Вивіз українських дітей може бути провокацією Росії — Гайдай

Понад сотню дітей, позбавлених батьківського піклування, вивезла РФ із Луганської області. Їхня подальша доля невідома. Про це в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. Він також прокоментував ситуацію у регіоні. Глава ОВА зазначив, що частина людей, які повертаються до міст тимчасово окупованої Луганської області, бачать повністю зруйновані населені пункти та їдуть назад. Гайдай наголосив, що регіону випало важке завдання стримувати максимальну кількість військ РФ, і він її виконав.

— Розкажіть про ситуацію у Сєвєродонецьку.

— Частина людей поверталася. Це не лише стосується Сєвєродонецька. Це стосується загалом міст окупованої Луганщини. Якось люди, можливо, хотіли перевірити своє житло. Можливо, хтось порахував, що жити в якихось гуртожитках чи хоспісах таки набагато гірше, ніж жити у своїх будинках, квартирах. В усіх різна мотивація. Не так багато людей вертаються, але такі є. Коли вони повертаються, то, звичайно, прозрівають від усього того, що вони бачать. По-перше, побачити практично зруйновані міста, на прикладі Сєвєродонецька, не просто пригнічує. Адже місто останнім часом почало розвиватися, почали з’являтися якісь спортивні майданчики, цілі комплекси, нові комунальні служби. Ми почали закладати будівництво парків. Тобто місто та область загалом почали розвиватися. Коли люди виїжджали з-під обстрілів, бачили локальні проблеми. А повернулися вони до повністю зруйнованого міста. У місті немає централізованого опалення та водозабезпечення. Є проблеми із каналізацією. І ті, хто повертається, пробувши якийсь час, їдуть знову.

— Ви говорили раніше, що окупований Сєвєродонецьк не зможе перезимувати. Якою є ситуація в інших містах Луганської області?

— На території Луганської області, де проходила активна фаза бойових дій, росіяни за кілька місяців постійних обстрілів знищили критичну інфраструктуру. Це стосується не лише опалення. Це стосується всього: водопостачання, газу, каналізації, теплопостачання. Все було повністю знищено. У Білогорівці знищили інфраструктуру водопостачання Попаснянського водоканалу, магістральні газові труби. Але тут ми навіть говоримо не про магістральні труби як такі. Тому що теоретично, якщо докласти зусиль і витратити якісь немаленькі гроші, і до міст підвести газ, то що відбувається з розведенням усередині міст? Куди пускати газ? Куди пускати воду? Усе розірвано, все розбито. Наші ремонтники героїчно протягом трьох-чотирьох місяців під обстрілами виїжджали та лагодили, просто з якихось шматків намагалися щось полагодити. Найпростіша річ, яку можна відновити, це електрика. Але окупаційна влада відновлює їх неправильно. Це має бути через підстанції. А вони просто кидають прямо дроти. Це закінчиться пожежами — горітимуть проводка та трансформаторні будки.

— Що відбувається із шахтами? Примусова мобілізація, яка продовжується на території Луганської області, призвела до того, що фактично нема кому працювати в луганських шахтах. Можливо, я помиляюсь?

— Ви не помиляєтесь. Насправді є у нас інформація від працівників, що є прецеденти, коли спеціально звільняють людей із шахт, щоб вони не світилися, як чоловіки, які працюють. Їх тихенько ночами привозять відкачувати воду. Тому що, якщо перервати процес відкачування води із шахт, їх буде затоплено повністю. Їх уже потім не відновити. Враховуючи, що протягом п’яти місяців наступу російської армії в основному кидали свіжомобілізованих, як гарматне м’ясо, то втрати там просто колосальні. І працювати на сьогодні вже практично нема кому. Я маю на увазі чоловіків, які можуть виконати цю роботу.

— Ви казали, що російська армія чинить тиск на Луганщині, щоб позбавити Збройні сили України можливості посилити інші напрямки. А наскільки успішними є ці дії на кордоні Луганської та Донецької областей з боку російських окупантів?

— Ситуативно, локально вони можуть мати успіх, але знову ж таки можуть просунутися на 500 метрів або на кілометр, постійно запускаючи представників приватних військових компаній. Але цей успіх може бути на день. Потім їх вибивають і наші військові повертаються на ті позиції, з яких відійшли. Бо все-таки сили нерівні. Проте про який успіх можна говорити, якщо ще два тижні тому окупанти заявляли, що вони там просто з наскоку пролетіли на Луганську область і підуть далі на Слов’янськ, Соледар, Бахмут. На сьогодні Бахмут вони не взяли. Слов’янськ, на мою думку, навіть уже поки що відмовилися брати. Та й на Луганщині все-таки на околиці проходять бойові дії. Досі де-юре усю Луганську область вони не окупували.

— Ви повідомляли про те, що російські загарбники намагаються організувати до Росії депортацію дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з тимчасово окупованих територій Луганської області. Про які цифри зараз ми можемо говорити?

— Поки що у нас немає точної інформації. Але це все-таки більше сотні дітей. Буде добре, якщо причиною вивезення є те, що вони не в змозі забезпечувати роботу санаторіїв та інтернатів. Але ми вже розуміємо, що собою являє Росія. Ми знаємо про воєнні злочини, які Росія влаштовує на території України. Але я не виключу і той варіант, що вони просто за рахунок наших дітей потім спробують сформувати такі загони “Юнармії”, які потім також використовуватимуть згодом як гарматне м’ясо у війні проти будь-якої країни. Адже росіяни йдуть чітко шляхом нацизму. Ми бачимо, що вони роблять у нас, які тортури над військовополоненими чинять. Ми бачимо, що знищується, як у 1939 році нацистською Німеччиною, література про Україну чи українську мову. Забороняють говорити українською та забороняють навчатися за українською системою освіти. Це є конкретний геноцид української нації. Тому я не виключаю варіант, що дітей будуть використовувати блюзнірським і страшним чином.

— Як Ви вважаєте, коли можлива деокупація Луганської області?

— Російська Федерація — величезна махіна. Потенціал, хоч і застарілої техніки, але в рази більший, ніж у нас. І людський ресурс теж у рази більший, ніж у нас. Хай там що, хоч вони війну ще не оголошують, але прихована мобілізація йде, і постачання нових мобілізованих чи резервістів поки що не припиняється. Все ж таки треба розуміти, що лінія фронту у нас величезна і наступати так, ми можемо, але чим це закінчиться? Колосальними втратами? А нам насамперед треба зберегти якраз бійців. Потроху приходить до нас західне озброєння. Ми бачимо добрі результати роботи цієї зброї. Все це чудово, але цієї кількості явно недостатньо для того, щоб ми могли на всіх напрямках зупинити наступ росіян.

Луганській області, на жаль, дісталася колосально важка місія — стримувати максимальну кількість російських військ, не дати їм просуватися з тими темпами, які вони собі намалювали. І Луганщина це виконала на 100%.

Першочергове завдання — це все-таки перерізати сухопутний коридор на півдні країни для того, щоб не було тих простих і легких логістичних шляхів Росії, щоб постачати на фронт запаси, нові резерви, боєкомплект та техніку. Тому говорити зараз, що восени відбудеться деокупація, напевно, все-таки зарано. Але те, що після виконання завдання на півдні наші військові посиляться на фронтах Донецької та Луганської областей, це, звісно, ​​однозначно. Плюс, давайте не забуватимемо, що ж західне озброєння до нас приходить не так, як би хотілося, не в тій кількості, але воно йде. Рано чи пізно критична маса, яка зможе вже досить легко зупиняти росіян, вона вже у нас буде. Тоді ми зможемо говорити про контрнаступи та деокупацію.

Читайте також: Геополітичні аспекти війни в Україні та як впливати на позиції держав: велике інтерв’ю з Куртом Волкером

Публікація звіту Amnesty International про українських військових — це сприяння російським окупантам, вважає політолог, публіцист та російський опозиціонер Андрій Піонтковський. В ефірі телемарафону “FreeДОМ” він заявив: проти авторів цього документа мають бути висунуті звинувачення за спробу дискредитації України.

Російська пропаганда намагається нав’язати світові наративи про нібито неефективність санкцій та зростання цін у світі через антиросійські обмеження. Ці міфи почали поширювати разом із ухваленням санкційних пакетів. Реальною ж причиною зростання світової інфляції, можливих продовольчих криз та страхів європейців перед зимою є війна Росії проти України.