Україна готова увійти в новий етап експорту озброєнь: експерти озвучили прогнози

Україна буде експортувати деякі види озброєнь, що допоможе покрити дефіцит бюджету та збільшити виробництво дронів для фронту. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Він вказав на програму керованого експорту.

Україна збільшить виробництво озброєнь за рахунок експортних платформ — як це буде

“Дефіцит фінансування виробництва озброєнь буде покритий цього року, зокрема за рахунок керованого експорту деяких видів нашого озброєння. Завдяки такому керованому експорту ми будемо збільшувати виробництво дронів для фронту, отримаємо кошти. Окремі види озброєнь, і це сучасне озброєння, ми здатні виробляти в значно більших обсягах, ніж можемо самі профінансувати. А деякі види озброєнь у нас вже є в значно більших обсягах, ніж реально потрібно нам сьогодні в Україні”, — сказав Зеленський.

Президент зазначив, що Україна має надлишок морських дронів, які користуються попитом на світовому ринку, а також протитанкове озброєння та інші види озброєнь.

“Тобто перший пріоритет — це фронт, забезпечення наших бригад. Другий пріоритет — наші українські арсенали. І тільки третій пріоритет — це такий керований експорт”, — додав Зеленський.

Невдовзі будуть представлені три експортні платформи для взаємодії з США, європейськими партнерами та іншими зацікавленими країнами, які підтримали Україну у війні. Україна активно розвиває партнерство з закордонними оборонними компаніями. Уже 25 іноземних компаній перебувають на різних етапах локалізації виробництва в країні.

Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що для залучення інвесторів Київ запускає спеціальний режим Defence City, який передбачає податкові пільги та спрощену митницю. Це допоможе забезпечити більшу частину продукції для потреб української армії.

“Кожен виробник працює в тісному діалозі з українським урядом. Ми пропонуємо партнерам різні моделі співпраці, зокрема і ‘датську модель’, Build with Ukraine/Build in Ukraine. Пріоритет — щоб основна частина продукції компанії йшла на потреби української армії. Закликаємо іноземні компанії інвестувати в Україну та відкривати тут свої виробництва”, — зазначив Шмигаль.

Він підкреслив, що Україна створює найновіше озброєння, яке вже впливає на хід бойових дій. Тому інвестиції в український ОПК — це важливий внесок в оборону всієї Європи.

В серпні Шмигаль провів зустріч з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном, на якій обговорювалися проекти щодо посилення промислового співробітництва. Це дозволить масштабувати виробництво українського озброєння в Данії.

В вересні Україна та Польща підписали меморандум про створення спільної робочої групи по безпілотним системам. Міністри оборони двох країн домовилися про співпрацю у сфері БпЛА, обмін досвідом та розробку методів протидії російським дронам.

“Створення спільної оперативної групи по безпілотним авіаційним системам стане платформою для координації та розробки спільних ініціатив. Ми будемо інтегрувати новітні технології захисту та ініціювати нові проєкти, покликані посилити захист наших людей і критичної інфраструктури”, — сказав Шмигаль.

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш відзначив, що Україна є лідером у виробництві та застосуванні дронів і висловив бажання використати український досвід у цьому напрямку.

Як український ВПК може відновити свої позиції на світовому ринку — думки

Про те, як буде працювати експорт зброї з України та подальшу співпрацю Києва з країнами ЄС, в ефірі телеканалу FREEДOM розповіли заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко та політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.

ВЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Україна може розраховувати лише на підтримку Заходу, але не на війну з його участю

— Розмови про можливість того, що хтось буде за нас воювати, крім якихось груп добровольців, які воюють, приєднуються з різних країн і так чи інакше беруть участь у бойових діях протягом якогось часу, не мають реальної основи. Йдеться про радників, інструкторів, підготовку кадрів, постачання зброї та розвідувальної інформації. Але, на мою думку, розмови про все інше — це свого роду психотерапія. Ці висловлювання можна слухати і коментувати, але по факту — немає.

Я можу пояснити це просто. Сам сенс Європейського Союзу полягав у тому, що через п’ять років після поразки Німеччини міністр закордонних справ Франції написав відкрите письмо, в тому числі адресоване німцям, з пропозицією забути про минулі біди і взаємно пов’язати економіку, щоб ні з ким не воювати. Для цього на окупованих територіях США, Великобританія та Франція створили НАТО, яке мало захищати країни-переможниці Другої світової війни, які контролювали свої окуповані території. На цих територіях, включаючи Туреччину, створювалося простір, відкрите для соціального розвитку та благополуччя.

Велика проблема полягає в критичній залежності Європи від Сполучених Штатів. Поки в США була адміністрація, готова підтримувати політику безпеки після Другої світової війни, це була одна історія. Але з приходом Трампа в 2016 році ситуація змінилася, хоча потім Байден повернувся. Зараз, коли Трамп знову прийшов на політичну арену, ніхто вже не сміється. Європа готова платити набагато більше, але питання в тому, що Америка не готова захищати. Це не тільки питання Трампа, але й питання пріоритетів США в Азії, де ресурси обмежені. Американське суспільство також не схильне масово мобілізуватися для захисту європейських інтересів.

Отже, Україна може розраховувати на постачання зброї, розвідувальних даних, гроші, експертів, спеціалістів, навчання та підготовку кадрів. Все це вже відбувається, і можна очікувати, що це буде відбуватися на більш систематичній основі. Але важливо зрозуміти, що ці поставки відбуваються в рамках того, що Захід визнає Україну частиною свого світу, а не просто просить або вимагає чогось.

Війна, по суті, ведеться нашими руками, захищаючи ситуацію, яка їм вигідна. Однак у цьому питанні все ще недостатньо постійних рішень, а США та Європа не демонструють повної готовності. Європейці роблять яскраві заяви, але насправді готові витрачати набагато менше, ніж США в 1923 році.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Дискусії завершено, тепер час для конкретних дій для забезпечення безпеки всієї Європи

— Очевидно, що зараз Україна володіє безцінним досвідом ведення війни зразка XXI століття. Такий колосальний досвід немає ні в кого. Зрозуміло, що це не тільки використання озброєння, це й принципи його використання, різні тактики, це й оновлення озброєння.

Звісно ж, основний акцент робиться на безпілотних системах, але не тільки. Ми бачимо, наприклад, наскільки масштабується виробництво української САУ “Богдана” та інших цікавих моделей. Це якраз і показує, що українська продукція дійсно надзвичайно цікава на світовому ринку озброєнь.

У цьому випадку я звертаю увагу, що ми можемо вирішити одразу кілька завдань. З одного боку, нам дійсно не вистачає фінансування для потреб Сил оборони. Недозавантаження українського ВПК на нинішньому рівні складає близько 15 мільярдів доларів. Лише на виробництво дронів нам не вистачає 6 мільярдів доларів, щоб повністю завантажити потужності. І це якраз і показує, що потрібно шукати нові шляхи.

Відкриття експорту озброєнь, хоч і часткового, — це вибір окремих напрямків, де ми можемо продавати те, чого нам зараз достатньо, наприклад, водні дрони, які мають серйозний інтерес у світі. І не тільки, звісно, є й інші напрямки. Ми будемо заробляти на цьому і, відповідно, отримувати додаткове фінансування для наших Сил оборони.

Український ВПК покриватиме не лише ті потреби, які є у нашій армії, але й дозволить збільшити відсоток використання саме українського озброєння нашими військами. Це дуже важливий момент, і я радий, що президент прийшов до рішення відкрити цю можливість.

Колись Україна входила до топ-10 продавців озброєнь. Правда, це були радянські запаси, але зараз акцент буде зроблено на нових розробках, які є технологічно вдосконаленими, але водночас доступними. Російська Федерація також втратила низку експортних ринків.

З 2022 року, наприклад, значно знизилися відносини з Індією у сфері постачання озброєнь. Хоча ми активно критикуємо Індію за енергоносії та російську нафту, з точки зору озброєнь Індія переорієнтувалася на європейських та американських виробників. Недавні навчання “Захід-2025”, звісно, могли стати сигналом, але вони не призвели до реальних збільшень продажів.

Ми також бачимо сильне зміцнення позицій Південної Кореї на світовому ринку озброєнь. Південна Корея активно розвиває сучасні технології, і країни НАТО, такі як Польща, замовляють у них продукцію. Тож, попри тісний ринок, Україна має всі можливості для відновлення своїх позицій, але вже в іншому аспекті — постачання того озброєння, яке необхідне у світлі змін у правилах ведення війни.

Ініціатива SAVE, 150 мільярдів євро для європейського ВПК на розвиток — частина цих коштів піде й на потреби України, що дасть нам можливість залучити необхідне фінансування для нашої промислової бази. Ми бачимо, як тісно розвивається кооперація українського ВПК з нашими партнерами, наприклад, з виробництвом ракети “Фламінго”. Для її виробництва змінюються закони, але партнери йдуть на такі кроки.

Це якраз показує екстериторіальний принцип виробництва озброєнь, яке необхідне як для України, так і для наших партнерів. І, звісно, варто згадати артилерію. Заводи Rheinmetall активно будують потужності для потреб України, а в Німеччині відкрили новий завод. В Україні триває будівництво, і ми стаємо частиною загальноєвропейського ринку озброєнь.

Експорт озброєнь, який був вирішений, виведе Україну на новий етап. Це дозволить додатково залучити озброєння для наших Сил оборони, тому що часу для грантів і дарів вже немає.

Як сказав президент, наступного року ми зможемо забезпечити армію на 60 мільярдів доларів, і якщо десь не знайдемо ці кошти у партнерів, то озброєння все одно потрібно купувати. Для цього треба розширити виробництво і забезпечити продаж озброєнь партнерам, оскільки ми зараз на етапі перевооруження.

Вся Європа розуміє, що відносно спокійний етап завершився через стратегічну загрозу з боку Росії. Проблема в темпах. Європа планує оборонні витрати на 2029-2030 роки, але пропущено вже багато можливостей. Необхідно діяти вкрай швидко, набагато швидше, ніж це дозволяє навіть європейська бюрократія. Менше заяв і демонстрацій єдності, а більше конкретних рішень.

Прикладом може бути візит міністра оборони Польщі в Україну. Після інциденту з російськими безпілотниками 10 вересня в Польщі вже є конкретне рішення — працювати разом. Цей принцип практичної роботи має стати основним на майбутній зустрічі в Копенгагені. Дискусії пройшли, тепер час для конкретних дій для забезпечення безпеки всієї Європи.

Читайте також: НАТО на випробуванні: як дрони Путіна змінюють стратегію Альянсу