Як удари українських дронів по НПЗ і санкції Заходу б’ють по бюджету Росії — деталі (ВІДЕО)

Доходи російського бюджету від експорту нафти та газу у вересні 2025 року, порівняно з вереснем 2024-го, знизилися майже на чверть, підрахували журналісти The Moscow Times. Кремль втрачає валюту через західні санкції, вимушене скорочення обсягу експорту енергоресурсів і необхідність купувати бензин у Білорусі. Про реальну ситуацію у російській економіці розповідає FREEДOM.

Американський Citibank, один з найбільших західних фінансових гравців на російському ринку, остаточно згортає бізнес у федерації. За інформацією Reuters, з 1 листопада банк припиняє нарахування відсотків і підтримку ощадних і накопичувальних рахунків. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну найбільші європейські та американські банки почали масово йти з російського ринку. Серед тих, хто вже пішов — французький Societe Generale, нідерландський ING і американський Goldman Sachs.

“Разом з Citi російський бізнес згортають європейські банки, найбільший з яких “Райффайзенбанк” у серпні минулого року припинив перекази за кордон для більшості клієнтів. Італійський банк UniCredit 1 жовтня оголосив, що перестане приймати нових корпоративних клієнтів і в 8-10 разів підвищує тарифи за обслуговування рахунків. Обидва банки знаходяться під тиском ЄЦБ (Європейського центрального банку), який минулого року зажадав від них різко скоротити операції у РФ і піти з країни будь-якими способами”, — пише The Moscow Times.

Кремль втрачає не тільки фінансові зв’язки із Заходом, а й ринок збуту дизпалива. У вересні 2025 року Росія знизила експорт через морські порти на 20% порівняно з серпнем — до приблизно 2 млн 400 тис. тонн.

“За даними LSEG і галузевих джерел, у вересні експорт низькосірчистого дизпалива з Приморська впав на 30% в подобовому вираженні до попереднього місяця до 930 тис. тонн. Експортні відвантаження дизпалива і газойлів з чорноморських портів Новоросійськ і Туапсе минулого місяця скоротилися відповідно на 12% — до 683 тис. тонн і на 17,5% — до 360 тис. тонн”, — пише The Moscow Times.

“Загалом ця ситуація досить красномовна, тому що і дизельне пальне, і бензин — це є частиною нафти, газових доходів російського бюджету. Завжди було, так? Це перестало приносити дохід в казну, в тому числі й валютний виторг нафтовим компаніям, коли уряд ще навесні ввів заборону на експорт палива, на експорт бензину. Зараз це стане статтею витрат”, — зазначає економічний оглядач і публіцист Максим Блант.

Обмеження експорту дизпалива пояснюється кризою всередині Росії. Систематичні удари українських дронів по нафтовій інфраструктурі країни-агресора змусили Москву готуватися до безпрецедентного кроку — не тільки повної зупинки експорту бензину, але і його імпорту. У жовтні віцепрем’єр Олександр Новак запропонував у шість разів збільшити постачання білоруського бензину у Росію: з 45 до 300 тис. тонн на місяць. Тим часом бюджет Росії стрімко втрачає доходи. У вересні скарбниця недоотримала 21 млрд рублів від продажу енергоносіїв, а в жовтні, за оцінкою Мінфіну, збитки можуть скласти майже 27 млрд рублів.

“Питання з паливом — це питання пріоритетів. Якщо вам нічим заправляти автомобілі цивільні, значить, припиняйте війну. Бо армія, яка воює, спалює величезну кількість, ну, частину спалює, частину розкрадає, величезну кількість палива. Якщо у вас є турбота про те, щоб комбайни було чим заправляти, значить, зупиняйте війну. Ні — так питання не стоїть. Тому ось росіяни платять за війну”, — зазначає Максим Блант.

Щоб частково компенсувати дефіцит бюджету, Кремль збільшує податкове навантаження на бізнес і громадян. З 2026 року Мінфін має намір підвищити податок на додану вартість. Як пише “Нова газета Європа”, ставка ПДВ зросте з 20 до 22% вже з 1 січня.

“Взагалі підвищувати податки в економіці, що стагнує — це остання справа. Якщо у вас темпи зростання економіки менше одиниці, а ви при цьому ще підвищуєте податки на бізнес, якщо ви починаєте боротися з інфляцією, а при цьому підвищуєте податок на додану вартість на 2%, то по суті це ви ставите хрест на власному заході, пов’язаному з відновленням економічного розвитку”, — зазначає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

У Мінфіні не приховують: головна мета підвищення ПДВ — забезпечити додаткове фінансування військово-промислового комплексу та армії. Про стабілізацію економіки країни або поліпшення соціального захисту громадян і мови бути не може.

Читайте також: Путін будує військову імперію, але система тріщить під тягарем кризи — розбір (ВІДЕО)