Міністри оборони Німеччини та Польщі підписали угоду про оборонне співробітництво між країнами, повідомляє Польське агентство преси. Документ покликаний поглибити європейське військове співробітництво в умовах загострення напруженості у відносинах з Росією та зростання невизначеності щодо присутності США в регіоні. Як саме країни Європи та НАТО перебудовують систему колективної безпеки у відповідь на часті російські провокації та гібридні атаки, з’ясовував телеканал FREEДOM.
Інцидент у Ла-Манші викликає глибоке занепокоєння, заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. 15 червня в цій протоці фрегат країни-агресора “Адмірал Григорович” відкрив вогонь у бік цивільної британської яхти. Корабель входить до складу Чорноморського флоту РФ і часто супроводжує танкери тіньового флоту. У міністерстві оборони країни-агресора пояснили напад тим, що яхта нібито “небезпечно наближалася” до військового судна. 14 червня в Ла-Манші британські власті затримали корабель, що належить російському тіньовому флоту. Також у Лондоні готуються до нових санкцій проти нафтового експорту Росії, саме тому в Москві зважилися на провокації, вважають експерти.
“Нервозність і занепокоєння пов’язані з геополітичною невизначеністю та напруженістю навколо всього, що стосується Росії. Сьогоднішні події ніби підкреслюють усе те, що відбувалося минулого тижня. Керівники НАТО повторюють: нам потрібно готуватися до російської агресії не тільки в Україні, а й до вторгнення в країну НАТО протягом трьох років”, — зазначив старший політичний кореспондент Channel 4 News Пол Макнамара.
Росія стає дедалі зухвалішою у своїх атаках на Європу. У НАТО ж розробляють ефективну стратегію протидії загрозам з боку Москви, повідомляє видання Politico з посиланням на джерела. Йдеться про розширення співпраці з приватним сектором у сферах кібербезпеки, енергетики та життєзабезпечення. Країни Європи почали активніше фінансувати колективну безпеку, стверджує генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
“США скоригували свої зобов’язання, а інші союзники взяли на себе більшу відповідальність. Україна демонструє, що російська військова машина не є непереможною, і змінює динаміку на полі бою. Союзники спільно надали Києву артилерію, боєприпаси та гуманітарну допомогу на мільярди. Однак надзвичайно важливо продовжувати цю підтримку, щоб допомогти Україні зберегти свою перевагу”, — заявив генсек.
Сейм Литви розпочав розгляд законопроєкту, який передбачає, що держава має відшкодовувати збитки, завдані внаслідок законного застосування військової сили, зокрема під час збиття російських дронів, які порушують повітряний простір республіки. Крім того, міністерства оборони Литви та США уклали угоду про зміцнення співпраці у сфері безпілотних літальних апаратів та систем протидії безпілотним літальним апаратам (БпЛА).
“Співпраця США та Литви у сфері нових оборонних технологій зміцнює спільну позицію стримування, підвищує технологічну перевагу союзників і створює довгострокову цінність для безпеки всього регіону. Сфера безпілотних літальних апаратів та систем протидії їм надає цьому партнерству чіткий практичний напрям, що охоплює розвиток потенціалу, промислову співпрацю та обмін інноваціями”, — цитує литовський суспільний мовник LRT слова заступника міністра національної оборони Литви Віталії Зумерене.
Німеччина досить пізно усвідомила масштаби гібридних атак, заявив представник Центру цифровізації та розвитку можливостей Кіберінформаційного командування Бундесверу полковник Зйонке Мараренс. За його словами, протягом останніх півтора-двох років у Федеративній Республіці Німеччина спостерігаються політичні зрушення та активізація боротьби з загрозами. Найпомітнішими проявами гібридної активності стали польоти невідомих безпілотників над об’єктами критичної інфраструктури в Європі, але цим усе не обмежується, наголосив військовослужбовець.
“Це не лише дрони й не лише підводні кабелі, а й дезінформація всередині суспільства. Це використання політичної та судової систем, концепція “одноразових агентів”. Створення стійкості суспільства — це те, чого нам у Німеччині ще належить навчитися”, — підсумував на конференції з питань безпеки New Age Defence представник Центру цифровізації та розвитку можливостей Кіберінформаційного командування Бундесверу Зйонке Мараренс.
Голова Європейського парламенту Роберта Мецола вимагає розпочати розслідування щодо проросійського євродепутата з Люксембургу, повідомляє видання Politico з посиланням на джерела. Йдеться про Фернана Картайзера, якого минулого року виключили з парламентської групи “Європейських консерваторів і реформістів” за численні контакти з російськими політиками. Причиною початку розслідування стала спільна декларація Картайзера та депутатів Держдуми, в якій обидві сторони домовилися поглиблювати співпрацю. Її презентували на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. За порушення кодексу Європарламенту політика можуть відсторонити від професійної діяльності.
Читайте також: Ще пів мільярда євро на дрони та зброю для України виділяють Нідерланди
Раніше повідомлялося, що парламент Фінляндії ухвалив закон про скасування заборони на розміщення ядерної зброї на території країни. Документ дозволяє імпорт та зберігання такої зброї.














