Сьогодні о 11:16
4 травня в Єревані стартував саміт Європейської політичної спільноти. До Вірменії прибули лідери європейських країн. Серед учасників також президент України Володимир Зеленський, який провів низку важливих зустрічей із західними союзниками.
Так, йшлося про розширення спільного виробництва безпілотників, зміцнення української протиповітряної оборони, програму PURL і мирний процес.
Про що говорили на саміті у Вірменії
Посилення ППО, виробництво дронів і ракет, підтримка програми PURL і можливість забезпечити Європу власними антибалістичними засобами. Про це йшлося на зустрічі у Вашингтонському форматі на полях саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна отримала запевнення від НАТО, що постачання антибалістичних ракет Києву продовжаться в межах попередніх угод. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта назвав форум у Єревані історичним.
“Геополітична ситуація у Європі, в якій триває агресивна війна Росії проти України, та конфлікт на Близькому Сході демонструє, що нашому континенту для забезпечення безпеки необхідний всебічний підхід”, — заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта.
Кошта назвав зустріч у Єревані історичною, а також наголосив, що Євросоюз прагне до тіснішої взаємодії з країнами Південного Кавказу на тлі геополітичних ризиків, що зростають.
Також європейський пакет підтримки для України у 90 млрд євро обговорили на полях саміту в Єревані президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і український лідер Володимир Зеленський. Йшлося про перший транш кредиту, який планують спрямувати на спільне виробництво дронів.
“Потреби України залишаються такими ж нагальними, як і завжди. Наш кредит ЄС у розмірі 90 млрд забезпечує життєво важливе фінансування бюджетних і оборонних потреб. Ми інвестуємо у виробництво безпілотників в Україні. І ми залучаємо Україну до наших проєктів європейського захисту від безпілотників і повітряного щита”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
“Ми пропонуємо свій внесок в оборону Європи за допомогою наших дронових угод. Вони об’єднують, згуртовують країни. Дронові угоди означають спільну роботу, спільне виробництво і спільний захист, — давайте від цього відштовхуватися. Нам потрібно також сфокусуватися на тому, що ми будемо робити, якщо Росія не захоче завершувати цю війну. Нам потрібно продовжувати чинити тиск, щоб досягти миру. Звісно, нам потрібно знайти робочий дипломатичний формат, і Європа має бути за столом переговорів”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
Канада оголосила про виділення додаткових 200 млн доларів на програму закупівель американської зброї для України. Загалом країна вже спрямувала понад 830 млн доларів на підтримку ініціативи PURL. І це рішення, які справді рятують життя, зазначив президент Зеленський.
“Наші спільні цінності випливають із цієї спільної історії. Свобода, верховенство права, демократія, плюралізм. І саме ці цінності визначають наші відносини, встановлюють наші пріоритети та вказують шлях до нашого спільного майбутнього. Канада послідовно відстоювала ці цінності, зокрема й останніми роками. Від нашої участі в “коаліції охочих” як одного з найбільших донорів для України до нашого керівництва силами НАТО в Латвії, нашого співробітництва з країнами Північної Європи, Великою Британією та Німеччиною, яке поглиблюється у сфері безпеки в Арктиці”, — зазначив прем’єр-міністр Канади Марк Карні.
“Війна триває. Тому сильна підтримка має надходити Україні. Кожен пакет допомоги важливий: ППО, також внески в програму PURL. Нам потрібні й інші пакети PURL у травні. Ми маємо захищатися від балістики. І я впевнений, що Європа може виробити все, що необхідно для захисту від усіх можливих атак, включно з балістичними”, — заявив Володимир Зеленський.
Лідери також обговорили, як активізувати переговорний процес щодо досягнення миру в Україні, контакти зі США і роль Європи. Президент Володимир Зеленський наголосив, що дуже важливо підштовхнути Путіна до дипломатичного завершення війни. І способи для цього є.
“Цього літа буде той самий час, той самий момент, коли Путін вирішить, що робити далі: продовжувати війну чи перейти до дипломатії. І ми будемо його підштовхувати до дипломатії. Було оголошено, що парад 9 травня в Москві буде без проходу техніки. Якщо це станеться, це буде вперше за багато-багато років, коли вони не зможуть дозволити собі викотити на парад техніку. І те, що наші дрони можуть дзижчати над Красною площею — це показує нашу силу. І ми маємо продовжувати тиснути на них санкціями”, — акцентував президент України.
Україна готова до наступного раунду тристоронніх зустрічей. Про це Володимир Зеленський заявив під час переговорів із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Він зазначив, що необхідне довгострокове припинення вогню, надійна безпека і тривалий мир. Зеленський подякував Польщі за підтримку євроінтеграції України та висловив сподівання на відкриття переговорних кластерів для вступу до Європейського Союзу найближчим часом.
Також у Єревані президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном, під час якої сторони обговорили ситуацію безпеки в регіоні, економічне співробітництво та відновлення двостороннього діалогу.
Зеленський наголосив на важливості візиту та відновленні контактів між країнами.
“Це перший візит президента України до Вірменії за останні 24 роки. Важливо, що відновлюємо активний діалог між нашими країнами. Дякую за запрошення на саміт Європейської політичної спільноти”, — зазначив глава держави.
За його словами, значну увагу під час переговорів приділили питанням безпеки та досягненню миру.
“Обговорили ситуацію в регіоні та виклики безпеки та загрози. Я поінформував про дипломатичну роботу для досягнення реального миру”, — розповів президент.
Саміт Європейської політичної спільноти в Єревані показав формування широкої Європи, яка простягається до Кавказу і має спільно відповідати на виклики безпеки, енергетики, дезінформації та зовнішніх втручань. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон.
Він похвалив Вірменію за її європейський курс, а також зазначив, що Європа має підтримати Єреван за його відмову від Росії.
“Зустріч Європейської політичної спільноти, на яку у Єреван з’їхалися понад 40 лідерів держав, ніколи б не відбулася, якби Вірменія продовжувала перебувати залежною від неоднозначної Росії. Вірменія справді зробила свій вибір на користь геополітичної більшості — відійти від цієї залежності й стати нарешті європейською країною. І ми маємо прийняти цей вибір і підтримати його”, — заявив Макрон.
Саміт у Єревані в оцінці експертів
Чи може Україна налагодити довгострокове співробітництво з Вірменією? Наскільки реальне зближення Єревана і Брюсселя? Чи вдасться Європі вивести Вірменію з орбіти Росії? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
- Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішньої та внутрішньої політики;
- Ярослав Макітра, керівник політичних програм дослідницької компанії “Соціополіс”.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Україні потрібно налагоджувати співробітництво з Вірменією
— Головною метою візиту президента України Володимира Зеленського до Вірменії та його участі в саміті є передусім мобілізація наших партнерів для того, щоб ефективно протистояти агресії Росії.
Дуже важливим є налагодження співробітництва з іншими країнами, зокрема з тими, які тривалий час перебували в тіні Росії. Безпосередньо йдеться про Вірменію. Я думаю, це важливий етап для України.
Володимир Зеленський — перший президент України за останні 24 роки, який відвідав Вірменію. Це справді значуща подія як для України, так і для самої Вірменії, а також для всього регіону Південного Кавказу.
Важливо використати цей майданчик по максимуму. Йдеться не лише про сам саміт, де лідери обмінюються думками, а й про двосторонні зустрічі. І ми бачимо, що Зеленський активно проводить такі переговори з різними лідерами.
2026 рік буде непростим, оскільки досі незрозуміло, чи готова Росія до реальних переговорів. Але саме в Єревані обговорювалися можливості посилення співробітництва та підтримки України. Йдеться, зокрема, про зміцнення українського неба, отримання додаткової допомоги, посилення санкційного тиску та інші заходи.
Важливо надіслати сигнал Москві: з тією злочинною діяльністю, яку вона веде, ніхто миритися не готовий — ні в Європі, ні за її межами.
Вірменія — це держава, яка довгі роки перебувала в орбіті Кремля. І зараз ми бачимо, наскільки Єреван прагне вирватися з цього впливу. Для України важливо підтримати такі прагнення — це двосторонній інтерес.
Найближчим часом у Вірменії відбудуться парламентські вибори. І важливо, щоб країна не звернула з обраного курсу. Проведення такого саміту може цьому сприяти — зміцнити рух Єревана в бік вільного суспільства.
Я думаю, що з часом Росія повністю втратить вплив на Південному Кавказі — так само як це сталося в Україні та в Молдові. Це дозволить посилити загальний оборонний контур проти Кремля як у контексті поточної агресії, так і можливих майбутніх загроз.
Кремлю не подобається проведення цього саміту у Єревані. Уже були ухвалені рішення, які негативно впливають на двосторонні відносини Вірменії та Росії, зокрема у торговельній сфері. І це, до речі, має стати тригером для вірменської влади — рухатися в бік від РФ, а не до неї.
ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Кремль дратує візит Зеленського до Вірменії
— Росія висловила таке завуальоване роздратування щодо того, що європейський саміт — у Єревані. Це дуже знакова подія для Вірменії, особливо в контексті виборів. Буквально за місяць визначатиметься шлях, яким держава буде йти.
Ми знаємо, наскільки там зараз складна передвиборча ситуація. Ніхто не може передбачити, чим завершаться ці вибори. Проросійська опозиція все ж присутня, і Росія максимально робить усе, щоб Вірменія не вийшла з-під зони її впливу.
Саміт у Єревані важливий і для України, бо це додатковий майданчик, де можна зустрітися з лідерами та проговорити свої питання.
Ми вже бачимо, що президент України провів низку зустрічей. За вечерею відбувалося багато цікавих розмов, які потім виливаються в певні домовленості. Особливо нас цікавлять домовленості у сфері безпеки. Бо сьогодні ми намагаємося зайти в кластер нової оборонної безпеки. Для України це новий сегмент економіки.
З огляду на те, що Україна володіє передовими технологіями в оборонному секторі, особливо у сфері дронів, я думаю, президент максимально використав цей майданчик не лише для демонстрації наших можливостей, а й для просування інших питань.
Росія, звісно, максимально роздратована тим, що відбувається. Уже було помічено, що її турбує не стільки сам саміт, скільки саме візит Зеленського. І лунають натяки, що Вірменія може зіткнутися з політичними та економічними наслідками.
Ми вже бачимо певні кроки з боку Росії — не назвемо їх прямо санкціями, але деякі обмеження вже є. Частину товарів поставлено на паузу. А товарообіг між РФ і Вірменією досить великий: Росія — основний торговельний партнер, далі йде Китай, потім ОАЕ, а Європейський Союз — на четвертому місці.
Також згадаємо зустріч Путіна з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном — багато хто тоді зазначив, що лідер Вірменії поводився більш упевнено. Але водночас Путін чітко натякав: якщо Єреван обере “не той шлях”, зокрема зближення з Європою, то їй буде складно залишатися в ЄврАзЕС. Крім того, Вірменія отримує енергоресурси з великими знижками, особливо російський газ.
Для Пашиняна зараз справді складний період: з одного боку Росія, з іншого — сильна зацікавленість США, плюс Китай і Євросоюз. Вірменія зараз перебуває буквально в епіцентрі геополітичного розкладу. І, звісно, напередодні виборів країну чекає серйозний політичний шторм.
Єреван уже не буде повністю мовчати щодо РФ, особливо щодо російських військових баз. Одна з них розташована в Гюмрі, а частина інфраструктури навіть у самому Єревані.
Для Вірменії важливо демонструвати свою позицію — зокрема і як сигнал РФ, що вона братиме участь у формуванні питань безпеки Європи.
Ми вже чули заяви європейських політиків про те, що сьогодні триває обговорення нової архітектури європейської безпеки, можливо, навіть у форматі нового оборонного союзу. Зараз, по суті, і формується нова конструкція цього союзу. І, звісно, такі країни, як Азербайджан і Вірменія, теж будуть залучені. Ми бачимо їхню зацікавленість, особливо з урахуванням їхньої складної історії у сфері безпеки.
Фактично лише нещодавно завершився конфлікт, який тривав близько 30 років. Будемо сподіватися, що він не спалахне знову.
Росія, звісно, зацікавлена в тому, щоб повернути ситуацію під свій контроль і повністю утримувати Південний Кавказ. Але зараз вона бачить, що регіон поступово виходить з-під її впливу — і це сильно дратує. Водночас РФ не може діяти надто жорстко, зокрема через американський фактор.
ЯРОСЛАВ МАКІТРА: Європа витягує Вірменію з російського впливу
— Вірменія зараз, після війни з Азербайджаном і всього цього багаторічного конфлікту, виходить із тієї системи взаємовідносин, у якій тривалий час перебувала під впливом Росії. Частина вірменських еліт принаймні вірили та сподівалися, що РФ є гарантом безпеки, зокрема у питаннях збереження статусу Карабаху і так далі.
Війна з Азербайджаном продемонструвала, що світова спільнота у своїй переважній більшості точно не була на боці Вірменії. І росіяни ніяк не допомогли — не втрутилися в конфлікт на її боці, попри присутність російських військ.
Фактично було продемонстровано неспроможність Росії як гравця і як партнера, на якого Вірменія могла розраховувати. Це ж і призвело до серйозного крену в бік Європи.
Європа зацікавлена у зниженні напруження між Вірменією та Азербайджаном і загалом шлях до ЄС значною мірою згладжує наявні суперечності.
Саміт у Єревані — дуже важлива подія. Він продемонстрував геополітичний зсув у Кавказькому регіоні й, по суті, показав слабкість Росії. Навіть попри те, що її війська перебувають на території Вірменії, туди приїжджає президент України — країни, з якою РФ воює.
Росіяни зараз можуть лише реагувати через пропаганду: заяви, звинувачення у “зраді”, “русофобії” і так далі.
Європа, по суті, витягує Вірменію з-під впливу Росії.
Про вихід з ОДКБ у Вірменії вже неодноразово заявляли — це, скоріше, питання часу. Те саме стосується економічних союзів і співробітництва з Росією, яке буде слабшати. Формальна присутність у якихось структурах — це одне, але важливо, наскільки вони реально функціонують. По суті, багато з цих інститутів виявилися мертвими.
Росія не змогла виконати ту роль, на яку претендувала. Усі ці об’єднання були спробою утримати пострадянські держави — економічно і військово-політично, щоб зберігати та розширювати вплив.
Росія не може запропонувати альтернативу Європейському Союзу і навіть силовий тиск уже не працює. Тому відхід Вірменії від РФ відбуватиметься, але поступово. Бо є економічні зв’язки, політичні еліти, ментальні прив’язки.
Звісно, фактор страху теж є — особливо після досвіду України. Малі держави остерігаються прямої російської агресії.
Я думаю, що цей саміт і запущений переговорний процес — це серйозний майданчик, який має підштовхнути до цих змін. Вірменія продемонструвала готовність брати участь у європейському житті: організація заходів, рівень зустрічей — це вже сигнал. Для Європейського Союзу дуже важлива незворотність процесу.
Читайте також: Балтія під прицілом: як РФ розгойдує тему вторгнення і тестує реакцію НАТО
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
