Вчора о 23:23
Україна та дев’ять європейських країн домовилися створити інтегровану “антибалістичну коаліцію”. Рішення ухвалили 13 липня в Парижі на зустрічі “коаліції охочих”. Її учасники мають намір об’єднати оборонно-промислові та технологічні можливості Європи з українським військово-промисловим комплексом, щоб спільно розробляти та виробляти системи протиракетної оборони.
Європейський протиракетний щит: Україна та союзники об’єднують оборонні можливості
У паризькому саміті взяли участь 25 глав держав і урядів, зокрема президент України Володимир Зеленський. Загалом були представлені 37 країн, а також керівництво Європейського Союзу та НАТО. Молдова й Північна Македонія вперше долучилися до обговорень у межах “коаліції охочих”.
До нової антибалістичної коаліції увійшли Україна, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Італія, Франція та Велика Британія. Її головними завданнями стануть посилення української протиповітряної оборони, розвиток європейської системи захисту від балістичних ракет і розширення спільного виробництва озброєнь.
“Україні особливо необхідне зміцнення антибалістичної оборони. І саме на це спрямована наша головна контрибуція. Але тепер ми також вирішили створити нову інтегровану коаліцію. Це допоможе просувати й посилювати антибалістичну оборону, надаючи Україні те, чого їй бракує, а також — можливість виробництва озброєння за ліцензією. І в цьому контексті ми також вітаємо рішення президента Трампа надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot. Ми також надаємо ліцензію на виробництво наших ракет. І створюємо пул можливостей — наших сил та експертизи — для того, щоб розвивати нові антибалістичні можливості”, — заявив президент Франції Еммануель Макрон.
Однією з головних домовленостей стало надання Україні ліцензій на виробництво іноземних озброєнь. Київ і Вашингтон уже працюють над реалізацією угоди про ліцензійне виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
Франція, своєю чергою, надасть Україні ліцензії на виробництво крилатих ракет SCALP та авіаційних бомб AASM. Спільно з Італією Париж також допоможе налагодити виробництво ракет Aster 30, які використовуються в комплексах SAMP/T.
Україна має першою отримати нові французько-італійські системи ППО
SAMP/T NG, що мають посилені протибалістичні можливості. Ще два комплекси SAMP/T Франція планує передати Україні у 2026 році. Париж і Рим також домовилися прискорити постачання ракет Aster 30.
Крім того, досягнуто домовленості про закупівлю для української бойової авіації перших 16 винищувачів Rafale та озброєння до них. Навчання українських пілотів і механіків у Франції має розпочатися вже цього року. Після завершення підготовки Україні передадуть перші чотири літаки.
Ще одним напрямом спільної роботи стане українська антибалістична програма Freyja. Україна завершує розробку власної ракети, а Франція та інші партнери допоможуть розвивати проєкт. За оцінкою Володимира Зеленського, система може почати працювати протягом року.
У Парижі український президент уперше провів зустріч із лідерами держав, радниками з національної безпеки та представниками оборонних компаній, які можуть взяти безпосередню участь у створенні нової протиракетної системи.
Учасники зустрічі також обговорили подальші постачання озброєнь, збільшення оборонного виробництва та посилення санкційного тиску на Росію. Зокрема, йшлося про ухвалення 21-го пакета санкцій Європейського Союзу та протидію російському тіньовому флоту.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер попередив, що Москва може продовжити гібридні атаки проти європейських держав, тому союзникам необхідно зміцнювати енергетичну, кібернетичну та економічну безпеку.
“Путін розуміє свою вразливість і намагатиметься й далі чинити на нас тиск. Можливо, шляхом чергової ескалації. Це можуть бути гібридні атаки, наприклад, такі, які вже були на систему енергопостачання Польщі, або через підрив нашої економічної системи. Тому ми маємо посилити протидію. Ми не повинні ставати менш рішучими, менш сміливими”, — заявив Стармер.
Союзники підтвердили, що майбутні гарантії безпеки мають визначатися Україною разом із партнерами, а не Росією. Вони також домовилися створити механізм постійного контролю за дотриманням цих гарантій і продовжити тісну співпрацю зі Сполученими Штатами.
“Наш меседж Росії полягає в тому, що настав час сісти за стіл переговорів. Настав час домовитися про припинення вогню. Настав час припинити цю криваву бійню в Україні. Сьогодні ми домовилися про п’ять пунктів. Насамперед, це питання миру, а для встановлення стійкого миру необхідне припинення вогню. Також має бути запроваджений постійний нагляд за дотриманням гарантій безпеки. Визначати їх має не Москва, а Україна та її партнери. Треба, щоб Україна була сильною країною. І “коаліція охочих” відіграватиме в цьому важливу роль у тісній співпраці зі Сполученими Штатами”, — зазначив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Наступне засідання “коаліції охочих”, за словами Володимира Зеленського, планують провести в Україні. До цього радники з національної безпеки та представники оборонних компаній мають підготувати конкретні механізми реалізації досягнутих у Парижі домовленостей.
Як антибалістична коаліція змінить безпеку Європи
Які ліцензії на виробництво ракет та іншого озброєння отримає український ВПК? Чому нова “антибалістична коаліція” важлива не лише для захисту України, а й для безпеки всієї Європи? І коли досягнуті в Парижі домовленості можуть дати перші практичні результати? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Олеся Яхно, політологиня;
- Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
- Олександр Мусієнко, військовослужбовець ЗСУ та військовий аналітик.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Україна має тісніше співпрацювати з азійськими країнами
— Паризька зустріч — це логічне продовження саміту в Евіані та саміту НАТО в Анкарі. Ця третя зустріч має дати відповіді на кілька запитань.
На саміті НАТО було визначено обсяг європейської підтримки — 140 мільярдів євро на два роки. Із них 70 мільярдів мають бути виділені вже до кінця цього року. Сюди ж входить, наприклад, кредит з боку Європейського Союзу в межах військової допомоги. Тобто необхідний майданчик, який розподілить ці кошти між країнами, готовими активно брати участь у наданні військової допомоги. На саміті про готовність долучитися заявили понад 20 держав. Це доволі переконлива й хороша новина.
Друге питання полягає в наступному: наскільки актуальна зараз попередня ідея розміщення багатонаціональних сил безпеки, яка раніше обговорювалася в межах коаліції охочих? Наскільки країни готові рухатися далі у разі появи видимих ознак мирного врегулювання? Це також питання, на яке варто було б відповісти, щоб отримати чітке та ясне розуміння.
Питання номер три — гарантії безпеки у разі припинення вогню, участь США в системі моніторингу за дотриманням режиму припинення вогню, взаємодія між країнами Європи та США у питанні гарантій безпеки України і, природно, те, як усе це бачать країни “коаліції охочих”.
Усі ці три питання є ключовими. У принципі, вони вже давно перебувають у порядку денному й обговорювалися на попередніх зустрічах. Але після Евіана та Анкари ситуація суттєво змінилася на користь України.
Природно, цю позитивну динаміку двох попередніх зустрічей бажано було б закріпити. Тому президент Франції Еммануель Макрон виявляє в цьому плані значну ініціативу. Власне, зустріч у Парижі й відбувається для реалізації всіх вищезазначених цілей.
Україна має переходити до тіснішої співпраці з азійськими країнами, а також із країнами, через які Росія отримує західні компоненти шляхом паралельного експорту та укладення закритих контрактів. Це необхідно для недопущення потрапляння до Росії критично важливих елементів обладнання для її балістичної програми. Така співпраця можлива, наприклад, із Японією.
Україна здатна знищувати виробничі потужності та ракетні заводи в Росії й робитиме це. Я думаю, це не за горами. Спочатку ми розберемося з нафтобазами та нафтопереробними підприємствами. Повірте, далі перелік об’єктів військового виробництва Російської Федерації розширюватиметься.
Найкращий спосіб не допустити нарощування Росією ракетного озброєння — завдавати ударів по всій виробничій та логістичній інфраструктурі ракетної галузі Російської Федерації, де б ці об’єкти не знаходилися.
Українські дрони тепер досягають територій за Уралом і навіть у Сибіру. Завдяки грамотній роботі української розвідки та західним даним ми можемо діяти превентивно й на випередження, роззброюючи Росію і таким чином знищуючи її головну ракетну перевагу, зокрема у сфері балістичних технологій.
ОЛЕСЯ ЯХНО: Спільні оборонні можливості України та Європи ведуть до миру через силу
— Свого часу “коаліція рішучих” була створена значною мірою як відповідь на позицію Сполучених Штатів і спробу Росії нав’язати той самий “дух Анкориджа”. На перших етапах “коаліція рішучих” відображала насамперед необхідність політичного рішення, політичної волі та відповідальності серед європейських лідерів.
Зараз же можна констатувати, що засідання Коаліції рішучих справді спрямоване на конкретику, на вирішення конкретних завдань, які насамперед перебувають у сфері посилення протиповітряної оборони і, відповідно, далекобійних можливостей України.
Україна та Європа справді спільно пройшли великий шлях. І дуже добре, що два останні великі міжнародні заходи — засідання “Великої сімки” та саміт НАТО — продемонстрували той самий консенсус.
Йдеться вже не про те, що Україна має погоджувати свої далекобійні удари. Йдеться про те, як справді зробити українське небо невразливим для російських ударів і як нарощувати далекобійні можливості України. Тому, мені здається, особливість цього засідання “коаліції рішучих” полягає в тому, що вона справді вирішує абсолютно прикладні та конкретні завдання в такій дуже чутливій і важливій для України сфері, як захист неба.
Крім того, це справді має характер взаємодії, тому що захист неба є важливим завданням не лише для України, а й для Європи. Збільшується кількість порушень повітряного простору країн НАТО через продовження Росією війни та її неготовність вести предметні переговори про припинення воєнних дій. Також зростають гібридні ризики.
Якщо оцінювати, чи піде Росія на повну мобілізацію або посилюватиме різні гібридні та військові провокації проти країн НАТО з урахуванням економічних процесів усередині країни, то думка багатьох експертів схиляється до того, що Росія точно посилюватиме гібридні атаки проти Заходу. Тому, я думаю, у цьому сенсі вже немає жодної дискусії й нема потреби ухвалювати рішення, оскільки воно вже ухвалене: захист України, захист українського неба та далекобійні можливості України одночасно працюватимуть на безпеку самої Європи.
Йдеться про напрацьовані рішення, про колективну готовність, озвучену на саміті “Великої сімки”, та її подальше продовження на саміті НАТО. Зокрема, йдеться про ліцензію на виробництво ракет для систем “Петріот” та інформацію про те, що ці ракети можуть вироблятися в Німеччині.
Мабуть, усе це матиме продовження й матиме прикладний характер. І це дуже добре, тому що з урахуванням нинішньої динаміки на полі бою та настрою, якого Росія продовжує дотримуватися, дотримуючись логіки шантажу й погроз, справді дуже важливо демонструвати рішучість не на словах, а на ділі.
З урахуванням зростання спільних оборонних можливостей України та Європи динаміка на фронті може змінюватися ще швидше й не на користь Росії. Надалі це спричинить зміни й у дипломатичному процесі, спрямовуючи його в бік реального миру через силу.
Тому зараз уже не обговорюється питання політичної підтримки та політичної рішучості. Вони вже є. Обговорюється питання про те, як справді реалізувати домовленості й узгоджені на загальному рівні рішення. Звичайно, ми чекаємо конкретних прикладних результатів, які мають вплинути і на дипломатичний процес, і на досягнення того самого миру через силу.
ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Ініціатором нової оборонної ініціативи виступає Україна
— Склалася унікальна ситуація. До речі, це унікальна й водночас абсурдна ситуація, і це насамперед проблема Європи. Європейські країни виявилися цілковито залежними від американських постачань та американської зброї. Зрозуміло, що це не може їх не турбувати. У принципі, вони мали звернути на це увагу давним-давно. Але в них не було приводу, а існувала ілюзія, що американський щит перебуватиме над Європою ще дуже довго. Тому вони особливо не поспішали із розв’язанням цієї проблеми.
Як ми бачимо, такі країни, як Франція, Італія та Німеччина, мали власні розробки, наприклад засобів протиповітряної оборони. Проте в них усе було погано з балістичними ракетами, і вони практично не приділяли цьому уваги. За винятком, звичайно, Франції та Британії. Оскільки це ядерні держави, зрозуміло, що в них є засоби доставлення ядерної зброї. Але загалом у Європі це питання було дуже далеким від будь-якого рішення та будь-якого консенсусу.
Війна Росії проти України насправді актуалізувала це питання, оскільки зберігається значна залежність від американської допомоги. Тим більше нинішній специфічний президент США показав усю вразливість європейської позиції. Тобто європейці змушені про всяк випадок думати про якийсь запасний варіант, за якого Сполучені Штати не допомагатимуть їм.
У цьому випадку допомога з боку України для них, безумовно, дуже важлива, оскільки зараз можна створити власну ініціативу. Вона не є заміною, наприклад, тому, що дають США та НАТО. Усе це, у принципі, зберігається. Але паралельно така ініціатива посилює безпеку Європи й робить європейські країни політично гнучкішими, зокрема в контексті взаємин зі США. Мені здається, це ключовий момент, і саме на нього треба звертати увагу.
З погляду отримання швидкого результату є певні проблеми. По-перше, поки що це велика історія на перспективу. По-друге, це певний символічний сигнал Росії, щоб там не думали, що вхопили Бога за бороду і що нічого в Україні та Європі не просувається.
Ні, якраз демонструється стратегічне бачення: що б ви там не робили, країни Європи та Україна також думатимуть на перспективу й готуватимуться на випадок можливого продовження агресії з боку Росії. Тому тут підходить прислів’я: “Краще пізно, ніж ніколи”.
Подібну ініціативу слід було створювати набагато раніше. Парадоксальна ситуація полягає ще й у тому, що ініціатором усього цього фактично виступає Україна. Це наша пропозиція, наші розробки та наші ідеї.
Зрозуміло, що зараз усе це тягнутиметься досить довго. Процес поки що перебуває на етапі початкової технічної та політичної взаємодії, а також формування спільної позиції й розуміння того, як усе має виглядати. Але, з іншого боку, якщо запустити цей процес і європейці справді серйозно до нього долучаться, він може бути реалізований досить швидко.
Усе-таки європейські країни порівняно з тими ж Сполученими Штатами Америки мають одну перевагу. США, звичайно, на відміну від багатьох держав, мають замкнений цикл виробництва зброї. Причому їхній військово-промисловий комплекс, як ми знаємо, посідає одне з провідних місць у світі.
Але в Європи є інша перевага. Завдяки децентралізації й водночас дуже налагодженим зв’язкам між різними державами існує можливість одночасно, не у форматі конвеєра, коли все виробляється одне за одним, випускати всі складники. Потім у якомусь одному місці їх можна буде дуже швидко зібрати, як конструктор Lego. Це можуть бути ракети, пускові установки та безліч інших компонентів. Варіантів може бути безліч. Головне, щоб цей процес був запущений, під нього виділили гроші, ухвалили політичне рішення й визначили місце, де все це відбуватиметься.
Важливо, щоб не почалося перетягування каната навколо того, де мають бути розташовані виробництва, хто має на них працювати, хто і який внесок робитиме і так далі. Я думаю, у європейців зараз якраз є розуміння, що треба поспішати й робити все максимально швидко.
Дуже важливо, що роботу починають не з нуля. В України є певні технології, які були представлені. Деякі українські компанії відіграють у цьому провідну роль. Тому, якщо все розвиватиметься хоча б у такому темпі, як зараз, процес не займе роки. Це все одно потребуватиме досить багато часу, але це майбутнє України.
На період, поки все розроблятиметься й доводитиметься до практичного застосування, ідеальним варіантом було б, щоб усі країни-партнери максимально підтримали Україну тими ж ракетами-перехоплювачами та безліччю інших засобів, які важливі для нас і якими вони можуть нас забезпечити.
Європейські країни мають розуміти, що, з одного боку, необхідно займатися розробкою, але з іншого боку, в України є поточні потреби. Відповідно, їх треба закривати завдяки запасам, наявних у Європі, а також зброї, яку європейські країни можуть купувати у США.
ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Антибалістична коаліція вже почала своє існування
— На сьогодні в України є відповідні розробки та напрацювання. У нас є розуміння, бажання й воля до того, щоб справді з’явилася свого роду унікальна антибалістична система — система протиракетної оборони, яка захищатиме насамперед Україну. Адже для нас зберігається загроза з боку Росії, яка продовжує атакувати нас балістичними ракетами й завдавати ударів саме по цивільних об’єктах.
Другий момент — це посилення Європи та безпеки європейських країн. Ми чудово розуміємо, що на сьогодні Росія повною мірою не відмовилася від агресивних намірів і навіть планів щодо початку бойових дій проти країн Європейського Союзу та НАТО. Ці плани нікуди не зникли, вони залишаються на столі у Путіна. У будь-який момент різні плани можуть бути використані й залучені.
Тому, щоб зміцнити європейську безпеку й створити, зокрема, альтернативу ракетам до систем “Петріот”, яких бракує, Україна виступає зі своєю пропозицією. Ми розуміємо, що виробництво запускається й Україна отримає право на ліцензійне виробництво ракет для систем “Петріот”. Але для того, щоб існувала альтернатива, Україна говорить: у нас є напрацювання, нумо працювати спільно, однак нам бракує певних компонентів.
Це стосується радарів та інших компонентів. Давайте спільно розв’язувати це питання. Чи можемо ми зробити це разом? Можемо. Саме на це питання відповідає створення антибалістичної коаліції, яка вже почала своє існування й наповнюватиметься відповідними засобами.
У зустрічі, яка відбувалася в Парижі, брали участь розробники та провідні компанії європейських країн, що працюють у сфері високотехнологічного озброєння, авіації та ракетобудування. Наприклад, йдеться про виробників тих самих ракет “Астер”.
З українського боку була присутня компанія Fire Point, яка займається розробкою антибалістичної ракети та української системи протиракетної оборони. Саме тому можна зазначити, що розмова була досить предметною. Відповідні рішення були ухвалені як з технічного, так і з політичного боку.
Ми розраховуємо, що такий спільний імпульс дасть результат: в України є проєкт і напрацювання, а в європейських країн — доступ до ринку технологій та власні розробки. Уся ця синергія допоможе нам спільно просуватися до створення справді високоточної та ефективної системи протиракетної оборони, яка захищатиме не лише Україну, а й увесь Європейський Союз.
На сьогодні існують два типи ракет, здатних перехоплювати російську балістику, як, у принципі, й будь-які балістичні ракети. Вони вкрай необхідні Україні. Навіть під час атаки на українську столицю в ніч із 13 на 14 липня працювала система протиповітряної оборони, здатна протидіяти балістичним ракетам. Відповідно, вдалося збити ракети — не всі, на жаль, але приблизно 60–70%.
Це означає, що Україна почала отримувати допомогу від партнерів. Досить серйозна робота, проведена президентом України на саміті НАТО та в межах інших міжнародних зустрічей, на сьогодні дає важливі результати, і ми їх бачимо.
Зараз необхідні стратегічна політична воля та стратегічні рішення. Хай там як, без розширення виробництва й посилення виробничих потужностей ракети нізвідки не з’являться.
Україна почала отримувати ракети для закриття оперативних потреб. Це перший момент. По-друге, є ліцензія на виробництво ракет PAC-3. По-третє, є ліцензія від Франції на виробництво ракет “Астер” для систем SAMP/T. Щобільше, йдеться і про ліцензію на виробництво керованих авіаційних бомб, а також ракет “Скальп”. Це вже не засоби протиповітряної оборони, а озброєння для ведення, зокрема, наступальних дій і завдання ударів по російських військових об’єктах за допомогою нашої авіації.
Україна пропонує й отримує досить серйозний пакет рішень.
Читайте також: НАТО 3.0 і Україна: що змінив саміт в Анкарі
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
