Вчора о 22:46
Повномасштабна війна Росії проти України триває вже понад 1418 днів, тобто довше, ніж тривала війна нацистської Німеччини проти Радянського Союзу. Кремлівська пропаганда й досі спирається на міфи про ту війну, намагаючись виправдати нинішню агресію проти України. Однак, попри багаторічну підготовку та значну ресурсну перевагу, російська армія так і не наблизилася до цілей, поставлених Володимиром Путіним.
Коли міф про “велику перемогу” обернувся війною без кінця
Через п’ять років після початку Другої світової Берлін уже був оточений, а бойові дії входили в завершальну фазу. За аналогічний період часу російський Генштаб здатен лише вкотре поширювати брехню — про нібито захоплений Куп’янськ у Харківській області або Комсомольськ у Донецькій області, якого не існує. Водночас сукупні втрати армії країни-агресора за час вторгнення перевищили 1 мільйон 200 тисяч осіб.
Як і Адольф Гітлер, Путін розпочав війну без оголошення, рано-вранці 24 лютого 2022 року. Удари завдавалися по мирних українських містах, тоді як офіційні заяви супроводжувалися брехнею про нібито “захист російськомовних”. Прикриваючись радянським міфом про так звані “братні народи”, Кремль фактично окреслив мету — знищення української нації.
Під “визволенням” країна-агресор розуміє повне руйнування міст разом з їхніми мешканцями. Примітно, що, оголошуючи Росію “правонаступницею Радянського Союзу”, Кремль відтворює не радянський, а саме нацистський сценарій 1940-х років: напад на Україну, масові вбивства та заперечення права народу на існування.
Для виправдання вторгнення були вигадані абстрактні та юридично порожні формулювання — так звані “денацифікація” і “демілітаризація”. Однак уже в перші місяці, коли війна пішла не за планом, ці цілі почали зникати з публічної риторики. У грудні 2022 року сам Путін фактично визнав, що йшлося не про гасла, а про захоплення українських територій.
Усі 26 років при владі Путін підживлював культ “великої перемоги”, а пропаганда навіювала росіянам установку “можемо повторити”. Логіка була проста: якщо воювали діди, значить зможуть і нинішні мобілізовані та контрактники. Але за 1418 днів, за які радянська армія пройшла шлях від Волги до Берліна, війська Путіна застрягли під Покровськом.
“Для Путіна, який зробив перемогу СРСР над військами нацистської Німеччини наріжним каменем національної ідеології, низька ефективність російської армії є неприємним нагадуванням, що його воєнна машина не так добре налагоджена, як йому навіюють військові чиновники. Саме тому він усіма силами намагатиметься не показувати слабкість”, — пише The Times.
Водночас російські генерали успадкували від радянської армії звичну тактику — закидання фронту “гарматним м’ясом”. Але сама війна змінилася. Збройні сили України показали здатність ефективно протистояти силам противника, що переважають. Сили оборони України оперативно адаптуються, а безпілотні технології дозволяють знищувати живу силу й техніку агресора на дистанції, зберігаючи життя українських військових.
Так звана “кілзона” — ділянка, де українські БпЛА позбавляють противника можливості пересуватися, — уже сягає 10 кілометрів, заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. За його даними, у грудні 2025 року підрозділи Сил безпілотних систем нейтралізували понад 33 тисячі російських солдатів — приблизно стільки, скільки Росія мобілізує за місяць.
Путін продовжує стверджувати, що Радянський Союз — це і є Росія, і що саме Росія перемогла нацистську Німеччину. У його версії історії відсутній факт участі українців та інших народів СРСР у тій війні. Не згадується і ціна перемоги: Україна втратила у Другій світовій від 8 до 10 мільйонів людей.
Замовчується й ще один незручний факт — перемога над країнами Осі була результатом зусиль усієї антигітлерівської коаліції. У 1942 році до неї входили 26 держав, а до 1945 року — вже 54. Сьогодні ж повномасштабна війна Росії проти України триває майже чотири роки, і в дедалі більшої кількості росіян виникає просте питання — навіщо.
Російська пропаганда також воліє не згадувати, що без ленд-лізу США Радянський Союз не зміг би зберегти боєздатність. Понад 400 тисяч автомобілів, близько 2 тисяч паротягів, промислове обладнання, десятки тисяч верстатів і сотні тисяч тонн продовольства стали основою функціонування фронту і тилу.
Сьогодні Україна також отримує допомогу від партнерів — сучасні танки, артилерійські системи, ППО Patriot, NASAMS, IRIS-T, бойові літаки, включно з F-16, і боєприпаси. Європа готова підтримувати Київ і після завершення війни.
“Ми візьмемо на себе спільну відповідальність як “коаліція охочих”. Ми хочемо допомогти у створенні сильних збройних сил України в майбутньому, українських збройних сил, які надійно стримуватимуть Росію за допомогою озброєння, навчання і фінансування. Ми братимемо участь у моніторингу припинення вогню і сприятимемо зміцненню України на суші, на морі та в повітрі”, — заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Допомогу отримує і Росія — але з боку інших диктаторських режимів. Іран допоміг налагодити виробництво ударних дронів, якими Росія щодня атакує українські міста. Північна Корея, станом на липень 2025 року, передала Москві близько 28 тисяч контейнерів з озброєнням і артснарядами — близько 12 мільйонів одиниць. Кім Чен Ин уже направив до Росії близько 12 тисяч солдатів і, за даними розвідки Південної Кореї, готує нове відряджання.
НАТО розглядає таку кооперацію як пряму загрозу своїй безпеці.
“Росія об’єдналася з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном. Вони розширюють свої збройні сили і можливості. Вони готуються до довгострокового протистояння. Відкладати розв’язання цієї проблеми небезпечно. Щоб зміцнити НАТО, ми повинні збільшити витрати на оборону, які є основою всього. Союзники мають інвестувати значно більше коштів, щоб досягти нових цілей у сфері потенціалу”, — цитує генерального секретаря НАТО Марка Рютте видання La Repubblica.
У 1945 році 1418-й день став для Радянського Союзу днем завершення війни. Для Росії сьогодні це був лише черговий день війни без кінця — з колосальними втратами, міжнародною ізоляцією та поглибленням економічної кризи. Країна платить страшну ціну за імперські фантазії свого диктатора — і він подбає, щоб ця ціна стала ще вищою.
Культ перемоги та стратегічний глухий кут Росії у прогнозах експертів
Чому гасло “можемо повторити” зіткнулося з реальністю, у якій втрати вимірюються мільйонами, а стратегічних успіхів немає? Чи усвідомлює російське суспільство, що для країни 1418-й день став не днем перемоги, а символом війни без кінця? На ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
- Денис Попович, військовий оглядач;
- Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.
ТАРАС ЖОВТЕНКО: Сьогоднішні події руйнують ще більше міфів про військову міць РФ
— Путінська Росія всіляко демонструє свою неспроможність використовувати конвенційну армію і конвенційне озброєння, періодично їй доводиться вдаватися до ядерного шантажу. Наприклад, “Орешник” вони вже вкотре дістали з “засіків Батьківщини”. Тобто те, що Радянському Союзу вдалося зробити суто конвенційними засобами і ціною неймовірних втрат у той час, нині путінський режим, його військове і політичне керівництво не може досягти навіть малої частки цього.
Зараз видно, на що реально здатна російська армія без ленд-лізу, західних союзників і постійної військово-технічної, фінансової, гуманітарної допомоги, яку надавали Радянському Союзу у часи Великої Вітчизняної війни і Сполучені Штати Америки, і інші країни Заходу.
З тими союзниками, які нині є в арсеналі путінської Росії — Іран, Північна Корея, Китай, — ми бачимо, що за той самий період часу, що тривав час Великої Вітчизняної війни, насправді жодного військового прогресу на стратегічному рівні російська армія абсолютно не досягла.
Російська армія завжди воює кількістю, але ніколи не воює якістю. І в цьому сенсі нічого не змінилося, тобто абсолютно ті самі стратегічні підходи у російського керівництва. З одного боку, вони виправдані, бо велика кількість населення, велика територія, тому ці переваги можна і потрібно використовувати на полі бою.
Але, з іншого боку, маючи точно ті самі переваги, які мав Радянський Союз у часи Великої Вітчизняної війни, якість військового управління дуже сильно просіла. І тому те, що війна Росії проти України за мінімальних результатів на полі бою триває вже довше, ніж Велика Вітчизняна, — це показник того, що міф про другу армію світу, російську армію, отримав ще одну дуже серйозну пробоїну.
ДЕНИС ПОПОВИЧ: За чотири роки російська армія не може пройти і 40 кілометрів
— Повторити не вдалося. Я не розумію, що вони хотіли повторити насправді, коли кричали “Можемо повторити!”, але якщо вони мали на увазі щось схоже на німецько-радянську війну 1941–1945 років і ті події, які тоді відбувалися, то повторити це не вдалося. Якщо вони мають на увазі саме це.
Бо, я нагадаю, протягом чотирьох років Радянська армія відступила до Сталінграда, а від Сталінграда відкинула нацистів до Берліна. За прямою відстань між Волгоградом і Берліном, тоді це був Сталінград, зараз Волгоград, становить близько 1600 кілометрів.
А між Авдіївкою і Покровськом, тобто та відстань, яку російська армія пройшла за ті самі майже чотири роки, становить кілометрів 50–60, а по прямій це 35–40 кілометрів. Тому можемо порівняти “досягнення” російської армії і те, наскільки їм вдалося повторити те, що зробили їхні прадіди.
ІГОР ПОПОВ: Це навіть не повернення СРСР, це спроба побудувати власну тиранію
— Путіним рухає бажання знищити Україну як державу, як таку. Тобто щоб її просто не було на мапі світу. І, відповідно, вибити всі сили, які афілійовані із Заходом, зі Східної Європи. Це на цей момент мета Путіна. Він до неї системно йде. І, на жаль, війну він веде не з останніх сил, бо санкції не є достатньо ефективними, щоб вичавлювати з його економіки все.
Економіка РФ продовжує, хоч і повільно, падати, але все-таки ресурси ще як мінімум на кілька років є за чинних санкцій. І їх однозначно треба посилювати, щоб Кремль почав діяти спочатку з останніх сил, а потім перестав діяти, бо сили закінчилися. Санкціями це цілком можливо зробити, але, як бачимо, поки що бракує політичної волі ні в Європейського Союзу, ні у США, щоб посилювати санкційний тиск і, відповідно, наближати завершення війни.
Натомість Трамп займається якимись феєричними стратегіями тиску на Україну, які, з одного боку, абсолютно зрозумілі і зрозуміло, на чому вони в нього в голові побудовані, а з іншого боку, є провальними, чого Трамп поки що не бачить.
У Путіна десь перемішалися карти його намірів. Це або повернення СРСР, а десь і Російської імперії. Як на мене, вони вже десь перемішалися.
Як ви думаєте, не просто ж, зрозуміло, російський диктатор рятує умовне російське населення. Він для цього не вбивав би і не відправляв би на війну своїх громадян. Рятувати українських громадян, щоб убивати своїх, — зовсім нелогічно. Заради якихось чотирьох областей це теж дуже сумнівно.
Можливо, йдеться про вплив на Чорне море, торгівельні шляхи. Економічно це ще якось можна виправдати. Але, бачачи, на які жертви він іде і як знищується російська економіка, яка зараз теж тримається з останніх сил.
Йдеться про владу, про глобальне домінування на геополітичній сцені. Тобто мета — знищити всіх ворогів. Хто ці вороги, незрозуміло. Але от зараз вороги — Європа, раніше був ворог США. І вони потихеньку намагаються з усіма бодатися.
Насправді дуже поширена помилка вважати, що Путін збирається щось повернути. Він хоче побудувати своє. Він хоче побудувати свою тиранію, максимально велику і максимально всеосяжну, наскільки це тільки йому вдасться. Тобто він просто тішить свої терористичні амбіції. Він відвертий фашист і займається саме такими процесами.
Тобто він створює щось нове. Так, це репресивні режими, схожі на імперію і схожі на Радянський Союз. Але ні, це не те і не інше. Воно по-своєму будується. Воно в підручниках історії залишиться як прецедент. Це вивчатимуть, ось цей іронічний режим Путіна. Але він насправді дуже сильно відрізняється від усього, що було раніше.
Це конструкція, яка націлена на постійну експансію. Вона не повинна зупинятися. Там усе робиться для того, щоб правило “Живу в г..ні, готовий до війни” було всенародним, всеосяжним. І його насаджують і на територіях, які приєднують до цього експансивного організму.
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
