Сьогодні о 00:30
Через гібридні загрози, які наростають з боку Росії, провокації та інциденти з безпілотними літальними апаратами (БпЛА), у країнах Балтії закликають терміново посилити протиповітряну оборону. А в Державному департаменті США побоюються, що РФ може перемістити солдатів, які отримали бойовий досвід у війні проти України, на східний фланг НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте своєю чергою пригрозив руйнівною відповіддю всім, хто вирішить напасти на країни Альянсу.
Росія погрожує країнам Балтії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав абсолютно безглуздими звинувачення Росії в тому, що країни Балтії дозволили Україні використовувати їхню територію для завдання ударів по Москві. На пресконференції у Брюсселі Рютте поклав відповідальність на Росію за погіршення ситуації з безпекою у регіоні.
Генсек НАТО заявив, що саме Росія розв’язала війну в Європі, тому вона несе головну відповідальність за всі подібні інциденти.
“Якщо безпілотники прилітають з України, то вони там не тому, що Україна хотіла відправити безпілотник до Латвії, Литви чи Естонії. Вони там через безрозсудний, незаконний, повномасштабний напад Росії, починаючи з 2022 року, після того, що вони зробили в Криму у 2014 році проти України. Ось чому це відбувається”, — наголосив Марк Рютте.
Заява Москви про нібито плани України запускати дрони по цілях у Росії безпосередньо з території Латвії — ні що інше, як частина російської гібридної війни. Про це заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта. Він також засудив провокації з боку Кремля та зазначив, що це загроза для всіх країн Європейського Союзу.
Водночас глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Росія програє українській армії на полі бою, тому намагається тиснути на союзників.
“Твердження про те, що країни Балтії дозволяють Україні користуватися своїм повітряним простором — це повна нісенітниця, і Росія це добре знає. Погрози Москви на адресу країн Балтії — це ознака не сили, а слабкості”, — зазначила Каллас.
Міністри закордонних справ країн НАТО на саміті у Швеції обговорили нарощування власного виробництва зброї та посилення безпеки Альянсу на тлі загрози гібридної війни, яка наростає з боку Росії.
Глава МЗС Румунії Оана Цою вважає, що кількість і інтенсивність гібридних загроз Москви лише зростатимуть. За її словами, протягом останнього місяця країна працювала більш ніж із десятьма державами НАТО над рішеннями для міцнішої та скоординованішої реакції Альянсу на гібридні атаки.
“Румунія приділяє увагу тому, як ми разом у межах НАТО реагуватимемо на гібридні загрози. Ми говоримо про гібридні загрози, які в основному походять від Росії — на суші, на морі, в повітрі або в інших, складніших середовищах”, — цитує Цою “Укрінформ”.
Росія спеціально перенаправляє українські дрони на територію країн НАТО, намагаючись послабити підтримку України. Про це заявив глава МЗС Естонії Маргус Цахкна. За його словами, останні кілька тижнів у повітряний простір країни все частіше залітають українські дрони, але вся відповідальність за ці інциденти лежить на Росії.
Російський диктатор Путін намагається розколоти єдність Заходу. Він хоче перенаправити європейський тиск з Росії на Україну, щоб зупинити удари українських безпілотників по своїх НПЗ. Але у відповідь європейський тиск на Кремль має лише посилюватися.
“Я можу запевнити вас, що Україна має повне право завдавати ударів по цих цілях, розташованих глибоко на території Росії, які допомагають вести цю агресивну війну проти неї. Тому я думаю, що Україна продовжуватиме. Звичайно, їм потрібно бути більш обережними. Але вся відповідальність у цьому питанні лежить на Росії”, — заявив Цахкна.
Союзник РФ, Білорусь, висловила протест Литві через інцидент з українським безпілотником. За версією білоруського МЗС, 17 травня український дрон, що прямував у бік Росії, залетів у повітряний простір Білорусі нібито з боку Литви.
У Вільнюсі звинувачення назвали “абсурдом” і частиною інформаційної кампанії Росії проти країн Балтії, яка лише доводить участь Білорусі у війні проти України. Експерти зазначають, що спрямування українських дронів у повітряний простір європейських країн — продумана дія, покликана підірвати довіру українських партнерів.
Згідно із заявою глави МЗС Латвії Байби Браже, країнам НАТО важливо швидко впроваджувати нові технології у свої армії, щоб бути готовими до ескалації російської агресії. За її словами, Альянсу потрібно використовувати всі інноваційні технології, які є на фронті в Україні. Адже під час бойових дій вчиться і розвивається не тільки Україна, а й Росія. І загроза з її боку лише зростає.
Загроза для країн Балтії в оцінці експертів
Для чого Росія посилює провокації з БпЛА на території країн Балтії? Чи справді Кремль готується до відкритого збройного конфлікту з країнами НАТО чи обмежиться гібридними атаками? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Вітаутас Бруверіс, журналіст і політичний оглядач з Литви;
- Франак Вячорка, журналіст, політичний діяч Білорусі, радник Світлани Тихановської;
- Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу і стратегій;
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
- Микита Кузьменко, аналітик Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру.
ВІТАУТАС БРУВЕРІС: Відкрита військова агресія РФ проти країн Балтії може стати неминучою
— Війна Росії проти України переливається через край, і це вже давно не локальний конфлікт. РФ поступово переносить цю війну далі на територію Європи — поки що в гібридних, але дедалі більш відкритих формах. Ця війна живе власною динамікою. Вона розширюється і в напрямку самої Росії, і вглиб її території. Виникає ефект “ліс рубають — тріски летять”, і ці “тріски” у вигляді дронів уже долітають до нас.
У Литві не вибудувана повноцінна система протидії цим загрозам — ні виявлення, ні придушення безпілотників. В Естонії, наприклад, дрон був збитий військовими літаками. І це за відсутності повноцінної місцевої системи ППО та інфраструктури протидії.
Ситуація з Росією вже перейшла у стадію, коли це вже не лише шантаж і блеф, а реальна готовність до прямої військової агресії, використовуючи вікно можливостей, яке зараз існує.
І поки ми все ще обговорюємо, як вибудувати захист свого повітряного простору, формується атмосфера загрози, яка наростає і розвивається швидше, ніж суспільство і держави встигають до неї адаптуватися.
Кремль також намагається грати на внутрішніх політичних проблемах і вразливостях балтійських країн. Наприклад, тиск і залякування Латвії значною мірою пов’язані з її внутрішньою політичною ситуацією. Там є політична криза, і на тлі наближення виборів можуть посилитися деструктивні, антизахідні, олігархічні політичні сили.
Російський шантаж якраз і розрахований на такі внутрішні сили, які перед виборами говоритимуть: “Ситуація виходить з-під контролю, ми не готові, потрібно терміново домовлятися і знижувати напруження”.
Російський режим сьогодні перебуває у стратегічному глухому куті, спричиненому авантюрою в Україні, і шукає вихід із цієї ситуації. І в цій логіці він майже завжди обирає ескалацію. І в цьому сенсі відкрита військова конфронтація РФ з країнами НАТО, насамперед з балтійськими державами, через військовий терор і агресію — це, на жаль, може бути елементом історичної неминучості.
Зараз уже кілька місяців тривають дедалі інтенсивніші внутрішні дискусії у Європі на всіх рівнях: що робити у стратегічній перспективі. Очевидно, що нинішня адміністрація США діє суперечливо. На цьому тлі Європа вагається між двома стратегіями.
Перша — залежність від США і ставка на НАТО в його нинішньому вигляді. Звідси — стратегія максимального збереження трансатлантичного зв’язку.
Друга — ідея прискореного створення більш компактного, ефективного й автономного європейського оборонного формату, можливо, регіонального характеру. До нього можуть входити країни Балтії, країни Північної Європи, Фінляндія, при можливій участі Польщі та Німеччини.
Якщо й існує реальне НАТО, здатне застосувати 5-ту статтю і відповісти на агресію РФ силою, то це радше той старий ідеальний трансатлантичний Альянс, який сьогодні вже не функціонує у попередньому вигляді.
ФРАНАК ВЯЧОРКА: У країнах Балтії відчувають наближення війни
— Кілька днів поспіль лунала повітряна тривога в Литві. Як у Києві щодня тривога, так і в Литві. І для литовців це величезний шок. Вони такого не пам’ятають протягом багатьох років, коли приходить інструкція спуститися в бункер і сховатися.
Останнім часом почали літати об’єкти, імовірно дрони, у бік литовського та латвійського кордонів. І суспільство, звісно, психологічно до цього не готове.
Водночас всі розуміють, що загроза йде саме з Білорусі. Усі розуміють, що ситуація буде лише погіршуватися. Є, звісно, усвідомлення, що війна не почнеться сьогодні-завтра, але суспільство починає розуміти, що вона близько.
Останні чотири роки, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, такого відчуття все ж не було. Усі вважали, що війна далеко — в Україні. Зараз відчуття наближення війни з’являється й у Вільнюсі, і в Ризі, і в Таллінні.
Ситуація з безпекою в регіоні стимулює політиків більше вкладатися у власну оборону, більше уваги приділяти санкціям проти Лукашенка і Путіна, та ще більше допомагати Україні.
Саме Україна зараз стримує Путіна від потенційної ескалації в бік країн НАТО.
ІГОР ЧАЛЕНКО: Росія займається цілеспрямованими гібридними атаками
— Кремль спрямовує дрони з території РФ і Білорусі в бік країн східного флангу НАТО. Це робиться абсолютно цілеспрямовано, і логіка тут лежить на поверхні.
Коли росіяни розуміють, що ціль на території самої РФ атакується українськими дронами, а координати цієї цілі точні, то засоби РЕБ не просто збивають дрон з курсу — існує можливість за допомогою цієї технології направити його вже на конкретний об’єкт у країнах ЄС. Тобто фактично можна говорити про те, що це справді елемент гібридної атаки з боку РФ саме щодо балтійських країн. Раніше подібні ситуації були й у Фінляндії, наприклад.
Це показує, що ми маємо разом із партнерами адекватно оцінювати ситуацію і не піддаватися ні на інформаційні провокації, ні на військові. Навпаки — необхідно посилювати взаємодію там, де є можливість використовувати досвід українських експертів для зміцнення протидронового захисту в країнах НАТО.
Крім того, не можна давати РФ жодної можливості створювати фальшиві casus belli. Бо саме цим вона займається протягом останніх місяців і років.
Що стосується зростання страху перед можливим нападом Росії на країни Балтії, то ми бачимо, що використовується будь-який інформаційний привід, щоб РФ просувала свій улюблений меседж про “негайну відповідь” і необхідність реагування.
Посилення тиску на Кремль можна організувати, наприклад, через масштабніший пакет обмежень у межах 21-го пакету санкцій, що розробляється. Зараз відповідна робота ведеться на рівні Європейського Союзу.
Це справді стало б серйозним сигналом для Російської Федерації: не варто займатися подібними провокаціями. Такі гібридні атаки не просто тривають, а посилюються. Тому й відповідь має бути жорсткою щодо подальшої політики Кремля з погляду відмови від подібних гібридних практик.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: На Заході мають більш ефективно реагувати на російські провокації
— Наші партнери мають чітко розуміти, що для Росії не існує “червоних ліній” ні у питанні агресії проти України, ні у питанні атак на країни Європейського Союзу та НАТО. Для неї це не питання принципу — це радше питання можливостей: чи має вона відповідні засоби для таких дій.
Як ми бачимо, РФ такі можливості знаходить і дедалі частіше порушує повітряний простір західних держав, зокрема Литви. Думаю, подібні випадки повторюватимуться рівно до того моменту, поки на Заході реагуватимуть менш ефективно, ніж могли б у цій ситуації.
Я вважаю, що саме приклад України має стати одним із ключових для наших партнерів. Бо те, як Київ протидіє безпілотним літальним апаратам, дронам та іншим подібним загрозам, мабуть, не протидіє ніхто.
Україна пропонує власні можливості та рішення. І добре, що були підписані відповідні угоди. Це означає, що багато країн все ж зацікавлені в наших розробках.
Я вважаю, що таким чином ми можемо посилювати партнерство. І думаю, що з такою дружньою країною, як Литва, ми також можемо ділитися різними можливостями у питаннях придушення загроз, що походять від Росії. Будемо сподіватися на тісну співпрацю.
Україна від самого початку повномасштабного вторгнення Росії говорила про необхідність підтримувати її всіма можливими способами, щоб не допустити подальшого розширення російської експансії. На жаль, не всі наші заклики були почуті.
Москва посилила свої можливості, зокрема шляхом імпорту різних компонентів. Тут можна згадати й Іран, і дуже показовий приклад Китаю. Звісно, можна говорити й про Північну Корею.
Росія продовжує не лише агресію проти України, а й, по суті, готується до можливих конфліктів з країнами західного світу. Це, зокрема, негативний побічний ефект того, що Україна не отримала достатньою мірою всього того, що могла б отримати ще у 2022-2023 роках.
Зараз Москва фактично вже не приховує своїх намірів. Ми бачимо постійні випадки порушення повітряного простору країн західного світу — насамперед держав східного флангу ЄС і НАТО.
Білорусь разом з тим використовується Російською Федерацією для досягнення багатьох цілей, поки що — в межах гібридних атак. Але, як ми розуміємо, за гібридними діями може наступити й повномасштабний наступ. Україна вже проходила через це.
Україна закликає країни Європи посилювати співпрацю в різних напрямах — зокрема у сфері виробництва озброєнь, ракет, дронів, боєприпасів тощо. Лише так можна зупинити цю агресію. Якщо цього не робити зараз, Російська Федерація дедалі більше переконуватиметься в тому, що можна йти далі, якщо немає серйозних перешкод і якщо навіть поодиноким дронам не здатні ефективно протистояти.
МИКИТА КУЗЬМЕНКО: РФ намагається тиснути на Альянс
— У питанні загрози Росії для країн Балтії я бачу одну ключову мету. Для чого, власне, озвучуються заяви про те, що нібито українські дрони запускають через території європейських країн? На мій погляд, це робиться не для того, щоб готувати або реалізовувати якісь безпосередні військові чи інші операції проти країн Балтії.
Як мені здається, головний адресат цих сигналів, які поширюються в межах інформаційно-психологічних операцій як з боку Служби зовнішньої розвідки РФ, так і через інші канали, це зовсім не уряди країн Балтії. Набагато більшою мірою це уряди Франції, Німеччини та США.
Мета — створити в цих урядів враження, що Росія нібито вже прямо готується порушити 5-ту статтю Вашингтонського договору про створення НАТО, що вона загрожує безпеці держави й Альянс нібито наближається до прямого збройного зіткнення з РФ.
У цій логіці також просувається теза про те, що країни Балтії нібито надають Україні повітряні коридори для запуску безпілотників, а згодом можуть надавати свою територію для безпосередніх запусків дронів у напрямку цілей на півночі Росії, куди, як стверджується, складно дістатися з території України.
Усе це, по суті, покликано вплинути на уряди країн НАТО з тим, щоб вони посилили тиск на Україну з метою припинення бойових дій. До того ж насамперед — не просто припинення війни, а обмеження далекобійних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, нафтопереробних заводах та інших стратегічних цілях.
Саме удари по енергетичній інфраструктурі України зараз стають важливим фактором, який навіть у російських провладних аналітичних колах пов’язують з уповільненням економічного зростання РФ і переглядом прогнозів щодо ВВП.
Росія намагається використовувати обхідний механізм тиску на країни, що ухвалюють рішення щодо підтримки України — через прямий тиск на НАТО, на його єдність і на саму архітектуру безпеки Альянсу.
Ми розуміємо, що інциденти з влучанням безпілотників українського походження на територію країн Балтії стали можливими, зокрема, через те, що російська сторона за допомогою засобів радіоелектронного придушення могла перенаправляти ці апарати.
Однак водночас РФ прагне подати в ролі агресора саме країни Балтії, а себе — жертвою, фактично натякаючи на те, що іншими методами протидіяти українським ударам вона нібито не може.
Водночас дуже складно спрогнозувати, які конкретні кроки Росія може зробити. Це може бути й кібератака на урядову інфраструктуру країн Балтії, яка здатна паралізувати її роботу на тривалий час. Або ж подальше посилення операцій із перенаправлення українських безпілотників у бік країн НАТО, внаслідок чого можливі інциденти з ураженням цивільної інфраструктури та потенційними жертвами, що неминуче спричинить серйозний суспільний резонанс.
Читайте також: Путін вимагає результатів, але армія РФ грузне на Донецькому напрямку: як ЗСУ зривають плани Росії
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
