувати контингент. Зрозуміло, що йдеться не про 100-120 тис. — реалістичніше звучить цифра близько 10-20 тис. Водночас очевидно, що цей контингент не буде розтягнутий уздовж Дніпра або лінії розмежування. Швидше за все, він базуватиметься в ключових точках — там, де його присутність зможе максимально ефективно підтримати Сили оборони України. 

Уже позначено приблизні терміни перебування — близько п’яти років, але якщо Росія продовжуватиме недружні дії, цілком можливе продовження цієї місії. Сам факт того, що такі тимчасові рамки вже обговорюють, свідчить про серйозну і зважену підготовку операції. Це не просто заяви про те, що “ми будемо з Україною стільки, скільки буде потрібно”, а чітке розуміння цілей, завдань і термінів.

Контингент потрібен, щоб посилити ЗСУ і допомогти Україні зміцнити свої позиції. Іноземний контингент має бути введений, як мінімум, після досягнення всеосяжного режиму припинення вогню. Це важливий сигнал: жодних військ НАТО, як намагається подати Кремль, вводитися не буде. Йдеться про контингент, необхідний для закріплення тих домовленостей, які можуть бути досягнуті між Україною і Росією, безпосередньо або через посередництво.

Київ, зі свого боку, дає зрозумілі сигнали, що без участі США будь-які гарантії безпеки будуть неповними. Тому, звичайно, хотілося б бачити зміну підходу з боку Вашингтона. Думаю, це питання подальшої дипломатичної роботи.

МИХАЙЛО ПАШКОВ: Сформувалася багатошарова структура підтримки України

— Німеччина — один із двигунів Європейського союзу, поряд із Францією та низкою інших країн. Зараз у країні відбуваються активні та інтенсивні коаліційні переговори. Уже зрозуміло, що найближчим часом буде сформовано новий уряд і призначено канцлера. Це можна тільки вітати — особливо з огляду на те, наскільки динамічно відбуваються консультації між політичними силами, що входять до коаліції.

Нам не потрібно чекати остаточного формування керівних органів Німеччини, щоб розуміти її зовнішньополітичний курс. Безумовно, відбудуться певні зміни та нюанси, але стратегічний напрямок, зокрема щодо українського питання, вже цілком зрозумілий.

Я думаю, Німеччина діятиме рішучіше — і в рамках “коаліції охочих”, і у сфері фінансово-економічної та військової підтримки України. Це позитивний сигнал для нас.

Говорячи про “коаліцію охочих”, стає дедалі очевидніше, які саме країни активно підтримують Україну і готові продовжувати підтримку на максимальному рівні. Це країни Балтії, Скандинавії, Східної Європи. Крім того, важливу роль відіграють Франція та Велика Британія.

Загалом, абсолютна більшість європейських країн стоять на боці України. При цьому участь у коаліції матиме різні форми та рівні — це нормально і зрозуміло. Є вузьке коло країн — “коаліція охочих”, а є широкий формат — країни, які беруть участь у форматі “Рамштайн”. До нього можна зарахувати й Аргентину, і Канаду, і, звісно, США, які залишаються активними учасниками. 

Ми говоримо про багатошарову структуру підтримки України: військову, технічну, фінансово-економічну, політичну. Важливо й те, що є високий рівень міжнародної солідарності. Наше завдання — максимально розширювати коло країн, готових підтримати Україну. Це стосується не тільки держав Європи, а й країн глобального Півдня, інших регіонів світу. Це одне з ключових завдань української дипломатії на сьогодні.

Читайте також: Ми хочемо миру, який збереже гідність українців, а не принизить їх: інтерв’ю з президентом ПАРЄ Теодоросом Русопулосом