Замах на командира РДК і псевдоатака на Валдай: як провал спецслужб РФ вдарив по Кремлю — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Українські спецслужби провели ще одну результативну операцію. 1 січня в Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що командир “Російського добровольчого корпусу” Денис Капустін живий, а інформація про його загибель була елементом спецоперації ГУР. Раніше, 27 грудня, з’являлися повідомлення про те, що Капустін нібито загинув на фронті внаслідок удару FPV-дрона.

В українській розвідці уточнили, що російські спецслужби виділили пів мільйона доларів на організацію замаху на командира РДК. У результаті проведеної операції кошти були витрачені, однак мети не було досягнуто — Капустін залишився живий.

Від Куп’янська до Валдая — ланцюг фейків Кремля

За даними ГУР, за усунення Капустіна було виплачено 500 тисяч доларів. У підсумку гроші були витрачені, а російські спецслужби опинилися в украй незручному становищі.

“Російськими спецслужбами була виділена відповідна сума грошей для реалізації цього злочину (вбивства Дениса Капустіна, — ред.). Станом на зараз, командир РДК перебуває на території України й готується виконувати поставлені завдання”, — йдеться у доповіді командира “Спецпідрозділу Тимура”, у складі якого воює РДК.

Сам Денис Капустін наголосив, що його тимчасова відсутність не вплинула на боєздатність підрозділу.

“Усі підрозділи “Російського добровольчого корпусу” продовжують виконувати завдання на визначених ділянках і напрямках. Тимчасова моя відсутність жодним чином не вплинула на якість і успіх реалізації бойових завдань. Готовий висуватися в район виконання і продовжувати командувати підрозділами РДК”, — заявив командир корпусу.

За даними розвідки, операція щодо захисту життя Капустіна тривала понад місяць. Також фахівці ГУР встановили коло замовників і виконавців, пов’язаних із російськими спецслужбами.

Паралельно російська пропаганда продовжує поширювати неправдиві заяви про успіх” на фронті. Так, 27 грудня в Міноборони РФ вкотре повідомили про нібито взяття під контроль Куп’янська в Харківській області. Телеканал “Звезда” опублікував відеоматеріали з російськими військовими, які мали підтверджувати контроль над містом. Разом з тим на одному з роликів військові залишають Куп’янськ, однак ці кадри були подані як доказ його “звільнення”, що викликало здивування навіть у російських пропагандистів.

31 грудня у ЗСУ заявили, що Куп’янськ залишається під контролем України, а в місті проводиться зачистка від російських військовослужбовців. Усі заяви Кремля про “звільнення” міста в українській армії назвали вигаданою реальністю. Президент України Володимир Зеленський також згадав Куп’янськ у своєму новорічному зверненні.

“Це гордість — бути президентом такого народу. І такої держави. Яка вистояла і досягає будь-якого військового об’єкта противника і нафтопереробного заводу, повертає війну в Росію, навчає військових НАТО, що таке сучасні дрони. Яка дає асиметричного ляпаса Росії та змушує Путіна брехати, що він тричі взяв Куп’янськ і збивав дрони біля своєї резиденції власними руками”, — заявив глава Української держави.

Ще одну версію Кремля — про нібито атаку на резиденцію Путіна в Новгородській області — спростувала американська розвідка. ЦРУ США дійшло висновку, що Україна не завдавала удару ні по російському диктатору, ні по його резиденціях на Валдаї в ніч на 29 грудня.

“Росія використала цю заяву, щоб пригрозити посиленням своєї позиції на переговорах, оскільки й без того складні питання, ймовірно, перешкоджають переговорам про припинення війни. Однак вона не надала жодних переконливих доказів передбачуваної атаки безпілотника, яка, за її словами, була спрямована на резиденцію Путіна в Новгородській області, сільській місцевості країни. Натомість висновки американських розвідувальних служб, про які раніше повідомляла газета The Wall Street Journal, збігаються з позицією українців, які категорично заперечують звинувачення росіян”, — пише The New York Times.

31 грудня у власній соцмережі Truth Social Дональд Трамп зробив репост статті New York Post, у якій стверджується, що заява Путіна про нібито напад на його резиденцію лише підтверджує: саме Росія залишається головною перешкодою на шляху до миру, а історія з атакою на Валдай була вигадана в Кремлі.

Думки глядачів FREEДОМ

Замах на командира РДК і псевдоатака на Валдай: як провал спецслужб РФ вдарив по Кремлю?Таке питання телеканал поставив своїм читачам. Найцікавіші відповіді були зачитані в прямому ефірі:

• “Росіяни так звикли до провалів, тому знову вдадуть, що дуже радісні. І все йде за планом. До речі, все дійсно йде за планом, але не в контексті путінського режиму. Цей рік принесе багато плодів для українців. Ви дуже круто попрацювали!”;
• “Провал із Куп’янськом і “замахом” на Путіна реально виглядає ганебно, як їм самим не соромно”;
• “Тих ФСБшників, які відповідальні за цей факап, можуть звільнити, це хороша новина”.

Думки експертів

Після “вбивства” Капустіна і “атаки” на резиденцію Путіна говорити про престиж російських спецслужб не доводиться. Фейки Кремля детально розібрали в ефірі телеканалу FREEДОМ:

• Віктор Ягун, військовий і громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.), директор Агентства реформування сектору безпеки;
• Ольга Курносова, секретарка Форуму російської опозиції на підтримку України;
• Сергій Жуков, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
• Ігор Гарбарук, міжнародний експерт, член Економічного дискусійного клубу.

ВІКТОР ЯГУН: Люди в Росії вже не обурюються — вони сміються

— Не знаю, наскільки відповідає дійсності інформація про те, що Капустін вважається особистим ворогом Путіна. Не знаю, чи існує взагалі такий список. Те, що він є яскравим прикладом того, що є люди, які готові зі зброєю в руках протистояти путінському режиму, а не лише на словах щось розповідати, — це факт.

Для членів путінського режиму це значно страшніше, ніж багато розмов або навіть якісь мітинги й виходи окремих протестувальників. Бо таким чином Капустін показує шлях, яким можуть піти дуже багато молодих, радикально налаштованих людей, які вже просто не можуть почуватися комфортно у своїй країні.

Не всі можуть приєднатися до військових підрозділів, але через цю структуру вдається дуже багато зробити для залучення протидії путінському режиму. Я не говорю про партизанські загони, але про людей, які готові діяти саме в самій Росії. І тому справді і ця людина, і ця структура відіграють серйозну, ключову роль у боротьбі проти нашого противника. Вони створюють дуже багато негативу і серйозно заважають російським спецслужбам.

Тому російські спецслужби отримали серйозний удар по іміджу. Я не думаю, що вони якось це коментуватимуть. Найімовірніше, спробують якимись інформаційними способами приховати цю інформацію, замовчати її. Але для тих, хто в курсі, для тих, хто хоче чути й розуміє, що насправді сталося, це серйозний удар — і іміджевий, і психологічний — для самих спецслужб і влади в Росії.

За останній час ми почули дуже багато фейкових історій Кремля. Це і незрозумілі повідомлення про захоплення Куп’янська, і повідомлення про інші фейкові перемоги на фронті. Це ситуація з Капустіним, ситуація з Валдаєм. Це взагалі унікальна ситуація, коли основна маса країн розуміє, що відбувається насправді. Є країни, які піддалися цій пропаганді, і зараз їм трохи некомфортно, особливо після заяви українського МЗС.

Усе це говорить про багато цікавих речей. По-перше, це справді слабкість — дуже серйозна слабкість, коли для того, щоб показати якісь перемоги й речі, на які можна орієнтуватися і якими можна пишатися, Кремлю доводиться вигадувати фейки. Це дуже серйозний показник.

Щодо людей у Росії, фахівці кажуть, зараз ситуація в інформаційному просторі схожа на ту, що була за Брежнєва. Люди розуміють, що їм просто брешуть в очі, розуміють, що насправді відбувається щось серйозне, і намагаються знайти альтернативну інформацію. І коли вони порівнюють цю альтернативну інформацію з тим, що бачать по телевізору, вони не обурюються — вони просто сміються.

А це значно страшніше, бо коли влада в Росії, у Москві, перетворюється на посміховисько, це говорить про її поступову делегалізацію. Тобто їх уже ніхто не сприймає серйозно. І це для них дуже серйозний дзвіночок.

Якщо війна триватиме далі, в Росії може відбутися серйозний ідеологічний перекіс. Але у Путіна залишається, по суті, лише один варіант — намагатися утримувати Росію в тому стані, в якому вона зараз перебуває. Продовжувати нарощувати військові потенціали, утримувати економіку, зокрема шляхом підтримки з боку Китаю.

І водночас намагатися зберігати видимість того, що вони нібито готові до якихось мирних переговорів, постійно пропонуючи різні кривляння, уникання прямих запитань і намагаючись відтягнути момент, коли постане питання про прямі зустрічі, навіть на рівні груп, з українською делегацією. Тактика тут дуже проста — затягування всіх політичних процесів і спроба отримати якомога більший результат на фронті.

ОЛЬГА КУРНОСОВА: Фейки викриваються одним клацанням, але в Кремлі удають, що цього не бачать

— Якщо ми побачимо нарешті відставку Герасимова, то, мабуть, зможемо зробити висновок, що хоч щось Путін зрозумів із ситуації, яка склалася. Тому що, звісно, ось ці дві історії — фейкове взяття Куп’янська і фейкова атака на резиденцію Путіна — це фейки, виготовлені приблизно в одному й тому самому місці, в Міністерстві оборони.

Такої вже абсолютно очевидної брехні, коли фейки викриваються буквально по клацанню, коли це настільки видно абсолютно всім, раніше все-таки не було. Я дивуюся, як Путін не розуміє, що Сполучені Штати прекрасно бачать події, що відбуваються, маючи таке масштабне супутникове угруповання, і що Трампу, звісно, доповідають про реальний стан справ.

Мабуть, найжахливіша історія — це Оленівка, коли там підірвали барак з українськими військовополоненими та спробували звалити це на Україну. І всім відомо, хто насправді це зробив. Я вже не кажу про історію з драмтеатром у Маріуполі. Можна перелічувати нескінченну кількість подібних випадків. Проте Росія з маніакальною впертістю продовжує наполягати на своєму.

І зрозуміло чому. Є власне населення, яке потрібно всіляко обманювати, щоб люди й надалі хоча б удавали, що вірять Путіну. Тому, на жаль, імовірність спроби вчинити теракт під чужим прапором, як це дуже любив практикувати ще Радянський Союз, залишається. Звісно, Росія, як правонаступник і, якщо можна так сказати, учень радянських спецслужб, також цілком охоче займається подібними речами.

Тому, на жаль, така ймовірність зберігається. Але що зменшує цю ймовірність? Загалом те, що Сполучені Штати не купилися на провокацію з обстрілом резиденції Путіна. І це дуже важливо.

СЕРГІЙ ЖУКОВ: Росія хоче зірвати переговори так, щоб винною виглядала Україна

— Потрібно бути готовими фактично до всього, до будь-якого розвитку подій і до будь-яких провокацій з боку держави-агресора. Бо зовсім нещодавно була заява української розвідки про те, що Росія готує якісь серйозні провокації, можливо, на своїй території або на окупованій українській території, з серйозними жертвами. І, зокрема, нещодавнє попередження американського посольства громадянам США із закликом залишити територію Росії теж, можна сказати, лягає в цю скарбничку. Тобто не можна виключати того факту, що Росія готує якусь серйозну провокацію з тим, щоб звинуватити Україну у навмисному зриві мирного процесу.

Ми бачимо, що вже були заяви про нібито якісь провокації з боку України, зокрема про атаку на резиденцію Путіна, якої не було. Хоча навіть якби вона була, це все одно — легітимна військова ціль в умовах війни. Але сам факт такої атаки є абсолютно безглуздим, тому що Путіна на той момент там не було, і витрачати ресурс для того, щоб за допомогою дронів просто пошкодити якусь порожню споруду, — це дурно і безглуздо.

Проте ми бачимо, що Росія залучила серйозний інформаційний і дипломатичний ресурс, під’єднала його і змусила деякі країни зробити заяви, які засуджували атаку, якої по суті не було, намагаючись в інформаційному полі зрівняти агресора і жертву агресії як сторони, що займаються абсолютно ідентичними речами. На жаль, у деяких міжнародних, іноземних медіа це все прозвучало.

Проявилася така інформаційна симетрія України й Росії, і з’явилися заголовки про те, що Росія та Україна звинувачують одна одну в якихось атаках, зокрема маючи на увазі й фейкову атаку на Валдай, і реальні атаки на українські об’єкти інфраструктури та житлові будинки.

Також не варто забувати, як Росія намагалася в інформаційному полі розкручувати ситуацію у Хорлах, на окупованій частині Херсонської області, і використовувати цей випадок для того, щоб звинуватити Україну у воєнних злочинах, атаках на цивільне населення та інших страшних речах. Усе це може розглядатися як частина інформаційного супроводу, інформаційної підготовки до якихось більш серйозних і більш страшних провокацій.

Росія фактично не приховує того, що вона хоче зірвати мирний процес і той прогрес, який був досягнутий між Україною і США як посередником у спробі врегулювати цей конфлікт дипломатичними інструментами.

Після фейкової атаки на резиденцію Путіна на Валдаї одразу ж виступили Лавров, потім Пєсков, і в них був чіткий меседж про те, що після цього Росія вважає себе здатною коригувати та змінювати підходи до принципів будь-якого мирного врегулювання. До цього вони запускали цілу хвилю через різних прокремлівських блогерів, Telegram-канали та пропагандистів на телебаченні про те, що умови, які обговорюють Америка та Україна, їх не влаштовують, їм не вигідні і їм не подобаються. Офіційні спікери водночас мовчали.

А потім вони розіграли спектакль із Валдаєм: викликали американського військового аташе, вручали йому якісь плати нібито з польотним завданням дрона, збитого десь далеко від Валдая, але при цьому стверджували, що в ньому було закладено польотне завдання на резиденцію Путіна. І все це відбувалося вже після того, як ЦРУ викрило цей фейк і заявило, що жодної атаки не було.

Росіяни зацікавлені в зриві цих переговорів, і не просто в їх зриві, а в тому, щоб у цьому зриві їх ніхто не звинуватив, щоб винною в очах Трампа виявилася Україна. Американці намагаються не допустити такого сценарію.

Україна, звісно, також зацікавлена в тому, щоб її не звинуватили в цьому зриві. І нещодавня заява української розвідки про підготовку якихось серйозних провокацій із людськими жертвами на Різдво за юліанським календарем або напередодні цього свята, до якого в Росії люблять присвячувати різні злочини, теж спрямована на зрив цих планів.

Тому що попередження — це вже частина протидії таким операціям і частина роботи з тим, щоб змусити противника скасувати або скоригувати свої плани.

ІГОР ГАРБАРУК: У байки Путіна вже не вірять ні у США, ні в Європі

— Зусилля, знання й уміння наших спецслужб зростають, а у наших ворогів вони катастрофічно падають і розчиняються в небутті. Тому в цьому випадку я вітаю всіх співробітників Головного управління розвідки Міністерства оборони України з просто приголомшливою перемогою на їхній ділянці фронту. І тому кажу їм: “Хлопці, красно дякую”.

Путін намагався збрехати США, як уже всі осміяли через дрон розміром із будинок. Ну добре, він про це заявляє. Але що це означає? Це означає, що в Російській Федерації немає ППО, вони все стягнули на фронт, у них там величезні проблеми, і навіть путінську резиденцію ніхто не захищає.

Напевно, вони знають, що можна, як у Збройних силах України, з автомата відстрілювати ці дрони, які Російська Федерація тисячами, сотнями запускає по мирних українських містах. То про що це говорить? Це говорить про повну деградацію — від першої особи до спецслужб, коли нібито президент нібито великої країни Росії опускається до банальної брехні своєму “колезі” — Трампу.

Він просто бреше йому для того, щоб хоч якось вплинути на процес переговорів України зі Сполученими Штатами та з Російською Федерацією. Тому в цьому аспекті деградація повна — інтелектуальна, професійна й економічна.

Путін облажався по повній програмі. Він чомусь вважає, що в його байки повірять усі. Він уже не знаходить інструмента впливу ні на Трампа, ні на європейську спільноту, ні на Україну загалом. Тому ось такі фейки, ось такі казки вигадуються на ходу, і разом з тим навіть не намагаються хоч якось підтвердити їх, надати їм хоча б мінімальної легітимності.

Читайте також: Вистава перед переговорами: кому була адресована фейкова історія про “атаку на Валдай”