Путін VS Гітлер: схожість диктаторів аналізуємо з істориком Георгієм Касьяновим

82% українців вважають, що Путін — це сучасний Гітлер. Такі результати соціологічного дослідження, яке провів Центр Разумкова спільно з фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.

Між режимами Путіна і Гітлера дуже часто проводять паралелі. Подібності там і справді чимало.

Схожість фюрера Третього Рейху і президента РФ

За рік повномасштабної війни Росії проти України, російська армія завдала майже 5 тисяч ракетних, 3,5 тисячі авіаційних ударів і більше тисячі ударів із застосуванням безпілотників.

Це дані Генштабу ЗСУ. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що масовані ракетні атаки – це нібито наслідки “небажання української сторони розв’язувати проблему і виходити на переговори”.

Навіть російські історики кажуть, що нинішній режим у Кремлі можна сміливо назвати фашистським.

“Фашизм — це чітка певна ідеологія. Найкраще описують 14 ознак, які сформулював Умберто Еко – це опора на силу, на традицію, презирство до слабких і так далі. Це культ сили й агресивність, доведена до межі”, — каже російський історик Тамара Ейдельман.

Британські журналісти порівняли масовані обстріли мирних українських міст російськими військами з “лондонським бліцем”.

Цим терміном позначають бомбардування Лондона гітлерівською авіацією в 1940-му році. Тоді тільки в один день — 7 вересня — столицю Великої Британії дві години без перерви атакували понад три сотні німецьких бомбардувальників і понад шістсот винищувачів.

“Висадитися військами на острів з материка було дуже складно, тому була пропозиція залякати британців, примусити їх до капітуляції шляхом знищення Лондона”, — уточнює український історик Владислав Гриневич.

Після візиту до Києва, американський сенатор Ангус Кінг заявив, що “відмова від підтримки України буде схожа на нездатність західних країн протистояти посиленню Німеччини в 1930-х роках” і, що Путіна потрібно зупинити, поки він, як Гітлер, не став причиною мільйонів смертей.

Розмах і рівень руйнувань в Україні після нападу Росії, можна порівняти з тими, що були за часів Другої світової війни. Про це заявив Президент Чехії Петр Павел, повідомляє New Voice.

Він також порівняв Путіна з Гітлером, зазначивши, що кремль використовував схожу риторику щодо “начебто недотримання прав національної меншини та закликів до відокремлення території” для початку вторгнення.

У риториці Гітлера і Путіна багато схожих моментів.

Обидва диктатори заперечували, що нав’язують силою щось іншим країнам. Вторгнення в Польщу Гітлер виправдовував тим, що поляки нібито переслідують етнічних німців.

А Путін пояснив війну проти України так званим “захистом російськомовних жителів Донбасу”. І фюрер, і президент Російської Федерації заявляли, що не воюватимуть проти мирних жителів. Обидва збрехали.

Для двох диктаторів Україна — свого роду сакральне місце. Гітлер вважав, що це територія з найбільш родючими та найкращими землями. І вона має належати вищій расі — німцям. Путін упевнений — Україна може існувати тільки в складі Росії.

Ось, наприклад, на цьому фото Гітлер відвідує окупований нацистами Маріуполь.

А це — путін приїхав з візитом до Маріуполя, окупованого вже російськими військами.

“У Росії є культ одного лідера — Володимира Путіна. Тут є культ мертвих, побудований навколо Другої світової війни. Є міф про золотий вік імперської величі, яку потрібно відродити у війні зцілювального насильства — смертоносній війні з Україною”, — зазначає американський історик Тімоті Снайдер у статті The New York Times.

Гітлер став ідейним натхненником і організатором катастрофи єврейського народу — Голокосту.

Примусова депортація українських дітей до Росії має ознаки геноциду — визнала Парламентська Асамблея Ради Європи.

Вторгнувшись в Україну, Росія порушила всі норми міжнародного права, і Путін має понести покарання.

“Це дуже важливо розуміти, за ті дії, які робив Гітлер у Другій світовій війні, був Нюрнберзький трибунал і зараз дуже важливо, щоб був трибунал проти Росії”, — заявив кандидат історичних наук Єгор Брайлян.

Україна працює над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Як повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, до коаліції для створення подібного трибуналу входить уже 35 країн.

Читайте також: Путін — збірний образ усіх кривавих диктаторів ХХ століття, — правозахисник  

Якщо Гітлер — це диявол у плоті, то Путін — дрібний біс

ГЕОРГІЙ КАСЬЯНОВ, доктор історичних наук, професор, керівник Лабораторії міжнародних досліджень пам’яті Університету Марії Кюрі-Склодовської, Люблін (Польща)

— Гітлер до останніх днів не міг повірити в поразку Німеччини. Незважаючи на те, що Берлін уже був зруйнований частково, союзники перебували в Німеччині, фюрер будував плани реваншу і відплати, і забороняв своєму найближчому оточенню навіть думати про мирні переговори. Виходячи з того, що Путін говорив на параді — перемога тощо — він теж не вірить у поразку?

— У нього просто немає іншого виходу, він говорить те, що повинен говорити. З Гітлером була трошки інша ситуація, в принципі, він знав реальну ситуацію, розумів, що вже кінець. Ми говоримо про певний психологічний стан фюрера в той момент і про його оточення.

У цьому випадку Гітлер — це такий диявол у плоті, а Путін — скоріше, дрібний біс. Він за масштабами все-таки ще не тягне на Гітлера, але в принципі дуже схожий. І ситуація не така, і українські війська не стоять біля бункера Путіна.

Він цілком здатний за допомогою того арсеналу медіапропаганди, що у нього є, представляти все у вигідному світлі для себе і стверджувати, що все добре, і “спецоперація”, як він називає війну, йде за планом.

Але в принципі, психотип чимось схожий, і алгоритм дій, і риторика дійсно дуже схожі. Тож порівняння цілком доречні. Але різні історичні ситуації.

Просто кожна історична подія, кожна історична особистість унікальні, але фахові історики, політологи та публіцисти, звісно ж, аналогії й порівняння проводять. І вони іноді просто вражають, наскільки схожі способи дії, риторика і, скажімо так, психологія особистості.

— Гітлер фактично ізолював свого найближчого соратника Герінга, коли той розповів йому про ситуацію на фронті. Часто з’являється інформація про те, що нібито Путін отримує недостовірні дані про те, що відбувається на фронті. Що Герасимов, Шойгу надають її в тому форматі, в якому б хотів почути про це Путін. Чи бачите ви тут теж певну аналогію?

— Можливо. Ну тут підхід до інформації схожий: бачити те, що хочеться, і не бачити те, чого не хочеться. Просто знову-таки, ситуації радикально різні: Гітлер не хотів бачити якусь інформацію, коли вже стріляли по його бункеру, а по Путіну поки що не стріляють. Єдине, що можна знайти, це атаку дронів на Кремль. Ніхто й не може зрозуміти, що це було.

А що стосується дезінформації чи недостовірної інформації, то це теж стандартна ситуація, особливо для авторитарних, тоталітарних суспільств. Коли на вершині піраміди влади стоїть якась людина, як правило, їй намагаються подавати ту інформацію, яка не загрожує оточенню.

Тому найближче оточення, звісно, годує її якоюсь інформацією, яка більше їй підходить.

Загальновідомо, що він не користується інтернетом. Загальновідомо, що він різко звузив коло осіб, які мають до нього доступ. Навіть початок війни свідчить про те, що він керувався недостовірною інформацією, оскільки вони розраховували, що війна триватиме тиждень, максимум місяць, а війна триває вже рік, і Україна не здається і абсолютно не збирається здаватися.

Вони настільки загрузли, що зображують взяття 100 метрів землі, як великий військовий успіх. Тож паралель доречна, він отримує недостовірну інформацію, і на підставі цієї інформації робить якісь висновки.

І водночас потрібно сказати, що це дуже небезпечно. Коли немає реального контакту з реальністю, людина здатна вчинити дії вкрай небезпечні не тільки для оточуючих, а й для неї самої. І таким чином здійснити якийсь самогубний акт, який може зашкодити практично всьому світу.

— Російський більшовизм — таке ж зло, як і гітлерівський нацизм. Але більшовизм не був покараний, і вся репресивна машина працювала на те, щоб ніякого інакомислення не існувало. Чи можна порівняти сталінський і путінський режими?

— Масштаби репресій сталінського режиму і путінського режиму поки теж не можна порівняти. Але є, загалом-то, інформація на цей момент про 20 тисяч рішень судів засуджених за різними статтями, пов’язаними з несхваленням дій режиму.

Що стосується порівняння російського більшовизму і німецького нацизму, це досить популярна теза, особливо в Центральній і Східній Європі. Вона по-різному сприймається вченими і пропагандистами, вченими всередині певного дискурсу, і навіть тими вченими, які згодні з такою тезою, тож це питання спірне.

На політичному рівні є певні рішення Європарламенту, які зрівнюють сталінізм і нацизм, і, відповідно, у світлі цих рішень люди трактують те, що відбувалося за радянських часів, коли це був тоталітарний режим, з тим, що відбувалося в межах нацистського режиму.

Потрібно сказати, що в цьому випадку теж багато всяких паралелей. Варто хоча б згадати той факт, що досвід створення нацистських таборів смерті будувався на досвіді ГУЛАГу, тобто, вони знали про цю систему та її просто вдосконалили в певному сенсі. Так що, так, можна так говорити, можна з цим сперечатися.

Але в принципі, якщо подивитися на тенденцію, як розвивається Росія останнім часом, то вона вкрай неприємна в тому сенсі, що фактично будується абсолютно закрите суспільство із закритими для будь-якої опозиції можливостями. На вершині цього суспільства стоїть людина з інстинктами такого невротичного гопника, і це вкрай небезпечно не тільки для України, а й для всього світу.

— Про що свідчить промова Путіна на параді? Про його впевненість у перемозі, попри те, що фронт і ЗСУ показують зовсім іншу картину? Тим паче, що минулого року Путін на параді поводився агресивніше.

— Якщо розвивати тезу про кількість росіян, убитих Путіним, то, звичайно, він росіян убив більше, ніж будь-хто ще після Другої світової війни. Тобто, загалом-то, його б треба судити за російськими законами, навіть не за міжнародними. Розв’язування агресивної війни тощо — це статті Російського Кримінального кодексу, і він цілком під них підпадає.

Ну, що стосується його риторики, я не слухав цієї промови, на жаль чи на щастя, у мене були цікавіші справи. Але, в принципі, якщо простежити зміну риторики за рік війни, то, звісно, видно, що вона весь час змінюється на користь того, щоб пристосовувати її до ситуації, яку вони не очікували.

Вони не очікували, що Україна вистоїть, вони не очікували, що Україна буде наполегливо чинити опір, вони не очікували, що Захід виступить настільки солідарно, оскільки вони теж враховували досвід 2014 року, коли Захід так не виступив.

Тобто величезна кількість речей, яких вони не очікували, ця нездатність їх передбачити, якраз свідчить не на користь їхнього режиму, оскільки цей режим не передбачає аналітичної раціональної постановки питання. У цьому випадку, ця промова на параді — зрозуміло, що тут не про аналітику йдеться, а про те, щоб запалити публіку. Але щось і публіка, по-моєму, не дуже запалюється, оскільки її туди явно збирають, принаймні, якщо йдеться про молодь.

Загалом, ситуація, звичайно, далека від бункерного Гітлера 1945 року, але очевидно, що все йде якраз не за планом, і явно план цей змінився. Від захоплення України й зміни уряду — до війни на виснаження. Вони покладаються на внутрішні ресурси, тому й ідуть усі ці посилання на колективний Захід, як на нацистів тощо, тому що вони розуміють, що вони воюють тут не тільки з Україною.

Читайте також: Путін-Гітлер: чому між диктаторами та їхніми війнами проводять аналогії (ВІДЕО)