Україна рухається до ЄС: ключові досягнення на шляху євроінтеграції (ВІДЕО)

Україна затвердила дорожні карти реформ, необхідних для вступу до Євросоюзу. Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина. Документи дозволять Києву і Брюсселю відкрити перший переговорний кластер. Детальніше про рух Києва і Брюсселя назустріч один одному, всупереч повномасштабній війні Росії проти України і спробам зовнішніх сил перешкодити цьому, розповіли журналісти FREEДОМ.

Уже до 2030 року Україна може стати членом Європейського Союзу. Про це раніше заявляла голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, її слова днями повторила і посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. Це — реалістичний дедлайн, якщо Київ не зменшуватиме темпи реформ, які вже реалізуються. 

“Ми повинні продовжувати підтримувати Україну, надаючи їй більшу військову і фінансову підтримку, чинячи більший тиск на Росію. І так, з чітким шляхом вступу України до нашого Європейського Союзу”, — заявила Урсула фон дер Ляєн.

Стосунки між Україною та Євросоюзом встановилися ще взимку 1991 року, коли міністр закордонних справ Нідерландів, як представник головуючої в ЄС країни, у своєму листі офіційно визнав незалежність України.

Наступного — 1992 року — країна отримала місце в Раді з безпеки та співробітництва в Європі. З року в рік відносини між Києвом і Брюсселем зміцнювалися і розвивалися. У 1994 році сторони уклали Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. А через два роки президент Леонід Кучма у виступі на засіданні Ради Європи вперше проголосив про бажання України стати повноправним членом ЄС. 

Весь цей час Росія, як безпосередньо, так і опосередковано, руками проросійських політичних сил в Україні та Європі намагалася обірвати зв’язок Києва з Брюсселем.

“Росія чудово усвідомлює, що якщо Україна реалізує свої євроінтеграційні пріоритети, то про вплив якимось чином на її політичну кон’юнктуру та складову або якийсь гібридний вплив з боку Російської Федерації можна буде якщо не забути, то навряд чи…. тому що з Росією досі в нас залишається великий кордон і з Білоруссю, то їх потрібно буде значною мірою мінімізувати, тому що ми стаємо в такому разі форпостом Європи в широкому розумінні цього слова”, — зазначив кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст” Олексій Буряченко.

Коли у 2014 році Україна сказала чітке “так” європейському майбутньому і “ні” Митному союзу з Росією, а по всій країні збиралися багатотисячні мітинги, Росія почала перший етап військової агресії. Анексія Криму і бойові дії в окремих районах Донецької та Луганської областей стали відповіддю Москви на проєвропейський вектор України.

“Вторгнення до Криму було поворотним моментом. До нього ЄС і Захід загалом (включно зі США), навіть незважаючи на події в Грузії, дотримувалися парадигми “співпраці з Росією” — нелегкого, проблематичного, але все ж таки партнерства”, — зазначив науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр. 

Попри анексію, окупацію, політичну та економічну кризу 2014 року Україна не тільки не відмовилася від євроінтеграційного курсу, а й прискорила темпи. А вже 2019 року прагнення країни до ЄС Верховна Рада закріпила на конституційному рівні. 

24 лютого 2022 року Росія розпочала наступний етап агресії, розв’язавши повномасштабну війну проти України. Через чотири дні президент Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі, заявивши, що українці заслуговують на членство в ЄС.

“Ця війна показала, що ціннісний ряд у нас може навіть сильніший, ніж у деяких країн Європи, тому ми зараз для багатьох із них стаємо зразком нових цінностей”, — зазначив Буряченко.

На початку квітня Київ отримав дві частини спеціального опитувальника. А вже 23 червня 2022 року Брюссель затвердив заявку України на вступ до Євросоюзу. 

“Статус кандидата — це не просто нова сходинка. Це нова вершина. Не новий абзац, не нова сторінка і навіть не нова глава. Це новий том в історії європейської інтеграції України, який ми почали писати сьогодні. І відсьогодні ця книжка не має інших варіантів завершення окрім одного — Україна в майбутньому стане членом ЄС. Відсьогодні це закріплено на офіційному рівні”, — заявив президент України.

З цього дня всі гілки влади в Україні розпочали підготовку до вступу країни до Євросоюзу. Адже країна-кандидат на першому етапі підготовки до членства має гарантувати верховенство права, зменшення рівня корупції та рівня відмивання коштів, забезпечення прав національних меншин.  

Крім того, існує низка критеріїв і хартій, згідно з якими Україна зобов’язана забезпечити стабільну роботу державних інститутів, що гарантують демократію, дотримання прав людини, функціонування ринкової економіки, здатної витримати конкуренцію на ринку ЄС. Загалом, щоб зберегти статус кандидата, Київ отримав від Брюсселя сім вимог. 

“Українці глибоко реформують свою країну і готуються до вступу, навіть коли вони ведуть екзистенційну війну. Сьогодні Комісія рекомендує Раді почати переговори про вступ з Україною… Основний прогрес було досягнуто у сфері конституційного правосуддя, реформі добору Вищої ради правосуддя, антикорупційній програмі, боротьбі з відмиванням грошей, важливих заходах зі стримування олігархів, а також у новому законі про медіа та прогресі національних меншин”, — зазначила президентка Єврокомісії.

Отримавши позитивну оцінку виконаної роботи, 25 червня 2024 року — Україна офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС.  Найближчим часом Київ очікує відкриття шести кластерів, які включають реформи публічного управління, судової системи, ринкової економіки, публічних закупівель, інтелектуальної власності, оподаткування, освіти, культури, енергетики, сільського господарства та інших галузей. Паралельно триває скринінг змін Брюсселем.

“Фактично Україна пройшла перші етапи переговорів. Ми готові вже найближчим часом відкрити перші кластери в переговорах, потрібне політичне рішення в самій Європі. Рішення, яке має ухвалити саме Європа, а не хтось один, хто намагається маніпулювати всією Європою”, — зазначив Зеленський.

Москва, впевнені експерти, вкотре переграла сама себе. Бажаючи віддалити Україну від Європи, вона, розв’язавши повномасштабну війну, навпаки, підштовхнула Брюссель назустріч Києву.  Україна довела, що не тільки гідна бути частиною європейської сім’ї, а й зможе трансформувати ЄС на краще. Серед іншого — дати Європі те, чого вона гостро потребує — безпеку.

“Сьогодні Україна дійсно є лідером у виробництві сучасної зброї. Тобто ми отримуємо зброю від наших західних партнерів, але при цьому ми розвиваємо свою. І тут однозначно в нас буде можливість реалізуватися. Найголовніше — створити конкурентні умови для розвитку нашого ВПК. При приєднанні до Європейського Союзу ми отримаємо дотації, отримаємо європейську підтримку, величезний ринок без того, щоб нас обмежували доступ нашим товарам на європейський ринок, тому ця галузь однозначно буде в розвитку”, — пояснив економічний експерт Ілля Несходовський. 

Однак усередині самого Євросоюзу залишаються ті, хто вставляє палиці в колеса. Неоднозначною і часто проросійською риторикою вирізняються прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його словацький колега Роберт Фіцо. Причин того, що Орбан і Фіцо виступають проти української євроінтеграції, кілька, впевнені експерти.

“Хто найбільші одержувачі європейських дотацій — це, в основному, ті країни, де йде розвиток сільського господарства. І це дійсно Угорщина і Польща. Оскільки такі ж самі дотації отримуватиме й Україна через доволі таки великі площі та розвинуте сільське господарство, відповідно їхнє сільське господарство повинно буде зменшитися. Скажімо так, воно буде неконкурентне українській продукції”, — зазначив Несходовський. 

Попри намагання Кремля завадити українським євроінтеграційним процесам, Київ і Брюссель тісно та плідно співпрацюють. Україна регулярно отримує пакети фінансової та військової допомоги як від ЄС загалом, так і від окремих країн-членів Євросоюзу. Київ за крок від відкриття першого кластера переговорів, а європейські політики визнають те, що де-факто Україна — член ЄС.

Читайте також: “Ми довели, що наша єдність є найбільшою силою”: Зеленський привітав українців із Днем Європи (ВІДЕО)

Нагадаємо, Україна відзначає День Європи — одночасно з країнами ЄС. Офіційно цю дату святкували з 2003 року в третю суботу травня. Але з 2023 року, за указом президента Володимира Зеленського, свято перенесено на 9 травня — на знак єдності з європейською спільнотою.