“Бог кібернетики”: як Віктор Глушков став всесвітньо відомим вченим (ВІДЕО)

uatv
13.12.2019
Скрін з відео

“Сьогодні перший день решти твого життя. Не гай час даремно”, – ці слова були життєвим кредо вченого Віктора Глушкова. Його називали великим мислителем, який міг стояти поруч з Ейнштейном і Тьюрінгом.

Майбутній кібернетик народився в 1923 році. Його батько був любителем майструвати радіоприймачі, акумулятори, і з самого дитинства залучав до цієї справи сина.

Під час навчання на математичному факультеті Ростовського університету Віктор зацікавився топологічною алгеброю. Він першим вирішив узагальнену п’яту проблему Гільберта, а в своїй дипломній роботі розвинув методи обчислення таблиць невласних інтегралів.

“Мені прийшла в голову ідея, що дозволяє обґрунтувати рішення узагальненої проблеми Гільберта. Все записав, а потім ще шість місяців допрацьовував, – пояснював Глушков. – Вийшло сторінок 60. І все це було лише доказом однієї теореми. Дана робота принесла мені популярність серед математиків і відчуття творчого щастя”.

Глушков закінчив університет за рік. У той час зароджувалася атомна промисловість і хлопця відправили розвивати її на Уралі.

Пізніше він став викладачем у Київському інституті харчової промисловості. В той момент вченого серйозно захопила кібернетика та обчислювальна техніка. Це і стало його пристрастю на все життя.

Незабаром на базі Інституту математики в Києві створили Обчислювальний центр Академії наук СРСР. Глушкова на новому місці призначили науковим керівником в проєкті з розробки ЕОМ “Дніпро“. Це була перша напівпровідникова машина з двоадресною структурою команд і подвійною системою обчислення. Дані вводилися за допомогою перфострічки через пристрій на базі телеграфного апарату.

До початку 1960-х СРСР опинився в глибокій економічній кризі. Тоді Глушкову поставили завдання – створити загальнодержавну автоматизовану систему управління економікою. Чоловік розробив перший ескізний проєкт Єдиної державної мережі. За допомогою такої системи можна було одночасно керувати промисловістю, сільським господарством і торгівлею.

“Будь-яку інформацію можна закодувати. І щоб отримати доступ до неї, потрібно буде набрати певний код на пульті з клавіатурою. Та й самі пульти в різних установах можуть бути різними: регулювати доступ до секретної інформації можна досить просто, – говорив кібернетик. – Коли всі інформаційні системи зіллються в одну систему, вона буде працювати за участю людей і в ім’я людей”.

Після роботи над декількома обчислювальними машинами, Глушков приступив до ЕОМ “Промінь“. Мрією вченого було створити систему обчислювальних центрів, де буде накопичуватися певна інформація. Сам академік і не знав, що знаходився на порозі відкриття всесвітньої павутини.

Глушков став легендою ще за життя – за кордоном його називали “богом радянської кібернетики“. Він об’їхав уесь світ і навіть відмовився від високої посади в США. Але чоловік дуже сильно любив батьківщину, а Київ і зовсім вважав найкрасивішим містом світу. Тому і поклав своє життя на розвиток вітчизняної науки.

Більше випусків програми “Изменившие мир” дивіться за посиланням.

Джерело UATV
дата 13.12.2019
категорії Наука
поділитися

Топ новин на UA|TV