Вчора о 22:46
Кремлівський диктатор Путін знову вдався до ядерного шантажу, заявивши, що Росія відповість на загрози виключно військовою силою, натякаючи на ядерну зброю. Мета Кремля — посіяти страх на Заході та підірвати підтримку України, прикриваючись розмовами про контроль над ядерними озброєннями.
Тим часом КНДР також демонстративно посилює риторику: Кім Чен Ин обіцяє розвивати ядерний щит і готує “секретну зброю”. Москва та Пхеньян перетворюють ядерну загрозу на інструмент тиску, посилюючи військове співробітництво та обмінюючись технологіями.
На думку експертів, таке зближення двох диктаторів створює нові ризики глобальної нестабільності та підштовхує світ до небезпечної ескалації.
Ядерні ігри Путіна та Кім Чен Ина
Російський диктатор Володимир Путін напередодні Генеральної асамблеї ООН провів засідання Радбезу РФ, де знову пригрозив ядерною зброєю та оголосив, що “Москва відповість на будь-які загрози не дипломатією, а військовою силою”. Також він підкреслив надійність російського ядерного арсеналу.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак зазначив, що замість миру Кремль знову ескалює ситуацію.
“Пропаганда страху від Путіна. Нічого нового росіяни не вигадали. Замість миру — пошук ескалації у всьому. Це лікується виключно силовими методами”, — написав він у Telegram.
А у Центрі протидії дезінформації при РНБО назвали такі заяви інформаційною стратегією Російської Федерації.
“Вони хочуть, щоб у кулуарах у Нью-Йорку говорили про його заяви. Звичайно, не з трибун, бо все вирішується завжди у кулуарах. Якщо поєднати це з винищувачами над Естонією та дронами Росії у країнах НАТО, Путін спробує вплинути на Захід. Але важливо інше — він не знає, про що Трамп говорив із Сі. Судячи з активності Путіна, керівник сировинного придатка Китаю під назвою Росія боїться невідомості”, — заявив керівник Центру Андрій Коваленко.
Цілі російського ядерного шантажу давно відомі. Кремль намагається посіяти страх серед європейського та американського населення і політиків. Ідея полягає у тому, щоб змусити їх замислитися, чи варта допомога Україні потенційного ядерного конфлікту. Простішими словами, ядерними загрозами Москва намагається підірвати міжнародну підтримку Києва.
Кремль поставив перед собою ще одну задачу — налагодити відносини зі Сполученими Штатами. Річ у тому, що у лютому 2026 року спливає строк дії американо-російського Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО-3).
У зв’язку з цим Путін заявив, що Росія нібито готова дотримуватися кількісних обмежень на зброю протягом року після завершення дії документа. За умови, якщо так само поступлять США. Проте метою країни, чиновники та пропагандисти якої регулярно обіцяють спопелити європейські столиці та занурити континент у ядерну зиму, визначено не безпека. Аналітики вважають, що таким чином Москва шукає прямого діалогу з Вашингтоном.
“Кремль висуває перед США перспективу двосторонніх переговорів щодо контролю над озброєннями, щоб забезпечити бажані вимоги Росії в Україні та відвернути від РФ відповідальність за відсутність прогресу у мирних переговорах”, — йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
У США поки що не погодилися, але й не відхилили пропозицію російського диктатора продовжити ще на рік дію договору, який обмежує кількість міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів та важких бомбардувальників у обох країнах. Президент Трамп незабаром зробить заяву з цього приводу, повідомила прессекретар Білого дому.
“Я дам президентові можливість прокоментувати це пізніше. Це звучить непогано, але він хоче сам висловитися з цього приводу, і я дам йому таку можливість”, — повідомила прессекретар Білого дому Керолайн Левітт.
Раніше Дональд Трамп повідомив, що хоче підготувати з Росією новий договір про скорочення наступальних озброєнь. У липні 2025-го він фактично анонсував підготовку нового документа.
ДСНО-3 — це останній договір, який прямо обмежує ракетно-ядерні потенціали Росії. Формально він діє ще чотири з половиною місяці, але Російська Федерація ще у лютому 2023 року вийшла з угоди в односторонньому порядку. Це означає, що сьогодні договір працює не в повну силу.
Сторони більше не можуть проводити взаємні перевірки на місцях, щоб переконатися в дотриманні обмежень, а обмін інформацією про стан ядерних арсеналів припинено. Тепер ситуацію, в якій відсутній контроль, перевірки та об’єктивні дані, Москва активно використовує у своїх цілях.
Тим часом військовий союзник Путіна, північнокорейський диктатор Кім Чен Ин заявив, що ядерна зброя залишиться центральною опорою збройних сил КНДР. Також він анонсував створення потужної секретної зброї. Що саме мав на увазі диктатор — невідомо.
Аналітики впевнені, що Пхеньян хоче зміцнити не лише ядерний щит, а й наземні збройні сили, щоб мати змогу проводити операції глибоко в регіоні.
“Тепер вороги вимагають якнайшвидшого відновлення переговорів, стверджуючи, що чим довше триватиме призупинення переговорів, “ядерний та ракетний потенціал Північної Кореї буде ще більше зміцнюватися”. Обговорення об’єднання з такою ворожою країною — не що інше, як прояв повної одержимості та впертості, і подібна впертість нічого насправді не змінить. Як ми та Корея можемо об’єднатися? Навіщо нам домагатися об’єднання, якщо одному доведеться зникнути? Ми чітко зафіксуємо в національному законодавстві, що Корея і ми — дві різні країни, які мають кордон між собою, і що ми ніколи не зможемо стати єдиним цілим”, — йдеться на сайті державного інформаційного агентства Північної Кореї.
При цьому Південна Корея погодиться на потенційну угоду між президентом США та лідером КНДР, в рамках якої Північна Корея заморозить розробку ядерної зброї. Сеул не вимагатиме від Пхеньяна позбавитися арсеналу. Про це президент Південної Кореї Лі Чже Мен заявив у інтерв’ю BBC, зазначивши, що КНДР виробляє до 20 одиниць ядерної зброї на рік, і замороження програми стане альтернативою повному роззброєнню.
“Наш уряд і я особисто вважаємо за необхідне збільшити витрати на оборону та зміцнити самостійну оборону, і ми вже плануємо додаткові інвестиції. Тому ми не вважаємо бажаним, щоб США в односторонньому порядку брали на себе збитки за мир і стабільність на півострові; таким чином, щодо цього питання, очевидно, немає особливих суперечностей. Оскільки Північна Корея категорично відмовляється від будь-якого діалогу або контактів, міжкорейське спілкування, діалог та співпраця, ймовірно, будуть утруднені найближчим часом. У нас немає докладної інформації про поточний стан переговорів між Північною Кореєю та США, однак, на нашу думку, вони не ведуть конкретних переговорів”, — сказав Лі Чже Мен.
Упевненості північнокорейському лідеру додає тісна співпраця з російським диктатором. Пхеньян передає Москві артснаряди, легку броньовану техніку, шпигунські супутники, безпілотники, зенітні ракети та відправляє своїх солдатів брати участь у війні проти України. В обмін Росія могла поставити КНДР ядерний реактор для використання на підводних човнах, повідомила південнокорейська розвідка.
“У міру того, як Кім стає все більш впевненим у своєму ядерному арсеналі, що зростає, та підтримці з боку Путіна, він може бути готовий піти на більший ризик і провокації, щоб отримати те, що він хоче політично, особливо щодо Південної Кореї. У майбутньому, якщо північнокорейці визначать правильний час, вони справді можуть спричинити величезну нестабільність у регіоні”, — пише The Washington Post.
Відносини РФ та Північної Кореї вже досягли рівня військового альянсу, стверджують у Сеулі.
“У них двомільйонна армія, у них погані технології, але зараз Росія технологічно збільшує їхні можливості. І, як я вже говорив, наприклад, північнокорейські балістичні ракети за підтримки Росії стали значно точнішими, більш далекобійним, а це означає, що, якщо вони об’єднають свої зусилля, це буде величезна армія”, — зазначив міністр оборони України Денис Шмигаль.
В жовтні КНДР готується знову продемонструвати потенціал своїх збройних сил. У країні пройде військовий парад на честь 80-ї річниці заснування Трудової партії. За даними супутникових знімків, з початку липня поблизу аеропорту Мірім у Пхеньяні неодноразово помічали особовий склад, військову техніку та транспортні засоби.
До чого готуються РФ і КНДР — думки експертів
Для чого Путін знову заговорив про ядерну зброю? Чи несе загрозу розвиток ядерного потенціалу Північної Кореї? Яка роль США у питанні стримування? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, старша аналітикиня Центру “Нова Європа”;
- Олексій Їжак, завідувач сектора Національного інституту стратегічних досліджень;
- Володимир Солов’ян, керівник Групи аналізу гібридних загроз, Український кризовий медіацентр.
НАТАЛІЯ БУТИРСЬКА: Сьогодні Кім Чен Ин почувається впевнено
— Північнокорейський диктатор Кім Чен Ин підтакує президентові США Дональду Трампу. Лідер Білого дому любить надсилати компліменти авторитарним лідерам, підкреслюючи, що у нього хороші стосунки з Путіним, Сі Цзіньпіном та Кім Чен Ином.
Кім Чен Ин сьогодні підготовлений значно краще, ніж у 2018–2019 роках. Він вніс зміни до конституції та підкреслив, що ядерний статус країни не підлягає обговоренню на жодному рівні. Тепер він намагається використати це “вікно можливостей”, яке відкривається перед ним в особі Дональда Трампа, щоб розв’язувати проблеми Північної Кореї та наблизитися до умовної “нормальності”.
Не обговорюється питання денуклеаризації, а сама Північна Корея фактично добивається визнання свого ядерного статусу. Якщо формально визнати її ядерною державою політично неможливо, то принаймні знімається тема відмови від ядерної зброї.
Крім того, Кім Чен Ин хотів би добитися зняття хоча б частини санкцій. Для цього він готовий використовувати можливість і надсилати сигнали Дональду Трампу, адже він взявся “вирішувати всі конфлікти світу”.
Сьогодні діалог для Північної Кореї виглядає більш комфортним, ніж раніше. Тим більше, що у неї є підтримка РФ. Російські дипломати також заявляють: ядерний статус КНДР — це її право. Тобто Москва фактично відходить від попереднього принципу денуклеаризації.
Під час зустрічі Кім Чен Ина з Сі Цзіньпіном китайські ЗМІ та офіційні пресрелізи вже не згадували тему денуклеаризації. У Південній Кореї побоюються, що й Пекін фактично може перейти до умовного визнання ядерного статусу КНДР або, як мінімум, перестати тиснути на Пхеньян.
Раніше, навіть за підтримки Росії та Китаю в Раді Безпеки ООН, неможливо було вплинути на північнокорейський режим. У Пхеньяні для себе вирішили: ядерна зброя — це “основа основ”. Її потрібно розвивати попри будь-що — ні економічні проблеми, ні голод, ні ізоляцію.
Тоді інструментів тиску було мало. А зараз їх стало ще менше. За підтримки Москви та Пекіна, навіть негласної, у США практично немає важелів, які могли б змусити Північну Корею відмовитися від ядерної зброї.
Зараз частіше лунають думки, що потрібно переглянути підхід до КНДР. Йдеться про заморожування ядерної програми, а не про повну відмову від зброї, до чого Пхеньян все одно не готовий.
Сьогодні КНДР бере участь у війні Росії проти України, і питання безпеки Корейського півострова тісно пов’язані з глобальною ситуацією. Говорити з Кім Чен Ином, ігноруючи ці реалії, означає знову ризикувати та давати йому нові козирі.
Зараз Кім Чен Ин почувається впевнено: за його спиною стоять Китай та Росія. На переговорах із Трампом він буде в сильній позиції.
На жаль, ситуація стає все більш небезпечною. Авторитарні режими побачили: за гучними словами та обіцянками Вашингтона немає серйозних дій. Для таких лідерів це сигнал слабкості.
ОЛЕКСІЙ ІЖАК: Китаю потрібні ядерні союзники й він готовий їх підтримувати
— За Договором про нерозповсюдження ядерної зброї існує всього п’ять визнаних ядерних держав. КНДР вийшла з цього договору та поступово створила кілька десятків пристроїв, здатних спричинити ядерний вибух. Але це ще не повноцінна зброя: необхідно забезпечити доставлення заряду та його готовність у рамках певної військової концепції. Навряд чи у Північної Кореї є все це повною мірою.
Зараз ми бачимо натяк, що Китай може масштабувати ядерну програму Північної Кореї. Йому потрібні ядерні союзники. Пекін демонструє, що у нього є “східний ядерний союз” проти США. Якщо об’єднати ядерні доктрини Китаю, Росії та КНДР, можна створити баланс, порівнянний з американським.
За аналогією з тим, як Росія масштабує виробництво боєприпасів на північнокорейських заводах для своїх військ (через нестачу робочої сили у себе), Китай цілком може розширити виробництво компонентів ядерної тріади в КНДР. І він на це натякає.
Тут важливо зазначити ще одне: Китаю буде вкрай важко на найближчій Конференції з розгляду виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Таке зібрання проводиться кожні п’ять років і регулює відносини між п’ятьма ядерними та переважною більшістю неядерних держав.
Можливе зростання загрози поширення ядерної зброї. Якщо КНДР “можна”, то й іншим державам “буде можна”.
США сильно хвилюються через можливу погоджену ядерну політику Китаю, Росії та КНДР. Північна Корея в цій схемі відіграє меншу роль, але Росія зі своїм масштабним арсеналом викликає серйозне занепокоєння. Для Сполучених Штатів це вже загроза збереженню стратегічного паритету.
ВОЛОДИМИР СОЛОВ’ЯН: Ядерна зброя — запорука правління династії Кімів
— Я думаю, що у “театрі” Східної Азії КНДР не становить великої загрози. Сьогодні економіка країни тісно пов’язана зі співпрацею з Китаєм, і режим Кімів розуміє: будь-які провокації з застосуванням ядерного компонента можуть завершитися фактичним падінням багаторічного правління цієї династії на півночі Корейського півострова.
На мій погляд, ризик прямого зіткнення зараз достатньо низький. Ядерний компонент режим Кімів розглядає передусім як гарантію збереження влади. Досвід останніх десятиліть показує: цілий ряд режимів у різних країнах, які намагалися створити ядерну зброю, але під тиском Заходу відмовлялися від цих технологій або йшли на угоди, зрештою не вижили.
Пхеньян буде до останнього використовувати володіння ядерною зброєю саме як гарантію збереження тієї форми правління, яка з 1950 року встановилася на півночі Корейського півострова.
Кім Чен Ин, на мою думку, буде намагатися використати нинішню міжнародну ситуацію, щоб лавірувати між Росією та Китаєм. Він гратиме на суперечностях у міжнародних відносинах і бравувати можливістю конфлікту з західними країнами, домагаючись бонусів у вигляді технічної та військової співпраці як з Пекіном, так і з Москвою. На цьому, ймовірно, і буде будуватися розвиток військово-промислових програм Північної Кореї у найближчому майбутньому.
З іншого боку, ми бачимо, що і Росія отримала величезні плюси від співпраці з КНДР — настільки великі, що багато аналітиків навіть не могли цього уявити на початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Читайте також: Неоціненний досвід: як Україна та союзники можуть спільно захищати небо Європи — аналіз експертів
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
