У окупантів найбільше втрат у Донецькій області: експерти проаналізували основні цілі Кремля на фронті

На фронті за минулу добу відбулося 167 бойових зіткнень. Війська РФ призупинили наступ на двох напрямках, але продовжують штурмові дії на інших ділянках.

Зокрема на Лиманському напрямку в Донецькій області фіксується зростання бойової активності порівняно з попереднім днем.

Що відбувається на фронті?

Противник 13 разів намагався прорвати оборонні рубежі ЗСУ на Південно-Слобожанському напрямку поблизу Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Строївки, Кам’янки, Західного та в бік Бологовки та Колодязного.

Водночас на Купʼянському напрямку війська РФ атакували дев’ять разів. Сили оборони України відбивали ворожі штурми в районах Степової Новосілки, Піщаного, Зеленого Гаю, Нової Кругляківки, Петропавлівки та Курилівки.

На Лиманському напрямку армія РФ провела 17 атак, намагаючись вклинитися в українську оборону поблизу населених пунктів Грекова, Копанки, Карпівка, Середнє, Колодязі, Дерілово, Мирне та Новосілка.

У районах Серебрянки, Новосілки, Виїмки та Переїзного на Слов’янському напрямку російські загарбники зробили п’ять спроб просунутися вперед.

На Костянтинівському напрямку окупанти атакували 25 разів у районах населених пунктів Біла Гора, Олександро-Шультине, Щербинівка, Плещіївка, Русин Яр. Біля Костянтинівки українські захисники спалили танк Т-62, автомобілі, а також засіб радіоелектронної боротьби росіян під назвою “Штора”. Крім того, було ліквідовано понад 30 російських солдатів, яких їхні командири кинули в так званий м’ясний штурм.

Українські захисники зупинили 64 штурмові дії агресора на Покровському напрямку поблизу населених пунктів Никанорівка, Маяк, Сухецьке, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Миколаївка, Промінь, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Котлярівка, Оріхове та Дачне.

За даними Генерального штабу ЗСУ, на Покровському напрямку відбулася майже половина всіх зафіксованих на фронті російських штурмів.

Воїни зазначають, що на Покровському плацдармі зросла кількість росіян, які здаються в полон Збройним силам України, рятуючи своє життя. Бійці також розповіли про один випадок, коли російський військовий навіть ніс на собі кілька кілометрів збитий противником український дрон.

“Шість кілометрів вони йшли і весь цей маршрут він тягнув той важкий борт для того, щоб потім нашим хлопцям було чим доставити попити та поїсти. Ось таку користь він приніс нам. Попри те, що дрон важить 20 кг, він ніс його і не скаржився”, — розповів начальник штабу 4-го батальйону “Сила свободи” Микола Гриценко.

Українські військові розгромили російський наступ у районі села Оріхове Донецької області. Противник кинув в атаку бронемашину та штурмову групу, але по них влучно відпрацювали суміжні підрозділи Збройних сил України, підірвавши техніку та ліквідувавши особовий склад росіян.

На Олександрівському напрямку росіяни 11 разів атакували в районах населених пунктів Іванівка, Філія, Вербове, Новогригорівка та Новомиколаївка.

На Оріхівському напрямку ворожі підрозділи п’ять разів наступали в районах Кам’янського, Степового та в бік Степногірська та Малої Токмачки.

Дві атаки загарбників відбили українські воїни на Гуляйпільському напрямку поблизу Полтавки.

Без бойових зіткнень пройшла доба на Краматорському та Придніпровському напрямках.

Втрати армії РФ з початку повномасштабного вторгнення вже перевищили 1 млн 132 тис. солдатів. Крім того, як повідомляє Генштаб ЗСУ, напередодні було знищено вісім танків, майже 40 бойових броньованих машин, понад 20 артсистем, 200 безпілотників та понад 130 одиниць автотехніки противника.

Ситуація на фронті в оцінці експертів

Як зараз розвивається ситуація на фронті? Які напрямки для армії РФ найбільш пріоритетні? Яку тактику використовує противник? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант у відставці; 
• Денис Попович, військовий оглядач; 
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії; 
• Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI”; 
• Микола Маломуж, генерал армії України, колишній глава Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.).

ІГОР РОМАНЕНКО: Навколо Покровська складається небезпечна ситуація

— У районі Купʼянська противнику вдалося зайти з північного заходу, і бої вже йдуть безпосередньо в міській межі з цього боку. Справді, складається загрозлива ситуація для угруповання, яке знаходиться на схід від Купʼянська та Купʼянського вузла. З самого початку противник організовував наступальні дії з розрахунком на захоплення двох ключових пунктів.

Купʼянськ — це великий залізничний вузол, який для росіян стратегічно важливий. Їм необхідно захопити його, щоб у перспективі використовувати залізницю для логістики.

Ба більше, росіяни вже поступово відновлюють залізничну гілку в напрямку Купʼянська та Слов’янська. Це робиться з розрахунком на те, що, якщо вдасться захопити Купʼянськ і вузлову станцію, то вони зможуть за мінімальний час привести залізницю в стан готовності.

Зараз загроза для Купʼянська існує насамперед з північно-західного боку — саме там йдуть найбільш активні бої.

Щодо Покровська, то, за оцінками наших військовослужбовців тактичного рівня, тут противник діє з південного, південно-західного та західного напрямків. Загалом навколо Покровської агломерації складається небезпечна ситуація: ворог діє фактично з чотирьох боків.

На північному сході в районі Добропілля раніше був наш рейд, де оборонці розсікли противника на окремих ділянках. Однак пізніше ворог перекинув туди резерви та намагається все ж перехопити дорогу Добропілля — Краматорськ.

Ситуація навколо Покровська та прилеглих міст справді загрозлива — події розвиваються з чотирьох напрямків одночасно.

Якщо говорити про Запорізький напрямок, то важливо відзначити: на лінії розмежування, у західній частині, на лівому фланзі, противнику вдалося захопити Кам’янське. Там, на височинах, знаходяться їхні позиції. Вони просуваються в бік Степногірська, намагаючись охопити населений пункт з флангів і просунутися північніше — приблизно на дистанцію 25 км від Запоріжжя.

Дорога зі Степногірська на Запоріжжя залишається під загрозою. Лівий фланг виглядає досить тривожно.

На цьому тлі видно й стратегічні маневри: Путін намагається торгуватися, висуваючи “нові” пропозиції, які по суті є добре забутими старими. Він вимагає визнання захоплення Донецької та Луганської областей — того, що фактично вже окуповано, в обмін на поступки на Херсонському та Запорізькому напрямках.

Армія РФ посилює тиск, вважаючи, що вікно можливостей для активних бойових дій може закритися. Росіяни активно застосовують механізовані частини, попри погодні ризики та вразливість в умовах дії наших дронів.

Щодо тактичного рівня, погодні умови справді впливають на обидві сторони, але сильніше — на ту, що наступає.

Російські війська використовують малі штурмові групи, а нове військове керівництво поспішає з виконанням завдань. Так, наприклад, на напрямку Добропілля фіксуються спроби активного використання бронетехніки, попри поганий стан доріг, якщо це взагалі можна назвати дорогами.

У результаті противник зазнає серйозних втрат як у бронетехніці, так і в живій силі. Однак, попри це, командування на місцях продовжує виконувати накази, навіть ціною великих втрат.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Армія РФ розраховує на перевагу в живій силі

— Втрати російської армії напряму пов’язані з її тактикою наступу — обмін людей на територію. Захоплення населених пунктів досягається ціною величезних втрат живої сили.

Основу цієї тактики становить фінансова мотивація. Росія пропонує великі контракти, намагаючись залучити людей, які потребують грошей. Як правило, це люди з боргами, без постійної роботи, соціально вразливі. Їх заманюють обіцянками швидких виплат і “легких” заробітків на війні.

Поки така модель набору зберігається, мобілізація формально не оголошена, хоча законодавча підготовка до неї йде повним ходом. З усім тим рекрутинг продовжується саме шляхом фінансових стимулів.

Однак останнім часом спостерігається тенденція зниження цих виплат — особливо тих, що здійснювалися з місцевих бюджетів. Це прямий наслідок важкого стану російської економіки: вона буквально тріщить по швах.

Раніше виплати контрактникам могли досягати 4-5 млн рублів одноразово, але зараз їх скорочують у кілька разів, у деяких регіонах — майже до мінімуму. Відповідно, якість так званих добровольців буде падати ще сильніше. Адже мало хто захоче йти на фронт за мільйон рублів або менше, особливо бачачи реальні масштаби втрат.

Основний розрахунок Росії — це перевага в живій силі. Російська Федерація робить ставку на чисельність, на те, що в неї банально більше людей. Використовуючи цю перевагу, вони шукають слабкі місця на фронті. Там, де такі ділянки знаходяться, противник намагається просочуватися. Ми вже бачили це в районах Добропілля, Купʼянська, а зараз — на окремих ділянках під Покровськом.

Кожен метр землі, який їм вдається захопити, рясно политий кров’ю російських солдатів і найманців, які за гроші йдуть на війну. До тих пір, поки в Москві готові платити людьми за кожен метр, вони будуть продовжувати таку тактику наступу.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Донецька область — пріоритет для армії РФ

— Фронтальні атаки в тому вигляді, в якому вони були раніше, навряд чи будуть повторюватися: у загальновійськових з’єднань на Покровській ділянці вистачає інших проблем. Питання в тому, чи вистачить у них живої сили для нових фронтальних штурмів.

Добропільський фланг для росіян зараз особливо напружений — туди йде багато сил, попри підкріплення, які кидає командування. Йдеться насамперед про морську піхоту: складається враження, що її цілеспрямовано знищують на Добропільському напрямку.

Можливі механізовані штурми, але на них впливає погода, тому піхота потребує підкріплень, адже особовий склад не нескінченний. Ворог намагається обійти Покровськ з півдня та південного заходу, проникає диверсійно-розвідувальними групами та працює в міській межі вже досить давно.

Контрдиверсійні заходи в нас активні: головне завдання Сил оборони — вибивати росіян з міських будівель. Для Росії зав’язати міські бої означає спробу закріпитися в місті та дочекатися підкріплень.

Ситуація дуже складна — я не скажу, що критична, але важка, тому що перевага противника в піхоті дозволяє йому безперервно закидати диверсійні розвідгрупи. У Добропіллі наше завдання — завдавати максимальної шкоди ворогу та перетягувати на себе сили, які могли б бути перекинуті на Покровську ділянку. Інтенсивність боїв тут навряд чи знизиться.

Донецька область залишається пріоритетом для росіян.

Для посилення наступу противник часто використовує авіаційні бомби — керовані боєприпаси з більшою точністю, ніж звичайні фугаси. Завдання — максимально зруйнувати наші оборонні рубежі. Ворог також намагається бити по логістиці: Лозова в Харківській області, наприклад, є логістичним центром і удар по ній істотно ускладнює постачання.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Армія РФ намагається просунутися до Слов’янська

— Покровський напрямок залишається ключовою і найгарячішою точкою на фронті. Противник намагається проникнути в місто як з південного заходу, так і з півночі міської агломерації. Росіяни також вклинюються в напрямку на Добропілля.

Залучено велику кількість сил з обох сторін: у нас — елітні з’єднання, у противника — підтягнуто резерви, в тому числі боєздатні бригади морської піхоти, перекинуті з Сумського та Курського напрямків. Зараз вони розгорнуті в районі Покровська, тому ситуація дуже динамічна.

Росіяни намагаються не просто створити коридори для виводу своїх частин, що потрапили в “мішки”, а, навпаки, відкрити коридори, щоб закріпитися та підтягнути підкріплення. Я думаю, їм це не вдасться, але кожен день і кожну годину бойові дії змінюються.

Противник намагався вийти в тил Костянтинівки та Дружківки, що створило б вкрай складну ситуацію, але цієї цілі йому поки не вдалося досягти. Армія РФ штурмує в лоб, в районі водосховища ситуація ускладнена: частина наших сил фактично діє в “мішку”, оскільки водна перешкода позаду погіршує позицію та ускладнює маневри. Це створює загрозу і може призвести до трагічних втрат, якщо відступ не вибудувати правильно.

З мого погляду, відхід північніше за межі водосховища міг би покращити позицію наших сил, перетворивши перешкоду на частину системи оборони.

На лісистих ділянках бої йдуть дуже серйозні. Ліси практично випалені після півтора-двох років боїв, наприклад, у районі Серебрянського лісництва. Росіяни намагаються просунутися на південь, адже їхнє основне завдання — Слов’янськ.

На Запорізькому напрямку також йдуть інтенсивні тактичні бої. Противник намагається зайняти зручні позиції на південь від Запоріжжя, але наші контрудари регулярно відкидають росіян. При цьому на схід від цієї ділянки, в районі Павлівського напрямку, противник діє з флангів — і там він має успіх.

Втрати на цьому Запорізькому напрямку в співвідношенні із залученими силами, ймовірно, зіставні з втратами на Покровському, з усім тим росіяни щодня просуваються на сотні метрів, заходячи в фланг наших угруповань.

МИКОЛА МАЛОМУЖ: На Донецьку область припадає 70% втрат росіян

— Путін поставив завдання захопити Донецьку область. За наявною інформацією, під час телефонних переговорів з президентом США Дональдом Трампом він нібито пропонував віддати частини Запорізької та Херсонської областей, які вони окупували, в обмін на Донецьку. Розуміючи, що ми на такі умови не підемо, він віддає наказ вести тут найбільш активні наступальні операції, щоб військовим шляхом поставити під загрозу наші позиції та примусити до угоди на таку модель.

Якщо поступитися противнику в Донецькій області, то він отримає серйозний укріпрайон. Ми тримаємо основну частину військ противника та завдаємо їм значних втрат.

На Донецьку область припадає близько 70% втрат противника. Найважливіша ділянка зараз — Покровська, адже тут є плацдарм для наступу.

Противник зосередив великі сили — понад 115 тис. осіб, а також техніку, артилерію та дрони, в тому числі нові системи та безпілотники з більш дальнім радіусом і потужною бойовою частиною. Тому тут йдуть активні, жаркі бої. Проте наші контратаки дають результати: на Добропільському напрямку ми проводили зачистки оточень у трьох секторах, відбили штурм, який вівся комбінованими силами — морською піхотою та бригадами з бронетехнікою.

Противник хотів створити плацдарм у напрямку Костянтинівки, але, знаючи про їхні плани, ми завдавали ударів по підготовлених частинах. Ворог намагається ослабити наші позиції, діючи південним флангом для атаки на Покровське, а також рухом у напрямку Дніпропетровської області.

Армія РФ доповідає про нібито нові захоплені села, але ми проводимо зачистки та знову створюємо зону контролю вогнем — так звану сіру зону.

Найголовніше — ми тримаємо фронт. У противника немає підстав стверджувати, що він отримує стійкі території й тим більше спиратися на це в ході переговорів — зараз приводів для цього немає.

Читайте також: “Томагавки” Трампа: чи отримає Україна зброю, якої боїться Путін