Вступ України до ЄС — важливий крок для безпеки Європи: огляд заяв (ВІДЕО)

Силове захоплення Росією українських територій у 2014 році, незаконна анексія Криму, а згодом і повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну у лютому 2022 року остаточно змінили політичні, економічні та оборонні пріоритети Європейського Союзу. А такі поняття, як демократія, свобода, суверенітет і верховенство права, стали як ніколи раніше цінними, інформує FREEДOM.

“Україна показала, що вона може вижити, що вона готова боротися, готова захищати своє існування, тому що йдеться про те, що Росія хоче стерти Україну з лиця землі. Але Росія також хоче стерти з лиця землі нинішній порядок європейської безпеки, тому нам доведеться колективно захищати Україну, допомагати Україні навіть більше, ніж ми робили це раніше”, — наголосив виконавчий директор Європейського політичного центру Фабіан Зуліг.

Вступ України до ЄС — важливий крок для забезпечення безпеки Європи, заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс під час відкриття програми Ukraine2EU в Києві у квітні цього року.

“Ми віримо в членство України в ЄС, і я дійсно вірю, що з членством України в ЄС ми можемо бути геополітичним гравцем у світі. І це єдина гарантія безпеки й безпеки Євросоюзу в глобальний непередбачуваний час, і це те, що нам потрібно. Точна дата, яку згадував наш президент, це не просто ідея, що “поставмо дату”, ми віримо, що ми можемо це зробити, і у 2030 році, 1 січня, ви можете стати членом Європейського Союзу, і це досяжно”, — зазначив він.

Росія навмисно імітує дипломатію, пропонуючи короткострокові періоди перемир’я, які сама ж порушує. Поки Україна та США наполягають на повному припиненні вогню на суші, в повітрі й на морі для досягнення стійкого миру, Росія намагається уникнути санкцій і продовжити війну.

“Ми вважаємо, що припинення вогню можливе. В абсолютно будь-який момент. Хоч відсьогодні. І має тривати щонайменше 30 днів. Щоб дати реальний шанс дипломатії”, — наголосив президент України Володимир Зеленський.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі, заявила, що вступ України до Євросоюзу — найкраща гарантія безпеки для Києва.

“Це перехрестя, на якому ми стоїмо. І для Європи багато поставлено на карту. Тому ми повинні зробити все можливе, щоб зміцнити позиції України. Тому що ми всі бачили, як Росія веде переговори. Вони бомблять. Вони залякують. Вони ховають обіцянки під уламками. Путін хоче змусити Україну прийняти неприйнятне. Отже, завдання, яке стоїть перед нами, — допомогти Україні вистояти, протистояти залякуванням Путіна і брати участь у мирних переговорах на її власних умовах. Я хотіла б зосередитися на тому, як ми можемо це зробити, на трьох пріоритетах наших дій. По-перше, підтримати оборону України. По-друге, завершити поетапну відмову від російського викопного палива. І по-третє, прискорити шлях вступу України до нашого Союзу”, — наголосила фон дер Ляєн.

Війна Росії проти України, яка триває, та її вплив на європейську безпеку вимагають нових підходів і дій, кажуть експерти.

“Європа зіткнулася з тим, що її хочуть посадити за дитячий стіл, це було формулювання європейського чиновника, глави оборони, тобто скоротити її роль. Європа розуміє, що якщо вона справді хоче бути суб’єктною, визначати і політику, і оборону, і економіку свого власного регіону, то має змінюватись за низкою напрямків. І це не тільки оборона, те, що ми зараз спостерігаємо”, — розповіла політолог Олеся Яхно.

Загроза з боку Росії, яка зростає, спонукала Європу до рішення переглянути свою оборонну політику. Масштабний план переозброєння ЄС і підтримки України на 800 млрд євро, затверджений Єврокомісією, включає п’ять ключових ініціатив. Серед них: звільнення державних коштів для фінансування оборонно-промислового комплексу на національному рівні, створення нового фінансового інструменту, який забезпечить державам-членам ЄС 150 млрд євро у вигляді позик на оборонні інвестиції. Ці кошти спрямують на закупівлю систем ППО, артсистем, ракет, боєприпасів, дронів і антидронових систем. Це озброєння може бути оперативно передано Києву. Також план переозброєння дозволить країнам ЄС використовувати фонди згуртованості для збільшення оборонних витрат.

“Європа готова взяти на себе відповідальність. У межах переозброєння Європи можна мобілізувати близько 800 млрд євро оборонних витрат для забезпечення безпеки та стійкості Європи. Зрозуміло, ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з нашими партнерами по НАТО. Це важливий момент для Європи, і ми готові діяти”, — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

Озброїтися самим і посилити підтримку Києва. Країни Європейського Союзу шукають різні шляхи для досягнення єдиної мети — встановлення міцного миру в Україні та недопущення ескалації в Європі. Так, раніше президент Франції Еммануель Макрон закликав держави Євросоюзу залучити 200 млрд євро інвестицій в оборону континенту, а також до збільшення оборонних витрат до 3-3,5% ВВП.

“Ми бачимо, що європейці розуміють, що поки Україна може вистояти — це означає виграний час для Франції, для Європи, щоб вони розгорнули нову систему, більше фінансів, більше озброєння. Захистити Україну, але й захистити себе, зменшити ризики нападу з боку Кремля”, — зазначила докторка філософії (Франція) Віолетта Москалу.

Ера російських викопних енергоносіїв у Європі “добігає кінця”, заявила Урсула фон дер Ляєн. Вона зазначила, що до початку повномасштабного вторгнення в Україну країни ЄС платили Росії за енергоносії 12 млрд євро на місяць. Зараз ця сума становить 1,8 млрд. Частка імпорту газу у Росії знизилася з 45 до 13%. Імпорт нафти скоротився вдесятеро. Мета ЄС — відмовитися повністю від російського газу до кінця 2027 року. Відповідну дорожню карту Європейська комісія опублікувала 6 травня.

“Дорожня карта передбачає поступове видалення російської нафти, газу та ядерної енергії з ринків ЄС скоординованим і безпечним чином у міру переходу ЄС до чистої енергії. Країни ЄС підготують національні плани до кінця 2025 року, в яких буде викладено, як вони сприятимуть поетапній відмові від імпорту російського газу, ядерної енергії та нафти. Водночас буде продовжено зусилля щодо прискорення енергетичного переходу ЄС і диверсифікації постачань енергії для усунення ризиків для безпеки постачань і стабільності ринку”, — йдеться на сайті Європейської комісії.

Жорстка санкційна політика щодо країни-агресора стала ще одним потужним інструментом боротьби із загарбницькими амбіціями диктаторського режиму Путіна. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року в ЄС ухвалили 16 пакетів обмежувальних заходів щодо Москви. Індивідуальні санкції, фінанси та банківська сфера, ЗМІ, торгівля, тіньовий флот, енергетика, перевезення. Кожен санкційний пакет включає величезний спектр обмежувальних заходів, покликаних позбавити Кремль коштів на ведення війни. Сьогодні Європейська комісія вже завершила підготовку 17-го пакета санкцій проти Росії. Крім того, розробляє ЄС і план “Б” щодо збереження економічного тиску на країну-агресора, якщо Угорщина заблокує продовження санкцій ЄС.

“Війна повернулася у Європу після вторгнення Росії в Україну. Війна Росії — це війна проти суверенної держави України, це атака на порядок, заснований на правилах. Це атака на міжнародне право, на міжнародний порядок, який був побудований після Другої світової війни. Ось чому Європейський Союз підтримує Україну і робить це з першого дня не тільки в її праві захищати себе, а й у її праві на майбутнє без страху, майбутнє в мирі. І цей мир — не просто припинення вогню. Це не просто пауза у військових діях. Це справжній мир, справедливий і довгостроковий. Мир, побудований на ідеях суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права”, — наголосив президент Європейської Ради Антоніу Кошта.

Раніше президент України Володимир Зеленський закликав країни ЄС зробити все, щоб зберегти та передати у спадок мирну, об’єднану Європу, яку не зламати ні Адольфу Гітлеру, ні Володимиру Путіну.

Читайте також: Концепція “дикобраза” — найреалістичніша гарантія безпеки для України, — Попов