Війна проти України пожирає економіку Росії — деталі (ВІДЕО)

Ілюстрація: gettyimages.com

Економія на їжі стає в Росії нормою, стверджують у Службі зовнішньої розвідки України. Третина росіян зізнаються в тому, що їм доводиться обмежувати себе при покупці продуктів. Покупці змушені переходити з товарів середнього цінового сегмента на дешевші та часто набагато менш якісні продукти. Від цього виграють дискаунтери — мережі, які пропонують найдешевші товари. Їх частина на російському ринку вже перевищила 60%, розповідає FREEДOM.

Економіка Росії стрімко сповільнюється. Згідно з липневим прогнозом Міжнародного валютного фонду (МВФ), за підсумками 2025 року зростання ВВП Росії сповільниться до 0,9%, а у 2026-му — до 1%. Для порівняння: у 2024 році показник був 4%. Але глава Центробанку Набіулліна наполягає — розмови про рецесію недоречні. Вона закликала депутатів Держдуми ставитися до своїх заяв відповідально. Депутати своєю чергою спробували знайти винних у кризі. Хоча причини на поверхні — війна Росії проти України з’їдає близько половини федерального бюджету, а санкції, українські дипстрайки та міжнародна ізоляція не дають можливості відновлюватися і розвиватися.

“Де персональна відповідальність? Через всі пропозиції розмивається головне — персональна відповідальність”, — заявив голова Держдуми В’ячеслав Володін.

Себе відповідальним за колапс в економіці голова Держдуми, звичайно ж, не вважає. Але навіть офіційна статистика вже не може приховати симптомів катастрофи.

“У жалюгідному стані, однак, знаходиться не одна галузь, а багато. За розрахунками ЦМАКП (Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування), виробництво в цивільних обробних секторах (за вирахуванням галузей з домінантною присутністю оборонних виробництв) швидко знижується з початку року: за січень-серпень випуск тут знизився вже на 5,4%. Мовою економістів те, що спостерігається в російській промисловості, називається “фронтальне падіння”, — коментує останній звіт Росстату колишній перший заступник голови Центробанку Сергій Алексашенко.

“Танцюють (тобто падають до дев’яти місяців минулого року) всі, крім виробників тютюнових виробів, текстилю і тих секторів, куди статистика ховає військову продукцію”, — пише видання The Moscow Times.

Економіка не охолодилася, а замерзла, відзначають експерти. Особливо критична ситуація у вугільній промисловості, яка ще недавно була одним з головних джерел валютних надходжень до бюджету. Тут частка збиткових компаній зросла до 67%. Прибуток галузі скоротився вдвічі, а збитки підскочили у 2,5 раза.

“Кредитний ринок, який мав би бути індикатором довіри, демонструє протилежне: частка проблемних позичальників серед юридичних осіб досягла 23%, а близько 165 тисяч компаній вже не здатні обслуговувати свої борги. Це сигнал про те, що корпоративний сектор втратив фінансову стійкість”, — зазначають у Службі зовнішньої розвідки України.

Щоб залатати дірку в бюджеті, уряд навіть вирішив випустити на внутрішній ринок юаневі облігації.

“Діра в бюджеті, правда, зростає. Вона величезна. 5 млрд 700 млн руб. станом на жовтневий прогноз Мінфіну — дефіцит бюджету на поточний рік. Торік вони обіцяли дефіцит на цей рік, приймаючи закон, — 1 трлн 200 млн рублів. Не вклалися в п’ять разів!!! Чудові економісти в Центробанку, Мінфінекономіки у Путіна. Ну ось тепер намагаються десь допозичити грошей”, — розповідає економіст Владислав Жуковський.

Тепер Мінфін шукає варіанти, кому і як продати цінні папери в юанях. Москва довгий час намагається домовитися з Пекіном про позику, інвестиції в російську економіку, але поки безрезультатно.

“10 років йшли переговори, щоб китайські інвестори змогли безпосередньо купувати російські облігації федеральної позики під бажано, як би їм дати якусь хорошу прибутковість. І щоб як би замістити ті гроші, які раніше йшли з Америки, з Європи та, скажімо так, дозволяли Мінфіну нарощувати держблок, залучати фінансування бюджетне. А цього не сталося. Китайці так і не виставили ніякого мосту, ніякого шлюзу”, — зазначає Владислав Жуковський.

Наслідки політики Кремля відчувають на собі росіяни. У Росії стали менше їсти, про це свідчить статистика. У вересні-жовтні продажі продуктів харчування у федерації впали на 5%. І не дивно — настільки часто змінюються цінники в магазинах. З початку 2024 року картопля, наприклад, подорожчала на 167%, яловичина — на 26%, молоко — на 25%, житній хліб — на 24%. Тобто чек збільшується, а кількість покупок — скорочується.

31% росіян заявляє, що грошей на їжу їм не вистачає — це найвищий показник за чотири роки. А наступного року громадян Російської Федерації чекає ще й підвищення ПДВ. Для ринку це буде означати падіння попиту і новий виток інфляції, а для населення — ще більш жорстку економію.

Читайте також: У РФ вперше за багато років зафіксовано падіння споживання продуктів харчування, — ЦПД

Прямий ефір