Як українські удари по нафтових портах Росії послаблюють воєнну машину Кремля — розбір (ВІДЕО)

Атаки безпілотників на ключові термінали у Приморську та Усть-Лузі призвели до різкого падіння експорту російських енергоресурсів, пише Bloomberg. Доходи від експорту за тиждень упали на понад мільярд доларів. Середньодобові поставки нафти знизилися до 2,32 млн барелів на добу. Це найнижчий показник від початку 2025 року. Як українські дипстрайки виснажують економіку Кремля, розбирали журналісти FREEДОМ.

Безпілотники вп’яте завдали удару по російському нафтоналивному порту “Усть-Луга” за останні 10 днів. Вранці 31 березня губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про пошкодження в порту. Усть-Лугу називають Балтійськими воротами Росії. Це — найбільший російський порт, через який відправляються на експорт значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, зокрема з використанням суден тіньового флоту. Атаки на Усть-Лугу спричиняють прямі втрати Росії у валютній виручці.

“Ці невідомі дрони, які долетіли до Ленінградської області досить швидко, поставили хрест на всіх надіях швидко заробити, зокрема і за рахунок анонсованого Трампом зниження або скасування якихось обмежень, які він нібито накладав на поставки російської сировини до Індії. Тож зараз надбавка до російських нафтогазових доходів виявиться суттєво меншою, ніж розраховували в РФ”, — зазначає експерт у галузі енергетики Геннадій Рябцев.

Внаслідок українських ударів по об’єктах інфраструктури та логістиці країни-агресора Кремль уже втратив до 45% експорту нафти та майже 40% місячного обсягу виробництва ракет, підрахували в Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони (РНБО) України.

“Росія веде проти України саме ідеологічну війну — режим Путіна переслідує виключно імперські ідеологічні цілі. Відповідно, прості сценарії, які хтось називає “взаємними поступками”, що нібито здатні призвести до миру в один момент, — це частина туману війни та брехні. Чітка мета РФ сьогодні — продовження агресії. І ця мета зміниться лише тоді, коли почне бракувати ресурсів”, — зазначив керівник ЦПД при РНБО України Андрій Коваленко.

Дипстрайки Сил оборони України напряму б’ють по ключових джерелах доходів Кремля. Рекордний дефіцит бюджету, галопуюча інфляція та системні проблеми фактично в усіх галузях економіки — це реальність, на яку не зважати вже не виходить. Ескалацію на Близькому Сході Москва сприйняла як шанс. Президент України Володимир Зеленський упевнений, що лідери країн регіону, на відміну від російського диктатора, у затяжному протистоянні не зацікавлені.

“На сьогодні я впевнений, що Росія зацікавлена у тривалій війні. Вона отримує з цього вигоду. Сполучені Штати зосереджені на Близькому Сході, що означає скорочення військової підтримки України. Крім того, санкції були послаблені — частково, але все ж таки послаблені, — і Росія починає рости економічно. Я бачу для Москви тільки вигоди, адже вона не думає про людські життя, особливо коли йдеться не про російські життя”, — заявив Зеленський.

Оперативні та стратегічні можливості України завдавати Росії дедалі більшої шкоди викликають сильну тривогу навіть у російській ультранаціоналістичній спільноті, зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Провали у протиповітряній обороні, тобто просто нездатність Москви захистити свої ключові об’єкти, супроводжуються провалами на фронті.

“Відомий російський ультранаціоналістичний блогер, який пише на воєнні теми, поскаржився, що російські війська не зможуть змінити несприятливу ситуацію на полі бою в найближчі місяці і що “досить успішні” контратаки України підірвали здатність Росії проводити наступальні операції у 2026 році”, — йдеться у звіті ISW.

Зі свого боку верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що Європа має посилити тиск на країну-агресора.

“Ми знову і знову бачимо, як Україна демонструє своє прагнення до миру, а Росія посилює свої атаки. І ми розуміємо, що потрібно чинити тиск на агресора, а не на постраждалу сторону. Довгострокового миру не буде, якщо Росія не перебуватиме під тиском. Щоб покласти край цій війні, потрібно протистояти Москві, а не заохочувати її. Не послаблювати обмеження, а посилювати їх. 20-й пакет санкцій готовий до затвердження, і ми ще більше затягнемо зашморг, особливо навколо тіньового флоту Росії”, — сказала Каллас.

Але Брюссель і Вашингтон були б набагато сильнішими, якби діяли узгоджено і разом чинили тиск на Росію, зазначила глава європейської дипломатії.

https://www.youtube.com/watch?v=1jGfHayRZw0

Читайте також: Київ прийняв саміт ЄС — головні заяви (ВІДЕО)

Варто зазначити, що з 1 квітня уряд Росії заборонив продаж бензину на експорт як мінімум на чотири місяці. У Кремлі вважають, що цей захід має допомогти стабілізувати ціни та забезпечити пріоритетне постачання внутрішнього ринку. Головними причинами аналітики вважають далекобійні санкції Сил оборони України.