Сьогодні о 07:20
Військовий експерт Олег Жданов у прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про те, як найближчим часом зміниться перебіг війни, про ситуацію в Луганській області та проблеми з озброєнням у Російській Федерації.
— Як зміниться перебіг війни найближчим часом з урахуванням нового озброєння, яке отримує Україна?
— Найближчим часом карта війни буде більш-менш стабільною. Швидше за все, місяць ми проведемо у позиційних боях, маючи невеликі атакуючі дії по позиціях супротивника та обмінюючись вогневими ударами – переважно артилерією. А ось у липні карта воєнних дій істотно зміниться — коли це озброєння доїде до України. Ми матимемо змогу завдавати ударів російським військам на осяжній відстані — до 50 км — де зосереджуються основні резерви фронту, матеріальні, технічні та людські. Тоді ми зможемо говорити про якусь динаміку на лінії фронту.
— Після отримання реактивних систем залпового вогню, додаткових гаубиць, наскільки реалістичним є контрнаступ у Херсонській області, на Харківському напрямку, а також углиб Маріуполя, Донецька та Луганська?
— Залежатиме від кількості. Якщо кількість обчислюватиметься десятками одиниць, то говоритимемо з вами про один напрямок. Якщо ж ці установки прийдуть в обсязі кількох сотень (я думаю, саме так і буде), тоді ми з вами зможемо говорити про широкомасштабний контрнаступ в кількох напрямках одночасно.
— Чи є відповідна кількість реактивного озброєння, яке зможе гарантувати нам перемогу?
— Нам потрібно десь 300 одиниць. Слід створити 3-4 бригади реактивної артилерії. Тоді ми почуватимемося впевнено, плануючи контрнаступальні дії.
— Щодо ситуації з Сєвєродонецьком та загалом із Луганською областю. Збройні сили України відходять, зберігаючи особовий склад, — але чи не погіршить це у майбутньому деокупацію цього регіону?
— Не погіршить. По-перше, ми відходимо з одного рубежу на інший і цим змушуємо ЗС РФ щоразу починати все спочатку (зі штурму наших позицій), і тому вони зазнають великих втрат під час кожного чергового штурму.
По-друге, ми йдемо на більш вигідні позиції. Якщо навіть вони зможуть нас витиснути повністю із Сєвєродонецька, то Лисичанськ розташований на кращих висотах і наші війська зможуть спокійно вибивати супротивника із цього населеного пункту.
Ми перебуваємо праворуч і ліворуч від Сєвєродонецька та маємо плацдарми на лівому березі річки Сіверський Донець. Тому можливо, що місто ми і не штурмуватимемо, а просто обійдемо і візьмемо в облогу. Варіантів може бути багато.
— Сєвєродонецьк це радше психологічна мета. Тактичною мав бути — Лисичанськ. Це прорахунок російських військових, чи вони все ж таки не мали інших можливостей?
— Я сказав би, що це політична помилка. Справа в тому, що тут уже більше політики, аніж війни. Путін наказав до 1 липня взяти Луганську область. У Луганській області залишилося майже два не окуповані населені пункти та кілька квадратних кілометрів території. І вони змушені йти в лоб та штурмувати.
Їхні солдати розуміють, що йдуть на забій задля виконання політичного завдання.
Ми, тримаючи нашу оборону, ламаємо всі політичні плани Кремля. У Кремля немає на сьогоднішній день можливості оголосити бодай якусь перемогу в цій, як вони її називають, “спеціальній військовій операції”. І навіть якщо ми будемо утримувати один населений пункт Луганської області, для нас це буде вже перемога.
— Що може відбуватися на фронті наступного тижня?
— Активність бойових дій, на мою думку, спадатиме. Ми – у реальному часі – спостерігаємо, як Російська Федерація виснажується. Свіжих та підготовлених резервів у них немає. Вже сьогодні Сєвєродонецьк російські військові штурмують не так люто, як це було тиждень тому, коли в бій кидали величезну кількість військ і коли наша артилерія та авіація бомбила цілодобово. Тому, як і прогнозувалося раніше, найближчого тижня буде зниження активності та фактичний перехід до позиційної війни.
— Чи відповідає дійсності інформація про те, що в росіян, фактично, не залишилося безпілотників?
— Так, це справді так. По-перше, подивіться вражаючу цифру збитих безпілотників оперативно-тактичного рівня: Орлан або Форпост. Цифра наближається до 500. По-друге, ми збили кілька безпілотників із розпізнавальними знаками МНС. Це свідчить про те, що виробництво сильно відстає від тих втрат, яких зазнає російська армія на території України. Далі вони спиратимуться лише на радіолокаційну розвідку, тобто радарами намагатимуться засікти нашу артилерію.
Їм не звикати. Вони переходитимуть до вогневого ураження по площах: розбиватимуть на квадрати та зони наші рубежі, завдаючи вогневих ударів по площах, накриваючи максимально наші позиції.
Вони будуть завдавати ударів навпомацки, а це потребує великої витрати боєприпасів, логістики. Тоді як у нас з’являється перевага в далекобійній реактивній артилерії, ми можемо розбивати склади.
Нагадаю, що армія Саддама Хусейна здалася на п’ятий день після того, як Сполучені Штати (практично не ведучи лобових атак) знищували конвої з логістикою для армії. Без води, продовольства і боєприпасів армія протрималася лише п’ять днів. Аналогічно можемо чинити і ми: отримавши далекобійні реактивні системи та завдаючи ударів противнику в найближчій глибині до 50 км за лінією фронту.
— У Росії починає простежуватися нестача сучасного озброєння?
— Так, і не тільки… У них масштабна криза. Призов не вдався. Вони вже починають відловлювати призовників. Прихована мобілізація дає менше людей, ніж вони хотіли би, — простежується тенденція до зменшення. Із озброєнням така сама ситуація. Вони тепер використовують те, що знімають із тривалого зберігання. А воно старе і не найкраще.
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
