“Важливо створювати атмосферу напруженості”: Лукашенко допомагає Путіну дестабілізувати ситуацію в Європі (ВІДЕО)

Росія та Білорусь відновили спроби тиску на західну Європу за допомогою мігрантів. За даними Федеральної поліції Німеччини, чисельність мігрантів, які прибувають у цю країну маршрутом через Росію, значно зросла за останні місяці. Польська прикордонна служба також зафіксувала, що людей, які в’їжджають з Білорусі протягом останніх тижнів, стало значно більше, повідомляє FREEДОМ.

Влада Білорусі продовжує переслідувати політичних опонентів, які залишили країну, зокрема тих, які за кордоном брали участь в акціях Дня волі 25 березня — у річницю проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки. Їхню нерухомість у Білорусі заарештовують силовики. Серед таких заарештованих квартир — житло доньки опозиційного політика, колишнього міністра культури Білорусі Павла Латушка.

Слідчий комітет Білорусі відкрив кримінальні справи проти 257 активістів. У силовому відомстві заявили, що нерухомість опечатано в межах кримінальної справи за статтями про нібито “дискредитацію Республіки Білорусь” і про “створення екстремістського формування”.

Насправді причиною могли стати вибори до Координаційної ради білоруської опозиції. Електронне голосування відбуватиметься 25 — 27 травня.

“Така реакція режиму лише підтверджує той факт, що [самопроголошений президент Білорусі Олександр] Лукашенко бачить загрозу та небезпеку тих виборів, які плануються до координаційної ради. Я теж брала активну участь у різних акціях, які проходили в Білостоці, у Варшаві. І також я йду на вибори до координаційної ради. Я думаю, це з цим пов’язано. Ми створюємо орган, який буде обиратися, а в Лукашенка — це органи, які призначаються. У цьому різниця. Він цього боїться”, — пояснила активістка Яна Латушко.

Силовики все частіше відбирають майно у тих, хто активно критикує політику Лукашенка з-за кордону. Для конфіскації нерухомості опонентів у січні 2023 року в Білорусі навіть ухвалили закон “Про вилучення майна”, який спрямований на тих, хто, на думку влади країни, вчинив так звані “недружні дії”.

“Разом із цим законом було ухвалено безліч змін, які стосуються становища білорусів, які виїхали за кордон — тобто спрямованих саме на них. Тому я вважаю цей закон частиною політики проти тих, хто виїхав із країни, тобто, можна сказати, це легалізація репресій”, — зазначила юрист правозахисного центру “Вясна” Вікторія Руденкова.

Масштабні репресії влада розгорнула в серпні 2020 року у відповідь на масові протести проти переобрання Лукашенка на черговий президентський термін. Так звані вибори опозиція і Захід засудили як сфальсифіковані. Понад 35 тис. осіб було заарештовано, тисячі жорстоко побито. За оцінками “Вясны”, у Білорусі налічується 1 392 політичних в’язнів, і нові арешти відбуваються щодня.

За даними правозахисників, щонайменше п’ять політичних в’язнів померли у в’язницях.

Нещодавно Всебілоруські народні збори ухвалили нову військову доктрину Білорусі та концепцію національної безпеки країни, згідно з якою в разі загрози Білорусь беззастережно допомагатиме Москві.

“Йому важливо створювати атмосферу напруженості, страху навколо Білорусі. Показувати, що навколо нас вороги, й раптом почнеться війна, потрібно згуртуватися навколо лідера, боятися того, як навколо страшно. Це стандартний пакет авторитарія”, — констатував політичний аналітик, координатор аналітичного проєкту “Наша Визия” Вадим Можейко.

Лукашенко всіляко намагається за допомогою Кремля дестабілізувати ситуацію в Європі. Росія та Білорусь незаконно переправляють мігрантів із бідних і охоплених кризами регіонів через свої країни до Європейського Союзу. Згідно з розслідуванням, половина мігрантів, щодо яких є інформація про маршрут їхньої подорожі, мають російські візи, видані в їхніх рідних країнах. Спецслужби режиму Лукашенка вже не раз організовували провокації на білорусько-польському кордоні, використовуючи мігрантів. Для режиму Лукашенка важливо, щоб тема мігрантів постійно була у фокусі уваги медіа.

“Для мене взаємозв’язок білоруських і російських силових структур, які курують міграційні потоки, тут очевидний. При цьому, найімовірніше, куруються вони не через міліцію, поліцію, прикордонників тощо, а через приватні структури, які на цьому ще й заробляють”, — повідомив соціолог Геннадій Коршунов.

Після того, як Фінляндія наприкінці 2023 року фактично закрила свої кордони з Росією, для акцій такого штибу в Росії залишився тільки “білоруський коридор”. З 2021 року міграційні “атаки” на кордоні з Білоруссю контролюють наближені до білоруської влади організації. Також були провокації й на кордоні з Польщею, яка є дратівливим фактором для Лукашенка. У Білорусі переслідують володарів карти поляка, активно закривають курси польської мови й загалом утискають інтереси польської діаспори.

Читайте також: Білорусь будує військову базу, рівновіддалену від кордонів з Україною та Литвою — деталі розкрила Красуліна