Росіяни щодня стають трохи біднішими, але не помічають цього. Влада перейшла до емісійного механізму фінансування бюджету. Про це сьогодні, 2 квітня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів фінансист Сергій Фурса.
Водночас, за його словами, жодних соціальних виплат в Росії не обмежуватимуть, цього не станеться.
“Можливо, не буде значного збільшення соціальних стандартів, але ніхто нічого не скорочуватиме. Вони перейдуть і вже перейшли до емісійного механізму фінансування бюджету. Тобто вони друкують гроші тією чи іншою мірою, і далі намагаються стримувати девальвацію, інфляцію шляхом обмеження виливання цих грошей назад в економіку. Таким шляхом йшов Янукович у 2012-2013 році, коли за всяку ціну хотів утримати гривню по 8. Чим це потім закінчилося 2014 року, ми всі прекрасно пам’ятаємо”, — каже Фурса.
Щодо простих росіян, то, як пояснює фінансист, є тенденція — роздрібна торгівля сильно впала, а споживчі переваги почали зміщуватися.
“У Росії зріс продаж єдиного продукту, який зріс у Росії торік, це горілка. Міцний алкоголь. Всі інші продажі продовольчих товарів, непродовольчих різко скоротилися — 3, 5, 7% це багато насправді. І російський споживач почав переходити з магазинів рівня… якщо раніше ви (українці) ходили в “Сільпо”, то тепер ви почали ходити в АТБ. Ось така тенденція почала бути помічена в Москві. Якщо раніше вони ходили в якісь “П’ятірочки”, то тепер вони ходять у дискаунтери. Тобто це так впливає наразі на рівень життя росіян”, — сказав Фурса.
Він уточнив, що це, звісно, залежить і від росіянина.
“Якщо когось уже мобілізували, і він помер, то його життя сильно змінилося. Частково росіяни змушені були виїхати, ми не знаємо точної кількості, 500-600 тисяч осіб, які виїхали. Хтось втратив можливість вести бізнес, хтось втратив можливість подорожувати так, як він звик, тому що обмеження діють. Але загалом це все наразі позначається на реальних доходах росіян і на можливості вести звичний спосіб життя. Але знову ж таки, це не радикально. Не варто говорити про те, що бах і все одразу розвалилося. Ні, це поступовий процес. Ми говоримо про зниження того ж роздробу на 3-5%, але це значно з точки зору макропоказника. А коли ми говоримо про простого росіянина, його можна порівняти там, з жабою, яку не кинули в окріп відразу, тоді моментально фінансова криза робить вас бідним, цю жабу варять на повільному вогні. Ви з кожним днем трохи бідніші, але ви це не дуже помічаєте”, — пояснив фінансист.
Фурса нагадав, що інфляція завжди б’є по рівню життя.
“Те, що ми спостерігали торік, падіння реальних доходів на тлі не такого значного падіння ВВП, але торішня в Росії була набагато кращою за очікування і набагато кращою, ніж у багатьох країнах Європи. Треба сказати, їм це вдалося. Минулий рік, у принципі, рекордний рік за інфляцією у світі. За 40 років найбільша інфляція у США, у багатьох країнах Європи інфляція була, як і в Україні, 20 плюс. Тому поки що якихось дуже сильно деструктивних процесів інфляції, девальвації у них не спостерігається. Але це надзусилля. Ключова проблема цього року в російській економіці, що вже проявилося, це величезний дефіцит бюджету, який вони фінансують шляхом друкування грошей”, — розповів він.
Фінансист наголосив, що це теоретично має спровокувати більшу інфляцію та девальвацію. Але поки що цього не відбувається, бо вони вичавлюють гроші з економіки — сушать свою економіку.
“І фактично, якщо російський бізнес зараз не пов’язаний із державою, він на сухому пайку, і доступу до грошей у нього немає. Тому довгостроково — це погано, звичайно, це сушить економіку. І знову ж таки, це та пружина, яка стискається. Ми бачили це на прикладі гривні у 2011-2012 році. Але чи розіжметься ця пружина цього року, 2023-го, ми зараз сказати не можемо. Точно зрозуміти запас міцності Росії — ніхто сказати не може. Ми розуміємо, куди це йде, але ми не розуміємо, коли вони прийдуть до цієї точки”, — резюмував Сергій Фурса.
Читайте також: “У Росії парадоксальна історія”: вплив санкцій Заходу оцінив фінансист














