Варто лише перемогти Росію: як “план Маршалла” допоможе Україні відновитися

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль та канцлер ФРН Олаф Шольц на німецько-українському економічному форумі 25 жовтня, 2022. Фото: ucci.org.ua

Україна зазнає колосальних економічних втрат через російську агресію. Щодня країна-окупант обстрілює територію України ракетами різних калібрів, які несуть смерть людям та руйнування громадської інфраструктури.

Росія завдає Україні збитків, які поки що складно оцінити

З початку війни, за даними уряду, Росія зруйнувала в українських містах та селах майже 95 тисяч об’єктів інфраструктури. Паралельно із цим країна не заробляє те, що заробляла до війни. За даними міністерства фінансів, Україна щомісяця втрачає близько 5 мільярдів доларів. Який загальний збиток, завданий Росією Україні, поки що складно підрахувати, до того ж війна не завершена.

“Наша оцінка ресурсів, необхідних для відновлення, близька до цифри 750 млрд доларів”,сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 25 жовтня, виступаючи на Міжнародній конференції в Берліні.

Щоб триматися на плаву не лише у військовому плані, а й у економічному, західні партнери допомагають Україні грантами. Наприклад, з початку війни Європа надала Україні фінансову допомогу у розмірі 19 млрд євро. Наступного року Єврокомісія обіцяє 18 млрд євро.

Я дякую вам — і Європейський Союз загалом, і кожній країні ЄС, яка допомагає, зокрема, за вже надану підтримку нашій державі. Однак ми повинні надати більш системного характеру цій підтримці. Я вірю, що вже зараз можемо ухвалити рішення про започаткування “фінансового Рамштайну” для підтримки нашої спільної стабільності — за аналогією з уже функціонуючим “оборонним Рамштайном”. Нам потрібна фінансова координаційна платформа, яка об’єднає та спрямує всі зусилля, спрямовані на відновлення нашої країни після бойових дій. Потрібна консолідація — чітка та своєчасна спрямованість ресурсів”,сказав президент України Володимир Зеленський.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Європейський Союз має взяти на себе мінімум третину фінансових потреб України наступного року. Також допомогу, за її словами, можуть надати США та Міжнародний валютний фонд. Вона підтвердила: Україні необхідно від 3 до 5 млрд євро щомісяця на період війни. І ці гроші українцям потрібні зараз. Для вирішення всіх цих проблем у Європі та Києві говорять про український “план Маршалла”.

Як програма допомоги Європі після Другої світової війни допоможе зараз Україні?

“План Маршалла” — програма, яка допомогла Західній Європі економічно відновитися після Другої світової війни. План заснували у 1948 році, його ініціатором був американський державний секретар Джордж Маршалл.

За чотири роки європейським країнам передали близько 13 мільярдів доларів (приблизно 123 млрд. доларів після інфляції) у вигляді технічної та економічної допомоги. СРСР, Польща, Чехословаччина та інші країни соцтабору відмовилися від допомоги.

Спочатку за рахунок кредитів від США країни післявоєнної Європи купували продукти харчування, корм для худоби, добрива, пальне. Усе це продавалося населенню країн національну валюту. Потім Європа стала закуповувати промислове обладнання у США (за гроші США) та продавати його своїм компаніям. Пізніше, у міру зростання холодної війни, європейські країни почали купувати в США оборонну промисловість.

Завдяки американським кредитам було не лише відновлено постраждалі підприємства Європи, а й збудовано нові. Щоб стимулювати інвестиції американського бізнесу в Європу, було створено фонд на 300 млн доларів. Так американські фірми отримали гарантію, що зароблені прибутки зможуть вивести в Америку у своїй валюті.

За чотири роки, доки діяв План, різні країни Європи досягли різних показників. Але результат здивував усіх, адже це був період економічного зростання, який започаткував успішний розвиток країн на два десятки років уперед.

У сьогоднішніх реаліях після перемоги України таким “планом Маршалла“ може бути “фінансовий Рамштайн“. Але до відновлення буде залучено кілька країн, а не одну. Та й сама РФ сприятиме становленню України — Київ розраховує на репарації.

Як основне джерело фінансування розглядають заморожені активи Росії, які конфіскують та передадуть Україні після війни. Ця тема порушувалася європейськими політиками неодноразово, але каменем спотикання досі є механізм, тобто розуміння того, як це зробити. Нині над цим завданням працює Єврокомісія.

Про те, як подібну ініціативу розглядають економісти, фінансові експерти та державні чиновники — в огляді думок на телеканалі FREEДОМ.

Віталій Безгін, член комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

— Є п’ять ключових напрямів, на які буде витрачено 17 мільярдів доларів із плану першочергових кроків. Насамперед йдеться про відновлення критичної інфраструктури, яка має забезпечувати життєдіяльність країни. Це енергетика, яка зараз страждає від масових ракетних ударів. Йдеться також про житло, у тому числі, для переміщених осіб, про сферу освіти, про сферу охорони здоров’я та, звичайно ж, про дорожню інфраструктуру, насамперед про мостові шляхопроводи. Тому що без нормальної логістики неможливо говорити про гуманітарну допомогу та забезпечення армії.

Повинні бути напрацьовані європейськими партнерами інші юридичні механізми, щоби російські активи не лежали просто замороженими, а щоб могли допомагати нашим громадянам. Через ті чи інші бюрократичні моменти, особливого прогресу поки що немає.

Тимофій Мілованов, президент Київської школи економіки, радник керівника Офісу президента України

— Сам канцлер Шольц говорив про те, що треба збудувати нову, найкращу Україну. І водночас йдеться про дві речі одночасно. Перше, наприклад, Урсула фон дер Ляйєн говорила про те, що Європа готова зараз дати 1,5 млн євро до кінця війни. Так само США нещодавно підтвердили, що зі свого боку даватимуть 1,5 млрд доларів на місяць під час війни. Це приблизно основна частина потреб підтримки бюджету України під час війни. Канцлер Олаф Шольц говорив, наприклад, про довгострокову європейську перспективу… І ми говоримо про кілька років, а може, навіть декаду для відновлення України та побудову нової України. Тому йдеться одночасно дві розмови — і про майбутнє, і про те, що потрібно зараз.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір

— “План Маршалла” — це конвенційний договір. Україна, звичайно, не може самотужки динамічно розвиватися, або це буде дуже довго.

Гроші ніхто не вкладатиме до моменту закінчення війни. Є бажання, політична воля та потенційні гроші для реалізації Плану.

Я думаю, що після війни затримки з виділенням грошей будуть пов’язані не так з європейською бюрократією, як із внутрішнім опором реформам в Україні.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

— Майже на 40% бюджет України залежить від допомоги іноземних партнерів. Що стосується безпосередньо “плану Маршалла”, то справді, це глобальний план, і він, очевидно, буде реалізований у три етапи.

Перше — це негайне відновлення, яке вже сьогодні відбувається для того, щоби підтримати українську економіку, допомогти людям повернутися в ті місця, куди можна сьогодні повернутися. Другий етап — це відновлення, пов’язане з тим, щоб забезпечити основу третього етапу. Третій етап — повноцінне відродження української економіки, у тому числі на тих засадах та відповідно до тих технічних норм, які пред’являє Європейський Союз. Я думаю, що з часів Другої світової війни подібного за масштабами та амбітністю проекту відновлення національної економіки ні в Європі, ні в усьому світі не було реалізовано.

Ми маємо розглядати відновлення як певний великий інвестиційний проект. І ось тут багато залежатиме і від нашої політики, і від того, як ми працюватимемо з приватними інвесторами. Тому що, давайте говорити відверто, міжнародне співтовариство в особі міждержавних інститутів не має достатніх можливостей для того, щоб відновити Україну і, власне, подарувати нам усім нову країну, що процвітає.

Ті гроші, які будуть нам надані в тому чи іншому форматі, адже це не просто подарунок. Це гроші, які ми потім будемо використовувати на закупівлю тих самих західних технологій. Ми від цього нікуди не дінемося. Це нормально. Нам доведеться закуповувати велику кількість, наприклад, будівельних матеріалів. Ми, мабуть, залучатимемо і іноземних фахівців, які нам допомагатимуть у справі відновлення. І таким чином, власне, наше відновлення це великий платоспроможний попит на продукцію та на послуги країн Європейського Союзу. Гроші на відновлення — це не милостиня, це, зокрема, стимулювання економічної активності в тих країнах, які з нами співпрацюватимуть.

Василь Фурман, доктор економічних наук

— До війни я підрахував, що Україні для того, щоб наздогнати ту саму Польщу в економічному плані, знадобилося б 40 років. До війни рівень інвестицій був меншим за 15% до ВВП. Для приросту економіки на 5-7% ВВП на рік потрібне співвідношення інвестицій — близько 35%.

Україна була недоінвестована з багатьох чинників. Якщо говорити простими словами, судова, правоохоронна, податкова, митна служби працювали неефективно порівняно з європейськими країнами. У цьому напрямі треба працювати.

Але сьогодні ми бачимо повну рішучість найвищого політичного керівництва країни модернізувати нашу країну. Це вселяє в мене віру.

Україні також потрібно поборотися за приватні інвестиції. Для цього треба буде ухвалювати відповідні післявоєнні закони. Уряд веде переговори, щоб партнери допомогли страхувати вкладення іноземних інвесторів в нашу країну.

Читайте також: Суть “економічного Рамштайну” для України — про план післявоєнного відновлення розповів Мілованов

Прямий ефір