Заморозити російські активи недостатньо: складнощі узгодження репарацій для України розібрали експерти

Сума завданих Росією збитків Україні вже становить понад 350 млрд доларів. При цьому в річному звіті український уряд озвучив прогноз, що ця цифра до кінця року може зрости до 600-750 млрд доларів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що на сьогодні заморожені в країнах-партнерах російські активи є головним джерелом фінансування, яке дає змогу покрити більшу частину витрат на відновлення України.

Український уряд уже працює над тим, щоб конфіскувати російські активи. Країна планує розпочати швидке відновлення за п’ятьма напрямками: енергетика, розмінування, будівництво пошкодженого житла та критичної інфраструктури, а також економічне зростання України.

“Сьогодні в бюджеті є вже 17 млрд гривень, які конфісковані у двох російських банків”, — зазначив Шмигаль.

Країни Заходу продовжують роботу над заморожуванням російських активів

Паралельно країни Євросоюзу, а також США, Канада, Велика Британія та Швейцарія продовжують працювати над питанням конфіскації заарештованих російських активів, щоб передати їх Україні. Посли ЄС схвалили створення робочої групи, яка займатиметься питаннями використання заморожених російських активів відповідно до міжнародного права.

У рамках 10-го пакета антиросійських санкцій ЄС зобов’язав усі банки вказати точну суму заморожених російських активів. Це стане новим кроком до остаточної конфіскації майна країни-агресора на користь України.

Поки що на законодавчому рівні це вдалося лише США та Канаді. Вони вже передали на користь України понад 30 млн дол., вилучених у підсанкційних російських олігархів.

Так, через рік розв’язаної Росією повномасштабної війни Україна фактично отримала майже 5,5 млрд дол. конфіскованих грошей російського олігарха Костянтина Малофєєва. Це рішення США. Канада, своєю чергою, вилучає в олігарха Романа Абрамовича близько 26 млрд дол.

Швейцарія вже заморозила понад 8 млрд дол. російських активів. Це лише частка від приблизно 200 млрд франків, які, за оцінками експертів, перебувають у країні і поки що не можуть бути заморожені, бо не всі їхні власники під санкціями. Уряд Естонії теж активно намагається узаконити конфіскацію російських активів.

Огляд думок експертів

Яким буде підсумковий компенсаційний механізм і скільки часу мине, перш ніж він запрацює на повну силу, в ефірі телеканал в ефірі телеканалу FREEДОМ пояснили:

• Сергій Фурса, фінансист;
• Олексій Барановський, адвокат, представник З’їзду народних депутатів Росії;
• Захар Тропін, доцент кафедри міжнародного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка;
• Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи;
• Олена Сотник, правозахисниця, радниця віцепрем’єр-міністра України з питань євроінтеграції.

СЕРГІЙ ФУРСА: Передача Україні заморожених російських активів затягнеться на десятиліття

— Для європейських країн приватна власність є чимось святим і немає механізмів щодо передачі Україні цих грошей. Тому механізми треба виробити. Це має бути консенсус як між країнами, так і всередині країн. Скрізь виникне опозиція. Причому не обов’язково це будуть російські агенти. Це будуть місцеві юристи, які побачать ризики тощо. Тому це дуже довгий процес.

Передача заморожених активів — це не питання найближчих двох років, це питання 50 років. Тому що спочатку треба змінити законодавство в багатьох країнах, потім ухвалити судове рішення, якщо законодавство буде змінено. І найближчим часом ми відповіді на це питання не отримаємо.

Є суверенні активи. Це переважно цінні папери, які дуже легко можна перетворити на гроші. А є активи російських олігархів або друзів Путіна, які мають яхти, нерухомість у центрі Лондона. Ці активи теж цікавлять Україну. І вже є прецеденти у Франції, коли подібні активи продавалися і гроші відправлялися в Україну. В Україні теж є активи Росії та російського бізнесу. Але у нас поки що, на жаль, не видно політичної волі, щоб ці активи збирали, продавали і гроші спрямовували в бюджет.

Теоретично відновлення України може фінансуватися за рахунок західних грошей під заставу заморожених російських активів. Коли відбудуться всі судові процеси, ці активи будуть по-справжньому конфісковані й підуть у той бік, який фінансував відновлення України.

ОЛЕКСІЙ БАРАНОВСЬКИЙ: Потрібно, щоб світ визнав у російській опозиції тих, хто передасть Україні заморожені активи

— Не всі в Європі розуміють, що світ з 2022 року дуже сильно змінився. І тому потрібно підтягувати швидкість бюрократичних процедур до актуальних потреб. Це потрібно не тільки Україні, а вже й усьому світу, бо його безпека перебуває під загрозою через дії російської влади.

Перша проблема — це бюрократія — чи то європейська країна, чи Північна Америка. А друга проблема — потрібна політична воля. Грубо кажучи, Естонія може проявити політичну волю більш наочно, ніж уся Європа. Тобто якщо Естонія ухвалить на національному рівні рішення про конфіскацію російських заморожених активів і передачу їх Україні, це буде прецедент, на який усі інші країни будуть рівнятися. Тому важливо, щоб хтось був локомотивом і спустив снігову грудку з гори. Далі вже буде простіше.

Росія зараз готується не до репарацій, а до наступу. Але з іншого боку, є приклад Венесуели, коли уряду Хуана Гуайдо передали заморожені венесуельські активи в управління. Відповідно, ця ситуація більше схожа, наприклад, на ситуацію в Білорусі, коли лідерка опозиції Світлана Тихановська визнається у світі як обраний президент. І їй би могли передати, наприклад, в управління заморожені білоруські активи.

З Росією ситуація щодо цього складніша. Єдиний альтернативний майданчик, альтернативна гілка влади — це з’їзд народних депутатів.

Це такий парламент перехідного періоду. На порядку денному, в майбутньому у нас стоїть створення перехідної адміністрації. Але немає того, хто з боку Росії буде підписувати мирну угоду і визнавати репарації. Путінська влада, очевидно, не буде цього робити.

Ще гірше, якщо замість Путіна будуть Патрушев, Кадиров, Пригожин або колективне безумство. Природно, вони теж ніяких репарацій нікому не дадуть. Вони й далі продовжуватимуть війну. Отже, має бути альтернативна сила, яка буде визнана Україною міжнародною спільнотою. Ми над цим і працюємо.

З’їзд народних депутатів РФ — це перша сходинка в цьому проекті. Далі розвиватиметься ситуація залежно від того, чи зможемо ми отримати визнання України, Польщі, країн Балтії та іншої міжнародної спільноти.

Ми готові передати репарації Україні, але питання у визнанні наших повноважень.

За нашими прикидками, 80% усіх збитків, яких завдано Україні, буде сплачено з російських джерел. Можливо, Європа чимось допоможе. Очевидно, що Європа й Америка братимуть участь у відновленні України. Але більшу частину має заплатити Росія.

Насамперед це будуть заморожені активи Центробанку. З приватними особами, звісно, питання складніше. Але державні гроші мають бути передані Україні. В опозиційному середовищі є ідея про те, що українські компанії мають бути допущені до розроблення та використання надр. Так, надра мають належати народам Росії. Але Україна, цілком очевидно, повинна отримати з цих російських природних ресурсів свою частину, яка покриє ту шкоду, яку їй завдала путінська влада.

Приватні особи будуть дуже довго судитися за своє майно, за свої заощадження. Цим займатимуться не прості суди, а міжнародні європейські юрисдикції.

Ініціатори передачі заморожених активів Україні наполягають на тому, що вони мають використовуватися для відновлення країни. З одного боку, це правильно. Але відновлювати зараз, наприклад, Харків, який щодня, як і раніше, перебуває під обстрілами, немає сенсу. Як на мене, найефективнішим є використання коштів на тактичну медицину, бронежилети і все інше, що допомагає українській армії перемагати.

Відновлювати міста до закінчення бойових дій — не найефективніше використання грошей. Це важливий аспект, який не потрібно упускати.

ЗАХАР ТРОПІН: Резолюція Генасамблеї ООН — це перший крок до виплати репарацій

— Є три види арештованого російського майна:

• майно держави;
• майно державних компаній;
• майно приватних осіб, тобто олігархів або інших приватних осіб, пов’язаних із Росією і злочинами Росії проти України.

Відповідно, механізми мають або йти за кожним із цих напрямів, або ж має бути розроблено єдиний механізм, який би об’єднав усі ці види майна в рамках єдиної системи стягнення, конфіскації та відшкодування збитків Україні та громадянам України.

Україна намагається просунути ідею єдиного механізму, який був би створений на базі міжнародної угоди в рамках резолюції Генеральної асамблеї ООН. Ця резолюція, зокрема, передбачає, що Росія повинна відшкодувати збитки. І головне, що має бути створено реєстр збитків, завданих РФ Україні. Подібний реєстр на своїй території погодилися створити Нідерланди.

Компенсаційна комісія буде створена в рамках окремого міжнародного договору. Цей механізм, як бачите, вже реалізується. Тобто вже відбуваються напрацювання. Але цей механізм має бути підкріплений ще відповідним законодавством для того, щоб держави могли конфіскувати майно.

ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ: Прецеденти передачі Україні конфіскованих активів уже є

— Я поки що не бачу визначеного юридичного механізму виплати репарацій. Є прецеденти, коли конфіскували гроші приватних осіб, як це було в Канаді з Абрамовичем. І це дуже хороший знак. Це означає, що є прецедент і відпрацьований механізм. Але це буде нешвидким процесом. Тому що Захід побудований на системі правосуддя. І для того, щоб конфіскувати активи або в приватної особи, або в держави, має бути відпрацьована юридична база, яка дасть змогу це реалізувати на практиці.

Перший крок уже зроблено. Близько двох місяців тому в ООН було проголосовано резолюцію щодо накладення репарацій на РФ. Але подивимося, як це буде реалізовано.

Я думаю, що ще як мінімум рік піде на вибудовування цього механізму. Але ми бачимо рішучу позицію наших західних партнерів, які готові це зробити.

ОЛЕНА СОТНИК: Реєстр збитків на основі резолюції ООН може з’явитися вже цього року

— Робота стартувала в той момент, коли з’явилася резолюція ООН щодо створення механізму відшкодування збитків. Необов’язково, що всі механізми відшкодування будуть одночасно виконані — і реєстр, і механізми подачі заяв, і, тим більше, механізм виконання рішень і формування спеціального фонду. Головним і найскладнішим моментом є наповнення фонду активами.

Усі розраховують на те, що ключовою складовою буде конфіскація активів РФ. Наразі всі розуміють, хто є головним винуватцем усіх військових злочинів, усіх знищених інфраструктурних об’єктів і домівок жителів України. За це зараз відповідає РФ, яка і має заплатити.

Але цей фонд буде наповнюватися не тільки конфіскованими активами. Є низка держав, наприклад, Канада, у яких не так багато російських активів. Але вона хоче взяти участь і допомогти у виплатах репарацій жертвам російської війни в Україні. Вона зможе поповнити фонд. Це не буде обмежено багатостороннім договором [який Україна може укласти з країнами-партнерами].

Уже почалася робота над технічними моментами створення реєстру збитків. Тобто ми можемо розраховувати на те, що цей реєстр і технічна база можуть з’явитися дуже швидко — цього року.

Найскладніший момент, як я вважаю, це питання критеріїв і механізму подання заяв. Цей механізм має брати до уваги всі умови, які висувають Україна та українці.

Людина, яка постраждала внаслідок агресії проти України, має отримати можливості звернутися до цього механізму. Які необхідні документи? Які критерії? Це, мабуть, найскладніші складові, над якими зараз працюють юристи.

Ще одне питання – питання довіри до Міжнародної комісії, яка розглядатиме ці заяви. Очевидно, що цю комісію необхідно створювати якраз виходячи з діяльності експертів, фахівців, юристів, людей, які працювали в системі міжнародного права. Але цей механізм не новий, він уже працював – подібний кейс є в Кувейту. Але ситуація абсолютно інша.

Також ми маємо чітко розділити два механізми: про компенсацію і про відповідальність за воєнні злочини, які вчиняє РФ. Це взаємопов’язані, але все ж таки паралельні процеси.

Читайте також: Конфіскація підсанкційних грошей РФ — як розв’язується питання передавання Україні (ВІДЕО)