Зараз чи коли: шанси України набути статусу кандидата в члени ЄС — огляд думок, настроїв та заяв

У червні Євросоюз має вирішити: чи надавати Україні статус кандидата. Передбачити, яким буде це рішення, неможливо. Європейські лідери розділилися на скептиків та тих, хто не бачить перешкод. При цьому згодом стати кандидатом Україні може виявитися складніше, ніж зараз, інформує UA.

Заявку на вступ до ЄС Україна подала наприкінці лютого — одразу після початку повномасштабної війни. І вже заповнила обидві частини опитувальника. Зараз слово за Єврокомісією, яка вивчає відповіді, а потім надасть свій звіт європейським лідерам. Тільки тоді вони зможуть ухвалити рішення.

“Я підтримую, щоб Україна стала членом Європейського Союзу, і робив це від самого початку. Проти статусу кандидата заперечують майже всі великі держави ЄС, якщо не всі, крім Італії. Уявіть собі швидкий шлях до цього статусу, якого на сьогоднішній день немає, але його можна зробити, і Комісія надасть звіт наприкінці місяця. Окрім іншого, Комісія цілком прихильно ставиться до такої перспективи”, — заявив прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі.

У таборі скептиків — Франція, Німеччина та Нідерланди. Кожна має свої причини. Берлін і Париж побоюються, що вплив Східної Європи на ЄС посилиться, а зараз саме вони мають певну монополію на ухвалення рішень. Крім того, на думку експертів, Франція бачить в Україні економічного конкурента.

“Коли ми подивимося на склад економіки наших двох держав, вони значною мірою збігаються. Це — сільське господарство, металургія, військово-технічна співпраця, ядерна енергетика, транспорт та гідроенергія, всі види енергетики та авіація. Таким чином, якщо ми порівняємо наш економічний потенціал, — якби у нас не було війни, і у нас є достатній досвід дешевої робочої сили — то ми б у найближчому майбутньому могли “відкушувати” від “французького пирога” свою частку економіки. А Франція цього боїться і не хоче”, — вважає постійний представник України в ЄС у 2008-2010 рр. Андрій Веселовський.

Щодо Нідерландів, то ця країна — прихильник суворого дотримання правил. Держава має відповідати Копенгагенським критеріям, щоб набути статусу кандидата. Таких критеріїв три.

“Перший критерій політичний — це діюча демократична політична система. Там багато елементів, включаючи права людини та внутрішнє законодавство. Другий — це економічний критерій. Це ринкова економіка, що функціонує, і що важливо, здатність до конкурентного середовища. І третій — це адміністративний критерій, це здатність державних інституцій впроваджувати чинне європейське законодавство. За кожним із трьох критеріїв, менше за останнім, Україна має великі проблеми”, — коментує Веселовський.

Попри це, кращої нагоди для вступу не буде. Російські війська цілеспрямовано стирають з землі цілі міста. Позбавляючи Україну підприємств та інфраструктури, б’ють по економіці країни. Левова частка українського держбюджету нині йде на потреби армії. Ті гроші, які надають партнери, лише частково покривають українські потреби, а не працюють на розвиток економіки. Тому відтермінування вступу зробить його майже неможливим у майбутньому. Це розуміють і в Європейському Союзі.

“Питання, яке я порушую від імені парламенту, полягає в тому, що перед нами стоїть вибір: чи хочемо ми, щоб Україна дивилася в Європу, чи ми хочемо, щоб Україна та решта світу сумнівалися у спроможності Європи ухвалювати важливі рішення, коли нас запитують. До чого і коли ми маємо вести? На мій погляд, у нас немає іншого вибору, крім ще більше наблизити Україну до нас, а найгіршим сигналом, який ми могли б подати в цей момент, був би прояв коливань”, — заявила голова Європейського парламенту Роберта Метсола.

Водночас, понад 70% європейців уже вважають Україну частиною європейської сім’ї. Кожен 9-й щодня стежить за новинами з України. Італійці, поляки, литовці та португальці опинилися серед тих, хто найчастіше обговорює з друзями та рідними розв’язану РФ війну. Самих жителів ЄС не цікавлять бюрократичні моменти, люди готові підтримувати та допомагати. І такі настрої суспільства також є важливим аргументом у рішенні, бути чи не бути Україні кандидатом на вступ до Євросоюзу.

Нагадаємо, військовий експерт Олег Жданов у прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про те, як вже в липні може змінитися перебіг війни, про ситуацію в Луганській області та проблеми з озброєнням у Російській Федерації.

“Моя солідарність із Україною”, – колишня канцлерка Німеччини порушила мовчання від початку повномасштабної агресії РФ

У британському Міноборони підтвердили надсилання Україні ракетних систем M270. Вони вражають цілі в радіусі 80 км

Читайте також: Російський опозиційний політик Дмитро Гудков у прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про вплив популярних артистів на російське суспільство, його настрої, а також про ситуацію всередині Кремля