Санкції ЄС як потенційна тема переговорів із РФ: чи планує Брюссель послаблювати обмеження (ВІДЕО)

Європейський Союз має стати основним донором підтримки для України, а також забезпечити їй сильні позиції на майбутніх мирних переговорах. Про це йдеться в резолюції, яку ухвалили депутати Європарламенту. Також у ній згадується посилення тиску на Москву за допомогою санкцій, і порушується питання конфіскації заморожених російських активів, інформує FREEДОМ.

Питання санкцій Євросоюзу щодо РФ можуть також обговорювати на мирних перемовинах із Москвою, заявив держсекретар США Марко Рубіо в коментарі ЗМІ. У такий спосіб він підтвердив участь європейців за столом мирних переговорів, заявивши, що вони мають бути присутніми хоча б на мінімальному рівні для вирішення питання санкцій і заморожених російських активів.

“У заяві за підсумками переговорів американської та української делегацій у Саудівській Аравії йдеться про те, що Україна порушила питання про необхідність залучення європейців. Але я вже публічно говорив, що європейці ввели низку санкцій проти Російської Федерації. І, гадаю, на будь-яких переговорах із росіянами, якщо ми до них дійдемо, я сподіваюся, що російська сторона порушуватиме питання щодо європейських санкцій, які було запроваджено проти них. Так що я думаю, питання про європейські санкції буде обговорюватися…. Не кажучи вже про те, що станеться із замороженими активами тощо”, — сказав Рубіо.

Активізація європейських країн щодо участі в мирних переговорах відбулася після того, як спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог у середині лютого заявив, що Вашингтон не бачить присутності ЄС у мирному процесі. 

Відтоді країни об’єднання провели кілька зустрічей, присвячених збільшенню витрат на оборону і посиленню підтримки України. Крім того, 11 березня в Європарламенті ухвалили резолюцію із закликом посилити тиск на Росію і домагатися гарантій безпеки для Києва. 

У документі згадується і можливість конфіскації заморожених російських активів на території Європи.

“Росія має заплатити за величезні збитки, завдані Україні. Російські суверенні активи, іммобілізовані під санкціями ЄС, мають бути конфісковані та використані для оборони і відновлення України”, — йдеться в резолюції Європейського парламенту.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни “Групи семи” ухвалили рішення про замороження російських активів на суму 300 млрд доларів. Близько 250 мільярдів перебувають у країнах Європейського Союзу. У липні 2024-го країни ЄС домовилися передавати Україні доходи від заморожених активів, побоюючись, що конфіскація порушить міжнародну норму суверенного імунітету держави.  

Нещодавно дискусія з цього приводу відновилася. 12 березня парламент Франції підтримав заклик ЄС конфіскувати російські активи. А в Європарламенті знову відбулися дебати щодо подальшої долі активів, де більшість депутатів виступили на користь цього рішення.

“Таке відшкодування має, наскільки це можливо, усунути всі наслідки протиправного діяння, вчиненого Росією. Зобов’язання з надання репарацій може бути застосоване до будь-якої держави відповідно до міжнародного права. Генеральна асамблея ООН уже визнала, що Росія повинна нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних дій, включно з відшкодуванням шкоди, зокрема будь-якої шкоди, заподіяної такою дією”, — зазначив депутат Європарламенту Міхаель Галер. 

Своєю чергою, депутатка Мер’я Кілльонен наголосила, що розблокування цих фінансів для України зміцнило б не тільки її оборону, а й позиції на переговорах.

“У наших заморожених російських активах перебуває понад 200 мільярдів євро, більша частина яких — державні облігації. Розблокування цих ресурсів для України зміцнило б не тільки її оборону, а й позиції на переговорах. Щоправда, існують ризики та юридичні перешкоди, пов’язані з переказом цих коштів. Як громадянка Фінляндії, яка живе поруч із Росією, я не можу дозволити собі ховатися за юридичними формальностями. Тому я вимагаю рішень, які дозволять нам переказати кошти в Україну”, — сказала депутатка Європарламенту. 

Росія вимагає, щоб з неї зняли частину санкцій у межах мирних переговорів. У ЄС заявили, що не збираються скасовувати обмеження для країни-агресора і, навпаки, збираються їх посилити.  

24 лютого 2025 року в Європейському Союзі ухвалили 16-й пакет санкцій, що обмежує роботу російського тіньового флоту, банківського сектора, а також сферу торгівлі. Зараз у Брюсселі працюють над наступним, 17-м, пакетом.

“Ми маємо бути справді сильними проти агресора і домагатися миру через силу. Європейський Союз підтримує Україну. Ми обіцяли це зробити і робимо. Ми ухвалили 16-й пакет санкцій і продовжуємо працювати над 17-м пакетом. Ми повинні поставити Україну в сильне становище, щоб вона могла сказати “ні” поганому мирному договору”, — заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. 

Термін дії обмежень закінчується 15 березня. Європейська Рада продовжує його кожні пів року. Для ухвалення рішення необхідна згода всіх 27 країн ЄС, але продовження обмежень блокує Угорщина. У Будапешті вимагають прибрати вісім фізичних осіб із санкційних списків. Речниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Аніта Гіппер заявила, що в Євросоюзі налаштовані продовжити дію санкцій вчасно і домогтися консенсусу 27 держав.

Читайте також: США та Європа мають важелі тиску на Росію, якщо вона не погодиться на припинення вогню — розбір політологині

Нагадаємо, як заявив раніше держсекретар США Марко Рубіо, на переговорах з Росією про 30-денне припинення вогню по лінії фронту, на яке погодилася Україна, буде порушено питання про санкції, введені ЄС проти країни-агресора. Також темою обговорень можуть стати заморожені активи РФ та гарантії безпеки для України.

Читайте також: В ЄС пропонують посилити санкції проти РФ і конфіскувати активи, щоб забезпечити Україні більш сильну позицію в переговорах