Без припливу фінансів Росія не зможе вести війну навіть наприкінці 2025 року, — Пендзин

Росія зіткнулася з критичною нестачею ресурсів для продовження війни проти України. І вже до кінця 2025 року РФ може втратити здатність фінансувати військові дії через виснаження бюджету і посилення міжнародних санкцій. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

На його думку, фінансова неспроможність ставить під загрозу здатність Росії продовжувати військові дії вже до кінця 2025 року. Ключовим фактором є відсутність нових джерел доходів, а також потенційне посилення санкцій з боку США та їхніх союзників.

“Для Путіна питання фінансів — це питання стабільності економіки, виживання і збереження влади. По суті, це питання цілісності Російської Федерації. У Росії більше немає джерел коштів. Залишки Фонду національного добробуту становлять близько 2,8 трлн рублів. Це все, що залишилося для покриття дефіциту бюджету. За поточних цін на нафту, навіть без урахування можливого посилення санкцій, яке Трамп може ввести через 10-12 днів, дефіцит бюджету Росії вже перевищує 3-4 трлн рублів. Восени цього року покривати його буде нічим”, — зазначив Пендзин.

Спроби компенсувати дефіцит коштом внутрішніх ресурсів несуть гігантські соціальні ризики для Росії. Наприклад, такі заходи, як заморожування вкладів громадян або скорочення соціальних програм, можуть спровокувати невдоволення населення, яке поки що залишається пасивним.

“Можна знайти внутрішні резерви, заморозивши вклади громадян або різко скоротивши соціальні програми. Але це критично для країни. Поки росіянина не чіпають, він мовчить, максимум — обурюється на кухні. Росіяни інертні й аполітичні. Але якщо почати активно залазити їм у кишеню, це може закінчитися сумно”, — наголосив спікер.

Важливим фактором стане посилення санкційного тиску (зокрема і введення вторинних санкцій) і переорієнтація європейського ринку енергоносіїв на американські поставки. Це може остаточно підірвати фінансову базу Росії, яка залежить від експорту газу і нафти.

“Джерела доходів від торгівлі енергоносіями, на які спиралася Росія, різко скоротяться в разі введення вторинних санкцій. У торговельній угоді між США та ЄС Євросоюз зобов’язується значно збільшити закупівлі американських енергоносіїв, зокрема скрапленого газу. Не виключено, що в 19-му пакеті санкцій буде введено повну заборону на російський скраплений газ, оскільки його обсяги можуть бути повністю заміщені американськими поставками”, — пояснив експерт.

А зняття обмежень на постачання озброєнь Україні та торговельна угода між США та ЄС зміцнюють позиції Заходу, зокрема й у позиції щодо Китаю.

“Знято обмеження на постачання озброєнь Україні. Так, за рахунок коштів Євросоюзу, але обмеження знято. Також важливо, що США і ЄС знайшли компроміс і уклали торговельну угоду, що усуває непорозуміння між союзниками по НАТО. Тепер чекаємо, як швидко і чітко будуть реалізовані погрози Трампа на адресу Росії, і як на це відреагує Китай”, — додав експерт.

Варто звернути увагу на майбутню зустріч представників США і Китаю в Стокгольмі, де обговорюватимуть торговельні домовленості, включно з роллю Китаю в підтримці російської економіки.

“Я думаю, що питання, пов’язані з місцем Китаю в торгівлі з Російською Федерацією, перспективи введення дуже серйозних санкційних обмежень і нових митних тарифів. теж обговорюватимуться однозначно”, — наголосив Олег Пендзин.

Без припливу фінансових ресурсів Росія не зможе підтримувати військову машину навіть у 2025 році, що робить економічний тиск ключовим інструментом для зміни ходу війни, підсумував економіст.

Читайте також: 10-12 днів: новий дедлайн для Путіна щодо припинення вогню встановив Трамп

Нагадаємо, політолог-міжнародник Дмитро Левусь висловив думку, що скорочення президентом США Дональдом Трампом 50-денного ультиматуму російському диктаторові Путіну до 10-12 днів вказує на те, що Вашингтон більше не вірить у Кремль. Якщо Росія не піде на припинення вогню, під санкції потрапить не тільки вона, а й Китай, Індія та Бразилія.

Читайте також: Дедлайн у 50 днів, встановлений Трампом, адресований не стільки Росії, скільки Китаю, — думка експерта