На Покровському напрямку російське командування перейшло до використання більш численних штурмових груп, прагнучи реалізувати план повної окупації Донецької області. Стратегічною ціллю ворога залишається вихід до Барвінкового Харківської області для блокування логістичних шляхів, що зв’язують Дніпро з Краматорськом і Слов’янськом. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем “Ахіллес” Командування Сил безпілотних систем Збройних сил України Юрій Федоренко.
За його словами, для Москви захоплення східних регіонів є пріоритетним етапом у реалізації глобальної цілі щодо ліквідації українського суверенітету. Саме тому агресор концентрує на Покровській ділянці фронту всі доступні види озброєння для підтримки свого просування.
“Існує поетапний план окупації [України], і Донецька область є одним з ключових пріоритетів для ворога. На цьому напрямку у противника завжди в достатній кількості є як безпілотники, так і можливість підтримувати свої дії авіацією, легкоброньованою, броньованою та логістичною технікою. Ворог отримує все, що вказує в заявках своєму вищому командуванню. Це об’єктивна реальність”, — зазначив Федоренко.
Спостереження на лінії бойового зіткнення фіксують відхід ворога від тактики малих груп на користь більш масових атак.
“Якщо протягом останнього року противник штурмував, використовуючи тактику малих груп по два-три військовослужбовці, то зараз на окремих ділянках лінії бойового зіткнення ми часто бачимо групи по 10-15 осіб. В межах агломерації Родинське — Мирноград — Покровськ ворогу вкрай важливо вийти до населеного пункту Гришине, тому він намагається застосовувати тактику великих груп”, — пояснив гість ефіру.
Інтенсивність штурмових дій на цей момент безпосередньо залежить від видимості, яка за нинішніх погодних умов дозволяє Силам оборони ефективно вести розвідку.
“Зараз встановилася дуже хороша погода: мороз і сонячно. Це означає, що в нічні камери ми бачимо точно так само, як вдень, а вдень бачимо точно так само, як вночі. Тобто можна взяти денний “Мавік”, підняти його в нічний час, і ти матимеш можливість повноцінно вести розвідку — така зараз видимість. Як наслідок, противник не так активно проводить штурмові дії, як під час поганих погодних умов”, — наголосив Федоренко.
Водночас окупанти використовують періоди потепління і поганої видимості для таємної підготовки нових ударів.
“Тиждень тому спочатку був мороз і сонце, потім мороз пішов, на зміну прийшло потепління і піднявся туман. Саме під прикриттям туману противник почав підтягувати свої тили, техніку і поповнювати бойове постачання вогневих позицій. Також були спроби проведення ударно-штурмових дій певною кількістю живої сили, якої у ворога на цьому напрямку ще вистачає. Противник намагався досягти тактичних результатів, але цього не сталося”, — акцентував український воїн.
Окремим вектором наступу залишається спроба блокування ключових транспортних артерій регіону, орієнтована на історичний військовий досвід.
“Мета, яку вони реалізують, — їм вкрай необхідно вийти до Барвінкового. Користуючись картами Другої світової війни, противник розуміє, що, виходячи до Барвінкового, він може отримати результат по блокуванню логістики з Дніпра до Краматорська і Слов’янська. Барвінкове — це той напрямок, куди противник бажає дійти в перспективі завершення зими та початку весни”, — зазначив Федоренко.
Захоплення цього вузла, за планами Кремля, має призвести до критичних проблем із постачанням Сил оборони України вже до середини наступного року.
“Скажімо так, щоб гарантовано закріпити успіх з блокування логістики в середині літа 2026 року. Також траса Ізюм — Краматорськ — Слов’янськ знаходиться під вогневим контролем, і дуже велику роботу зараз проводять наші інженери, які “затягують” її коридорами безпеки й відновлюють покриття після ударів противника. Чи вдасться противнику реалізувати це завдання? На мою думку — ні”, — заявив командир батальйону.
Всупереч колосальній чисельній перевазі агресора, українські підрозділи продовжують утримувати фронт, демонструючи безпрецедентну ефективність.
“Те, що зараз роблять Сили оборони на лінії бойового зіткнення — це великий подвиг українського солдата і безпрецедентна стійкість з погляду військового мистецтва. Якщо на одного нашого солдата іноді припадає по 11-12 супротивників в один момент, і разом з тим Сили оборони не дають ворогу реалізувати навіть тактичні результати, то останні 10 днів — хіба це не суперстійкість?”, — наголосив Юрій Федоренко.
На думку командира, збереження єдності та підтримка партнерів є ключовими умовами для примушення агресора до миру.
“Це суперстійкість, яка забезпечується величезними зусиллями українського народу і подвигом українського солдата. Для того, щоб ми могли вистояти, є можливість зробити так, щоб Росія була змушена підписати мирну угоду. Для цього потрібно мати спільну позицію як всередині нашої держави — ми повинні зберігати єдність, так і в роботі з нашими партнерами”, — резюмував гість ефіру.
Читайте також: Все управління військами лягло: відключення Starlink, які використовували росіяни на фронті, прокоментували в Міноборони














