Від путінської мобілізації — до Казахстану: історії кримських татар (ВІДЕО)

Кримські татари змушені тікати від путінської мобілізації до Центральної Азії, куди у середині минулого століття їхніх предків насильно депортував радянський режим. Зараз кримські татари ховаються від путінських репресій у Казахстані, який став найбільшим хабом для тих, хто тікає від мобілізації, повідомляє FREEДОМ.

За два перші дні з початку путінської мобілізації кримським татарам на окупованому Росією півострові вручили 1,5 тис. повісток. За словами правозахисників, у окремих населених пунктах у списки на мобілізацію було внесено до 90% кримських татар. Тисячі чоловіків, щоб не потрапити до лав російської армії, змушені були їхати з анексованого Криму.

“Оскільки почалася масова мобілізація, в тому числі і в Криму, де я проживав і працював, ми вирішили виїхати до найближчої країни, в яку можна потрапити і без проблем, перебувати якийсь час і вже вирішити, що далі робити”, — коментує кримський татарин Аметхан.

Виїжджали і кримські жінки — сподіваючись врятувати дітей.

“У мене є син, якому у січні виповниться 17 років. Так як у нас так званий “голова адміністрації” Аксьонов підписав ще влітку указ про те, що за браком мобілізованих також братимуть 17-річних, я в першу чергу як мама, подумала про життя своїх дітей”, — каже кримська татарка Гюльзар.

Майже 80 років тому кримських татар депортували до Центральної Азії силою. Тепер вони змушені самі тікати сюди, рятуючись від мобілізації.

“Для нас, для нашого народу це дуже велика трагедія — депортація у 1944 році. Коли ми поверталися 1990 року, моя бабуся щодня плакала. Не було такого дня, щоб вона не згадувала і не говорила: “Все, що завгодно, але не війна”. Я ніколи не думала, що це торкнеться нас. І звісно, коли у 2014 році відбулася анексія Криму, і всі чудово знають, як відбулася: ці псевдореферендуми, які нібито були, насправді це все — фальш”, — розповідає Гюльзар.

За допомогою кримські татари, які втекли до Казахстану, приходять до посольства України в Астані. Тут вони можуть отримати послуги нарівні з іншими громадянами України.

“Для нас усі громадяни, які проживають на території України, території інших держав, тимчасово окупованих територіях, якщо вони мають паспортні документи, що вони є громадянами України, вони і є”, — говорить консул Посольства України в Республіці Казахстан Іван Алмаші.

Путінська мобілізація стала для окупантів у Криму додатковим інструментом для усунення неугодних режиму.

“Коли сталася мобілізація, то для окупантів з’явилася нова можливість, щоб використати цю мобілізацію для того, щоб прискорити, скажімо, знищення тих людей, які для них неприйнятні… Люди не повинні стати співучасниками злочинів, які скоюються російськими окупантами чи тими, хто вже перейшов на їхній бік”, — коментує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У Казахстані українці можуть без візи перебувати до 90 днів. Проте багато хто з кримських татар почали повертатися одразу після оголошення про нібито кінець мобілізації.

“Я б, можливо, і залишився в Казахстані. Мені, в принципі, тут все подобається: хороша країна, добрі люди, стосунки добрі, жодних конфліктних ситуацій. Серед тих людей, яких ми знали, з ким ми були знайомі, які безпосередньо із Криму, близько 70% повернулися назад”, — розповів кримський татарин Аметхан.

“Зараз у цій ситуації чим я можу допомогти? Тобто до рук взяти зброю? Я жінка. Я вважаю, що ухвалила правильне рішення. Я рятую своїх дітей”, — наголошує кримська татарка Гюльзар.

Читайте також: Приховану мобілізацію в Криму розпочала Росія, — Генштаб ЗСУ