Вогонь російської війни “підігріває” екологію всього світу: експерти розповіли про наслідки

Для того, щоб обговорити найважливіші питання збереження довкілля, міжнародне співтовариство проводить вже 27-му конференцію з питань зміни клімату. У єгипетському Шарм-еш-Шейху цього разу активно обговорюватимуть не лише кліматичну угоду, а й вплив масштабної військової агресії Росії проти України. Адже війна завдає непоправної шкоди не лише природі України — постраждають й інші країни, особливо якщо не запобігти ядерному шантажу Росії.

Західні політики, які раніше реагували більш стримано, тепер жорстко критикують Москву. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що газовий шантаж Кремля робить перехід до зеленої енергетики питанням безпеки. А прем’єр-міністр Нідерландів звинуватив Москву у посиленні ситуації з голодом у країнах Африки та Азії. Про вину Росії у стражданнях громадян країн, що розвиваються, заявив і президент Франції Емманюель Макрон.

Читайте також: Росія знищує в Україні 40% європейського біорізноманіття, — голова Всеукраїнської екологічної ліги

На конференції, яка є головною платформою для вирішення проблем екології, Україна вперше представляє свій павільйон. Ось лише деякі дані, про які Україна говорить усьому світу:

• Третина лісів України постраждала внаслідок бойових дій, а збитки, за даними Держлісагентства України, становлять 20 млрд грн. Через війну, розв’язану Росією, могла відбутися і масова міграція тварин у регіони, де військові дії менш інтенсивні. Частина звірів загинула. Всього через повномасштабне вторгнення Росії постраждала п’ята частина всіх природних територій України, що охороняються.
• Війна Росії проти України призвела до зростання вуглецевих викидів та забруднення водних ресурсів. 8 українських заповідників та 10 національних парків залишилися в окупації — росіяни не дотримуються їхнього охоронного статусу та використовують для розміщення військових.
• Внаслідок лісових пожеж, бомбардувань нафтопереробних заводів та промислових об’єктів обсяг викидів вуглецю в атмосферу становить не менше 31 трильйона тонн.
• Пошкоджено близько третини лісових насаджень країни, вони випалені та перекопані траншеями, але в їх відновлення необхідні десятиліття. За повідомленнями Світового фонду дикої природи, пожежі, замінування та бойові дії завдали збитків 3 млн га українських лісів.

Детально про те, як Україна бореться за збереження та відновлення довкілля в умовах безперервної агресії РФ, профільні фахівці розповіли в ефірі телеканалу FREЕДOM.

Руслан Стрілець, міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України

— На сьогоднішній день міністерство юстиції України зареєструвало п’ять методик щодо виявлення завданої шкоди водним ресурсам, ґрунту, повітрю, лісовому фонду та нашим морям у ході російської агресії. Ще розроблено дві методики з надр та територій заповідного фонду країни. Вони знаходяться на реєстрації та найближчим часом вже матимуть повну юридичну силу. Також ми продовжуємо роботу з підрахунку збитків та фіксації кожного інвестиційного кейсу.

Якщо не зупинити Путіна, це загрожує повномасштабною війною з усіма наслідками не тільки для навколишнього середовища. І я впевнений, що це торкнеться не лише Європи. В цьому випадку вже буде не до вирішення кліматичних проблем. Нещодавно президент України Володимир Зеленський сказав, що не може бути ефективної кліматичної політики без миру на Землі. І я впевнений, що Росія точно повинна скласти зброю. І лише тоді світ буде врятований і від кліматичної кризи, і від фактичного знищення навколишнього середовища, без якого людство просто не зможе жити на Землі.

Питання відновлення екосистем украй важливе. Воно важливе не лише для України, а й для всього світу, бо екологія не має меж, як мають країни, і вона на всіх впливає. Робота з визначення шкоди українській природі ведеться від початку широкомасштабного вторгнення Росії. Але, незважаючи на це, в режимі 24/7 наше міністерство, штаб при Держекоінспекції і безпосередньо екологічні інспектори проводять фіксацію всіх кейсів заподіяння шкоди навколишньому середовищу. Загальні збитки навколишньому середовищу, які ми тільки змогли порахувати, це 1 трильйон 370 млрд грн. Якщо перевести в євро, то це понад 38 млрд. євро. Але, на жаль, ці цифри з кожним днем ​​зростають, бо фіксуються нові факти. Війна продовжується, ракети летять, екосистеми знищуються.

Якщо говорити про те, що найбільше страждає, то можу сказати, що сьогодні безпрецедентно фіксуються колосальні викиди в атмосферне повітря. Це відбувається у зв’язку з пожежами, вибухами, різними руйнуваннями. Загальні збитки, завдані атмосферному повітрі, — понад 920 мільярдів гривень.

Можливість відновлення екосистем дуже залежить від масштабу завданих збитків. Для того щоб якісно провести відновлення частини екосистем потрібен якісний моніторинг. Для цього потрібні дослідження попередніх періодів, які зафіксують, який був стан тієї чи іншої локації чи тієї чи іншої екосистеми на початок війни. Є екосистеми, які практично ми втратили назавжди. Тому що, наприклад, ті ж водно-болотні угіддя формувалися сотнями років. Це тривалий природний процес, який людині дуже складно вплинути. Якщо ми говоримо про згорілий ліс, він зростав 50-70 років і відновити його за тиждень, навіть за 10 років практично неможливо. Тому я впевнений у тому, що вже після нашої перемоги буде зроблено відповідні висновки, чи буде відповідний план — чи потрібно буде частину екосистем просто залишити в тиші для того, щоб природа почала відновлюватися. Адже один із законів екології говорить про те, що природі не треба допомагати і не заважати. Тоді вона точно відновиться. І чорнобильська зона, до речі, дуже добрий тому приклад.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги

— Якщо ми говоримо про шкоду, то природа не знає градації, оскільки абсолютно все у природі пов’язане між собою. Ми зараз говоримо про довкілля, а взагалі є закони екології як науки. Тому коли ми говоримо про можливість пріоритету — що важливіше для природи або що сильніше може вдарити по природі — на мій погляд, це некоректно, тому що все взаємопов’язане в природі.

Звісно, ​​можлива катастрофа на атомній станції буде безпрецедентним забрудненням усіх компонентів природного середовища. Але якщо ми говоримо про вже існуючі наслідки російської агресії, то ми насамперед маємо сказати про непоправну шкоду для живої природи. Тому що російська агресія розпочалася наприкінці зими. Початок весни це період, коли природа відроджується, коли зароджується життя, коли починається період репродукції, тобто народження всіх живих істот це птахи, тварини, мікроорганізми. І все це потрапило відразу під страшний удар російських бомбардувань. Тому я все-таки на перше місце ставила шкоду, завдану живій природі, популяції птахів і тварин. Знищено місця зростання унікальних рослин, які оберігаються не тільки законодавством України, а й Червоною книгою. В Україні взагалі перебуває 40% європейської біорізноманіття.

Зараз ми дотримуємося правил поховання жертв воєнних дій. У Росії, приміром, цього немає. І зараз нам потрібно приділити дуже велику увагу при розмінуванні, при очищенні території саме спеціальним заходам, щоб перезахоронювати загиблих людей та не залишати тіла ані у відкритому, ані у закритому просторі. Потрібно забезпечити поховання не менше, ніж за 500 метрів від населеного пункту. Це мають бути спеціальні підготовлені місця, де будуть поховані тіла людей. І в цій ситуації ми повинні подумати про те, щоб було збережено пам’ять про них. Але, з іншого боку, ми повинні забезпечити, наприклад, безпеку підземних вод та ґрунту.

Наталія Гозак, директор громадської організації “Екодія”

— Дві третини збитків екології України потрапляють на забруднення повітря, оскільки саме бойові дії та руйнування інфраструктури насамперед впливають на це. Особливо коли ми говоримо про руйнування об’єктів хімічної промисловості, енергетики. За підрахунками, проведеними нашою організацією, саме Дніпропетровська область зараз виходить у “рекордсмени” з нагоди потенційних критичних наслідків. Ну і, звичайно ж, Харківська, Миколаївська, Запорізька області перебувають у топі найбільш постраждалих областей. Але ми не можемо говорити лише про локальні наслідки, оскільки забруднення повітря та водних ресурсів не має меж. Ну і, звісно, ​​атомні ризики поширюються на всю Європу.

Роль людини та промисловості вже абсолютно визнані у світі як фактори впливу на клімат, глобальне потепління. В 2020 році через пандемію коронавірусу в усьому світі скоротилася економічна діяльність, значно скоротилися атмосферні викиди. На жаль, це скорочення було короткочасним. З початком повномасштабного вторгнення Росії були процеси, пов’язані з посиленням видобутку викопного палива. У перше півріччя спостерігалося зростання викидів. Але вже сьогодні у Європейському Союзі відбувається скорочення викидів парникових газів. І протягом останніх трьох місяців на 5% вони зменшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року. Саме війна та енергетичний шантаж Кремля призвели до того, що європейські країни застосували короткочасні дії, необхідні для проходження опалювального сезону, наприклад, використали вугілля. Але вже зараз дуже активно відбувається дії щодо встановлення нових потужностей відновлюваної енергетики, щодо просування методів енергоефективності, утеплення та модернізації будівель. Тобто відбуваються спільні дії щодо переходу від викопних палив до відновлюваних. Найближчими роками саме ця тенденція зберігатиметься.

Оксана Алієва, координатор програми “Зміна клімату та енергетична політика” Фонду ім. Генріха Белля в Україні

— Російська Федерація вже багато років із 2014 року намагається включити дані про викиди на території Криму до свого кадастру та показувати їх як викиди на території Росії. І таким чином вона намагається легітимізувати свою присутність в Криму, щоб на міжнародному майданчику затвердили, наприклад, її звіти з викидів, включаючи півострів. Українська делегація всіляко цьому перешкоджає вже багато років, посилаючись на рішення Генеральної Асамблеї ООН і не дає РФ показати міжнародному співтоваристві, що Крим — російський, а показує, що Крим — це Україна та включає ці викиди до своєї звітності. І таких питань у кліматичній дипломатії дуже багато, і вони дуже важливі для того, щоб представляти інтереси України в контексті нової масштабнішої агресії Росії.

Питання кліматичного фінансування є одними з найгостріших в рамках переговорного процесу на Кліматичній конференції ООН. Наприклад, у 2009 році було прийнято рішення про колективну мету розвинених країн надати до 2020 року щорічно 100 мільярдів доларів на кліматичне фінансування країнам, що розвиваються. І цієї мети, на жаль, досі не досягнуто. Йдеться про те, щоб узгодити ще одну колективну мету кліматичного фінансування, яке було б спрямоване якраз на компенсацію втрат та збитків. Я думаю, що в рамках Кліматичної конференції ООН лише розпочнуться переговори. Навіть якщо до кінця другого тижня буде ухвалено якесь рішення, до його реалізації пройде ще дуже довгий шлях, тому що прийняти мету не означає її автоматично досягти. Поки що тенденція говорить про те, що поставлені амбітні цілі не відповідають швидкості їх досягнення. І це стосується також і цілей щодо кліматичного фінансування та компенсації втрат.

Ми очікуємо, що Україна принаймні дотримуватиметься заявлених раніше цілей зі скорочення викидів, а саме скоротити викиди на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року, враховуючи ситуацію в країні та необхідність зеленого відновлення в майбутньому. Ми очікуємо, що Україна не відмовляється від участі у глобальному кліматичному діалозі. Ми знаємо, що українська делегація має дуже активний кліматичний порядок денний. Не дарма цього року вперше буде павільйон, а згодом дискусія щодо зеленого відновлення України.

Україна класифікується як розвинена країна, але з перехідною економікою не має на даному етапі доступу до кліматичного фінансування. Тому необхідно шукати інші джерела підтримки, зокрема серед міжнародних партнерів. Але найголовніше, що підтримка буде, якщо Україна бачитиме чітко свій шлях розвитку. І якщо це бачення буде “зеленим”, заснованим на відновлюваній енергії, на збереженні екосистем, то тоді, я впевнена, нас почують, і міжнародне співтовариство буде на боці України у процесі відновлення після війни, після перемоги.

Читайте також: Війна Росії проти України завдає удару по клімату всієї планети, — Тимочко