Волонтери продовжують допомагати жителям Бахмута Донецької області. Місто постійно перебуває під атаками російської армії. Тут уже знищено всю міську критичну інфраструктуру, немає електроенергії, опалення та водопостачання. Питну і технічну воду людям привозять волонтери. Про це повідомляє кореспондентка телеканалу FREEДОМ Анастасія Волкова.
Із самого ранку волонтери гуманітарної місії “Проліска” двічі розвозили їжу жителям Бахмута. За одну поїздку везуть близько тони гуманітарної допомоги. Знімальна група телеканалу FREEДОМ разом із ними вирушає в прифронтове місто, щоб передати 15-ти сім’ям засоби гігієни та продукти.
“Це великий, за мірками Бахмута, хороший продуктовий набір на 20 кілограмів, такий самий великий гігієнічний набір, і трохи води. Ми привозимо допомогу до Бахмуту і двічі, й тричі на день”, — розповідає волонтер гуманітарної місії “Проліска” Євген Ткачов.
До важкої ситуації у воєнному місті, як і до того, що кожна поїздка сюди може коштувати життя, Євген намагається ставитися з гумором і не думати про небезпеку. Каже, по-іншому тут не вижити, а допомога людям — необхідна.
“Ми намагаємося не гнівити Бога, ми не герої. Вдома на мене чекають онуки, поки що п’ятеро і я ще хотів би побачитися з ними. Тому ми швиденько роздаємо допомогу невеликим групам людей, і їдемо”, — пояснює волонтер.
Жителі Бахмута, які залишаються в місті, складають списки та формують чергу для отримання гуманітарної допомоги. Отримавши коробку, намагаються швидко повернутися в укриття. Кажуть, нині така підтримка волонтерів — єдине, що дає можливість переносити ситуацію.
“Це допомагає, звичайно. Особливо пенсіонерам. Побільше б води, тому що ніякої води немає. Взагалі ніякої. Усе розбито, усе перебито. Взагалі ніякої води немає! Нехай привозять будь-яку воду — питну, технічну, якщо є можливість така. Ні світла, ні газу, немає, виживаємо як можемо”, — ділиться мешканка Бахмута.
Обстріли міста російською армією не припиняються цілий день. Уся критична інфраструктура в місті знищена.
Наразі в Бахмуті залишається близько 6 тисяч мирних жителів. Серед них — близько 200 дітей. Люди констатують: останніми днями ситуація в місті стає тільки складнішою. І ті, хто раніше не хотів виїжджати, зараз серйозно замислюються про евакуацію. Серед них і Світлана.
“Прильоти щодня. Тут не знаєш, куди ховатися. Так страшно”, — каже вона.
“Тільки перебіжками. Он, по ринку скільки разів стріляли. Скільки людей поклали. І вчора звідти ледве встиг утекти. Буде гірше — будемо виїжджати. Ми всі боїмося. Ми біля траси живемо, тому буде гірше — зібралися і поїхали. Добре, хоч машина є”, — додає місцевий житель Євген.
Унаслідок обстрілу 8 лютого в місті загинули 2 людини, ще 7 дістали поранення. Після чергової атаки Євгену осколок влучив у руку. Чоловік згадує, що обстріл почався раптово. Попереду йшло подружжя — жінка вижила, її чоловік ні.
“Моментально. Ось, ми йдемо, раптом хлопці згрупувалися, впали, вуха закрили. А я став і не зрозумів, правда, осколок мені в руку прилетів. Дивом залишилися живі”, — розповідає чоловік.
Кладовище на околицях Бахмута щодня поповнюється новими могилами. На табличках можна побачити, що поховання тут проводяться щодня. Двоє чоловіків, які працюють тут, не на камеру розповіли, що зі співробітників служби залишилися тільки вони. Не їдуть тому, що розуміють: їхню роботу виконувати більше нікому. Щотижня вони ховають тут від 6 до 10 мирних жителів.
Читайте також: Пів року — під російськими обстрілами, за 5 км — активні бойові дії: який сьогодні має вигляд місто Часів Яр (ВІДЕО)