Сьогодні о 20:50
Експерт-міжнародник Олександр Сушко в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA прокоментував заяви з боку європейських лідерів, президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єр-міністра Італії Маріо Драґі та президента Румунії Клауса Йоганніса щодо додаткових поставок.
Він також розповів, у чому полягає небезпека з боку білоруського режиму для України і від чого залежить початок контрнаступу українських захисників на Ізюмському напрямку.
— Як Ви оцінюєте вчорашній візит і заяви, які були озвучені з боку європейських лідерів щодо додаткового постачання озброєння?
— Практично отримано підтвердження того, що Україна стане офіційним кандидатом у Європейський Союз. Це колосальне політичне зрушення для Європи. Щодо постачання озброєння – воно не припиняється. Є суперечливі моменти із Німеччиною. Вона не готова постачати деяку наступальну зброю для України. Зокрема танки німецького виробництва. Є факти деяких відкладених рішень. Ці питання дискутуються на прикладі інших питань, де відбулися зрушення в позиції Німеччини за останні місяці. Ніхто не очікував зрушень у питанні постачання озброєння. Я думаю, що на наступному етапі очікується і розблокування постачання іншої військової техніки.
Все ж таки, існує серія неформальних домовленостей, що постачають Україні, а що не постачають. З погляду наших партнерів, обмеження існують, щоб Москва не трактувала їхню допомогу Україні як прямий вступ у військовий конфлікт.
— Коли може розпочатися контрнаступ на Ізюмському напрямку?
— Потрібне додаткове постачання, щоб можна було серйозно говорити про масштабний наступ. Наступ ЗСУ зараз має тактичний характер. Ми поки що не бачимо потенціалу, щоб найближчими днями очікувати вирішального наступу з перерізанням транспортних комунікацій ворога, що було б принципово важливим. Я думаю, що протягом кількох тижнів, коли підійде ще додаткове озброєння та резерви, ми цього можемо очікувати.
— Може, потрібно менше повідомляти про свої успіхи нашим західним партнерам, аби простимулювати більш масштабну допомогу Україні?
— Навряд чи буде серйозним щось говорити чи не говорити, бо є досить високий рівень взаємної довіри.
Нам постачають розвіддані, які ми не можемо забезпечити. Наші партнери мають досить повну інформацію про ситуацію на фронтах, тому тут зовсім не йдеться про те, що ми повинні лукавити і щось приховувати. У постачання озброєння є політична та технічна складова. Політична, що деякі рішення могли б бути швидшими, проте все залежить від політичних рішень. Технічний бік – це логістика, а також навчання.
Ми не маємо можливості кидати техніку в бій, не маючи підготовленого персоналу. А це потребує часу. Зараз завдяки нашим партнерам ми розгорнули прискорену програму підготовки військовослужбовців. У деяких випадках використовуються скорочені програми, скорочені курси, які раніше не застосовувалися, оскільки не було такої гострої потреби швидкого поповнення компетентних кваліфікованих кадрів. Тому нам хотілося б, щоб це було швидше, але цьому є як об’єктивні, так і суб’єктивні перешкоди.
— Чи правильно робить керівництво України, що не забуває про небезпеку, яка може походити від білоруського режиму?
— Така небезпека завжди є. Білоруський режим не має жодної влади над тим, що на його території роблять російські війська. Ми це бачили у лютому, коли Білорусь стала ключовим плацдармом для вторгнення у бік Києва, хоч риторика була зовсім іншою. Вони просто управляють своїм суверенітетом. Їхня територія вільно використовується військами країни-агресора РФ.
Білоруські війська не настільки значні, щоб змінити хід війни. Хоча навіть часткове вторгнення на Півночі може забрати наші резерви та створити панічні настрої. Тому вони шантажують своїми діями. Дії керівництва України є правильними. Потрібне постійне зміцнення, робота та спостереження за білоруським фрагментом нашого кордону. З того, що ми знаємо, кількість військ у безпосередній близькості до кордону з боку Білорусі невелика. Не так, щоб можна було говорити про перспективу масштабного вторгнення.
— Путін в інтерв’ю пропагандистському каналу “Росія” сказав, що РФ може вдаряти по тих цілях, по яких вона ще не вдаряла. Що він мав на увазі?
— Цілі — це розсудливість, самовладання всього світу, наших партнерів, наш спокій. Його ціль змусити нас хвилюватися, і не лише нас, а й наших партнерів. Реальних ресурсів вести війну з усіма у Путіна немає, тож це блеф. Справді, є зброя масового ураження, але всім зрозуміло, якими можуть бути наслідки. Я не думаю, що це те, чого хоче російське керівництво.
Читайте також:
До Росії депортували понад 238 000 українських дітей: чи є шанс повернути їх додому
У Маріуполі щодня фіксують до 15 заражених із симптомами холери чи дизентерії — мерія
Кількість загиблих та поранених внаслідок удару по Миколаєву зросла — репортаж з місця подій
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
