Відлік до ядерної катастрофи: як Росія намагається вкрасти Запорізьку АЕС

Цинічне збройне вторгнення на найбільший енергооб’єкт Європи, захоплення та утримання Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) російськими військами, мінування та мілітаризація небезпечного об’єкта — методи “господарювання”, які вже поставили світ на межу нової ядерної катастрофи. Плани з експропріації майна чужої держави вже ніхто не приховує.

Росія планує під’єднати захоплену українську атомну електростанцію до своєї енергосистеми, щоб використовувати у власних цілях. Чим це загрожує Україні та світу — розповідаємо в новому випуску “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM.

Автор — Валентина Лук’янець.

Спроба легалізації вкраденої АЕС

Найбільша в Європі українська атомна електростанція в руках російських військових із березня 2022 року — Запорізьку АЕС захопили в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Шість енергоблоків з підвищеною потужністю опинилися під управлінням людей з автоматами, а саму станцію напхали військовою технікою і замінували, перетворивши на “тиху бомбу” з наслідками для всієї Європи. Зараз же росіяни намагаються її буквально вкрасти, щоб використовувати у власних цілях.

На опублікованих Greenpeace супутникових знімках видно, що Росія з лютого 2025 року протягнула понад 80 км електроліній і встановила близько трьохсот опор — це, фактично, перше підтвердження планів Кремля щодо перезапуску захопленої Запорізької АЕС.

“Росіяни намагаються побудувати зовнішні лінії електропередач на тимчасово окупованій території України, наприклад, поблизу Мелітополя в напрямку Маріуполя”, — говорить фахівець з питань ядерної енергетики Greenpeace Шон Берні.

Темпи робіт — стрімкі. Лише з 11 по 22 травня 2025 року загарбники звели 15 опор і проклали 5 км ЛЕП від села Тополине на північ від Маріуполя. У планах також будівництво модульної помпової станції потужністю до 80 тис. кубометрів на годину. Без цього запустити енергоблоки не вдасться, адже росіяни самі зруйнували систему охолодження реакторів ЗАЕС — знищили водосховище, підірвавши Каховську гідроелектростанцію в червні 2023 року.

“Була така інформація, що росіяни намагаються встановити якусь плавучу помпову станцію посеред цього ставка-охолоджувача для того, щоб локально подавати воду в один з енергоблоків. Але це все ніким не реалізовано і спроєктовано “нашвидкуруч”, — пояснює колишній керівник експлуатаційного підрозділу Запорізької АЕС Олег Дударь.

Електроенергію із ЗАЕС у Кремлі планують подавати в Крим, у тимчасово окуповані порти Бердянська і Маріуполя, які загарбники використовують у військових цілях, а також у регіони Росії.

“Є пряма зацікавленість у збільшенні власних потужностей у своїх південних регіонах — це Ростовська і Краснодарська області. Але насамперед це забезпечення промислового потенціалу окупованих територій, який не може бути запущений без додаткової потужності електроенергії. Росіянам нізвідки її взяти, окрім як на Запорізькій атомній електростанції”, — говорить керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

Захоплення і силове утримання української атомної електростанції — це порушення норм міжнародного гуманітарного права. Женевські конвенції забороняють напад на подібні немілітаризовані об’єкти. ЗАЕС завжди використовувалася лише для генерації електроенергії для мирних цілей.

Крім того, всі атомні станції під час війни мають бути недоторканними й на їхній території не можна розміщувати військову техніку. Робота АЕС має бути забезпечена безперебійно: обладнання збережено в цілості, а персонал — бути в безпеці. Діяльність має бути спрямована на запобігання радіаційним інцидентам.

Заборонені як експропріація, так і використання подібних об’єктів в інтересах країни-окупанта. Росія ж цинічно ігнорує ці норми й готується до так званої “легалізації” свого контролю над захопленою українською атомною станцією.

До роботи відповідно до норм російської атомної галузі ЗАЕС готують з весни 2025 року за дорученням заступника голови адміністрації президента Росії Сергія Кірієнка. Енергоблоки української станції вже пройшли інспекцію комісії Ростехнагляду — так відрапортувала окупаційна адміністрація Запорізької АЕС. Тепер там чекають на ліцензії на експлуатацію першого і другого енергоблоків під обіцянки голови “Росатому” керівництву Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) не запускати ЗАЕС до завершення війни, хоча кінцевої мети не приховують.

“Наша головна мрія — це якнайшвидше підняти станцію в потужність і почати виробляти електроенергію”, — заявив гендиректор “Росатому” Олексій Ліхачов.

Зведення плавучої помпової станції для наповнення ставка-охолоджувача ЗАЕС водою усуне головну технічну перешкоду для перезапуску станції та для отримання дозволів від російського регулятора.

Росія таким чином хоче легалізувати вкрадене і показати, що станція нібито вже точно їй належить.

“Росія захопила станцію, але це територія України. Запорізька АЕС належить Україні. Росіяни провели там фейкові референдуми і роблять усе, щоб отримати ліцензію. Але з погляду підходів і виконання міжнародних принципів безпеки, це нікчемно”, — говорить голова Держатомрегулювання України Олег Коріков.

До експропріації української атомної станції РФ готується з 2022 року — тоді Путін підписав указ про передачу ЗАЕС у власність Росії й визнання українських ліцензій чинними до 2028 року.

“Станція та енергоблоки — українські. Вони діють за законами українського регулятора й української атомної енергетики. Жодних інших правил, норм і законів “Росатому” на цій території бути не може”, — пояснює колишній керівник експлуатаційного підрозділу Запорізької АЕС Олег Дударь.

Експерти підкреслюють грубе порушення міжнародного законодавства з боку РФ.

“Це порушення тягне за собою відповідальність у вищому міжнародному суді. Усі ключові співробітники, починаючи з глави держави, голови “Росатому” і голови “Ростеху” до окремих співробітників російських атомних станцій, мають бути притягнуті до відповідальності та покарані”, — говорить фахівець з питань ядерної енергетики Greenpeace Шон Берні.

Якщо окупанти приєднають українську АЕС до російської енергосистеми — це стане прецедентом в історії, коли одна держава захопила ядерний об’єкт іншої й використала його у своїх цілях.

“Небезпечні спроби виконати цей наказ Путіна і Кірієнка. Вони несуть величезну небезпеку і для регіону, і для Європи загалом, і для атомної енергетики як світової галузі. На мою думку, чисто психологічно, атомна галузь, що важко пережила і Чорнобиль, і Фукусіму, третього потрясіння може й не витримати”, — вважає фахівець з питань ядерної енергетики Greenpeace Олег Дударь.

Ризик ядерної катастрофи

Перезапуск Запорізької атомної електростанції окупанти планують попри стан підприємства і відсутність кваліфікованого персоналу. За оцінкою МАГАТЕ, Росія порушила основні принципи ядерної безпеки:

• фізична цілісність станції;
• функціонування систем безпеки та безперебійного електропостачання;
• проведення радіаційного контролю;
• зв’язок з українським регулятором;
• умови роботи українського персоналу, який перебуває під постійним тиском окупантів.

За таких умов перезапуск навіть одного енергоблоку може обернутися катастрофою.

“Запорізька АЕС не проходила обслуговування впродовж трьох з половиною років. Ми навіть не можемо сказати, що там зараз може не працювати. Ми зараз виконуємо проєкт зі створення сценаріїв вибуху на гіпотетичній атомній станції внаслідок військової агресії. І ми розробили 68 різних сценаріїв — усе це може статися”, — говорить старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних станцій Олена Паренюк.

На ЗАЕС 6 реакторів — радянські ВВЕР-1000. Такі ж є і в Росії. Свої реактори Україна модернізувала і частину з них переведено на американське ядерне паливо. Окупанти не знайомі з цією технологією, і помилка оператора може призвести до тяжких наслідків.

“Може статися аварія з невеликим викидом, який залишиться на промисловому майданчику ЗАЕС. Доведеться її зупиняти і очищати. Може статися аварія з викидом радіонуклідів в атмосферу, може статися аварія з викидом радіонуклідів у ґрунтові води або в Дніпро, що призведе до забруднення фактично всієї південної частини України”, — пояснює Олена Паренюк.

Нинішній персонал станції важко назвати професійним, адже більшість кваліфікованих українських атомників виїхали з Енергодара на початку війни, і Росія привезла своїх.

До непередбачуваних наслідків у будь-який момент можуть призвести і так звані “методи господарювання” на станції. Російські військові постійно обстрілюють АЕС, яку самі ж і контролюють, звинувачуючи в диверсіях Україну. 12 липня 2025 року на території підприємства впродовж години тривала стрілянина. Інспектори МАГАТЕ виявили біля енергоблоків сотні гільз малого калібру.

“Така військова діяльність на великій атомній електростанції або поблизу неї є абсолютно неприйнятною”, — заявив Рафаель Гроссі, голова МАГАТЕ.

Обстріли ЗАЕС не припиняються від початку війни. Як наслідок — станція неодноразово переживала повний блекаут і десятки разів опинялася на межі знеструмлення. Без стабільного електропостачання на атомній почнеться плавлення ядерного палива, що спровокує викид радіоактивних речовин.

“Це один з інструментів психологічного впливу на людей для того, щоб не лише ті, хто живе зараз в Енергодарі й Нікополі, але й уся Україна відчували певну напругу з погляду ядерної радіаційної безпеки”, — говорить старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних станцій Олена Паренюк.

У серпні 2022 року російські військові влучили по майданчику з контейнерами відпрацьованого ядерного палива.

“За всіма правилами МАГАТЕ, ми розуміємо, що навіть перебування на території ядерного об’єкта будь-яких воєнізованих формувань — не допускається. Росія має бути виключена з клубу ядерних держав, які мають право щось будувати або експлуатувати”, — коментує керівник Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.

Улітку 2023 року окупанти почали використовувати територію захопленої атомної електростанції для тренувань пілотів FPV-дронів, а у 2024 році влаштували пожежу на градирні ЗАЕС. Це велика залізобетонна вежа, яка охолоджує технічну воду й забезпечує безпечну роботу атомного об’єкта. Підпалити конструкцію непросто, адже по її стінках стікає вода.

“Зараз, коли там перебувають російські військові, то вони її як належить не експлуатують. Усе обладнання висохло. Вони там ще влаштували, за нашою інформацією, склад боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів. Щось пішло не так — і вона загорілася”, — розповідає голова Держінспекції ядерного регулювання України Олег Коріков.

Крім того, окупанти зупинили автоматичну передачу Україні даних про рівень радіації на ЗАЕС, замінували станцію по периметру, облаштували на ній вогневі точки й обмежили доступ на територію.

Зараз усі шість енергоблоків ЗАЕС перебувають у стані холодного зупину й не виробляють електроенергію. Україна, попри обстріли й перешкоди з боку російських військ, продовжує подавати живлення на станцію, щоб забезпечити роботу критично важливих систем АЕС і запобігти непоправному.

Несанкціоноване перепідключення об’єкта до російської енергосистеми й спроби перезапуску хоча б одного реактора стануть точкою відліку до нової ядерної катастрофи.

“За порушення герметичності палива, яке може бути викликане стресом, у воду виходить радіоактивний продукт, вода закипає і з’являється ризик аерозольного викиду. За таких умов практично неможливо й небезпечно виконувати рестарт з погляду радіаційної ядерної безпеки”, — пояснює голова Держінспекції ядерного регулювання України Олег Коріков.

Запуск ЗАЕС можливий тільки українським ядерним регулятором, тільки після ремонту енергоблоків і систем, випробувань ядерного палива в реакторах і розв’язання питання з водозабезпеченням станції.

“Необхідно обслуговувати обладнання, яке перебуває на енергоблоках, у встановленому порядку і з установленою періодичністю, для того, щоб воно перебувало у працездатному стані. Цього не відбувається”, — говорить Олег Коріков.

Росія має нести відповідальність

На це, за підрахунками українського регулятора, підуть роки. І все це можливо тільки після виведення з території ЗАЕС російських військ, її розмінування і відновлення повного контролю України над станцією.

“Без сумніву, не можна допустити, щоб Росія окупувала Запорізьку атомну станцію на роки. Це абсолютно не можна допускати!”, — акцентує фахівець з питань ядерної енергетики Greenpeace Шон Берні.

Українська влада з перших днів захоплення ЗАЕС російськими військами вимагає демілітаризації підприємства. Це перший і головний пункт Формули миру, адже тільки українські атомники здатні запобігти катастрофі, подібній до Чорнобильської.

26 квітня 1986 року під час невдалого експерименту на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався вибух. У результаті в атмосферу було викинуто близько 11 тонн радіоактивних речовин, постраждали мільйони людей, забруднено понад 200 тис. кв. км території. У реакторах і в сховищі ЗАЕС міститься вдесятеро більше відпрацьованого ядерного палива, ніж було на Чорнобильській станції, а отже наслідки будуть ще масштабнішими. Росіяни ігнорують досвід найбільшої в історії людства техногенної катастрофи й всі заклики до демілітаризації ЗАЕС.

Міжнародні організації, зокрема ООН і МАГАТЕ, закликали Росію повернути ЗАЕС під повний контроль України. Ідею демілітаризації підтримують у всьому цивілізованому світі. Вашингтон запропонував Росії піти з території станції, повернувши її Україні, але під управління США. У РФ усі заклики відкидають, оголосивши ЗАЕС “ядерним об’єктом” Росії.

“Це, звісно, неприпустимо. Світова спільнота має виступати за Україну і говорити, що Росія — це ядерні терористи. Вони не можуть просто брати чужі ядерні об’єкти, привласнювати собі й тероризувати працівників станції”, — говорить член Українського ядерного міжнародного товариства Євген Малий.

Українські силовики встановили імена трьох російських генералів, які командували захопленням Запорізької атомної. Їм і їхнім спільникам заочно повідомили про підозру за порушення законів і звичаїв війни за попередньою змовою групою осіб. Українські правозахисники разом з іноземними колегами фіксують порушення і дії, які Росія допускає на захопленій українській станції, щоб задокументувати для майбутнього міжнародного правосуддя.

“На жаль, у мене є дуже велика підозра, що РФ, коли виходитиме із Запорізької атомної електростанції, вкраде все, що тільки можна”, — говорить експерт з енергетики Геннадій Рябцев.

Росія і її правителі не зможуть уникнути відповідальності за злочини, скоєні в Україні й проти України. У тому числі — за всі дії на захопленій атомній станції. І тим більше — за самоуправство, беззаконня і безрозсудні дії, які загрожують найтяжчими наслідками всьому світу.

Окупація Запорізької АЕС, насильницьке утримання і підготовка до експропріації, попри ризики нової катастрофи, — це акт ядерного тероризму проти всього світу. Війна Росії проти України показала: замість того, щоб творити і розвивати своє, Кремль віддає перевагу просто цинічно й зухвало красти чуже.

Читайте також: Кіберудар по “Аерофлоту”: як хакери показали світу реальний стан IT у Росії