Захист “зернового коридору” в Чорному морі: досягнення та ризики українського експорту в умовах війни обговорили експерти

Україна отримає військові кораблі для охорони суден, які перевозять зерно в Чорному морі. Ефективно триває реалізація Чорноморської зернової ініціативи з використанням альтернативних маршрутів. Питання експорту української агропродукції країнам, які її потребують, гостро постало після виходу Росії із зернової угоди. 

Охорона “зернового коридору”

Поки РФ намагалася зробити все, щоб зірвати постачання українського продовольства “зерновим коридором”, який тепер працює і без Москви, — Київ разом із партнерами працював над посиленням безпеки маршруту.

“У нас є домовленість із кількома державами щодо потужного супроводу, але на іншій техніці. Таким чином нам передадуть і вже передають відповідні катери”, — заявив президент України Володимир Зеленський. 

Поки що без конкретики: хто і що передасть для конвоювання суден із зерном — невідомо. Але вже зараз можна сказати, що така пильна увага та участь у процесі західних партнерів — досягнення України.

Після виходу Росії із зернової угоди в липні, Україна запустила альтернативний маршрут для транспортування продовольства Чорним морем. 

За словами Володимира Зеленського, відновлення зернової ініціативи без Росії є одним із найбільших досягнень України за 2023 рік. І саме зусилля Києва з відновлення “зернового коридору” вплинули на залученість західних партнерів до процесу.

У недалекому майбутньому спільними зусиллями західних партнерів буде посилено безпеку і на суші.

“Для нас важливі наші люди в Одеському регіоні — дуже важливі. Із системами протиповітряної оборони (ППО) — дефіцит, ви знаєте, це не секрет. Проте важливо, що є домовленості і є позитивні сигнали”, — наголосив Володимир Зеленський.

Станом на середину листопада Україна зібрала майже 76 млн тонн зернових та олійних культур, повідомили в Міністерстві агрополітики.

При цьому з 18 липня 2023 року внаслідок атак російської армії на українські морські порти пошкоджено 167 об’єктів портової інфраструктури та 7 цивільних суден. Знищено близько 300 тис. тонн зерна. Через ракетний терор Москви експортний потенціал українських портів скоротився на 40%. А експорт зернових до країн Азії, Африки та Європи скоротився майже на 3 млн тонн на місяць.

До початку повномасштабного вторгнення Росії Україна щомісяця експортувала понад 10 млн тонн агропродукції. Мета нового судноплавного коридору — організувати експорт щонайменше 6 млн тонн на місяць. Такі обсяги поставок нададуть позитивного імпульсу економіці України, впевнені аграрії. І дадуть змогу уникнути глобальної продовольчої кризи.

Думки експертів

Як Україні, незважаючи на військові дії, вдається залишатися надійним партнером з експорту зерна? Яка роль західних партнерів у забезпеченні безпеки “зернового коридору”? Які перспективи логістичного розширення експорту українського зерна? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Олександр Чумак, член правління громадської спілки “Всеукраїнська аграрна рада”;
• Олександр Гапон, голова громадської організації “Українська аграрна асамблея”;
• Денис Марчук, заступник голови “Всеукраїнської аграрної ради”; 
• Андрій Длигач, доктор економічних наук, професор Київського національного університету;
• Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС України (2004-2020 рр.).

ОЛЕКСАНДР ЧУМАК: Безпека “зернового коридору” важлива для багатьох країн світу

— Захист “зернового коридору” — це спільний інтерес. Безпека торгового мирного судноплавства в інтересах усіх країн світу, тому що практично всі користуються благами, які нам дає ця вільна торгівля. І все залежатиме від конкретних рішень конкретних країн. 

Коли ми говоримо про військовий супровід — не йдеться про те, що кораблі захищатимуть судна від піратів або від військових кораблів Росії. Ідеться, найімовірніше, про те, що кораблі заздалегідь виявлятимуть міни і робитимуть так, щоб мирні судна не були пошкоджені в процесі свого шляху. 

Інтерес до українського зерна мають ті країни, у яких дефіцит продовольства за внутрішнім виробничим балансом. І для них єдиний метод боротьби з можливим голодом — це імпорт продовольства на регулярній основі. Це країни Африки, частина країн Азії, Китай, який дуже активно на нашому ринку закуповує продовольство. Також Індія в ті роки, коли в них падає виробництво. 

Чому ворог так активно атакував Одесу? Чому так активно намагався не дати можливості працювати портам Великої Одеси, Дунайському кластеру? Дунайський кластер виконував просто унікальну, на мій погляд, роль — через нього йдуть перевалки, зокрема й зерна. 

Дії Росії були цілком передбачувані: перше, на що вони накинулися після того, як зайшли на наші території — це було українське зерно. Вони стали його вивозити. 

ОЛЕКСАНДР ГАПОН: Експорт зерна цього року збільшився

— Ми на самому початку зернової угоди говорили, що Росія буде тільки шкодити і робити все те, щоб її сповільнити. 

Путін обіцяв Африці безкоштовне зерно, не вперше, до речі. Президент ПАР сказав, що їм не потрібні подачки, а потрібні нормальні ринкові відносини і для цього потрібно розблокувати “зерновий коридор” України. 

Україні потрібно просто робити свою роботу і постачати зернові. А зараз з дозволу ООН російські судна і добрива йдуть безперешкодно через всю зону Чорного моря. На це санкції накладати не можна. А Україна має просто потерпіти, що обстрілюють її судна, портову інфраструктуру, лінійні елеватори тощо.  

Кількість зерна цього року залишилася на колишньому рівні. Це добре. Ми можемо сказати, що в нас збільшився експорт зерна цього року. Насамперед, завдяки тому, що ми вийшли із зернової угоди. 

Головне — це страхові компанії. На сьогоднішній момент загальна сума страхування становить 50 млрд. доларів. Це величезна сума, яка здатна все покрити. У Росії ракет не вистачить. 

Ми турбуємося тільки про одне — про людські життя, які перебувають на цих суднах. Нехай подумають, що вони роблять. Тому що крім того, що вони руйнують портову інфраструктуру — вони вбивають громадян не тільки України, а й інших країн. 

ДЕНИС МАРЧУК: Україна залишається надійним партнером з експорту

— Україна була і залишається надійним партнером з експорту продовольства. Незважаючи на складну ситуацію, військові дії, постійні удари по аграрній інфраструктурі ми забезпечуємо експорт зерна. 

За минулий рік було реалізовано близько 170 тисяч тонн зернових для бідних країн. Насамперед ми говоримо про Африканський континент. Зараз виділено гроші, щоб продовжити цю роботу і далі говорити про те, що Україна є надійним партнером у реалізації продовольчої безпеки у світі. 

Коли ми побачили позицію Єврокомісії у вересні — вони не продовжили заборону на український імпорт — це було додатковим показником того, що наша продукція не призводить до кризи продовольства в Європі. Від неї не страждають європейські фермери. 

АНДРІЙ ДЛИГАЧ: Україна системно матиме більше врожаю

— “Зерновий коридор” працює блискуче. Це було прекрасне рішення — не чекаючи гарантій з боку країн НАТО чи Туреччини запускати зерновий коридор. Засідання у форматі “Рамштайн” показало, що дедалі більше країн готові долучитися до захисту українського експорту і контролювати “зерновий коридор”.

Ми бачили два негативних приклади, коли судна наштовхувалися на міни. Але на щастя обійшлося. Я думаю, що ще можуть бути такі ситуації. Але сміливість і відповідальність власників цих суден і готовність країн підтримувати нас у роботі “зернового коридору” — це хороша перспектива. 

Створення продовольчих логістичних хабів у країнах Африки — це хороша ініціатива для України. Уже котрий місяць поспіль є чітке обґрунтування, чому ми маємо активно запускати переробку, активно працювати над тим, щоб скорочувати в об’ємах логістику, але робити її більш вигідною для українських виробників і українського бюджету.

У нас дійсно дуже стійка економіка, нам щастить через кліматичну зону з природними змінами. Тому найближчими роками Україна системно матиме більше врожаю. Логістичні шляхи все одно будуть обмежені. Як би ми не намагалися вирішити зараз це питання за допомогою появи нових додаткових коридорів чи відкриття нових портових терміналів – все одно цього буде недостатньо. 

АНДРІЙ РИЖЕНКО: Морський шлях — найвигідніший і найдешевший

— Україна змогла переконати бізнес використовувати “зерновий коридор”. Це дуже добре. Тому що забезпечити безпеку коридору в наших територіальних водах — не дуже легко. Точніше, це складно, тому що авіація противника в цьому районі домінує. 

Обсяги експортних поставок через “зерновий коридор” не дуже великі. Тому потрібно думати, як його розширювати. Зараз Велика Британія та інші країни думають, як ці поставки зерна проводити іншими альтернативними шляхами. 

Морський шлях — найвигідніший і найдешевший. 90% вантажів на планеті перевозяться морем. Тому потрібно думати про те, як відкривати міжнародні шляхи, які зараз заблоковані. Їх блокує непотоплюваний російський авіаносець “Крим”, який має 800 ракет різного базування. 

Україні потрібен технологічний ривок. Тому що останні 30 років наше військове суднобудування не розвивалося. Були якісь розробки, але на практиці вони не застосовувалися. 

Читайте також: Оборонна співпраця, посилення ППО та “зерновий коридор”: Зеленський провів телефонну розмову з Шольцом