Як проходять тренування команди операторів БпЛА на передовій — репортаж FREEДOM (ВІДЕО)

Ілюстративне фото: t.me/usf_army

На бойових вони здійснюють десятки вильотів і знищують російські цілі. А на тренувальних полігонах — відточують свою майстерність і розбирають помилки. Як в умовах, наближених до реальних бойових дій, навчаються військовослужбовці батальйону безпілотних систем, повідомляє FREEДOM.

Кейси з обладнанням, десятки акумуляторів різної потужності та безпілотники. Усю цю заздалегідь підготовлену техніку військовослужбовці спускають у бліндаж і готуються до роботи. Перед вильотом той у команді, хто контролює небо, перевіряє, чи нічого не загрожує екіпажу і чи немає над позиціями БпЛА противника.

Першим екіпаж запускає дрон-ретранслятор, так званий “Матрац”. Він забезпечує ефективність польоту ударних безпілотників.

“Покращує сигнал, покращує відео. Дає можливість працювати в таких місцях, де без нього неможливо було б. Він може так допомагати хвилин 15-20. Усе залежить від погодних умов”, — розповів військовослужбовець 39-го окремого батальйону безпілотних систем із позивним “Шазан”.

Антена ретранслятора має бути спрямована в бік вильоту другого ударного борту, кажуть оператори. За цим постійно стежить пілот, регулюючи автоматичне управління ручним.

“Він “прив’язується” до точок і сам висить. Є нюанс, коли вітром його здуває, тоді все управління переходить на руки”, — пояснив військовослужбовець 39-го окремого батальйону безпілотних систем із позивним “Карен”.

За легендою тренувального процесу на відстані близько 6 км помічена піхота противника. Саме туди український пілот направляє дрон.

“Ми вилетіли FPV-дроном: скиданням із фугасом. Сьогодні потужний вітер, тому ми не можемо далі 7 км летіти, тому що це буде не ефективно. В ідеальних умовах можемо десятку закрити”, — розповів військовослужбовець 39-го окремого батальйону безпілотних систем із позивним “Монах”.

Для польотів на більш далекі відстані, кажуть пілоти, краще використовувати дрони-камікадзе, які немає необхідності повертати. При цьому, працюючи бомберами по російських цілях, вони гранично уважні. Бо перед скиданням його може атакувати вже безпілотник загарбників.

“Секунд 5-10, поки він прицілюється, його можна збити. Чим швидше прицілилися і скинули, тим менше шансів, що дрон зіб’ють”, — пояснив військовий із позивним “Монах”.

У цьому складі на бойових позиціях команда працює вже кілька місяців. Усі бійці раніше служили на інших посадах. Наприклад, військовослужбовець із позивним “Монах” був у піхоті. Стояв в обороні. А потім перенавчився.

“Було достатньо часу, головне — інструктори, які тобою займаються. Тоді ти швидко сприймаєш інформацію, і коли я брав участь у бойових діях, уже був досвідчений, міг активно брати участь”, — зазначив “Монах”.

Цьому добре навченому екіпажу вже є що розповісти про свої цілі.

“Була піхота і вона була дуже далеко ще від нуля. Вони рятували або “трьохсотого”, або ще щось, і ми змогли до них долетіти. Це дванадцять із чимось кілометрів”, — розповів український військовий із позивним “Шазан”.

Пілотів БпЛА навчали так, що кожен член екіпажу може в разі потреби замінити іншого. Окрім ліквідації піхоти противника екіпаж бере участь і в протистоянні російським штурмам під час інтенсивних бойових дій.

Читайте також: Мінус 920 солдатів, понад 170 БпЛА і 43 артсистеми — Генштаб ЗСУ повідомив про втрати РФ

Нагадаємо, як розповів військовий експерт Сергій Грабський, для ударів по мирних містах України Росія почала використовувати нову версію дрона з реактивним двигуном — його швидкість втричі більше, ніж у звичайного “Шахеда”. Втім, ці дрони менш маневрові, і Україна може розробити якісний алгоритм щодо їхнього знищення.

Прямий ефір