Україна закликає змінити процедуру схвалення санкцій і знизити ціну на російську нафту — подробиці (ВІДЕО)

Знизити з 60 до 30 доларів за барель граничну ціну на російську нафту. Із такою ініціативою Україна звернулася до “Великої сімки” (G7), заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Варіанти посилення антиросійських санкцій Київ запропонував і Європейському Союзу. Які заходи включає українська біла книга — в матеріалі журналістів FREEДОМ.

Крім 17-го пакету антиросійських санкцій, 20 травня ЄС затвердив обмеження проти Росії за її гібридну діяльність, порушення прав людини і за застосування хімічної зброї. Загалом 130 різних обмежень.

“Я вітаю угоду щодо 17-го пакету санкцій. Він націлений на більшу частину тіньового флоту Росії, який незаконно перевозить нафту заради доходів, необхідних для фінансування агресії Путіна. Санкції виснажують військовий бюджет Росії”, — заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Крім того, протягом травня Брюссель ухвалив низку поправок, які ускладнили російським олігархам і бізнесменам обхід обмежень. Як пояснив глава МЗС України Андрій Сибіга, завдяки цим поправкам фізичні та юридичні особи, які допомагають в антисанкційному шахрайстві, тепер опиняться під санкціями.

“ЄС більше не потрібно доводити, що конкретного російського олігарха має бути піддано санкціям, а, навпаки, олігархи мають довести протилежне. Це чудова стратегія, яка демонструє реальну силу застосування санкцій. У той час як нові пакети санкцій домінують у заголовках ЗМІ, такі регуляторні зміни можуть бути дуже ефективними, навіть якщо вони менш популярні в ЗМІ”, — сказав Сибіга.

Одразу після затвердження 17-го пакету санкцій Єврокомісія взялася за розробку наступного, 18-го. Як заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, Брюссель має намір посилювати тиск на Москву доти, доки Путін не сяде за стіл переговорів.

“Елементами [18-го пакету] стануть санкції щодо “Північного потоку-1” і “Північного потоку-2″. Він включатиме роботу з включення до списку більшої кількості суден російського тіньового флоту, зниження граничного рівня цін на нафту, а також посилення обмежень щодо фінансового сектора Росії”, — зазначила президентка Єврокомісії.

Однак запланованих кроків недостатньо, упевнений глава адміністрації канцлера Німеччини Торстен Фрей. Він вважає, що Європа має запровадити набагато жорсткіші санкції проти Росії, зокрема заборону на постачання до ЄС газу або урану.

“Саме такі заходи справді завдадуть шкоди Росії і, таким чином, досягнуть того ефекту, якого ми насправді хочемо досягти санкціями. Ми повинні вийти із зони комфорту і вжити заходів, які справді виходять за рамки статус-кво”, — зазначив глава адміністрації канцлера Німеччини Торстен Фрей.

Своє бачення посилення європейських санкцій проти Росії є в України. За даними Reuters, Київ може запропонувати ЄС почати конфіскацію заморожених у Європі російських активів і передати вилучене Україні, а також ввести вторинні обмеження проти покупців російської нафти.

“ЄС слід розглянути низку кроків, щоб його санкції застосовували жорсткіше за межами його власної території, включно з націлюванням на іноземні компанії, які використовують його технології для надання допомоги Росії, а також введенням вторинних санкцій щодо покупців російської нафти. Ці вторинні санкції, які можуть вдарити по великих покупцях, таких як Індія і Китай, стали б важливим кроком, на який Європа досі не наважувалася”, — йдеться в публікації Reuters.

Крім того, Україна закликає Брюссель змінити процедуру схвалення санкцій — зробити так, щоб їх можна було запроваджувати і продовжувати не одноголосно, як зараз, а більшістю голосів. Це дасть змогу уникнути блокування санкцій з боку Угорщини та Словаччини.

Водночас у Євросоюзі впевнені, що санкційну політику щодо Росії мають посилити і Сполучені Штати Америки. Брюссель і Вашингтон координували подальші кроки. Однак президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Путіним заявив, що поки що не має наміру запроваджувати жорсткіші санкції проти країни-агресорки.

“Дональд Трамп вважає, що зараз, якщо почати погрожувати санкціями, росіяни припинять розмову, а для нас важливо мати можливість говорити з ними і змусити їх сісти за стіл переговорів”, — заявив держсекретар США Марко Рубіо.

Заяви Трампа і Рубіо прозвучали в той момент, коли американський Сенат впритул наблизився до ухвалення сильного санкційного пакету проти Росії. Сенатори запропонували запровадити рекордні 500% тарифи на імпорт із держав, які купують російську нафту, нафтопродукти, природний газ або уран.

“Наше законодавство ізолює Росію, поставивши її на торговий острів, запроваджуючи жорсткі тарифи на інші країни, що підтримують ці злочини. Одним із головних пріоритетів нашого законодавства є притягнення Китаю до відповідальності за підтримку військової машини Путіна шляхом купівлі дешевої російської нафти у тіньового флоту. Без економічної підтримки Китаю військова машина Путіна зупиниться”, — йдеться в повідомленні на сайті сенатора США Річарда Блюменталя.

Демократ Блюменталь і республіканець Грем стверджують, що їхній законопроект підтримують 81 сенатор. При цьому, в разі голосування “за”, Дональд Трамп не зможе ветувати рішення парламенту, оскільки для подолання можливого вето президента в Сенаті потрібно 67 голосів.

Читайте також: Сенат США готовий ввести жорсткі санкції проти Росії — названо умови

Нагадаємо, 20 травня Рада Європейського Союзу затвердила 17-й пакет санкцій проти Росії. Обмеження спрямовані проти 189 кораблів тіньового флоту РФ, третіх країн, які допомагали російському військово-промисловому комплексу обходити заборони і поставляли компоненти для дронів та інші заходи. Під заборони потрапили 75 фізичних та юридичних осіб, зокрема китайські, білоруські та турецькі компанії.

Також 20 травня Велика Британія розширила санкційний список на 82 позиції.