В ЄС вирішують долю російських заморожених активів — подробиці (ВІДЕО)

Європейський депозитарій Euroclear, у якому зберігаються заморожені російські активи, найняв охоронців для вищого керівництва. Про це йдеться у спільному розслідуванні низки європейських видань. До такого рішення довелося вдатися через загрозу безпеці з боку Москви. У Європі дедалі активніше обговорюють можливість конфіскації російських активів. Подробиці вивчав телеканал FREEДОМ.

Десятки депутатів з різних країн Європи звернулися з відкритим листом до короля Бельгії Філіпа. Вони закликали його публічно підтримати вилучення заморожених російських активів, більша частина яких зберігається в Бельгії, і передачу їх Україні. Серед підписантів — депутати національних і Європейського парламентів — представники країн Балтії, Польщі, Чехії, Франції, Німеччини, Фінляндії, Швеції, Данії, Хорватії, Угорщини, Словаччини та України.

“Тут є і юридичні підстави, і моральний імператив для дій. Міжнародне право визнає право держав конфіскувати активи агресора для компенсацій жертвам і фінансування відновлення. Прецеденти цього є. Бельгія може стати лідером, якого Європа потребує в ці непевні часи, перетворивши заморожені активи на відчутне джерело підтримки української оборони та відновлення”, — йдеться у відкритому листі депутатів до короля Бельгії Філіпа.

Передати мільярди євро заморожених російських активів на відновлення України та виплату компенсацій постраждалим від російського вторгнення закликали й нобелівські лауреати з економіки, фізики, хімії, літератури, фізіології та медицини, а також лауреати Нобелівської премії миру. Спільне звернення підписали 129 учених і громадських діячів.

“Капітал Центрального банку Росії в усьому світі, за оцінками, становить 300 млрд євро, які були заморожені внаслідок накладення санкцій. Ця сума зберігається на рахунках по всьому світу, переважно в країнах ЄС і “Групи семи”, а саме в Бельгії, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Японії, Сполучених Штатах і Великій Британії. Ми закликаємо уряди цих країн звільнити ці кошти з Центробанку Росії для фінансування відбудови України та компенсації жертвам війни, щоб країна могла швидко відбудуватися після досягнення мирної угоди”, — зазначається в тексті, опублікованому виданням “Українська правда”.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни “Групи семи” заморозили активи Центрального банку Росії. Тепер вони зберігаються на рахунках по всьому світу і приносять пасивний дохід. Партнери Києва вже використовують його на користь України — передають до бюджету і гарантують ними позики. Активніше обговорювати можливе вилучення самих активів стали після того, як Велика Британія, Франція і Німеччина задумалися про конфіскацію як інструмент стримування Росії й гарантії безпеки для України.

“Найбільші європейські держави підтримують спроби конфіскувати заморожені російські активи, розробляючи плани угоди про припинення вогню в Україні. Франція і Німеччина, які тривалий час виступали проти повномасштабного арешту активів, що зберігаються в ЄС, обговорюють з Великою Британією та іншими країнами способи їх використання. Прихильники припинення вогню вбачають у цьому спосіб примусити Росію до угоди й надати Києву гарантії”, — пише видання The Financial Times.

Ще недавно ідея повної конфіскації російських активів у Європі здавалася малореальною. Багато країн висловлювали сумніви, обговорювалися лише арешт і блокування цих коштів, а також використання прибутку від них. Але ситуація змінюється.

“Добре, що почалася дискусія про необхідність конфіскації російських 200 млрд євро, які знаходяться в Європі. Раніше були дуже серйозні, песимістичні погляди з цього приводу. Але що далі, то більше з’являється прихильників необхідності не просто арешту, повного блокування цих ресурсів або використання прибутку від них, а передання безпосередньо самих російських активів на потреби України”, — прокоментував політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.

У ключових європейських столицях конфіскацію активів Центробанку Росії вважають питанням складним з юридичного погляду. Крім того, побоюються створення прецеденту і турбуються про стабільність євро. Так, за словами державного секретаря Франції у справах Європи Бенджаміна Хаддада, конфіскація може відлякати інвесторів.

“Усе ще є юридичні застереження, і питання про створення економічного прецеденту, меседжу, який буде надіслано інвесторам. Але дійсно, це один із важелів, який ми можемо розглянути”, — зазначив він.

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що є шанси на те, що в ЄС досягнуть згоди про використання заморожених російських активів для підтримки України.

“Сподіваюся, Європа готова. Є кілька країн, які налаштовані скептично — щонайменше одна. Думаю, якщо ми хочемо максимально посилити тиск — ці засоби треба використовувати, і використовувати просто зараз. Думаю, це важлива складова переговорів, у які ми зараз входимо”, — наголосив фінський лідер.

За конфіскацію російських активів і використання їх на потреби України послідовно виступають Польща, Чехія, країни Балтії та Північної Європи. Так, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав заморожені активи РФ “квитком на переговори”, а глава зовнішньополітичного відомства Естонії Маргус Цахкна заявив, що політичне рішення щодо використання заблокованих у ЄС російських активів необхідно ухвалити до наступного крайнього терміну продовження санкцій проти Росії, тобто до червня 2025 року.

Читайте також: Євросоюз може використовувати російські активи — які механізми запропоновано (ВІДЕО)