Військова підтримка та розширення Альянсу: підсумки саміту НАТО та їхнє значення для України

Збільшення військового контингенту у Східній Європі, ухвалення нових країн в НАТО, зміна концепції на найближчі роки — основні підсумки саміту Північноатлантичного альянсу в Мадриді, який завершився 30 червня, повідомляє UA.

Саміт у Мадриді вкотре довів — м’яч явно не на боці Росії, кажуть експерти. По суті, висновки, зроблені за підсумками зустрічі членів НАТО, підтверджують попередні заяви лідерів G7. Російська Федерація визнана найбільш значущою та прямою загрозою безпеці в регіоні.

“Все змінюється. Я думаю, в найближчому майбутньому ми почуємо, ну і вже є заяви про збільшення контингенту союзників східноєвропейських країн, розробку планів оборони, реалістичних планів оборони, у тому числі балтійських країн, змінюється Чорноморська політика Північно-Атлантичного альянсу, вона напрацьовується”, — каже керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук.

До останнього моменту зберігалася інтрига щодо позиції Туреччини щодо вступу до Альянсу Швеції та Фінляндії. 28 червня стало відомо, що вона таки підтримає це рішення. А наступного дня на саміті НАТО в Мадриді Швеція та Фінляндія отримали офіційне запрошення вступити до Альянсу. Тепер справа за парламентами країн-членів. І це чіткий сигнал для Кремля, кажуть експерти.

“НАТО вже підійшло фактично до північних кордонів, зовсім близько до Санкт-Петербурга у зв’язку з майбутнім прийняттям двох нових членів. Де відповідь Росії? Немає. Тому що нічим відповідати, ось банальна відповідь”, — вважає військовий експерт, голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан.

Угруповання військ НАТО у Східній Європі з 40 000 зросте до 300 000. А прискорена процедура вступу до Альянсу для Фінляндії та Швеції може бути використана офіційним Києвом пізніше як прецедент, який Україна може повторити.

“Це один із кроків у бік НАТО, на зближення Північно-Атлантичного Альянсу з Україною, на Євроатлантичну перспективу України. У цьому плані також дуже важлива ще одна знакова подія, яка відбулася на минулому саміті — це згода всіх країн, консенсусна згода на прийом до організації Фінляндії та Швеції, які до того тривалий період були партнерами НАТО, нейтральними державами. І, що цікаво, цей процес відбуватиметься за прискореною процедурою”, — каже Лакійчук.

Щодо військової допомоги Україні — Німеччина та Нідерланди заявили про передачу ще шести самохідних артилерійських установок Panzerhaubitze 2000. Норвегія разом із Великою Британією нададуть реактивні системи залпового вогню. Не залишилася осторонь і Франція — Емманюель Макрон заявив про передачу ще шести САУ Caesar.

Джо Байден анонсував новий пакет допомоги на 800 млн доларів. Британія також окремо допоможе Україні удосконалити ППО, надасть безпілотники та системи радіоелектронної боротьби. НАТО, як організація, прийняла пакет підтримки України на сотні мільйонів євро. У перспективі кілька років ЗСУ зможуть повністю перейти на стандарти НАТО.

Такі рішення наближають Україну до вступу до НАТО, впевнені експерти. А після закінчення війни з Росією, якщо співпраця з Альянсом розвиватиметься, за їхніми словами, українська армія буде однією з найчисленніших і найбоєздатніших у Східній Європі.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський у недільному відеозверненні до нації заявив, що українська армія повернеться на тимчасово окуповані території завдяки тактиці та нарощуванню постачання сучасної зброї.

Читайте також: 

Дипломатична криза Австралії та Франції: чому вирішення конфлікту важливе для України

Велика Британія підтримує ідею передачі заморожених активів РФ на відновлення України

Буданов прогнозує, що війна РФ проти України закінчиться наступного року виходом на адміністративні кордони 1991 року