Українські дрони проти російської нафти: коли очікувати кризу з паливом у РФ — прогнози експертів

Безпілотники Служби безпеки України (СБУ) вдруге за останні сім днів долетіли до Башкортостану та вразили нафтохімічний комплекс “Газпром Нафтохім — Салават” — один із найбільших у РФ нафтопереробних і нафтохімічних заводів. Він виробляє 150 найменувань продукції: автомобільний бензин, дизельне пальне, мазут, бітум, поліетилени. Раніше українські безпілотники зупинили роботу низки нафтоперекачувальних станцій у РФ.

Кремль змушений витрачати величезні кошти на ремонт виробничих потужностей і обхід обмежень, а в Російській Федерації ціни на дефіцитний бензин зростають з кожним днем.

Що з паливом у РФ

Як позбавити Росію здатності продовжувати війну проти України? Трамп говорить про зниження ціни на нафту, а ЄС розробляє заходи щодо прискореного відмовлення від постачань російського зрідженого природного газу. Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський найбільш відчутними санкціями назвав удари по НПЗ та нафтобазах у РФ.

Дохід від нафти лежить в основі російської військової економіки, що робить об’єкти її видобутку та перероблення законними цілями Сил оборони України. Наприклад, Волгоградський НПЗ, по якому Сили спеціальних операцій (ССО) України завдали удар у ніч на 18 вересня, забезпечує паливом одразу кілька підрозділів російської армії.

Завод є найбільшим виробником паливно-мастильних матеріалів у Південному федеральному окрузі Росії. Там щорічно переробляють майже 16 млн тонн нафти, що становить 5,5% від усього обсягу російського перероблювання. Після масштабної пожежі завод довелося зупинити.

У ту ж ніч безпілотники успішно атакували нафтохімічний комплекс “Газпрому” у місті Салават, у Башкортостані. За попередньою інформацією, було вражено установку ЕЛОУ-АВТ-4. Її називають серцем заводу. Саме вона спершу очищає нафту від води та солей, а потім перетворює її на бензин, дизель, керосин і мазут. До речі, цей комплекс розташований за 1 300 км від лінії фронту в Україні.

“Найефективніші санкції, санкції, які діють найшвидше — це пожежі на російських нафтозаводах, на їхніх терміналах і нафтобазах. Суттєво обмежили роботу російської нафтової галузі, а це серйозно впливає на війну. Російська війна — це буквально функція нафти, функція газу, усіх інших російських енергоресурсів. Зараз безпілотники Служби безпеки України (СБУ) здатні діяти на відстані понад тисячу кілометрів. Працюють також Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Служба зовнішньої розвідки, ГУР. Дякую всім за меткість”, — розповів президент України Володимир Зеленський.

Нафтові доходи Росії падають протягом останніх місяців. Це визнають і в Кремлі. Згідно з останніми даними Міністерства фінансів Росії, у червні вони скоротилися майже на 34% у річному порівнянні.

Лише за серпень та вересень, за даними агентства Reuters, внаслідок атак українських безпілотників країна-агресор втратила близько 17% переробних потужностей. І це не просто цифри — це мільйони тонн палива, які могли потрапити на ринок, натомість перетворилися на величезні стовпи чорного диму. При цьому порушуються маршрути експорту, збільшуються витрати і зростає тиск на логістику. Росія змушена латати прогалини в енергетичному секторі, але швидкість нових атак випереджає темпи ремонту.

“Україна, яка все більше розчаровується у темпах і напрямі мирних переговорів із Росією, останніми тижнями активізувала атаки безпілотників на російську енергетичну інфраструктуру, систематично націлюючись на ключові об’єкти, щоб спробувати скоротити експортні доходи Москви та викликати невдоволення росіян. При цьому Російська Федерація, регулярно атакуючи енергетичну інфраструктуру України, називає ці удари “актами тероризму”, — пише Reuters.

Російський уряд був змушений продовжити заборону на експорт бензину — поки до 31 жовтня. Це зроблено для того, щоб утримати внутрішні ціни від повного обвалу. Але, виглядає, виходить погано. Так, бензин марки А-92 цього тижня оновив історичний максимум. Він подорожчав на 2%, перевищивши позначку 73 тисячі рублів за тонну. Крім того, російська державна компанія “Транснафта” попередила виробників, що їм, можливо, доведеться скоротити видобуток після серії ударів по критично важливих експортних портах. І тепер можливості зберігати нафту теж обмежені.

“Українські удари можуть змусити Росію, на частку якої припадає 9% світового видобутку нафти, у підсумку скоротити видобуток. У Росії немає значних можливостей для зберігання нафти, а російські галузеві джерела повідомили, що Російська Федерація вже втратила частину можливостей експорту нафти після ударів українських безпілотників у серпні 2025 року по нафтовому терміналу “Усть-Луга” у Ленінградській області”, — йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Якщо при цьому впаде ще й ціна на російську нафту, у Путіна не залишиться іншого вибору, окрім як припинити війну, упевнений президент США Дональд Трамп. У рамках 18-го пакету санкцій Євросоюзу цей поріг знизили з 60 до 47,5 доларів. Крім країн ЄС, на такий крок наважилися Великобританія, Канада, Нова Зеландія та Японія. Після того як стало очевидно, що Путін не збирається закінчувати війну, а всі розмови про мир — лише спроба затягнути час, санкції стають одним із головних важелів тиску на російського диктатора.

“Путін мене розчарував. Щодня він втрачає безліч своїх людей. Більше, ніж убиває. Тобто російські солдати гинуть частіше, ніж українські. Мені не подобається те, що відбувається в Україні. Сподіваюся, скоро це припиниться”, — заявив президент США Дональд Трамп.

Ще один спосіб — Європейський Союз готує законодавчу базу для прискореного відмовлення від постачань російського зрідженого природного газу. Раніше президент США закликав країни ЄС активніше обмежувати енергетичний експорт Москви. І цю міру, за інформацією агентства Bloomberg, прописали в новому, 19-му пакеті санкцій.

“Європейська комісія, виконавчий орган блоку, розглядає можливість включення до свого нового пакета санкцій положення про поетапне припинення імпорту всього російського СПГ до кінця 2027 року. ЄС також обговорює можливість відмови від імпорту російського СПГ шляхом внесення поправки до так званого плану RePowerEU, спрямованого на припинення залежності від постачань енергоносіїв з Москви”, — пише Bloomberg.

У новому, 19-му пакеті санкцій ЄС також прописані обмеження щодо тіньового флоту Путіна. Під санкції потрапили ще 118 додаткових суден. Тепер їх загальна кількість — 560. Крім того, ЄС забороняє проводити будь-які операції з “Роснафтою” та “Газпромнафтою”. А також вводить обмеження щодо тих, хто купує російське паливо всупереч санкціям. У першу чергу це стосується нафтотрейдерів у третіх країнах, включно з Китаєм. У Брюсселі вважають, що санкції необхідно посилювати доти, поки Росія не почне переговори про мир.

“На жаль, за останній місяць Росія продемонструвала весь ступінь своєї байдужості до дипломатії та міжнародного права. Вона здійснила одні з наймасштабніших атак безпілотників і ракет проти України з початку війни, завдавати ударів як по урядовим будівлям, так і по житловим будинкам, включно з нашим офісом ЄС у Києві, представництвом нашого союзу. Загрози для Європейського Союзу також зростають. За останні два тижні російські безпілотники “Шахед” порушили повітряний простір як Польщі, так і Румунії. Це не дії людини, що прагне миру. Президент Путін знову і знову загострює ситуацію. У відповідь Європа посилює тиск”, — заявила глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен.

Для Росії все це означає навіть не подвійний, а потрійний удар. Санкції, атаки дронів на НПЗ і падіння доходів від нафти крок за кроком руйнують економічний фундамент країни-агресора. І лише такий “язик”, і такі заходи, виглядає, здатен зрозуміти Путін.

Паливна криза Росії в оцінці експертів

Як українські удари по НПЗ впливають на ситуацію з паливом у Росії та можливості окупантів на фронті? Чи може настати криза з бензином та дизелем у РФ і якими можуть бути її наслідки? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Олег Савицький, експерт з кліматичної та енергетичної політики, стратегічний радник Razom We Stand;
• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
• Олександр Мусієнко, військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ та військовий аналітик;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик.

ОЛЕГ САВИЦЬКИЙ: Наслідки дефіциту палива можуть бути серйозними

— Вже видно реакцію та певні спроби компенсації збитків з боку Росії після ударів Сил оборони України по нафтовій інфраструктурі. Вони переглядають дефіцит бюджету, вводять біржові обмеження на торгівлю нафтопродуктами.

Ми зараз спостерігаємо системний ефект для економіки РФ.

Якщо удари по НПЗ триватимуть, дефіцит палива загостриться і дійде до центральних регіонів — до Москви та Петербурга. І тоді це вже буде новий рівень втрат для Росії. Втрат, які почнуть впливати на соціально-політичну ситуацію.

По суті, саме настрої в Москві та Петербурзі є визначальними для режиму в Кремлі. Якщо населення метрополій почне страждати від дефіциту палива, то, думаю, наслідки будуть серйозними.

Якщо говорити про експортні доходи, то тут важливо в довгостроковій перспективі, щоб інші експортери нафти побачили у цьому можливість для себе і витіснили Росію, поки вона страждає від ударів.

ІГОР РОМАНЕНКО: РФ хоче зупинити українські удари по НПЗ

— Повернути потужності російських НПЗ дорого і, по суті, нереалістично. РФ — це велика держава за площею. У європейській частині у них дуже багато об’єктів, куди дістають наші дрони.

Кількість українських БпЛА збільшується, характеристики покращуються, і все це призводить до того, що ураження російських підприємств економіки, пов’язаних з виробництвом, зберіганням і доставленням паливно-мастильних матеріалів, стають усе більш відчутними.

Кількість виведених з ладу підприємств поступово збільшилася до 20, а деякі фахівці кажуть навіть до 25%. Це позначається на економіці РФ: вони вже не продають бензин за кордон і не заробляють на цьому. У них не вистачає бензину А-95, А-92 перш за все в окремих регіонах: на Далекому Сході, в окупованому Криму та ряді інших. Така тенденція лише посилюється.

Поки дизель у росіян є і їхні збройні підрозділи забезпечені, але тенденція загрозлива. Світові фахівці відзначають: якщо рівень пошкоджень підніметься до 30-35% — це вже критично вплине на економіку держави.

Путін це розуміє і відчуває. Тому на переговорах з американцями росіяни часто пропонують зупинити ведення бойових дій у повітряному просторі. Україна ще на самому початку говорила про зупинку повітряних ударів, але в Кремлі хочуть, щоб це стосувалося саме того сегмента, який для них найбільш болючий і чутливий, а саме — виробництва паливно-мастильних матеріалів. На це Україна не йде. Навпаки, кількість атак збільшується.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Україна нарощує удари по нафтопереробній інфраструктурі РФ

— Ми нарощуємо інтенсивність ударів по російських НПЗ. Є відповідне доручення Верховного головнокомандувача — президента України Володимира Зеленського щодо необхідності збільшення частоти ударів. Найпринциповіше рішення, яке прийнято — переносити війну на територію противника.

Це дуже важливо з матеріального погляду, бо послаблює як російську військову економіку, так і російську військово-промислову галузь — а це взаємопов’язані речі.

НПЗ перш за все працюють на військові потреби — заправку техніки та літаків. З іншого боку, вони приносять доходи до російського бюджету, а з бюджету потім фінансується ВПК, виробництво озброєння тощо.

З психологічного та інформаційного погляду важливо, щоб громадяни Росії розуміли: те, що розв’язав Путін — починаючи з 2014 року і потім повномасштабним вторгненням у 2022 році — повертається до Росії бумерангом.

Не менш важливий і сигнал для наших західних партнерів: вони бачать, що ми збільшуємо інтенсивність ударів. Ми не тільки щодня відбиваємося від російських атак, а й здійснюємо ударні операції. Це показує, що ми можемо і які у нас є можливості.

Щоб дійсно вийти, як заявляв президент, на ту інтенсивність і частоту ударів, які були б бажаними, нам потрібно збільшити виробництво. На території Росії багато об’єктів ВПК і військових підприємств, вони розкидані по різних регіонах і на різній дальності. Нам потрібні додаткові інструменти — дрони та ракети з достатньою дальністю.

Зараз Україна відкрита до залучення інвестицій та коштів для масштабування виробництва дронів і інших типів озброєння. Є позитивні зрушення: наші американські та німецькі партнери й не тільки вони проявляють інтерес до інвестування у спільні проєкти з виробництва дронів.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Відсутність палива паралізує російську військову машину

— Саратовський завод, по якому нещодавно Сили оборони завдали удари, забезпечував близько 2,5% загального обсягу нафтоперероблювання в Росії та був афілійований з Міністерством оборони.

Завдяки успішним діям українських сил забезпечення російської армії паливно-мастильними матеріалами на лінії зіткнення значно знизилося останнім часом.

Крім того, уразили Новокуйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області — це ще близько 3% загального обсягу перероблення по РФ.

Основний момент полягає в тому, що підрозділи Сил спеціальних операцій також уразили об’єкти магістральної транспортної інфраструктури. Йдеться про лінійно-виробничу диспетчерську станцію в Самарі. А це вже нафтопроводи. На цій станції відбувається змішування нафти з різних родовищ на території Росії, формується експортна суміш — до 50% від загального обсягу російського експорту.

Удари по цій станції фактично зривають можливості Росії у виробництві, перекачуванні нафтопродуктів та їх відвантаженні кінцевому споживачу. Російський бюджет приблизно на 30% залежить від надходжень нафтових доларів.

Якщо подивитися на зведення Генштабу ЗСУ про характер бойових дій за останню добу, то це близько 80 бойових зіткнень. Для порівняння: зовсім недавно їх було понад 200. Це пряма відповідь на питання, яким чином удари безпілотників знижують активність російських окупаційних військ.

Порушення логістики та постачання паливно-мастильних матеріалів фактично паралізує російську військову машину. На території України знижуються темпи наступу, чим користуються Сили оборони. Вони демонструють так звану активну оборону: у момент ослаблення наступу противника наносяться контрудару.

Читайте також: Україна в центрі глобальних переговорів: як риторика Трампа і агресія Путіна визначають нову архітектуру безпеки