У Кремлі почали замислюватися про реальні мирні переговори: ознаки назвав Леонов

Можливо, диктатор Путін і справді почав серйозніше розглядати варіант проведення справжніх мирних переговорів з Україною, а не займатися їхньою симуляцією, як це було раніше. Таку думку сьогодні, 27 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.

За його словами, опосередковано про подібні наміри Москви може свідчити інформація, що кремлівський диктатор вирішив призначити главою переговорної групи керівника компанії “Роснефть” Ігоря Сєчіна.

Леонов зазначає, що Сєчін, на відміну від нинішнього переговорника з боку РФ Кирила Дмитрієва, є фігурою, дійсно уповноваженою приймати певні рішення.

“Була інформація, що Путін розглядав можливості заміни переговорника на нинішнього главу “Роснефти” Ігоря Сєчіна. У цій ситуації потрібно розуміти, що Сєчін — це не просто особа, наближена до Путіна. Це, якщо говорити про склад російської влади, один з акціонерів корпорації “Росія””, — пояснює політолог.

Такий крок ясно і недвозначно давав би зрозуміти, що в Кремлі дійсно переосмислили свої перспективи у війні проти України і почали шукати шляхи врегулювання конфлікту.

“Заміна нинішніх переговорників на Сєчіна свідчила б про те, що Путін дійсно серйозно розглядає питання підписання якоїсь мирної угоди”, — каже Леонов.

При цьому експерт зазначає, що всі ці ознаки бажання Кремля почати переговори про мир не матимуть реального ефекту без спільного тиску на РФ з боку США та Європи.

“На жаль, ми маємо констатувати один факт, що найбільш серйозний тиск можна чинити тільки за наявності спільної позиції та політики США та Європи. Їхній спільний тиск справляє подвоєний ефект”, — упевнений він.

Як приклад він навів спільний тиск Європи та США на Індію, що змусило останню майже повністю відмовитися від російської нафти.

“Досить згадати відмову Індії від купівлі російської нафти на початку 2026 року. Тоді збіглися тарифний тиск США на Індію та вимога не купувати російську нафту, а також рішення ЄС про заборону на купівлю нафтопродуктів, які були вироблені з російської сировини. В результаті, Індія практично до нуля скоротила купівлю російської нафти”, — каже Леонов.

Політолог вважає, що зараз необхідно повернутися до подібної політики, проте зазначає: на даний момент позиції Європи послаблені внутрішніми розбіжностями.

“З цієї точки зору необхідно повернення до спільної політики. Європа зараз активніша в цьому питанні і більш принципово та послідовно проводить санкційну політику щодо Росії. Але, на жаль, ми бачимо, що є і фактори, які послаблюють позицію Європи. Наприклад, це угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, який блокує не тільки допомогу Україні, а й запровадження 20-го пакету санкцій проти Росії, який мав бути ухвалений ще фактично місяць тому. Можливо, вибори в Угорщині змінять цю ситуацію”, — припускає експерт.

На даний же момент адміністрація Білого дому та керівництво Євросоюзу поки не знайшли спільних точок дотику в тому, чи потрібно тиснути на РФ і як це робити.

“Той факт, що зараз немає єдиної позиції у США та ЄС, дійсно впливає на ситуацію щодо закінчення війни в Україні та послаблює загальний удар по Росії. А ми розуміємо: що сильніший тиск на Росію, то швидше їй доведеться зупинити цю війну і почати переговори”, — констатує Леонов.

Читайте також: РФ намагається нав’язати США ідею капітуляції України як умову миру — подробиці (ВІДЕО)

Раніше глава Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що Україна і Росія можуть провести великий обмін військовополоненими на Великдень, 12 квітня. Буданов зауважив, що Володимир Зеленський особисто тримає процес на контролі. Він додав, що багато обмінів були “майже неможливими” без закордонних партнерів України.