Фільм, якого не повинно бути: як “Оскар” за стрічку “20 днів у Маріуполі” впливає на ставлення світу до війни — думки експертів

Стрічка “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримала премію “Оскар” у категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”. Це перший “Оскар” в історії України. Церемонія нагородження найпрестижнішою кінопремією світу відбулася в ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі (США). 

Перший український “Оскар” в історії

“20 днів у Маріуполі” — документальна хроніка життя Маріуполя під час перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Команда репортерів Associated Press, у складі якої були режисер Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка Василина Степаненко, упродовж 20 днів знімали місто, яке було в облозі російських військ. 

Українська стрічка вперше відзначена найпрестижнішою кінонагородою у світі, але режисер Мстислав Чернов зізнався: хотів би, щоб цього фільму ніколи не було.

“Це перший український “Оскар” в історії. І для мене це велика честь. Але, можливо, я буду першим режисером в історії, який скаже, стоячи на цій сцені, що я не хотів би робити цей фільм. Я б поміняв цю нагороду на те, щоб Росія ніколи б не нападала на Україну, ніколи б не захоплювала наші міста, щоб не вбивала десятки тисяч українців, щоб вони звільнили всіх полонених, усіх заручників, які перебувають у їхніх в’язницях. Я не можу змінити історію, не можу змінити минуле. Але ми всі разом можемо зробити так, щоб історію виправити і щоб правда перемогла, і щоб люди з Маріуполя, і ті, хто віддав свої життя, ніколи не були забуті. Кіно формує спогади, а спогади формують історію. Спасибі всім, спасибі Україні. Слава Україні!” — сказав Мстислав Чернов.

Перемогу українського документального фільму прокоментував президент Володимир Зеленський. 

“20 днів у Маріуполі” — фільм, який показує правду про російський тероризм. Дякую команді, яка працювала над цим фільмом і здобула таку важливу нагороду “Оскар”, що дає змогу голосно сказати про російську війну проти України. Дякую всім журналістам у світі, які розуміють важливість висвітлення правди про нашу боротьбу і розповідають її. Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо кожен день цієї війни, кожен день Маріуполя, його захисників і захисниць. Ми пам’ятаємо всіх, хто боровся заради міста. Пам’ятаємо і маємо звільнити з російського полону всіх захисників Маріуполя та “Азовсталі”, яких досі утримують у нелюдських умовах”, — заявив Зеленський. 

9 березня Євген Малолєтка, Мстислав Чернов і Василина Степаненко отримали Шевченківську премію за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя. Раніше стрічка Чернова отримала нагороду “британського Оскара” — кінопремії BAFTA.

Мстислав Чернов і Євген Малолєтка приїхали до Маріуполя за кілька годин до вторгнення 24 лютого 2022 року. Вони висвітлювали роботу лікарів у місцевих госпіталях, фіксували численні жертви серед цивільного населення і змогли покинути місто 15 березня 2022 року. 

Оборона Маріуполя тривала 86 днів. Російські війська методично обстрілювали місто з усіх можливих видів озброєння. Мирні жителі не могли покинути Маріуполь, вони перебували в блокаді без зв’язку, електрики, води, газу та гуманітарної допомоги. 

Армія РФ практично повністю зруйнувала місто. Досі немає точної інформації про те, скільки мирних жителів загинуло під час бойових дій. Маріупольська міська рада наводить дані — 20 тис. осіб, але ця цифра може бути набагато більшою. 

Читайте також: Наш прапор — синьо-жовтий, ми не підійматимемо інших прапорів: Кулеба відповів Папі Римському щодо мирних перемовин з Росією

Думки експертів

Що означає для України “Оскар” за документальний фільм про Маріуполь? Яким чином популярність фільму “20 днів у Маріуполі” може вплинути на зарубіжну аудиторію? Як кінематограф став частиною інформаційної війни? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли: 

• Микола Осиченко, президент “Маріупольського телебачення”;
• Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Олег Лісний, політолог;
• Ілля Пономарьов, делегат З’їзду народних депутатів, політичний представник “Легіону свободи Росії”.

МИКОЛА ОСИЧЕНКО: Події в Маріуполі навесні 2022 року — це квінтесенція того, що Росія творить в Україні

— Я сприймаю цей “Оскар” як належне, тому що це те, чого ми всі дуже довго чекали. Дуже боляче було бачити, як з кінця весни 2022 року інтерес до Маріуполя почав падати. Дедалі менше ЗМІ запитували якісь коментарі про ситуацію в місті. 

Мстислав Чернов, Євген Малолєтка, Василина Степаненко — великі молодці, бо знову сколихнули громадськість і нагадали про ті страшні події. Маріуполь — це квінтесенція того, що Росія творить в Україні. 

Я бачив фільм “20 днів у Маріуполі” багато разів. Щоразу я плакав. Люди, яким ми показували цей фільм, теж плакали. Ми всі на власні очі бачили те, що показано у фільмі. Я хочу, щоб “20 днів у Маріуполі” подивилися в Росії, щоб їм там цілими днями показували ці моторошні кадри. 

Якби автори фільму не потрапили на місце бомбардування пологового будинку в березні 2022 року і не показали кадри всьому світу, то ніхто б не дізнався правди про цю трагедію. У Росії наполягали, що всі жахливі події в Маріуполі — це фейк і справа рук українських військових. Фільм “20 днів у Маріуполі” показав правду. 

Якщо росіяни подивляться цей фільм, зрозуміють, що він правдивий, то вони відчують себе співучасниками вбивства. Кілька сотень тисяч маріупольців були заблоковані в місті. Оборона Маріуполя тривала 86 днів, у фільмі показано 20 із них. Досі немає конкретних цифр — скільки жителів міста загинуло. Можливо, ми ніколи її не дізнаємося. Коли журналісти Associated Press виїхали з міста, гуманітарна ситуація там значно погіршилася. 

Росія робить великий медійний акцент на Маріуполі. Він важливий для них у логістичному плані — мається на увазі сухопутний коридор до анексованого Криму. Із Маріуполя РФ хоче зробити другий Грозний. Туди навіть приїжджають деякі західні журналісти і знімають матеріали про відновлення. 

Пропаганда ніколи не покаже, що в Маріуполі досі маса розбитих будинків, людям ніде жити, а по місту досі знаходять саморобні могили загиблих. Зате зняли чотирисерійний фільм про захоплення Маріуполя. 

АНТОН КУЧУХІДЗЕ: “Оскар” за фільм про Маріуполь посилює позиції України на міжнародній арені

— Рішення про те, щоб дати “Оскар” документальному фільму “20 днів у Маріуполі” посилює позиції України. Залучення кінематографії, культурного середовища, найпопулярніших людей, більшість із яких перебувають у США, — це дає змогу донести правду світові та посилити позиції України як держави. 

Фільм “20 днів у Маріуполі” тепер стане популярним і його подивляться мільйони людей по всьому світу. Вони побачать правду і їхні настрої та ставлення до України може змінитися. Таким чином будуть сформовані інші електоральні настрої для урядів інших країн. 

Цей документальний фільм — найважливіший механізм просування інтересів України на глобальному рівні. У цьому є прямий зв’язок із зовнішньополітичними інтересами та інтересами безпеки нашої країни. 

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Потрібно доносити правду про Україну також через кінематограф

— Це перемога, дійсно, зі сльозами на очах. Зарубіжному суспільству було дано дуже сильний посил від авторів фільму “20 днів у Маріуполі” — і це вже результат. Фільм буде показаний у багатьох країнах і буде привертати увагу. Це дуже добре. 

Якби Папа Римський Франциск подивився фільм “20 днів у Маріуполі”, то в нього не виникло б бажання пропонувати Україні “підняти білий прапор”.

Саме через масову культуру заходять смисли в голови наших іноземних партнерів. Тому що Росія серйозно працює над пропагандою, причому не тільки в новинах, а й у документалістиці. Росіяни знімають псевдофільми, наприклад, про Бучу і намагаються показувати їх західному глядачеві. 

Я вважаю, що нам потрібно далі доносити через кінематограф (художній чи документальний) правдиву інформацію про Україну. Безумовно, це горе і важка тематика, але це потрібно робити, розуміючи, що проти нас стоїть дуже потужна машина — російська пропаганда, на діяльність якої саме за межами Росії виділено колосальні гроші. 

ІЛЛЯ ПОНОМАРЬОВ: Путін отримав “анти-Оскар”

— “20 днів у Маріуполі” — прекрасний фільм, але я абсолютно солідарний із режисером — краще б не було приводу знімати такі фільми. І краще б ми “Оскар” отримали за якусь хорошу художню картину не на військову тематику. 

На жаль, триває повномасштабна війна. Важливо, щоб люди бачили правду про те, що відбувається. Казки, які розповідає Кремль про Маріуполь, не мають нічого спільного з реальністю, яка показана в цьому документальному фільмі. 

Минулого року “Оскар” отримав документальний фільм про Олексія Навального (померлий російський опозиціонер, — ред.). Виходить, вдруге Путін отримує “анти-Оскар”. Злочини, які він скоює, бачить весь світ. 

Читайте також: “Вибори” в окупації: Кремль звозить на “голосування” росіян (ВІДЕО)