Українські артилеристи стримують атаки противника під Бахмутом — репортаж FREEДОМ (ВІДЕО)

Українські артилеристи продовжують стримувати атаки противника на Бахмутському напрямку, щоб не дати можливості російській армії просунутися. Проти армії противника Збройні сили України використовують усе доступне озброєння, повідомляє кореспондентка телеканалу FREEДОМ Анастасія Волкова.

Нині через активність армії противника на цьому напрямку часу для відпочинку в бійців практично немає. Завдання надходять одне за одним. В артилерійському розрахунку гаубиці Д-30 — шестеро людей, кожен з яких відповідає за свою ділянку роботи.

“Я — топогеодезист, тобто я маю скоригувати гармату для її точної стрільби. Я виставляю бусоль і нічну точку наведення, щоб гармата точніше стріляла. Подяка волонтерам, що не потрібно зараз підходити і натискати. Волонтери – чудові розробники, вони хотіли протестувати цей прилад. Він дуже простий, він на пульті, працює за кілометр, тобто не треба бігати, підходити, переводити в нічну точку наведення. Я займаюся цим”, — розповів військовослужбовець ЗСУ Валерій.

Олег — очі артилерійського розрахунку. Він не відходить від моніторів і стежить за ситуацією, дає координати. Каже, найбільша кількість цілей за день на його рахунку — 15.

“Нещодавно в мене була одна ціль, і буквально через хвилин 5-10 була наступна ціль. І десь взвод противника, близько 30 осіб, ми поклали. Хлопці раді були, ми ж захищаємо свою країну. Так і мені: працюю головою, і мені це подобається, тому що це наша робота — захищати нашу державу, ми ж у себе на землі”, — каже Олег.

У квітні минулого року він, виконуючи завдання із зупинки противника, отримав п’ять осколкових поранень. З них три припали на голову, ще по одному — в руку і ногу. Тоді Олег рятував побратимів від шквального вогню.

“У мене було дві “Ігли” і два “Перуни” польські. “Ігли” не спрацювали, а “Перуни” спрацювали. Ми знищили два К-52 тоді, а з Мі-8 почали десантуватися росіяни. Тоді я побачив, що Мі-8 починає розвертатися в наш бік, вони побачили, звідки ми стріляли. І просто почали по нас з усіх своїх вертольотів відстрілюватися, їх чотири було. Ракетами, касетними боєприпасами — вони по нас стріляли, стріляли й стріляли. Я намагався щосили витягнути хлопців, просто брав за броніки й витягав з поверху сходами. А товариша просто своїм тілом накрив. І виходить весь удар касетним боєприпасом взяв на себе”, — розповідає Олег про пережите.

Після госпіталю та курсу реабілітації, чоловік захотів знову повернутися в стрій у свій підрозділ.

На Бахмутському напрямку бійцям важко відбивати атаки противника, але є позиції, де ще важче, зізнаються армійці.

“Перед тим, як переміститися на Бахмутський напрямок, ми стояли під Кремінною, штурмували її, три рази йшли на штурм. Ну, там було набагато важче. Там більше працювала артилерія. Там було більше техніки. Тут, я так розумію, ці “вагнери” і ті, хто працюють на цьому напрямку, у них менше снарядів і менше артилерії”, — сказав військовослужбовець ЗСУ Михайло.

Павло — командир артилерійської батареї. Його мрія — попрацювати не на радянських гаубицях, а на шведському Archer. Каже, європейські партнери зараз допомагають Україні, але цієї допомоги для перемоги недостатньо.

“Дефіцит боєприпасів. Було б більше боєприпасів, більше б працювали”, — зазначив він.

Військовослужбовцям ЗСУ вдається ефективно відбивати спроби армії РФ зайняти місто. Українські захисники готові боротися за кожну вулицю і за кожен будинок у Бахмуті.

Читайте також: Будь-яке рішення українського командування щодо Бахмута буде точно не політичним, а абсолютно військовим, — Селезньов