ЗСУ наближаються до Токмака: значення міста для фронту оцінили військові експерти

Збройні сили України продовжують контрнаступ. Є значні успіхи на Мелітопольському напрямку. Станом на 18 вересня, від початку просування українські війська тут звільнили 261,7 кв. км території та поступово наближаються до міста Токмак Запорізької області.

Як звільнення Токмака вплине на військову ситуацію, в ефірі телеканалу FREEДOM обговорили:

• Олексій Гетьман, військовий аналітик
• Денис Попович, військовий оглядач;
• Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.);
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень;
• Іван Федоров, міський голова Мелітополя.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Звільнення Токмака переб’є росіянам військові поставки залізницею

— До Токмака нам залишилося близько 20 км. Це те місце, де проходить залізниця. Вона йде від Волновахи Донецької області (до речі, до Волновахи нам теж залишилося 20 км) до Токмака Запорізької області, далі вона йде на південь до Мелітополя і на захід до Джанкоя в Крим.

Це єдина материкова залізниця (плюс є Кримський міст), якою вони можуть перевозити велику кількість живої сили, техніки, зброї, боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів — усе, що їм необхідно.

І коли ми будемо контролювати цю залізницю, у росіян залишиться можливість підвезення тільки автомобільним шляхом. Але якщо порівняти поїзд із 40-50 вагонами і пару автомобілів, то зрозуміло, що у них не вийде забезпечувати війська всім необхідним, все південне угруповання. Це не тільки Бердянський, Мелітопольський, Волноваський напрямки, де йдуть бої за вихід до Азовського моря. Залишиться без постачання і харківське, херсонське угруповання та угруповання в Криму.

У них там є невеликі запаси боєприпасів, ПММ, але цього може вистачити на один-два місяці. Далі в них просто закінчаться логістичні можливості — нізвідки буде підвозити. І тоді війська, які там перебувають, за великим рахунком, приречені.

Зараз на фронті в Україні перебуває до 400 тисяч російських військовослужбовців. На Східному напрямку (це напрямки Куп’янська, Лиману, Бахмута, Мар’їнки, Авдіївки до Вугледара) — близько 200 тисяч російських військовослужбовців. З них основна частина, понад 100 тисяч, зосереджена на Лимано-Куп’янському напрямку, трошки менше на Вугледарському напрямку, і на Бахмутському — до 50 тисяч.

Це ми не рахували ще на Мелітопольському, Бердянському і Волноваському напрямках, на лівому березі річки Дніпро біля Херсона і російські війська в Криму. Ось Східний фланг — це 200 тисяч. А всього на фронті — до 400 тисяч. Тобто це велика армія.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Токмак — кістка в горлі РФ

— Щоб оцінити значення Токмака, потрібно подивитися на карту залізниць на півдні нашої країни.

Ми весь час говоримо про Мелітополь. Що якщо звільнити Мелітополь, то ми зможемо перебити логістику в Крим. Але перебити її можна не тільки Мелітополем.

Через Токмак пролягає залізниця. Там орієнтиром може слугувати такий залізничний трикутник: перший — станції Верхній Токмак 1 і Верхній Токмак 2, далі Комиш-Зоря і Пологи. Ось між Верхніми Токмаками та Федорівкою знаходиться сам Токмак, станція Великий Токмак.

Ця залізниця йде з поки що окупованої Волновахи Донецької області, теж дуже важливий залізничний вузол, вона теж становить інтерес нашого наступу. Далі — Токмак, і — на Мелітополь.

Ось звільнення Токмака перерубує залізничну частину російського сухопутного коридору. А залізнична частина дуже важлива для військової логістики Російської Федерації, тому що основну частину вантажів для збройних сил вони намагаються перекидати саме залізницею.

Коли ми перерубаємо цю залізницю, у них у розпорядженні залишиться ще одна важлива магістраль — Приморська траса, що йде неподалік від Бердянська на Приморськ і далі на Мелітополь, а потім — у Крим. Це теж частина сухопутного коридору.

Явно, що нашою метою є узбережжя Азовського моря, щоб перекрити всі ці дороги. Або хоча б повне взяття під вогневий контроль цих місць.

МИКОЛА МАЛОМУЖ: ЗСУ рухаються на Токмак, перспектив у росіян там немає

— Усі передумови на прорив російського коридору в Крим у нас є. Тому що сьогодні ми рухаємося на Токмак. Це вузловий центр. 75% сил і засобів для російських угруповань на Запорізькому і Херсонському напрямках — поповнення живої сили, технікою, артилерією, танками — йдуть зі сходу.

Перекриваючи цей коридор, ми позбавляємо окупантів не тільки постачання, а беремо практично в оточення велике угруповання росіян на Запорізькому напрямку. А удар по їхніх позиціях із Херсонської області створює умови повного оточення.

Але ворог це все теж розуміє. І останніми днями перекидає туди сили навіть із напрямку Сватове-Кремінна Луганської області, який вони вважають пріоритетним для наступу. Також з Куп’янського напрямку, де особливо у Росії були розрахунки на контратаки з метою захоплення Харківської області.

Тепер вони перекидають звідти сили, тому що фронт тріщить на Запорізькому напрямку, особливо у напрямку Токмака. Вони сюди перекинули бригади ВДВ і полки, низку танкових підрозділів і намагаються зміцнити свої позиції в Токмаку, створити нову лінію оборони.

Але перспектив у них уже немає. Ми освоїли новітнє озброєння, техніку, і поступово рухаємося на цьому напрямку фронту. І є можливість проведення силових спеціальних операцій, зокрема спеціальних операцій у тилу ворога. Ось це передумова перерізання коридору.

Якщо ми все грамотно сплануємо, у нас буде можливість це зробити, це буде великий успіх. Протягом місяця-півтора, я вважаю, ми можемо провести таку операцію.

А якщо, звісно, ворог схаменеться і кине всі сили та засоби, які можливо, а ми ще не встигнемо створити перспективи перерізання коридору, тоді це буде більш затяжний процес, який перейде в новий рік і далі.

Але я припускаю, що буде більш оптимістичний сценарій. Ми все-таки зуміємо не тільки перерізати коридор, а й створити умови для оточення, а можливо, і втечу ворога.

Враховуючи засоби, які ми маємо, і які ще отримаємо (я маю на увазі далекобійні ракети), ми битимемо росіян за всіма напрямками, і супротивник тікатиме або до [Азовського] моря, і вже там намагатиметься якось рятуватися на плавзасобах, або до Криму.

Недарма сьогодні вже три фрегати Чорноморського флоту РФ перейшли до Азовського моря. Це для посилення їхніх угруповань з моря, і перекидання морської піхоти, яка буде діяти в районі Бердянська, можливо, будуть рухатися до Токмака. Це ще одна спроба росіян посилити позиції, вже з використанням військово-морських сил.

ІВАН ФЕДОРОВ: Токмак — рекордсмен з вибухів

— Ліквідація ворога тривала весь попередній тиждень. На Мелітопольському напрямку найчастіші і найсильніші вибухи, які призводили до ліквідації ворога, були в місті Токмак. Тому що Токмак сьогодні — це, за великим рахунком, фронтове місто, де ворог концентрує свої основні ресурси, починаючи від “гарматного м’яса”, продовжуючи військовою технікою, складами боєприпасів.

Саме на території Токмака і розташованого поруч Молочанська йде максимальна концентрація ворожих військ. Саме тому й розривів там найбільша кількість.

Якщо говорити про настрій ворога. Потрібно розділити на дві частини. Якщо ми беремо міста, які віддалені від Запорізької лінії фронту (як мій рідний Мелітополь, Бердянськ, Приморськ, Приазовське), то там на сьогоднішній день ворог поводиться, як ні в чому не бувало, і продовжує розповідати у своїй пропаганді про те, що Росія тут назавжди, і Україна ніколи вже не повернеться. Ми розуміємо, що це лише пропаганда, нічого не варта інформація. Але саме такою інформацією ворог намагається накачати наших людей.

Цього не скажеш про Токмак. Там на сьогодні відчувається, що наближення Збройних сил України буде зовсім скоро, що звільнення міста точно буде.

Це видно, по-перше, з того, що сьогодні у ворога великі проблеми з логістикою. Навіть продукти харчування їм перестали системно привозити. Тому ворожі військові ходять і жебракують. Друге — на всій тимчасово окупованій частині Запорізької області і в прифронтовій частині особливо є великий дефіцит палива. Якщо бензин на заправках після великих черг ще можна знайти, то дизельного пального на заправках уже немає. Єдиний порятунок для мирних жителів — це крадіжки та корупція, які процвітають у російській армії. Російські військові масово розпродають дизельне пальне зі своєї військової техніки.

Також ми бачимо тенденцію минулого тижня — деякі спецпідрозділи ФСБ виїхали з тимчасово окупованого Токмака. Вони з собою прихопили нелегальні паспортні столи, через які примушували наших мешканців оформляти російські паспорти.

Крім того, останні дні на території тимчасово окупованої Запорізької області майже перестав працювати месенджер. Раніше це був один з основних засобів зв’язку з нашими жителями, з тимчасово окупованою територією. Ворог починає блокувати й інші канали зв’язку. Це робиться, щоб посадити наших жителів ще більше в інформаційну блокаду і обмежити їм можливість отримання об’єктивної, правдивої інформації.

Триває терор місцевого населення. Минулого тижня в населеному пункті Михайлівка, що за 30 км від Мелітополя, масово забирали людей у полон. Якщо на початку тижня забирали здебільшого чоловіків, то з середини тижня почали масово забирати і жінок. Чому саме Михайлівка? Складно відповісти. Є єдина ймовірність, тому що це найближче місто до Запорізької лінії фронту, безпосередньо до Токмака. Тому саме там сьогодні концентрується величезна кількість російських військ. Саме тому там сьогодні забирають наших жителів масово в полон.

Також терор триває і в населених пунктах, які розташовані між Токмаком і селом Роботине, яке наші військові звільнили кілька тижнів тому. Саме з цих населених пунктів на сьогоднішній день жителі починають виїжджати на територію Токмака, Михайлівки, Веселого, Мелітополя. Виїжджають з однієї причини, тому що ворог посилив терор у цих населених пунктах. Масово проводять обшуки у квартирах будинках, забирають майно. Жителі не витримують такого пресингу і виїжджають.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Токмак — шлях до прориву російського коридору в Крим

— Прорив російського коридору в Крим до зими все ще можливий. Бойові дії тривають, ми не можемо точно передбачити їхній результат. Але українські війська зараз роблять усе можливе, щоб цей прорив у район Токмака і далі на Мелітополь був можливий.

Чи буде це насправді, як розвиватиметься ситуація — покажуть виключно реальні бойові дії. Але виходячи з ресурсного забезпечення і допомоги партнерів, які ми маємо, українські війська реалізують абсолютно правильну стратегію, яка приносить успіх.

Я не виключаю, що подальші прориви на фронті можуть бути ще цієї осені. Дійсно, так може статися.