У центрі уваги — посилення оборони: що обговорюють лідери країн ЄС на саміті в Данії (ВІДЕО)

У Данії сьогодні, 1 жовтня, стартував дводенний саміт: лідери країн ЄС зібралися на неформальне засідання, за яким послідує зустріч Європейського політичного співтовариства. У центрі уваги — підтримка України та посилення безпеки Європи на тлі загрози вторгнення з РФ. Деталі з Копенгагена розповів спеціальний кореспондент телеканалу  FREEДОМ в Європі Віталій Сізов.

У Копенгагені вжили серйозних заходів безпеки. На вулицях багато поліції, озброєних людей для того, щоб забезпечити безпеку і зустріч пройшла нормально, і без форс-мажорів. Тим більше — на тлі різних загроз і провокацій з боку РФ.

Сьогодні — перший день неформального саміту лідерів Європейського Союзу. Зустріч триває у Королівському палаці Крістіансборг і присвячена питанням оборони. На порядку денному — дорожня карта Євросоюзу щодо готовності до оборони до 2030 року. Поки що це дискусії, оскільки самої дорожньої карти, як такої, немає. Але її планують презентувати разом із НАТО через два тижні, про що раніше заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Поки що опубліковано лише огляд цієї дорожньої карти. У документі на неповних 8 сторінках слово “Україна” згадується 10 разів. І навіть є розділ “Україна як ключовий елемент посилення Європи щодо забезпечення її готовності до відбиття агресії”. 

“Там йдеться про те, що перетворення України на сталевого дикобраза, неперетравного для будь-яких загарбників, також важливе для безпеки України, як і для безпеки Європи. Нагадаю, що образом сталевого дикобраза користується Урсула фон дер Ляєн: щоб пояснити, що Україну треба максимально озброїти”, — сказав Сизов.

Євросоюз, за його словами, також хотів би створити і підтримувати якісну військову перевагу України. І для цього Єврокомісія працює над репараційним кредитом за рахунок заморожених російських активів, розповіла Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Брюсселі.

“Нам необхідне більш структуроване рішення для військової підтримки. Саме тому я висунула ідею репараційного кредиту, заснованого на іммобілізованих російських активах. Кредит буде наданий не одноразово, а траншами, і на певних умовах. Ми зміцнимо нашу оборонну промисловість, забезпечивши використання частини кредиту для закупівель в Європі і за участю Європи. Важливо зазначити, що конфіскації активів не буде. Україна повинна буде повернути кошти, коли Росія виплатить репарації. Винного слід притягнути до відповідальності”, — заявила президентка Єврокомісії. 

Також у Данії обговорюватимуть і питання євроінтеграції України. Напередодні було оголошено про те, що Україна завершила скринінг. Офіційні особи Європейського Союзу неодноразово заявляли про те, що все готово до старту переговорів про вступ. Але, як і раніше, Угорщина блокує цей процес. Хоча в ЄС кажуть, що ніяких формальних причин для цього немає.

У контексті загальної оборони Європейського Союзу передбачається, що її основою стануть так звані флагманські проєкти, для реалізації яких необхідні великі спільні зусилля.

“Названо деякі з них. Це вже згадана європейська “Стіна дронів”, Протиповітряний щит і космічний оборонний щит. Два флагманські проєкти, такі як європейська “Стіна дронів” і “Спостереження за східним флангом”, повинні бути реалізовані в найкоротші терміни. Сама ж дорожня карта готовності Європейського Союзу до оборони проти агресивних дій буде запропонована перед офіційним засіданням Європейської Ради 23-24 жовтня”, — розповів журналіст.

Готовність передбачає забезпечення, і Європа працює над повним пакетом стримування — на суші, в повітрі, а також у кіберпросторі та космічному просторі. Відповідно до документа, що готується, визначено критичні області для Європейського Союзу:

• протиповітряна оборона;
• мобільність;
• стратегічні інструменти;
• артилерійські системи;
• кібервійна в широкому її розумінні, зокрема боротьба в області штучного інтелекту;
• ракети та амуніція до них;
• дрони та антидрони;
• забезпечення можливості вести бойові дії як на землі, так і на морі. 

Було заплановано, що по відеозв’язку до учасників може звернутися і президент України Володимир Зеленський, але поки офіційного підтвердження не було, уточнив Сизов.

Символічно, що напередодні саміту президент України повідомив про розгортання української місії в Данії для того, щоб передати український досвід використання дронів. 

“Наші військові розпочали розгортання місій у Данії з метою передачі українського досвіду захисту від дронів. Хлопці прибули для участі у спільних з партнерами навчаннях, які можуть стати основою для нової системи протидії російським або будь-яким іншим дронам. Український досвід є найбільш актуальним зараз в Європі. Ось чому саме наш досвід, наші фахівці та технології можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської “Стіни дронів” — масштабного проєкту, покликаного гарантувати безпеку в небі”, — сказав Зеленський.

Репараційний кредит — ще одна цікава і важлива тема, яку обговорять у Копенгагені. Раніше країни Європейського Союзу дуже обережно ставилися до цього. Зараз лунають вже більш активні заклики до використання заморожених російських активів різними способами, щоб знайти кошти для підтримки України.

“Поки що називають різні суми. У ЗМІ повідомляли про суму приблизно в 140 млрд євро, які можуть надати Україні. Напередодні цієї зустрічі представництво Швеції при Європейському Союзі опублікувало спільну з Фінляндією заяву, в якій йдеться про те, що дефіцит українського бюджету в 2026-2027 роках може становити 130 млрд євро, і Україна почне відчувати складнощі з другого кварталу 2026 року. Тому треба негайно діяти для створення цього інструменту. Це свідчить про те, що дві країни дуже активно підтримують таку ідею. Європейські країни хочуть зробити максимум для наповнення українського бюджету”, — сказав кореспондент.

Він нагадав, що основна частина активів РФ заморожена в Бельгії. Ця країна хотіла б, щоб рішення про використання коштів було максимально юридично захищеним, і щоб всі країни розділили відповідальність. 

“Напевно, це теж буде в центрі дискусії. Хоча офіційно бельгійська сторона поки що наголошує, що не планує конфіскувати російські активи, а використовує їх для наповнення українського бюджету через вже діючі програми”, — уточнив журналіст.

Сьогодні ввечері учасники саміту зберуться в королівській резиденції Амалієнборг — на вечерю, організовану королем Данії Фредеріком X і королевою Марією. А завтра, 2 жовтня, в Копенгагені, але в іншому місці, продовжаться зустрічі на високому рівні. 

“Відбудеться сьомий саміт членів Європейського політичного співтовариства — формат, в якому бере участь Європейський Союз та інші європейські країни, що не є членами ЄС. Лідери обговорять шляхи зміцнення України, загальну ситуацію з безпекою в Європі, а також те, як зробити Європу сильнішою і безпечнішою в сформованій геополітичній ситуації”, — розповів Сизов. 

За пленарним засіданням завтра відбудеться кілька круглих столів, присвячених різним аспектам безпеки — гібридним загрозам, економічній безпеці, міграції.

Читайте також: Єврокомісія обговорює зміну процедури розширення ЄС: як це вплине на Україну (ВІДЕО)

Як повідомлялося раніше, в Данії на неформальному саміті ЄС з безпеки лідери країн-членів Євросоюзу обговорюють нову оборонну стратегію. Глави держав мають намір обговорити також можливість використання заморожених активів країни-агресора для фінансування переозброєння. А для захисту учасників саміту в Копенгагені Бундесвер направить своїх військових.